Постанова

від 23.10.2012 по справі 16/75-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2012 р. Справа № 16/75-10

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А. , суддя Білецька А.М. , суддя Гончар Т. В.

при секретарі -Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача -Заболотного А.М., дов.№2-75д від 26.12.2011 р. (копія у справі)

1-го відповідача -Танчика О.М., дов. №18-49/676 від 11.05.2011 р. (копія у справі)

2-го відповідача -Кубарєвої Ю.О., дов. б/н від 01.03.2012 р. (копія у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача -Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ в особі Газопромислового управління «Щебелинкагазвидобування», смт. Червоний донець, Балаклійський район, Харківська область, (вх. №3016С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 06 вересня 2012 року по справі №16/75-10

за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ в особі газопромислового управління «Щебелинкагазвидобування», смт. Червоний донець, Балаклійський район, Харківська область

до 1. Відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе», м. Суми

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська транспортна спілка», м. Київ

про стягнення 12717867,60 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з першого відповідача на свою користь суму попередньої оплати за договором № 4/358 від 10.03.2006р. в розмірі 12717867,60 грн., а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 25500 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 06 вересня 2012 року (головуючий суддя Заєць С.В., судді Зайцева І.В., Левченко П.І.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач, ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»в особі ГПУ «Щебелинкагазвидобування», з рішенням господарського суду не погодився, надіслав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 06.09.2012 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Перший відповідач, ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе», у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні вважає рішення господарського суду Сумської області від 06.09.2012 р. законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

Другий відповідач, ТОВ «Українська транспортна спілка», відзиву на апеляційну скаргу не надав, проте його повноважний представник в ході судового засідання просив рішення господарського суду Сумської області від 06.09.2012 р залишити без змін, як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 10.03.2006 року між позивачем ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»в особі ГПУ «Щебелинкагазвидобування» (замовником) та першим відповідачем - ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» (підрядником) був укладений договір підряду № 4/358 зі змінами та доповненнями (додаткові угоди №1 від 22.08.2007р.,№2 від 23.08.2007р.), за умовами якого підрядник зобов'язувався на свій ризик, власними та залученими силами, засобами виконати у термін та порядку, визначеними умовами договору роботи та передати у власність замовника об'єкт -ДКС «Хрестище», розташоване в Красноградському районі Харківської області, «під ключ», а саме «Облаштування Хрестищенської ГКР. Реконструкція ДКЦ-1», а замовник зобов'язувався прийняти завершений будівництвом, введений та прийнятий в експлуатацію Державною приймальною комісією об'єкт і оплатити підряднику вартість виконаних робіт.

Пунктом 3.1 договору з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №2 від 23.08.2007р., визначена загальна вартість договору у розмірі 324 682 200,00 грн.

Оплата вартості договору здійснюється на підставі підписаних актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) і довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3), які складаються підрядником щомісячно по мірі готовності окремих робіт та подаються замовнику на підпис (п. 4.1). Попередня оплата за договором сплачується у наступному порядку: сума авансових платежів по кожному з етапів робіт визначається у підписаних сторонами додаткових угодах (кожну з яких сторони зобов'язуються підписувати до початку кожного з етапів робіт) та сплачується замовником на банківський рахунок підрядника протягом 10 днів після підписання сторонами кожної з додаткових угод (п 4.2 договору в редакції додаткової угоди №1).

Розділами 6-9 договору сторонами визначені терміни виконання підрядником робіт та умови їх виконання, а також умови постачання підрядником технологічного обладнання.

Позивач перерахував першому відповідачу в якості попередньої оплати за договором 55500000,00 грн., як того вимагають умови договору, що підтверджується платіжними дорученнями № 323 від 23.08.2007 р., № 553 від 06.09.2007 року та № 554 від 06.09.2007 р.

Проте, перший відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, а саме: у листопаді 2007 р. були виконані роботи, які передбачені графіком робіт на загальну суму 42782132,40 грн., що не заперечується сторонами та підтверджується актом №1 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2007 р., довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2007 р., актами №1 та №2 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2007 р. та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2007 року, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками.

Таким чином, залишок суми попередньої оплати, перерахованої позивачем першому відповідачу за договором, з врахуванням виконаних першим відповідачем робіт та поставленого за договором обладнання, становить 12717867,60 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 29.10.2009 р. по справі №9/110-09, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.2010 р. та постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2010 р., було задоволено позов позивача до першого відповідача та розірвано договір №4/358, в зв'язку з порушенням договору першим відповідачем.

02.04.2010 р. позивачем було направлено першому відповідачу вимогу №2-07-2877 від 29.03.2010 р., щодо повернення йому коштів в сумі 12717867,60 грн., сплачених першому відповідачу в якості попередньої оплати на виконання своїх зобов'язань за договором № 4/358, яка була залишена без відповіді та без задоволення.

За захистом своїх прав позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення боргу (повернення суми попередньої оплати, здійсненої позивачем на виконання договору № 4/358) в розмірі 12717867,60 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги позивач посилається, як на підставу їх задоволення, на ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України яким визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути це майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Так, на думку позивача, оскільки договір є розірваним з 17.03.2010 р., тобто з дня набрання чинності рішенням господарського суду, у першого відповідача не має правових підстав утримувати грошові кошти в сумі 12 171 867,00 грн.

На підтвердження своєї позиції позивач наводить положення ч. 3 ст. 1212 ЦК України, якою визначено, що положення цієї статті застосовуються також до вимог про повернення виконання однією із сторін у зобов'язанні. Тобто, цією статтею передбачено повернення виконання однією із сторін у зобов'язанні в разі зміни або розірвання договору, тоді, коли договірне зобов'язання перетворилось на не договірне, оскільки названа стаття міститься у підрозділі «недоговірні зобов'язання».

Колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись з думкою позивача, з огляду на наступне.

Спірна сума коштів була перерахована позивачем в якості попередньої оплати на підставі та в межах чинного на той час договору до його розірвання в судовому порядку.

Відповідно до частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняється. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.4 ст.635 ЦК України). Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків , завданих зміною або розірванням договору (ч.5 ст.635 ЦК України).

З аналізу наведених норм вбачається, що, дійсно, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняється, але припиняються вони з моменту розірвання договору (у даному випадку з 17.03.2010 року) на майбутнє , а відтак підстава, на якій здійснювалася позивачем попередня оплата на виконання чинного на час перерахування коштів договору № 4/358 не відпала.

В даному випадку не можна позивача вважати потерпілим в розумінні частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, а першого відповідача особою, яка набула майно (грошові кошти) без достатньої правової підстави, тому на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України позивач не має права вимагати від першого відповідача повернення йому попередньої оплати, здійсненої позивачем на виконання своїх зобов'язань за діючим на той час договором № 4/358.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, згідно з ч. 2 ст. 320 Господарського кодексу України, у разі якщо підрядник не береться своєчасно за виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 322 ГК України за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.

Цивільним та господарським законодавством передбачено такий спосіб захисту цивільних прав замовника як відшкодування збитків , а тому позовна вимога позивача у даній справі про повернення безпідставно набутих грошових коштів, яка ґрунтується на ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, не відповідає способам захисту цивільних прав замовника, передбаченим ч. 5 ст. 653, ч. 2 ст. 849, ч. 2 ст. 883 Цивільного кодексу України, статтями 320, 332 Господарського кодексу України.

Також висновку дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Але, позивач не вимагав і не вимагає від відповідачів відшкодування збитків, натомість у своїй вимозі від 29.03.2010 року №2-07-2877 і у своїй позовній заяві позивач вимагає від першого відповідача повернення йому грошових коштів у сумі 12717867,60 грн., які були сплачені ним в якості попередньої оплати за договором № 4/358.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції, ретельно дослідивши та вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що заявником апеляційної скарги ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»в особі ГПУ «Щебелинкагазвидобування» не було надано жодних належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції.

Таким чином, рішення господарського суду Сумської області від 06 вересня 2012 року по справі №16/75-10 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України» в особі ГПУ «Щебелинкагазвидобування» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 06 вересня 2012 року по справі №16/75-10 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови підписано 22 жовтня 2012 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Гончар Т. В.