Ухвала

від 27.08.2012 по справі 01-10-01-08/4360

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 серпня 2012 р. № 01-10-01-08/4360

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Заріцької А.О., Бакуліної С.В., Данилової Т.Б., Козир Т.П., Першикова Є.В. розглянувши заяву кредитора Відкритого акціонерного товариства "Рижавський насінницький буряк" ОСОБА_1 про перегляд постановиВищого господарського суду України від 10.04.2012 у справі№ 01-10-01-08/4360 за заявою Відкритого акціонерного товариства "Рижавський насінницький буряк" про визнання банкрутом

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Черкаської області 05.12.2011 скаргу ОСОБА_1 (далі -ОСОБА_1.) на дії ліквідатора задоволено. Припинено повноваження ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Рижавський насінницький буряк" арбітражного керуючого Левченко Наталії Петрівни (далі -Левченко Н.П.). Призначено ліквідатором Відкритого акціонерного товариства "Рижавський насінницький буряк" арбітражного керуючого Левченка Василя Миколайовича (далі -Левченка В.М.). Зобов'язано Левченко Н.П. передати ліквідатору банкрута Левченку В.М. бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності. Зобов'язано нового ліквідатора арбітражного керуючого Левченка В.М. вжити заходів щодо погашення вимог другої черги.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2012, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.04.2012, ухвалу господарського суду Черкаської області від 05.12.2011 скасовано: винесено нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_1. від 05.10.2011 на дії ліквідатора ВАТ "Рижавський насінницький буряк" арбітражного керуючого Левченко Наталії Петрівни задоволено частково, зобов'язано ліквідатора арбітражного керуючого Левченко Н.П. вжити заходів щодо погашення вимог другої черги кредиторів боржника, в решті скаргу ОСОБА_1. відхилено.

Кредитор Відкритого акціонерного товариства "Рижавський насінницький буряк" ОСОБА_1 звернувся із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 10.04.2012 у справі № 01-10-01-08/4360, в якій просить скасувати дану постанову та постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 15.03.2006 у справі № 8/57, від 19.04.2006 у справі № Б29/24/74/02, від 20.03.2012 у справі № 44/610-б-43/145, від 07.10.2009 у справі № 14/3057 мотивовано неоднаковим застосуванням судами одних і тих самих норм матеріального права, а саме положень частини дев'ятої статті 3-1 та частини третьої статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши дану заяву та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи № 01-10-01-08/4360 до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 10.04.2012 у справі

№ 01-10-01-08/4360, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо зобов'язання ліквідатора арбітражного керуючого Левченко Н.П. вжити заходів щодо погашення вимог другої черги кредиторів боржника з огляду на те, що відповідно до звіту ліквідатора заборгованість перед ОСОБОЮ_5 не погашалась, а ухвалою господарського суду Черкаської області від 15.08.2004 були визнані вимоги ОСОБИ 5, як такі, що підлягають задоволенню в другу чергу та виникли із зобов'язань перед працівниками підприємства відповідно до пункту 2 статті 15 та статті 31 Закону.

Водночас, у постанові від 15.03.2006 у справі № 8/57, на яку посилається заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновком судів попередніх інстанції щодо припинення повноважень арбітражного керуючого, з огляду на встановлені обставини справи щодо неналежного виконання ліквідатором своїх повноважень та порушення вимог статті 30 Закону, а саме: ліквідатором банкрута не була проведена інвентаризація банкрута, не була сформована ліквідаційна маса, дії щодо укладення угод із надання банкруту послуг не погоджувались із комітетом кредиторів та на розгляд комітету кредиторові не подавалися щомісячні звіти.

У постанові від 20.03.2012 у справі № 44/610-б-43/145, на яку посилається заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду першої інстанції щодо призначення новим ліквідатором товариства арбітражного керуючого Тітова О.І. з огляду на те, що саме кандидатура арбітражного керуючого Тітова О.І. відповідає вимогам статті 3-1 Закону, він не є зацікавленою особою у справі, а отже, його доцільно призначити ліквідатором у даній справі.

У постанові від 07.10.2009 у справі № 14/3057, на яку також посилається заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду першої інстанції щодо усунення ліквідатора від виконання обов'язків ліквідатора банкрута, оскільки судом першої інстанції встановлено, що ліквідатор банкрута не виявив усі наявні майнові активи ліквідаційної маси, необхідні для повного задоволення кредиторів, не виконав покладені на нього обов'язки у зв'язку з чим наявна самостійна підстава, відповідно до пункту четвертого статті 32 Закону винести ухвалу про призначення нового ліквідатора.

Отже, відповідні правові висновки, покладені в основу згаданих постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин справи.

Крім того, постановою Вищого господарського суду України від 19.04.2006 у справі № Б29/24/74/02 , на яку заявник посилається в обґрунтування неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, скасовано рішення суду першої інстанції, а справу направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду.

У зв'язку з цим колегія суддів зазначає, що прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення питання по суті, а тому на відповідні рішення не може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 ГПК України.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 14 -111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити кредитору Відкритого акціонерного товариства "Рижавський насінницький буряк" ОСОБА_1 у допуску справи № 01-10-01-08/4360 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяА.Заріцька СуддіС.Бакуліна Т.Данилова Т.Козир Є.Першиков

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)