Ухвала

від 24.09.2012 по справі 35/307

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24 вересня 2012 р. № 35/307

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПодоляк О.А., суддів:Данилової Т.Б., Могил С.К., Селіваненка В.П., Удовиченка О.С., розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Проект Плюс" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 11.06.2012 у справі№ 35/307 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Проект Плюс" доПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарант-СВ Юг" 2. Акціонерний комерційний банк "Трансбанк" за участюПрокуратури міста Києва провизнання договору іпотеки припиненим, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Проект Плюс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання припиненими правовідносин, що виникли на підставі договору іпотеки від 25.05.2007 про передачу в іпотеку нерухомого майна: квартири № 30 по вул. Хрещатик, 15 в місті Києві, укладеного Акціонерним комерційним банком "Трансбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медіа Проект Плюс", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Байдик Т.М. за реєстровим № 3377, та зобов'язання відповідача вчинити дії щодо виключення з Державного реєстру іпотек запису № 3377 від 25.05.2007 про державну реєстрацію договору іпотеки від 25.05.2007 та з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна запису від 25.05.2007 № 3378 про державну реєстрацію заборони відчуження нерухомого майна за договором іпотеки від 25.05.2007.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.12.2011 у справі № 35/307 позов задоволено частково: визнано таким, що припинилось правовідношення за договором іпотеки від 25.05.2007 про передачу в іпотеку нерухомого майна: квартири № 30 по вул. Хрещатик, 15 в місті Києві, укладеним Акціонерним комерційним банком "Трансбанк" та Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк", посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Байдик Т.М. за реєстровим № 3377; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2012 у даній справі рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.06.2012 постанову апеляційного господарського суду залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Проект Плюс" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 11.06.2012 у справі № 35/307, в якій просить зазначену постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України положень статі 559 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 24.04.2012 у справі № 4/270-13/68, від 01.11.2011 у справі № 4/271-6/83 та від 30.03.2011 у справі № 21/218-10.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце тоді, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту заяви та доданих до неї документів, Вищий господарський суд України у постанові, про перегляд якої подано заяву, погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо відмови у позові про визнання таким, що припинилось правовідношення за договором іпотеки, з огляду на те, що факти, які би могли бути підставою для припинення іпотеки, при розгляді даної справи не встановлено, оскільки додатковою угодою до кредитного договору процентна ставка за користування кредитом була зменшена , а передбачена правочином штрафна санкція за нецільове використання кредиту не є основним зобов'язанням, отже збільшення зобов'язання позивача як майнового поручителя не відбулося.

Водночас у постанові від 24.04.2012 у справі № 4/270-13/68, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції залишив в силі рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позову про визнання таким, що припинилось, правовідношення за договором іпотеки у зв'язку з тим, що відповідач та позичальник за договором про фінансування збільшили відсоткову ставку за користування кредитними коштами та погодили нові терміни їх повернення без попередньої згоди на це майнового поручителя (позивача), внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності, а тому правовідношення за договором іпотеки є таким, що припинилось.

У постанові від 01.11.2011 у справі № 4/271-6/83, на яку посилається заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновком судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову про визнання припиненим правовідношення за договором іпотеки, з урахуванням того, що основне зобов'язання позичальника перед відповідачем було змінено (збільшено строки повернення кредитних коштів та розмір процентів за користування грошовими коштами), у зв'язку з чим збільшився обсяг відповідальності позивача як майнового поручителя, на що останній згоди не надавав. При цьому умови іпотечного договору (пункт 1.3) тільки констатують, що сторони за договором ознайомлені з умовами кредитного договору, у тому числі щодо можливості зміни розміру зобов'язань, однак не містять згоди позивача щодо збільшення його зобов'язань як майнового поручителя за кредитним договором без попереднього погодження з ним.

У постанові від 30.03.2011 у справі № 21/218-10, на яку також здійснює посилання заявник, суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог в частині визнання припиненими правовідносин за договором іпотеки, виходячи з того, що при укладенні договорів про внесення змін до кредитного договору відбулось збільшення процентів за користування кредитом, яке, у свою чергу, призвело до збільшення обсягу відповідальності позивача (майнового поручителя) за іпотечним договором, що за відсутності на це його згоди, та без належної державної реєстрації цих змін є підставою для припинення зобов'язань за іпотечним договором.

Таким чином, наведені постанови не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у наведених справах різних обставин, в залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

За таких обставин відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи № 35/307 до провадження Верховного Суду України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Медіа Проект Плюс" у допуску справи № 35/307 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяО.Подоляк Судді Т.Данилова С.Могил В.Селіваненко О.Удовиченко

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)