Ухвала

від 15.08.2012 по справі 5023/8534/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 серпня 2012 р. № 5023/8534/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіМогил С.К., суддів:Данилової Т.Б., Демидової А.М., Першикова Є.В., Селіваненка В.П., розглянувши заявуОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Азарін" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 03.04.2012 у справі№ 5023/8534/11 за позовомОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Азарін" до 1. Дочірнього підприємства "Інвестор Еліт Буд" 2. Харківської міської ради 3. Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" провизнання майна спільною сумісною власністю, скасування державної реєстрації права власності, виселення та зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні земельною ділянкою, В С Т А Н О В И В:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Азарін" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Дочірнього підприємства "Інвестор Еліт Буд", Харківської міської ради, Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" (з урахуванням уточнень до позовних вимог) про:

- визнання спільною сумісною неподільною власністю Об'єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку "Азарін" допоміжних приміщень житлового будинку за адресою: м. Харків, пров. Отакара Яроша, 16-Б, а саме: приміщень підвалу №№ 1-6, площею 1535,3 м 2 , приміщень 1-го поверху №№ 1-7, 16-22, площею 175,4 м 2 , приміщень 2-го та 9-го поверхів №№ 1, 2, загальною площею 400,9 м 2 , приміщень 10-го поверху №№ 1-7 та технічного поверху №№ 1-3, літ. "А-10", загальною площею 3060,7 м 2 , котельної разом з устаткуванням, ліфта пасажирського ж/д, системи пожежної сигналізації і пожежетушіння, системи водоочищення і збільшення тиску, системи відеонагляду;

- скасування державної реєстрації права власності Дочірнього підприємства "Інвестор Еліт Буд" на допоміжні приміщення житлового будинку за адресою: м. Харків, пров. Отакара Яроша, 16-Б, та скасування витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 66400849 від 02.03.2006, виданого Дочірньому підприємству "Інвестор Еліт Буд" на допоміжні приміщення житлового будинку за адресою: м. Харків, пров. Отакара Яроша, 16-Б;

- виселення Дочірнього підприємства "Інвестор Еліт Буд" з підвалу житлового будинку за адресою: м. Харків, пров. Отакара Яроша, 16-Б;

- зобов'язання Дочірнього підприємства "Інвестор Еліт Буд" не чинити перешкод у реалізації позивачем права користування земельною ділянкою, що є прибудинковою територією, необхідною для забезпечення експлуатації та обслуговування житлового будинку за адресою: м. Харків, пров. Отакара Яроша, 16-Б.

Рішенням господарського суд Харківської області від 23.11.2011 у справі № 5023/8534/11, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2012, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.04.2012 у справі № 5023/8534/11 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2012 залишено без змін.

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Азарін" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 03.04.2012 у справі № 5023/8534/11, в якій просить зазначену постанову скасувати, а справу передати до суду касаційної інстанції для розгляду по суті, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції положень статей 317, 319, 382 Цивільного кодексу України, статей 1, 10, 19 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", статей 1, 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", внаслідок чого прийнято різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 04.06.2008 у справі № 9/69-07-1394, від 12.10.2011 у справі № 5010/663/2011-16/29, від 13.07.2010 у справі № 2/362-36/178, від 21.04.2010 у справі № 5/179-19/77, від 20.07.2010 у справі № 38/131, від 15.07.2008 у справі № 21/562, від 02.07.2009 у справі № 45/193, від 02.10.2008 у справі № 7/341-42/56, рішення Конституційного Суду України від 09.11.2011 у справі № 1-22/2011.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту заяви та доданих до неї документів, у постанові від 03.04.2012 у справі № 5023/8534/11, у якій заявлено про перегляд постанови, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у позові про визнання майна спільною сумісною власністю, скасування державної реєстрації права власності, виселення та зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні земельною ділянкою, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що позов заявлено з пропуском позовної давності без надання позивачем належних доказів щодо поважності причин пропуску такого строку, тому, враховуючи приписи статей 256, 27, 261, 267 ЦК України та заяву відповідача-1 про застосування наслідків спливу позовної давності, у позові відмовлено.

Водночас у постанові від 15.07.2008 у справі № 21/562, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову про визнання за позивачем права власності на об'єкт нерухомого майна з урахуванням того, що всі допоміжні приміщення (в тому числі й спірний об'єкт), які знаходяться в будинку, належали на праві спільної часткової власності власникам квартир житлового будинку та були передані у власність позивача -об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку згідно з пунктом 1.8 Статуту позивача та рішенням загальних зборів учасників позивача.

У постанові від 13.07.2010 у справі № 2/362-36/178, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову про зобов'язання звільнити дах будинку, оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, загальними зборами членів позивача -об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не приймалось жодного рішення про надання згоди відповідачу на розміщення технологічного обладнання на даху житлового будинку чи про передачу цього неподільного майна в оренду, а навпаки загальними зборами членів позивача прийнято рішення відмовити відповідачу в праві розміщення такого обладнання на даху будинку та зобов'язати його демонтувати обладнання.

Таким чином, наведені постанови не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки свідчить про наявність різних фактичних обставин, у зв'язку з чим суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Крім того, постанови Вищого господарського суду України від 20.07.2010 у справі № 38/131, від 12.10.2011 у справі № 5010/663/2011-16/29, на які посилається заявник, не можуть бути доказами неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, з огляду на відмінність предметів позовів у названих справах у порівнянні зі справою № 5023/8534/11, у якій заявлено про перегляд постанови, що виключає подібність правовідносин у цих справах в розумінні статті 111 16 ГПК України. Так, у справі № 5023/8534/11 заявлено позов про визнання майна спільною сумісною власністю, скасування державної реєстрації права власності, виселення та зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні земельною ділянкою; водночас предметом позову у справі № 38/131 предметом спору є визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування; у справі № 5010/663/2011-16/29 -передачу багатоквартирного будинку на баланс Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Постанова Вищого господарського суду України від 04.06.2008 у справі № 9/69-07-1394 в частині позовних вимог Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Високий" також не може бути доказом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, з огляду на відмінність предмету позову у названій справі у порівнянні зі справою, в якій заявлено про перегляд постанови, оскільки предметом позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Високий" є визнання недійсним договору купівлі-продажу. Водночас названа постанова у справі № 9/69-07-1394 в частині позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами не може бути врахована як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки у даній частині суд касаційної інстанції скасував постанову суду апеляційної інстанції та залишив в силі рішення суду першої інстанції, яким провадження в частині позовних вимог третьої особи про визнання недійсним договору купівлі-продажу та про скасування реєстрації права власності на житловий будинок (в частині, що стосується доводів заявника) припинено на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК України у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині, а решта позовних вимог третьої особи залишена без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України, у зв'язку з тим, що позивачем без поважних причин не подано витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору. Отже, в даному випадку суд касаційної інстанції переглядав рішення судів попередніх інстанцій щодо правильності застосування норм процесуального права, а саме пункту 4 частини першої статті 80 та пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Постанови Вищого господарського суду України від 21.04.2010 у справі № 5/179-19/77 та від 02.10.2008 у справі № 7/341-42/56, якими рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справи направлено на новий розгляд до судів першої інстанції , також не можуть бути доказами неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, а тому на відповідні постанови не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 статті 111 16 цього Кодексу.

Постанова Вищого господарського суду України від 02.07.2009 у справі № 45/193 також не може бути доказом неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, оскільки її скасовано постановою Судової палати у господарських справах Верховного суду України від 24.11.2009.

Окрім того, до кола судових рішень, на які може бути здійснене посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 ГПК України, належать виключно судові рішення суду касаційної інстанції, у зв'язку з чим посилання заявника на рішення Конституційного Суду України від 09.11.2011 у справі № 1-22/2011 не приймається до уваги.

За таких обставин відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи № 5023/8434/11 до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 111 16 ,111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Азарін" у допуску справи № 5023/8534/11 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяС.Могил Судді: Т.Данилова А.Демидова Є.Першиков В.Селіваненко

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)