Постанова

від 23.10.2012 по справі 25/224

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2012 № 25/224

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Ємельянова А.С.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі Кобець М.О.

за участю представників:

від позивача: Климович В.М. - директор;

від відповідача: Рашкевич О.А. - представник за довіреністю від 16.01.2012 року,

розглянувши апеляційну скаргу у відкритому засіданні Садівницького товариства «Міраж»

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2012 року

у справі № 25/224 (суддя Морозов С.М.)

за позовом Садівницького товариства «Міраж»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мамеч-Буд»

про стягнення 51 380, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Садівницьке товариство «Міраж» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мамеч-Буд» збитків у розмірі 51 380,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що між сторонами було укладено договір про надання юридичних послуг. Позивачем на виконання вимог договору було перераховано відповідачу аванс у розмірі 51 380,00 грн., а відповідачем в свою чергу не було надано послуг згідно умов договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.06.2012 року у справі № 25/224 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-5 від 23.03.2011 року, на який посилається виконавець (відповідач) не є легітимним та не може бути підставою для оплати будь-яких послуг по договору № 7-В від 10.08.2010 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2012 року апеляційну скаргу Садівницького товариства «Міраж» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2012 року прийнято до свого провадження колегією суддів: Дідиченко М.А. (головуюча), Ємельянов А.С., Пономаренко Є.Ю. та призначено до розгляду на 02.10.2012 року.

Представник позивача у судове засідання 02.10.2012 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.10.2012 року заперечував проти поданої позивачем апеляційної скарги та просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2012 року у справі № 25/224 залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2012 року відкладено розгляд справи до 23.10.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні 23.10.2012 року підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційний суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2012 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.10.2012 року підтримав поданий через відділ документозабезпечення суду відзив, відповідно до якого заперечував проти доводів позивача та просив суд залишити рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2012 року без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 10.08.2010р. між Садівницьким товариством «Міраж» (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мамеч-Буд» (надалі - виконавець) було укладено договір про надання юридичних послуг №7-В (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надавати юридичну інформаційно-консультативну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 1.2. договору встановлено, що предметом договору є надання всієї необхідної юридичної підтримки позивачу стосовно супроводу оформлення документації та отримання необхідних висновків, довідок, актів та іншої документації у органах державної влади, санепідемстанції, районному відділі земельних ресурсів, відділі містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства, Київському обласному головному управлінні земельних ресурсів та інших організаціях, установах щодо отримання дозволу на виготовлення державного акту на землі загального користування Cадівницького товариства «Міраж», розташованого на території Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області.

Відповідно до п. 4.1. договору, оплата проводиться гривнями України згідно додатків до договору.

Додатком №1 до договору сторонами укладено протокол угоди про договірну ціну на надання юридичних послуг за договором №7-В від 10 серпня 2010 року, яким сторони досягли згоди про те, що величина договірної ціни на надання юридичних послуг по супроводу оформлення документації щодо отримання висновку державної експертизи Київського обласного головного управління земельних ресурсів та висновку Вишгородського районного відділу земельних ресурсів Київської області для отримання дозволу на виготовлення державного акту на землі загального користування садівницького товариства «Міраж», розташованого на території Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області складає 51 380,00 грн., без урахування ПДВ. Також протоколом встановлено, що він є підставою для проведення взаємних розрахунків і платежів між відповідачем та позивачем.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Позивачем в рахунок виконання вимог договору було перераховано відповідачу грошові кошти у сумі 51 380,00 грн. згідно видаткового касового ордеру від 12.08.2010 року, наявного в матеріалах справи.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що відповідач зобов'язаний виконати наступну роботу: - своєчасно надати консультації з правових питань в межах предмету договору; - надати допомогу позивачу з підготовки та правильного оформлення офіційних документів; - представляти інтереси позивача (за його доручення); - забезпечувати збереження документів та інших офіційних носіїв позивача, які останній передає відповідачу для вчинення та використання у зв'язку з виконанням цього договору.

Статтею 902 ЦК України визначено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

23.03.2011 року сторони підписали акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-5, згідно якого голова правління позивача Климович Василь Михайлович та директор відповідача Трофімов Володимир Григорович досягли згоди про те, що відповідачем були проведені такі роботи (надані такі послуги) відповідно до умов договору №7-В про надання юридичних послуг від 10.08.2010 року, а саме надання всієї необхідної юридичної підтримки позивачу стосовно супроводу оформлення документації та отримання необхідних висновків, довідок, актів та іншої документації у органах державної влади, санепідемстанції, районному відділі земельних ресурсів, відділі містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства, Київському обласному головному управлінні земельних ресурсів та інших організаціях, установах щодо отримання дозволу на виготовлення державного акту на землі загального користування садівницького товариства «Міраж», розташованого на території Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області. Загальна вартість робіт (послуг) - 51 380, 00 грн. Зазначеним актом здачі-прийняття робіт також встановлено, що сторони претензій одна до одної не мають.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що висновком експертизи № 1002/1003/12-32 від 18.04.2012 року, яка була призначена Господарським судом міста Києва було встановлено той факт, що підпис вчинений на акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-5 від 23.03.2011 року від імені Климович Василя Михайловича, як голови правління позивача, виконаний самим Климович Василем Михайловичем без попередньої технічної підготовки та технічних засобів.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що акт є підтвердженням виконання по наданню позивачу послуг згідно умов договору, а тому позовні вимоги є необґрунтованими.

Звертаючись до суду із апеляційною скаргою, апелянт зазначає, що відповідачем не було пред'явлено суду жодного доказу, який би підтверджував здійснення будь-яких дій направлених на виконання зобов'язань по договору.

Як зазначалося вище, відповідач зобов'язаний був виконати наступну роботу: - своєчасно надати консультації з правових питань в межах предмету договору; - надати допомогу позивачу з підготовки та правильного оформлення офіційних документів; - представляти інтереси позивача (за його доручення); - забезпечувати збереження документів та інших офіційних носіїв позивача, які останній передає відповідачу для вчинення та використання у зв'язку з виконанням цього договору (п. 2.1 договору).

Отже, згідно умов договору відповідач повинен був здійснити дії щодо підготовки документів та надання консультацій необхідних для отримання позивачем дозволу на виготовлення державного акту на землю.

Відповідно до п. 7.1 договору встановлено, що цей договір вступає в силу після його підписання і діє до повного виконання умов договору.

При цьому, умовами договору не встановлено порядок підтвердження виконання відповідачем послуг згідно договору № 7-В від 10.08.2010 року.

Однак, колегією суддів встановлено, що 15.03.2011 року Вишгородською районною державною адміністрацію було винесено розпорядження № 297 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою по складанню державних актів на право власності земель загального користування обслуговуючого кооперативу садового товариства «Міраж» на території Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області.

На підставі зазначеного розпорядження 23.03.2011 року сторони підписали акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-5, відповідно до якого сторони підтвердили, що виконавцем (відповідачем) були виконані, а позивачем прийнятті роботи (послуги) із супроводу оформлення документації та отримання необхідних висновків, довідок, актів та іншої документації у органах державної влади, санепідемстанції, районному відділі земельних ресурсів, відділі містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства, Київському обласному головному управлінні земельних ресурсів та інших організаціях, установах щодо отримання дозволу на виготовлення державного акту на землі загального користування садівницького товариства «Міраж», розташованого на території Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області.

Позивач заперечував дійсність підпису на зазначеному акті, у зв'язку із чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2012 року було призначено проведення судової почеркознавчої експертизи та попереджено експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України.

Як зазначалося вище, висновком судової почеркознавчої експертизи № 1002/1003/12-32 встановлено, що підпис вчинений на акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-5 від 23.03.2011 року від імені Климович Василя Михайловича, як голови правління позивача, виконаний самим Климович Василем Михайловичем без попередньої технічної підготовки та технічних засобів.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обґрунтованим визначається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 «Про судове рішення»).

Достовірність - це властивість доказу, яка характеризує його точність, правильність відображення обставин, що входять до предмета доказування. Оцінити достовірність доказів - означає виявити відповідність дійсності відомостей про факти.

За змістом ст. 41 Господарського процесуального кодексу України особа набуває прав та несе обов'язки експерта після оголошення (вручення) їй ухвали про призначення експертизи та попередження про відповідальність. Тільки за цих умов висновок експерта набуває доказової сили (постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 11.03.2002 року).

Відповідно до ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 кодексу. Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв висновок судового експерта як належний доказ виконання повного обсягу послуг за договором № 7-В від 10.08.2010 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-5 від 23.03.2011 року.

Крім того, до апеляційної скарги апелянтом були надані розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації № 2252 від 07.12.2011 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку Садівницькому товариству «Міраж» та державні акти на право власності на земельну ділянку надані Садівницькому товариству «Міраж» від 01.02.2012 року, що також підтверджує належне надання відповідачем послуг згідно договору № 7-В від 10.08.2010 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивач досяг результату, який він сподівався отримати укладаючи з відповідачем договір про надання юридичних послуг № 7-В від 10.08.2010 року.

Згідно із ст. 224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 ЦК України.

Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Враховуючи те, що відповідачем були надані послуги позивачу на підставі договору № 7-В від 10.08.2010 року, що підтверджується матеріалами справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача збитків у вигляді сплаченого авансу у сумі 51 380, 00 грн.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2012 року у справі № 25/224 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Садівницького товариства «Міраж» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2012 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2012 року у справі № 25/224 - без змін.

3. Матеріали справи № 25/224 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Дідиченко М.А.

Судді Ємельянов А.С.

Пономаренко Є.Ю.