Постанова

від 24.10.2012 по справі 9/31/2012/5003

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2012 року Справа № 9/31/2012/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Сініцина Л.М.

судді Олексюк Г.Є.

при секретарі: Лелех І.Ю.

за участю представників сторін:

прокуратури: Рункевич І.В., старший прокурор відділу

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

третьої особи: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" в особі Козятинської філії Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП

на рішення господарського суду Вінницької області від 03.05.12 р.

у справі № 9/31/2012/5003 (суддя Балтак О.О.)

за позовом Козятинського міжрайонного прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області

до Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" в особі Козятинської філії Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Держкомзему у Вінницькій області

про стягнення 36 676,99 грн. шкоди, заподіяної самовільним зайняттям землі, повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан

Розпорядженням Рівненського апеляційного господарського суду від 17.09.2012 року внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Дужича С.П та відповідно до затверджених складів колегій по справі №9/31/2012/5003. Визначено колегію у складі: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Сініцина Л.М., суддя Олексюк Г.Є.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Вінницької області у справі №9/31/2012/5003 від 03.05.12р. позов задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП", код ЄДРПОУ 32547211 (юрид. адреса: вул. Елеваторна, 1, м. Миронівка, Миронівського району, Київської області, 08800; поштова адреса: вул. Слобода, 141, м. Ладижин, Вінницька область, 24320) в особі Козятинської філії Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП", код ЄДРПОУ 37113237 (вул. Леніна, 3, с. Безіменне, Козятинського району, Вінницької області, 22114) на користь державного бюджету Козятинського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 34701036 (21080600, р/р 31115102700187, ГУДКУ у Вінницькій області, м. Вінниця, МФО 802015) 36 676,99 грн. - шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки. Приватному акціонерному товариству "Зернопродукт МХП", код ЄДРПОУ 32547211 (юрид. адреса: вул. Елеваторна, 1, м. Миронівка, Миронівського району, Київської області, 08800; поштова адреса: вул. Слобода, 141, м. Ладижин, Вінницька область, 24320) в особі Козятинської філії Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП", код ЄДРПОУ 37113237 (вул. Леніна, 3, с. Безіменне, Козятинського району, Вінницької області, 22114) повернути Козятинській районній державній адміністрації Вінницької області, код ЄДРПОУ 34701036 (вул. Леніна, 20, м. Козятин, Вінницька область, 22100) самовільно зайняті земельні ділянки із земель резервного фонду, площею 32 га., що перебувають в адміністративно - територіальному підпорядкуванні Вовчинецької сільської ради Козятинського району Вінницької області за межами населеного пункту з приведенням їх у придатний для використання стан. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП", код ЄДРПОУ 32547211 (юрид. адреса: вул. Елеваторна, 1, м. Миронівка, Миронівського району, Київської області, 08800; поштова адреса: вул. Слобода, 141, м. Ладижин, Вінницька область, 24320) в особі Козятинської філії Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП", код ЄДРПОУ 37113237 (вул. Леніна, 3, с. Безіменне, Козятинського району, Вінницької області, 22114) до Державного бюджету України 1 609,50 грн. - судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочинну щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 125 та ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Згідно п. б ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

В силу статтей 90, 95, 156 Земельного кодексу України власники земельних ділянок і землекористувачі мають право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом. Згідно із ст.211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть, зокрема, цивільну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок.

Верховний Суд України в пунктах 12 і 16 постанови Пленуму від 16.04.2004р. № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" роз'яснив, що у випадках самовільного зайняття земельних ділянок шкода (збитки) відшкодовуються відповідно до статтей 22; 1166, 1192 ЦК України, ст. 156 ЗК України у повному обсязі особами, що її заподіяли.

Стаття 1166 ЦК України, якою встановлені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, передбачає презумпцію вини правопорушника.

Відповідно до ч.6 ст.225 Господарського кодексу України Кабінетом Міністрів України можуть затверджуватися методики визначення розміру відшкодування збитків у сфері господарювання.

В силу ч.2 ст.157 ЗК України порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. № 963 затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (далі - "Методика"), а наказом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007р. № 110 - Методичні рекомендації щодо застосування зазначеної Методики (далі "Методичні рекомендації").

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Зернопродукт МХП" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просять скасувати рішення суду першої інстанції від 03.05.12р. у справі 9/31/2012/5003 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, посилається на те, що Козятинською міжрайонною прокуратурою спільно з державною інспекцією контролю за використанням та охороною земель запасу та резервного фонду в адміністративно - територіальному підпорядкуванні Безіменської сільської ради Козятинського району Вінницької області складено акт перевірки, припис, протокол про адміністративне правопорушення та повідомлення про відшкодування завданої шкоди у сумі 36676,99 грн. Всупереч вимогам чинного законодавства, зазначена позапланова перевірка не була проведена у відповідності до вимог чинного законодавства, а саме п.3.2 наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 року №312 та без повідомлення про її проведення.

В порушення ч.6 ст.7 Закону України "Про основні заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" акт перевірки не містить типу заходу (плановий або позаплановий), складений без надання можливості викладення зауважень суб`єкта господарювання, які є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю) за відсутності представника Козятинської філії ПрАТ "Зернопродукт МХП".

Акт обстеження земельної ділянки складався без фактичних вимірів земельної ділянки, без зазначення місця розташування земельної ділянки, її площі згідно із земельно-кадастровою документацією, фактичної площі, яка використовується та належно оформленої план-схеми місця розташування земельної ділянки з зазначенням загальної площі земельної ділянки.

Окрім того, на думку скаржника, при винесенні рішення судом не повно досліджено матеріали справи та не встановлено, що земельна ділянка не використовувалася, а тому провадження у справі в частині поставленої вимоги про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан підлягало припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Прокуратурою подано письмовий відзив на апеляційну скаргу №3810 від 05.09.2012р., відповідно до якого він просить рішення господарського суду Вінницької області від 03.05.12р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що позапланова перевірка проводиться без попереднього повідомлення за наявності таких обставин, а саме: отримання доручення від органів прокуратури та за наявності інформації щодо самовільного зайняття земельної ділянки та використання її без правовстановлюючих документів. В даному випадку перевірка проводилась Головним управлінням Держкомзему у Вінницькій області згідно вимоги Козятинського міжрайпрокурора від 08.06.2012р. №2466, про що зазначено в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20.06.2011р.

Крім того, міжрайонний прокурор зазначає, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20.06.2012р. складений у присутності директора Козятинської філії ПрАТ "Зернопродукт МХП" Барчука В.М., про що свідчить його підпис у вказаному акті перевірки (в графі "у присутності"), також в акті зазначено: площу земельної ділянки, цільове призначення та категорію земель, причини проведення обстеження земельної ділянки, план-схема земельної ділянки (додається до акту обстеження земельної ділянки про що зазначається у вказаному акті).

Також у Барчука В.М. було відібрано письмове пояснення з приводу виявленого під час перевірки порушення.

Позивач та третя особа не скористалися правом подачі письмових відзивів на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення.

Прокурор в судовому засіданні 24.10.12р. заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважає, що рішення суду першої інстанції від 03.05.2012р. є законним та обґрунтованим, таким, що прийняте з дотриманням норм чинного законодавства, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники сторін та третьої особи в судове засідання 24.10.12р. не з'явились, про час, день та місце слухання повідомлялись належним чином, причини неявки не повідомили.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін та третьої особи, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін та третьої особи та за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення прокурора, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 03.05.12р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.

На виконання вимоги Козятинської міжрайонної прокуратури Вінницької області за №2466 від 07.06.11 р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у Вінницькій області Вітюком Олександром Олеговичем спільно із помічником Козятинської міжрайонної прокуратури Оліянчук Катериною Олександрівною у присутності директора Козятинської філії Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" Барчука Віктора Миколайовича 20.06.2011 року проведено позапланову перевірку дотримання товариством вимог земельного законодавства при використанні земель запасу та резервного фонду в адміністративно-територіальному підпорядкуванні Вовчинецької сільської ради Козятинського району Вінницької області.

Перевіркою встановлено, що Козятинська філія Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" в особі директора Барчука В.М. використовує земельну ділянку 32 га із земель резервного фонду (землі сільськогосподарського призначення) на території Вовчинецької сільської ради за межами населеного пункту для веденення товарного сільськогосподарського виробництва. З виїздом на місце виявлено, що на даній земельній ділянці відповідачем в особі філії проведено обробіток грунту механічним способом (дискування) і внесені гербіциди. Вказана ділянка використовується самовільно, тобто за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, про що складено акт дотримання вимог земельного законодавства від 20.06.2011р. (а.с. 7) та акт обстеження земельної ділянки за № 50 від 20.06.2011р. (а.с.8).

У зв'язку із виявленими порушеннями земельного законодавства Головним управлінням Держкомзему у Вінницькій області 22.06.2011 року внесено припис № 00205 про усунення виявленого порушення земельного законодавства (а.с.10), складено протокол про адміністративне правопорушення № 00283( а.с.9), прийнято 23.06.2011 року постанову про накладення адміністративного стягнення №214-03-31/53, яким на відповідача у відповідності до ст.53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн. та зобов'язано в тридцятиденний термін усунути виявлене порушення земельного законодавства (а.с.11).

Згідно ч.2 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. За частиною 2 вказано статті захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема відшкодування заподіяних збитків.

За приписами ст.157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як вже зазначалось вище, 20.06.2011 року Головним управлінням Держкомзему у Вінницькій області складено акт обстеження земельної ділянки за №50, яким встановлено, що земельна ділянка площею 32 га. ( категорія земель - землі сільськогосподарського призначення; цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва) передискована і внесено гірбіциди. Документи, які б свідчили право користування земельною ділянкою відповідачем на умовах постійного користування, оренди відсутні.

На підставі вказаного Акту обстеження земельної ділянки площею 32 га. та у відповідності до Методики визначення шкоди, заподіяної в наслідок самовільного зайняття земельної ділянки, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №963, старшим державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель вінницької області проведено розрахунок шкоди, заподіяної в наслідок самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем (а.с.39).

Відповідно до розрахунку від 23.06.2011р. розмір шкоди, заподіяної відповідачем самовільним зайняттям земельної ділянки, загальною площею 32 га обраховано за формулою Шс = Пс * Нп * Кф * Кі

Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки становить - 32 га.

Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, грн./га - 914.

Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4 становить - 1.

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 рік та наступні роки, що визначається відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 р. № 783 індексується щорічно і становить - 1,254

Заподіяна шкода становить 32 га * 914 * 1 * 1,254 = 36 676,99 грн..

З метою досудового врегулювання спору, Головне управління Держкомзему у Вінницькій області письмовим повідомленням № 97 від 23.06.2011р. (а.с. 14) повідомляло відповідача про необхідність відшкодувати шкоду, завдану самовільним зайняттям земельної ділянки в сумі 36 676,99 грн.. Однак, дане повідомлення залишене відповідачем без відповіді, а вимоги зазначені в ньому без виконання.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", у якій міститься визначення термінів, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Пунктом "б" частини 1 статті 211 Земельного Кодексу визначено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, як зокрема, самовільне зайняття земельних ділянок.

Пунктом 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (із змінами та доповненнями згідно Постанови Пленуму ВГСУ №14 від 26.12.2012р.) (далі - Постанова) зазначено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

За приписами п. 3.8. Постанови, згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 N 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 N 963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:

- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

- протокол про адміністративне правопорушення;

- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);

- акт обстеження земельної ділянки.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Окрім того, відповідно до пункту 3 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель (далі - Порядок), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 N 312, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.12.2003 за N 1223/8544, Держземінспекція та її територіальні органи проводять такі види перевірок: планові, позапланові та оперативні.

Згідно п.3.2 Порядку позаплановою перевіркою є перевірка, яка не передбачена планом роботи відповідного інспекційного органу Держкомзему.

У разі неможливості своєчасного повідомлення юридичних і фізичних осіб про проведення позапланової перевірки (обмежені строки на її проведення тощо), вона проводиться без попереднього їх повідомлення, незалежно від кількості раніше проведених перевірок, за наявності таких обставин:

отримання доручення від Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органів прокуратури, місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування та Держземінспекції, тощо

Отже, у разі здійснення позапланової перевірки державний інспектор може проводити її без попереднього повідомлення юридичних або фізичних осіб.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач самовільно використовав земельну ділянку 32 га із земель резервного фонду (землі сільськогосподарського призначення) на території Вовчинецької сільської ради за межами населеного пункту для веденення товарного сільськогосподарського виробництва.

Таким чином, шкода у розмірі 36 676,99 грн. нарахована правомірно та підлягає задоволенню.

Поряд з цим, відповідно до закону ч.1, 2 ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації.

За приписами статті 116 Земельного Кодексу громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Згідно із пунктом 12 Перехідних положень Кодексу до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Враховуючи вищенаведені норми закону та те, що самовільно зайняті відповідачем землі резервного фонду, площею 32 га в адміністративно - територіальному підпорядкуванні Вовчинецької сільської ради знаходяться за межами населеного пункту та не перебувають у приватній власності, а є власністю держави в особі Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області, як законного власника розпоряджатися та використовувати їх за призначенням, то підлягають поверненню у володіння та користування Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області з приведенням у придатний для використання стан.

Окрім того, судовою колегією не приймаються до уваги доводи апелянта в частині, що стосується запиту виконкому Вовчинецької сільської ради Козятинського району Вінницької області № 206 від 24.05.11 р. та актів від 27.04.12 р. і 02.08.11 р.

Так, суд, оглянувши, дослідивши та оцінивши надані документи встановив, що потреба в проведенні дискування земельної ділянки резервного фонду, площею 32 га на території Вовчинецької сільської ради виникла у зв'язку із зверненням самого виконкому Вовчинецької сільської ради до відповідача в особі філії надати допомогу в здійсненні дій по дискуванню з метою знищення карантинних бур'янів (амброзія полинолиста). З акту обстеження земельної ділянки від 02.08.11 р., складеного комісією в складі голови Вовчинецької сільської ради Токової Л.М., землевпорядника Вовчинецької сільської ради Сиротюк Н.Ю., головного агронома Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" в особі Козятинської філії Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" Лінчук О.В., керуючого відділом Заремблюк В.В., заступника начальника відділу Держкомзему у Козятинському районі Репало І.М. вбачається, що в червні 2011 р. на земельній ділянці із земель резервного фонду, розташованої за межами населеного пункту с. Вовчинець, площею 34,0 га проведено дискування з метою знищення карантинних бур'янів. Станом на 02.08.11 р. зазначена земельна ділянка не використовується та заросла бур'яном. Одночасно, в акті від 27.04.12 р. міститься інформація комісії про те, що 16.06.11 р. відбулося дискування на вищезазначеній земельній ділянці карантинних бур'янів на угіддя Козятинської філії Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" та інших суміжних землекористувачів. В подальшому дана ділянка не використовувалася та протягом 2011 р. на ній проводився випас громадських тварин.

Однак, вказані письмові докази не спростовують факту користування вказаною земельною ділянкою відповідачем без належних правоустоновлюючих документів щодо її використання.

Поряд з цим, з пояснень директора Козятинської філії ПрАТ "Зернопродукт МХП" вбачається, що договори на вказану земельну ділянку площею 32 га відсутні і ПрАТ "Зернопродукт МХП" передисковував її помилково (а.с.41).

Цим самим апелянт підтверджує факт самовільного зайняття земель резервного фонду площею 32 га, яка знаходиться в адміністративно-територіальному підпорядкуванні Вовчинецької сільської ради Козятинського району Вінницької області.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд вважає, що доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

З огляду на викладене, доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що при зверненні до суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Вінницької області від 03.05.12р. Приватне акціонерне товариство "Зернопродукт МХП" сплатило судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено п.п.4 п.2 ч.2 ст.4 Закон України "Про судовий збір", а саме 821,00 грн., замість 804,75 грн.

З огляду на викладене, враховуючи вимоги ст. 49, п. 10 ст. 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд вважає за необхідне повернути скаржнику за подачу апеляційної скарги надлишково сплачену суму судового збору в розмірі 16,25 грн.

Керуючись ст. ст.49,99,101,103,105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 03.05.2012 року у справі №9/31/2012/5003 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" в особі Козятинської філії Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" - без задоволення.

2. Повернути Приватному акціонерному товариству "Зернопродукт МХП" (код ЄДРПОУ 32547211) судовий збір у розмірі 16,25 грн., як внесений у більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Видачу наказу доручити господарському суду Вінницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

4. Справу повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Сініцина Л.М.

Суддя Олексюк Г.Є.