Постанова

від 03.11.2008 по справі 6/296

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м

   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025, 

м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К

Р А Ї Н И

м.

Київ

 03.11.2008 р.                                                                                                    

№ 6/296 

Окружний адміністративний

суд міста Києва у складі головуючого судді 

Добрянську Я.І. при секретарі судового засідання  Зубко Л.П. 

вирішив адміністративну справу

 ОСОБА_1

до

 Державна податкова інспекція у

Солом"янському районі міста Києва  

Державна податкова адміністрація України  

про

 визнання нечинним рішення та скасування

податкових повідомлень

Представники

сторін

від

позивача  ОСОБА_2 

(довіреність від 07.08.2007р. 

б/н)

від

відповідача  Преснаков І.І., Млечко І.В. (довіреність від

09.11.07р. №147); Єгорова О.С. (довіреність від 26.09.2008 р. № 125)

          На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України

в судовому засіданні 03.11.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини

постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До

Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою

до  Державної податкової інспекції у

Солом'янському районі м.Київа, Державної податкової адміністрації України, про

 визнання нечинним рішення ДПА

України від 22.01.2008 р. №1399/П/25-0315 про результати розгляду повторної

скарги та скасування податкових повідомлень-рішень.

В

обґрунтування позову представник позивача зазначив, що застосовані  податкові повідомлення-рішення прийняті

відповідачем в порушення позивачем п.9.6. ст.9 Закону України «Про податок з

доходів фізичних осіб» від 22.05.03 р. № 889 є таким, що прийняті необґрунтовано,

без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення по  визначенню суми податкового зобов'язання  внаслідок операцій з інвестиційними активами.

В

ході судового розгляду позивач подав заяву від 17.07.2008р. № б/н про зменшення

позовних вимог, а саме позивач  відмовляється

від позовних вимог до Державної податкової адміністрації України в частині

визнання нечинним рішення Державної податкової адміністрації України від

22.01.2008р. №1399/П/25-0315, та просить виключити ДПА України зі складу

відповідача 2, в іншій частині позовні вимоги залишаються без змін.

Ухвалою

Окружного адміністративного суду м.Київа від 17.07.2008 р. по справі №6/296

було закрито провадження у справі в частині позовних вимог  щодо визнання нечинним рішення Державної

податкової адміністрації України від 22.01.2008р. №1399/П/25-0315, та виключено

ДПА України зі складу відповідачів.

Також,

ухвалою Окружного адміністративного суду м.Київа від 17.07.2008 р. по справі

№6/296 за клопотання позивача про забезпечення позову шляхом заборони

відповідачу застосовувати до активів позивача право податкової застави, судом

було відмовлено.

Відповідач

в заперечення на позовну заяву зазначив, що 

відповідно  до п.1.2. ст.1 Закону

України «Про податок з доходів фізичних осіб »від 22.05.03р. №889 - доходом

фізичної особи є сума будь-яких коштів, вартість матеріального і

нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних

паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або

нарахованих на користь, протягом 

відповідного звітного періоду з різних джерел як на території України,

так і за її межами. Крім того,  п 17.2.

«в»ст..17 та п.18.2 ст.18 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№

889 платник податку, який за розрахунком загального фінансового результату

операцій з інвестиційними  активами

протягом звітного року має право не подавати до податкового органу річну

податкову декларацію, зобов'язаний її подати у разі отримання доходів,

виплачених на користь особами, які не є податковими агентами. Якщо дохід,

одержаний від продажу у звітному податковому році інвестиційного активу, не

перевищує суму, відомості про такий продаж до декларації не вносяться. Таким

чином, об'єкт оподаткування податку з доходів фізичних осіб (інвестиційний

прибуток від продажу пакету акцій) дорівнює різницю між сумою доходу,

отриманого від продажу акцій, та витратами, понесеними платником податку на

попереднє придбання цих акцій, без врахування збільшення вартості пакету ЦП,

яка виникла за рахунок реінвестиції дивідендів. Тому, на думку відповідача,

прийняті податкові повідомлення-рішення є правомірними, та такими, що прийняті

відповідно до норм  чинного

законодавства.

          Розглянувши подані сторонами

документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно

з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно

оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення

спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем  ОСОБА_1. до ДПІ у Солом'янському районі м.

Києва були подані декларації про доходи за період з 01 січня по 31 грудня 2006

рік.

З

поданих декларацій відповідачем встановлено, що 

задекларований позивачем дохід, отриманий від продажу цінних паперів

(відчуження майнових прав) ВАТ КП ККЗБН „Росинка" на загальну суму 352382

грн. 95 коп.   В графі 1.3. декларації

«Інші доходи»позивач відобразив суму доходу отриманого від ТОВ «Муніципальна

сервісна компанія»(код ЄДРПОУ 33302623) за договорами купівлі-продажу майнових

прав у вигляді паю співвласника колективного підприємства: №26/06 від

06.06.2006р. на суму доходу 329 199,85 грн., за договором №563/06 від

23.06.2006р., на суму доходу 23183,10 грн., загалом 352 382,95 грн.

Позивач

вважає свої дії законними та такими, що відповідають чинному законодавству

оскільки, подання декларації та відображання в ній сум доходів отриманих у

вигляді паю від продажу майнових прав, відповідають п. «б»п.9.6.8. Закону

України «Про податок доходів з фізичних осіб»від 22.05.2003р. №889, не підлягає

оподаткуванню та не включається до складу загального річного оподатковуваного

доходу , б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних

активів у випадках визначених п.4.3.3. та 4.3.18 п.4.3. ст.4 Закону України

№889.

Крім

того, п.4.3.18 Закону України № 889, до складу загального річного

оподаткованого доходу платника податку не включаються  сума доходу, отриманого платником податку

внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у

власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні сертифікати,

безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного

банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обміну на

приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону.

Тому,

позивач не згоден із сумою податкового зобов'язання визначеною відповідачем в

податкових повідомленнях-рішеннях від 11.05.2007р. №0002881701/0, від

31.07.2007р. №0002881701/1 на суму 

45809,69 грн., від04.10.2007р. №0002881701/2 на суму 42850,42 грн.,

та  від 31.01.2007р. №0002881701/3 в

частині податку з доходів фізичних осіб у розмірі 6600,84 грн.

           Відповідач в запереченнях на позовну

заяву зазначає, що з розділів декларацій поданих позивачем, слідує наступне. В

розділі 1.1. декларації поданої позивачем зазначені доходи, отримані у вигляді

заробітної плати від податкового  агента

ТОВ «Укрторгтранс сервіс» (ЄДРПОУ 32253146), задекларований дохід - 6875,00

грн., утриманий податок 612,98 грн.

           У розділі 1.2 декларації позивач

зазначив доход, у вигляді заробітної плати від податкового агента АТЗТ «Спец

автобаза №1» (ЄДРПОУ 05476486) задекларовано дохід -1650,00 грн., утриманий

податок -208,07 грн.

          У розділі 1.3 декларації  задекларовано доход, отриманий у вигляді

інвестиційного доходу від ТОВ «Муніципальна сервісна компанія (код 33302623) у

розмірі 352382,95 грн.

Крім

того, згідно з договорами від 06.06.2006р. №26/06  та від 23.06.2006р. №565/06 купівлі-продажу

майнових прав  у вигляді паю співвласника

колективного підприємства позивач передав, а ТОВ «Муніципальна сервісна

компанія»прийняв майнові права у вигляді паю співвласника в пайовому

(статутному)  фонді КП «ККЗБН «Росинка».

В  порушення позивачем п.9.6. ст.9 Закону

України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.03р. №889  відповідачем було застосовано податкові

повідомлення-рішення форми «Ф».

Проаналізувавши

матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку

про те, що позовні вимоги є  не

обґрунтованими та такими, що не 

підлягають задоволенню з таких підстав.

Як

вбачається з матеріалів справи  та

встановлено судом, відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону № 889-ІУ доходом

фізичної особи є сума будь - яких коштів, вартість матеріального і

нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних

паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або

нарахованих на його користь, протягом відповідного звітного податкового періоду

з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Порядок

оподаткування доходів у вигляді інвестиційного прибутку визначено у п.9.6 ст.9

Закон № 889-ІУ, згідно з яким облік фінансових результатів від здійснення

платником податку операцій з цінними паперами (ЦП) та корпоративними правами

ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат за

формою згідно Наказу Державної податкової адміністрації від 16.10.2003 року №

490 «Про затвердження форми обліку доходів і витрат платника податку з доходів

фізичних осіб та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми

загального річного оподаткованого доходу».

Під

терміном «інвестиційний актив», відповідно до пп.9.6.7 п.9.6 ст.9 Закону №

889-ІУ, розуміється пакет Цінних паперів (ЦП) чи корпоративні права, виражені в

інших, ніж ЦП, формах, випущені однім емітентом, а також банківські метали,

придбані у банку, незалежно від місця їх подальшого продажу; під терміном

«пакет цінних паперів»розуміється окремий ЦП чи сукупність ідентичних ЦП, а під

терміном «ідентичний цінний папір»розуміються ЦП, випущені одним емітентом за

тотожними умовами емісії. Виплати доходу, викупу чи погашення.

Інвестиційний

прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником

податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що

розраховується виходячи з сум витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого

активу. До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з обміну

одного інвестиційного активу на інший інвестиційний актив, зворотного викупу

корпоративного права його емітентом, яке належало платнику податку.

Позитивне

значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами

за наслідками звітного року включаються до складу загального річного

оподаткованого доходу платника податку, що підлягає декларуванню за наслідками

звітного податкового року у встановленого законом порядку.

До

розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами

платник податку не включає дохід, отриманий протягом звітного податкового року

від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суми

місячного мінімального прожиткового рівня, діючого для працездатної особи на 1

січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих

10 гривень ( пп.9.6.8 «а»ст..9 Закону №889-ІУ). Також, відповідно пп..9.6.8

«б»ст.9 Закону №889-ІУ не підлягають оподаткуванню, не включаються до складу

загального річного оподатковуваного доходу та не враховуються при розрахунку

загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами доходи,

отримані платником податку від продажу інвестиційних активів у випадках,

визначених підпунктами 4.3.3 та 4.3.18 ст.4 Закону № 889-ГУ, згідно з якими:

- не

оподатковуються  сума доходів, отриманих

у вигляді відсотків платником податку від розміщення ним коштів у цінні папери,

емітовані Міністерством фінансів України, виграші в лотерею;

          - сума доходу, отриманого платником

податку в наслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у

власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні сертифікати, безпосередньо

отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або

установ до державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні

сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого

таким платником податку в наслідок відчуження земельних ділянок

сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв,

безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації згідно з нормами

земельного законодавства.

Як

зазначається у п.17.2 «в»ст..17 та п.18.2 ст.18 Закону № 889-ІУ платник

податку, який за розрахунком загального фінансового результату операцій з

інвестиційними активами протягом звітного року має право не подавати до

податкового органу річну податкову декларацію, зобов'язаний її подати у разі

отримання доходів, виплачених на його користь особами, які не є податковими

агентами. Якщо дохід, одержаний від продажу у звітному податковому році

інвестиційного активу, не перевищує згадану суму, відомості про такий продаж до

декларації не вносяться.

Таким

чином, об'єкт оподаткування податку з доходів фізичних осіб (інвестиційний

прибуток від продажу пакету акцій) дорівнює різниці між сумою доходу,

отриманого від продажу акцій, та витратами, понесеними платником податку на

попереднє придбання цих акцій, без врахування збільшення вартості пакету ЦП ,

яка виникла за рахунок реінвестиції дивідендів.

Згідно

з довідкою ВАТ КП ККЗБН «Росинка»від 18 квітня 2007 року № 30 сума первинного

паю позивача станом на 31 грудня 1993 року становить 463831 крб (4,64грн) і

була сформована за рахунок:

•          внеску власних коштів - 41000 крб

(0,41 грн.)

•          приватизаційного майнового

сертифікату неповнолітніх дітей - 60000 крб ( 0,60 грн.)

•          приватизаційного майнового

сертифікату - 30000 крб ( 0,30 грн. - 6,46 %)

•          розподілу вартості майна, придбаного

в умовах оренди - 51920 крб (0,52 грн.)

•          розподілу прибутку, направленого на

викуп заводу - 280911 крб (2,81 грн.)

На

момент відчуження майнових прав, з урахуванням внеску з дивідендів (557,62

грн), розподілу прибутку (52338,67 грн.) та індексації основних засобів

(17575,66 грн.) персональний пай позивача становив 70476 грн. 59 коп.

Згідно

із договорами купівлі-продажу майнових прав у вигляді паю співвласника

колективного підприємства від 6.06.2006 року № 26/06 і від 23.03.2006 року №

565/06 позивач передав, а ТОВ «Муніципальна сервісна компанія»прийняло майнові

права у вигляді паю співвласників в пайовому (статутному) фонді КП «ККЗБН

«Росинка».

При

проведенні розрахунку, згідно поданої декларації про доходи фізичних осіб за

2006 рік, відповідачем було враховано відомості з довідки про доходи за формою

1-ДФ, копій договорів купівлі - продажу корпоративних прав та Довідки про

персональний пай на дату відчуження від 18.04.2007 року № 30, досліджено судом.

Відповідно

довідки про доходи за формою 1-ДФ інвестиційний дохід Позивача за 2006 рік

становить 352 382,95 грн., що також підтверджено договором купівлі-продажу від

06.06.2006 року та від 23.06.2006 року.

Витрати,

які враховані відповідачем  при

проведенні розрахунку у зв'язку з придбанням інвестиційного активу становлять

0,71 грн.:

•          внесок власних коштів - 0,41 грн.;

•          приватизаційним майновий сертифікат

власника паю -0,30 грн.

Розрахунок

податку з доходів фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету:

352

382,95 грн. (інвестиційний дохід) -0,71 грн. (витрати) = 352382,24 грн.

(інвестиційний

прибуток);

352382,24 грн. * 13% - 45809,69 грн.

Розрахунок

податку з доходів фізичних осіб позивачу зроблено відповідно до Закону № 889-ІУ

та відповідно пп.. «г»пп.4.2.2 п.4.2 ст. 4 ЗУ № 2181-ІП від 21.12.2000 року

«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та

державними цільовими фондами»(зі змінами та доповненнями) (далі Закон №2181

-III), визначено суму податкового зобов'язання, яке підлягає сплаті до бюджету

у розмірі 45809,69 грн. (податкове повідомлення № 0002881701/0 від 11.05.2007

року).

Не

погоджуючись з податковим повідомлення від 11.05.2007 року № 0002881701/0,

11.06.2007 року позивач звернулась із скаргою до ДП у Солом'янському районі

міста Києва. Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 30.07.2007

року за № 1213/Б/25-010 ДП у Солом'янському районі міста Києва податкове

повідомлення відповідача від 11.05.2007 року залишено без змін, а скаргу

позивача - без задоволення. Відповідно до рішення про результати розгляду

скарги відповідачем було винесено податкове повідомлення від 31.07.2007 року

№0002881701/1 про сплату податку з доходів фізичних осіб у сумі 45809,69 грн.

08.08.2007

року позивач звернувся із повторною скаргою до Державної податкової

адміністрації у м. Києві. Рішенням ДПА у м. Києві від 27.09.2007 року за №

7790/7/25-214 податкові повідомлення відповідача від 11.05.2007 року №

0002881701/0 та від 31.07.2007 року №0002881701/1 було скасовано в частині

донарахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2959,27 грн. та в іншій

частині - залишено без змін, а скаргу позивача було задоволено частково.

Відповідно до рішення Державної податкової адміністрації м. Києва відповідачем

було винесено податкове повідомлення від 10.10.2007 року № 0002891701/2.

Не

погоджуючись з рішенням ДПА у м. Києві, позивач звернулась із повторною скаргою

до Державної податкової адміністрації України. Рішенням про результати розгляду

повторної скарги від 22.01.2008 року № 1399/П/25-0315 ДПА України залишила без

змін податкове повідомлення від 10.10.2007 року № 0002881701/2, а скаргу - без

задоволення.

Відповідно

до рішення ДПА України було винесено податкове повідомлення від 01.01.2008 року

№ 0002891701/3.

Беручи

до уваги, п. «б»пп.6.4, пп.. 6.5 п.6 Закону України від 21.12.2000 року № 2181

- III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та

державними цільовими фондами»- податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються

відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте

рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій)

або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження. У разі коли

нарахована сума податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або

податкового боргу зменшується в наслідок їх адміністративного оскарження,

раніше надіслане податкове повідомлення або податкова вимога вважаються

відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового

повідомлення або податкової вимоги, що містить нову суму податкового

зобов'язання (податкового боргу)

Тобто,

відповідно до норм ст. 6 ЗУ № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від

21.12.2000 року, податкове повідомлення № 0002891701/0 від 11.05.2007 року,

податкове повідомлення № 0002891701/1 від 31.07.2007 року та податкове

повідомлення № 0002891701/2 від 10.10.2007 року автоматично вважаються

відкликаними у зв'язку з винесенням, на підставі рішення Державної податкової

адміністрації України про результати розгляду повторної скарги, податкового

повідомлення від 01.01.2008 року № 0002891701/3.

          Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України

кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та

заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

              Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України

в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності

суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого

рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує

проти адміністративного позову.

              Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС

України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до

якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і

службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у

спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

              Відповідач, як суб'єкт владних

повноважень,  довів правомірність

прийнятих ним рішень.

              Зважаючи на викладене, суд дійшов

висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

              Враховуючи викладене та керуючись

ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м.

Києва, -

ПОСТАНОВИВ  :

В

адміністративному позові відмовити повністю.

Постанова

відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова

суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про

апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про

апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти

днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову

суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне

оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються

Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний

суд міста Києва.

Суддя                                                                                          

               Добрянська Я.І.