Рішення

від 04.10.2012 по справі 2-2936/2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

04.10.2012

Справа №22ц-2790/1803/2012р. Головуючий в першій

інстанції Кукурекін К.В.

Категорія 27 Головуючий в апеляційній

інстанції Птіціна В.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2012 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого - Птіціної В.І.,

суддів - Єфімової В.О., Клочка В.П.,

за участю:

секретаря - Гриценко Г.К.,

представника позивача - Новікова О.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду міста Севастополя від 18 жовтня 2011 року по цивільній справі за позовом Кредитної спілки «Швидка фінансова допомога» до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу для погашення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2011р. позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просив стягнути з останніх на його користь заборгованість по договорам кредитної лінії в сумі 765 649,77 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1, яка належить відповідачу ОСОБА_4 на підставі договору купівлі - продажу від 22.09.2001року. Також просив стягнути судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач послався на те, що 22.11.2006р. між Кредитною спілкою «Швидка фінансова допомога» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №9/01/06КЛ, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 180 000 грн. зі сплатою 30% річних за користування останнім та строком його повернення до 22.11.2011р. У забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_5 за вказаним договором, між позивачем та ОСОБА_4 був укладений договір АДРЕСА_1. До зазначеного вище кредитного договору між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 18.04.2007р., 22.01.2008р., 23.02.2008р., 09.12.2008р., 28.01.2009р. були підписані додаткові угоди про збільшення кредитної лінії до 330 000 грн. Крім того, між останніми 22.05.2008р. укладено кредитний договір №31О108КЛ,відповідно до умов якого позивач надав відповідачу ОСОБА_5 кредитні кошти в розмірі 15 500 грн. зі сплатою 30% річних за користування останнім та строком його повернення до 22.05.2009р. КС «Швидка фінансова допомога» вимоги зазначених кредитних договорів виконала в повному об'ємі, проте ОСОБА_5 свої зобов'язання за останніми належним чином не виконала, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 18.10.2011р. позов задоволено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення місцевого суду через його незаконність та необґрунтованість, і ухвалення нового про відмову в задоволенні позову. Посилається на те, що судом першої інстанції не прийнятий до уваги той факт, що до договору іпотеки від 24.11.2006р. не вносились зміни у зв'язку зі збільшенням розміру основаного зобов'язання ОСОБА_5 відповідно до додаткових угод. Крім того, вказує на те, що про розгляд даної справи він не сповіщався належним чином.

Відповідачі повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення представника позивача, який просив відхилити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із факту невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором.

З таким висновком погоджується колегія суддів, оскільки він ґрунтується на нормах чинного законодавства України та відповідає фактичним обставинам справи.

Згідно ст.ст.525,526,530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 листопада 2006 року між позивачем та ОСОБА_5 укладено договір кредитної лінії (далі - кредитний договір) № 9/01/06КЛ, відповідно до умов якого відповідач отримала поточну кредитну лінію з лімітом кредитування в розмірі не більш 180000 грн., на термін до 22 листопада 2011 р. З послідующим підписанням Додаткових угоди:

№ 1 від 18.04.2007 р. про збільшення кредитної лінії до 220000 грн.;

№ 2 від 22.01.2008 р. про збільшення кредитної лінії до 240000 грн.;

№ 3 від 23.02.2008 р. про збільшення кредитної лінії до 270000 грн.;

№ 1 від 09.12.2008 р. про збільшення кредитної лінії до 325000 грн.;

№ 2 від 28.01.2009 р. про збільшення кредитної лінії до 330000 грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вищезгаданим кредитним договором між позивачем, та відповідачем ОСОБА_4 був укладений Договір іпотеки від 24.11.2006 р., посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований у реєстрі за № 4417.

Згідно умов іпотечного договору відповідач передав позивачу в іпотеку наступне нерухоме майно: жилу квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_4 на праві особистої приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 22.09.2001 року, посвідченим приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрований у реєстрі за № 2968, зареєстрованого в БТІ і ДРОНМ Севастопольської міської Ради за реєстровим номером № 1201.

Згідно з п.1.1 кредитного договору №9/01/06КЛ від 22.11.2006 року за користування кредитом процентна ставка встановлена у розмірі 30% річних, відповідно до п. 1.6 цього ж договору плата за користування кредитом здійснюється щомісячно відповідно до встановленої дати сплати відсотків. Пунктом 1.8 кредитного договору плата за користування кредитом при порушенні термінів оплати відсотків на період такого порушення встановлюється в подвійному розмірі річної процентної ставки.

22 травня 2008 року між позивачем та ОСОБА_5 був укладений Договір кредитної лінії №310108КЛ, відповідно до п.1.1 якого позивач відкрив кредитну лінію з лімітом кредитування не більше 15 500 грн., зі строком повернення 22 травня 2009 року. В порушення умов кредитного договору відповідач від своєчасного виконання зобов'язань ухиляється, погашення кредиту згідно з графіком не виконує. Станом на момент розгляду справи у суді заборгованість боржника складає 765649,77 грн.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно оцінив викладені обставини і дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_5 цивільного правопорушення і можливість накладення на неї та її поручителя цивільно-правової відповідальності.

Апеляційна скарга не містить обґрунтувань незаконності рішення в частині стягнення заборгованості в розмірі 765649,77 грн. з ОСОБА_5, незважаючи на те, що заявники просять скасувати рішення в повному обсязі та відмовити в задоволенні позову, тому колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга в цій частині - відхиленню.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з заявником апеляційної скарги в тій частині, що до вимог позивача про стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь Кредитної спілки „Швидка фінансова допомога" заборгованості за кредитними договорами.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України „Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Відповідно до статті 546 ЦК застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (статті 553-559 ЦК) не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки.

У зв'язку із цим солідарна відповідальність боржника та майнового поручителя нормами ЦК не передбачена (п.23 Постанови Пленуму ВССУ №5 від 30.03.2012 р.).

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції залишено поза увагою вимоги ст. 39 Закону України «Про іпотеку» та ч. 4 ст. 215 ЦПК України, відповідно до приписів яких у рішенні має бути зазначено: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки та початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації, спосіб реалізації предмета іпотеки.

Оскільки позов не містить посилань на інші способи реалізації заставленого майна, що передбачені договором чи статтею 38 Закону України „Про іпотеку", майно має бути реалізовано шляхом проведення прилюдних торгів. Як вбачається з п.2.3 договору іпотеки (а.с.14), сторони оцінили предмет іпотеки, його вартість складає 360 000,00 грн., отже саме ця сума має бути визначена, як початкова ціна предмета іпотеки.

З огляду на викладене, колегія суддів робить висновок, що правильно врахувавши обставини справи, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Але через порушення норм матеріального права рішення суду в частині стягнення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь Кредитної спілки „Швидка фінансова допомога" заборгованість за кредитним договором у розмірі 765649 грн. 77 коп., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки квартири АДРЕСА_1 підлягає зміні на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК з викладенням резолютивної частини в цій частині в новій редакції.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.3 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309, ст.ст.313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 18 жовтня 2011 року- змінити.

Викласти резолютивну частину рішення суду від 18 жовтня 2011 року в наступній редакції.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Кредитної спілки „Швидка фінансова допомога" заборгованість по кредитним договорам у розмірі 765649 грн. 77 коп. (сімсот шістдесят п'ять тисяч шістсот сорок дев'ять грн. 77 коп.). Звернути стягнення на іпотечне майно, що належить ОСОБА_4, жилу квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, і належить ОСОБА_4 на праві особистої приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 22.09.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованого у реєстрі за № 2968, зареєстрованого в БТІ і ДРОНМ Севастопольської міської Ради за реєстровим номером № 1201, шляхом проведення прилюдних торгів із початковою ціною предмету іпотеки - 360 000, 00 грн.(триста шістдесят тисяч грн.).

В решті рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 18 жовтня 2011 року - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: В.І. Птіціна

Судді В.О. Єфімова

В.П. Клочко