Ухвала

від 03.10.2012 по справі 2/167-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2/167-А Головуючий у 1-й інстанції: Домнічева І.О.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"03" жовтня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі Белові С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Київської міської ради на Постанову Господарського суду м. Києва від 04.10.2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Геотрон»до Київської міської ради, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Київспецтранс»; Комунальне підприємство «Київкомунагросервіс»; Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради; Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»про скасування рішення Київської міської ради №460/1870 від 15.07.2004р. в частині вилучення майна для санітарної очистки та за адміністративним позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Публічного акціонерного товариства «Київспецтранс»про скасування рішення Київської міської ради № 460/1870 від 15.07.2004р. (із внесеними змінами) в частині вилучення у ВАТ «Київспецтранс»майна, що використовується для здійснення діяльності по очистці м. Києва, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2006 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Геотрон»до Київської міської ради, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Київспецтранс»; Комунальне підприємство «Київкомунагросервіс»; Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради; Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», в якому просили суд скасувати рішення Київської міської ради № 460/1870 від 15.07.2004р. (із внесеними змінами) в частині вилучення у ВАТ «Київспецтранс»(нині ПАТ) майна, що використовується для здійснення діяльності по очистці м. Києва.

Постановою Господарського суду м. Києва від 04.10.2011 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Геотрон»- відмовлено.

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Київспецтранс», як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - задоволено.

Скасовано рішення Київської міської ради № 460/1870 від 15.07.2004р. (із внесеними змінами) в частині вилучення у ВАТ «Київспецтранс»(нині ПАТ) майна, що використовується для здійснення діяльності по очистці м. Києва.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Господарського суду м. Києва від 04.10.2011 року. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до Договору купівлі-продажу пакета акцій Відкритого акціонерного товариства (нині Публічного акціонерного товариства) «Київспецтранс»(третя особа-1) від 14.10.03р. за № 130 Товариство з обмеженою відповідальністю «Геотрон»(позивач) став власником 46,835 % акцій статутного фонду Третьої особи-1.

Відповідно до повідомлення ТОВ «Адрем»(ліцензія № АБ 323150 від 25.01.2006р. видано ДКЦПФР на право ведення реєстру власників іменних цінних паперів), останній підтверджує, що станом на час розгляду справи позивачу належить 53247406 шт. акцій третьої особи-1, що становить 46,83%.

За умовами вказаного Договору купівлі-продажу пакета акцій від 14.10.03р. за № 130, позивач зобов'язався виконати фіксовані умови конкурсу, зокрема: з метою здійснення програми технічної реконструкції виробництва третьої особи-1, впровадження прогресивних технологій протягом року з дати підписання договору купівлі-продажу придбати та передати в безоплатне постійне користування третьої особи-1 таку нову техніку: - автомобілі-сміттєвози на базі МАЗ із заднім завантаженням сміття в кількості 10 од.; - контейнери для сміття місткістю 1,1 м3 - 2000 шт.

Також протягом п'яти років Позивач зобов'язався забезпечити: збереження профілю та основних видів діяльності третьої сооби-1, які є на момент підписання договору купівлі-продажу; збереження існуючих робочих місць, які є на момент підписання договору продажу, та створення нових.

На виконання цих та інших взятих на себе зобов'язань за Договором купівлі-продажу від 14.10.03р. № 130, позивач на підставі Договору №1 від 20.07.2004р. та Договору №2 від 28.09.2004р., відповідно до додатків до вказаних договорів - актів приймання-передачі (належним чином засвідчені копії вказаних договорів з усіма додатками надані позивачем та залучені до матеріалів справи) передав в безоплатне постійне користування третьої особи-1 нову техніку для здійснення статутної діяльності по санітарній очистці м. Києва, яка на даний час рахується на балансі третьої особи-1.

Київською міською радою (відповідач) 15.07.2004р. (тобто після набуття позивачем права власності на 46,835% акцій ВАТ «Київспецтранс») прийнято рішення №460/1870 «Про створення комунального підприємства «Київкомунагросервіс»(із змінами і доповненнями, внесеними рішенням Київської міської ради від 23.12.2004 р. N886/2296) (Рішення №460/1870), яким створено КП «Київкомунагросервіс»(третя особа-2) і закріплено за цим підприємством майно, що не увійшло до статутного фонду Третьої особи-1, та майно, придбане за рахунок бюджетних коштів, яке перебуває в управлінні третьої особи-1, згідно з додатком до рішення.

Задовольняючи адміністративний позов третьої особи, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було спростовано факту втручання в господарську діяльність третьої сооби-1, шляхом прийняття рішення по вилученню у нього об'єктів зливної насосної станції з інженерними мережами, спорудами та обладнанням по Наддніпрянському шосе, 11, що використовується Третьою особою-1 безпосередньо для здійснення статутної діяльності по санітарній очистці м. Києва, яку без вказаного майна здійснювати неможливо.

З вказаним висновком суду першої інстанції, погоджується і колегія суддів, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач є акціонером третьої особи-1 та йому належить 53247406 шт. акцій третьої особи-1, що становить 46,83%.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», учасники товариства мають право, зокрема, брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом та брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Відповідно до ст. 41 вказаного закону, вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства, а відповідно до ст. 47 виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, передбачений статутом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що законодавством не передбачено право акціонера звертатись до суду за захистом прав акціонерного товариства, крім випадків, коли він уповноважений на це відповідним акціонерним товариством, або якщо таке право надається йому статутом акціонерного товариства.

Що стосується вимог третьої особи колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем 15.07.2004р. було прийнято оскаржуване Рішення №460/1870 «Про створення комунального підприємства «Київкомунагросервіс»(із змінами і доповненнями, внесеними рішенням Київської міської ради від 23.12.2004 р. N886/2296) (Рішення №460/1870), яким створено третю особу-2, і закріплено за цим підприємством майно, що не увійшло до статутного фонду третьої сооби-1, та майно, придбане за рахунок бюджетних коштів, яке перебуває в управлінні третьої особи-1.

Додатком до Рішення № 460/1870 є перелік майна, що закріплюється за третьою особою-2. До складу зазначеного майна входить, зливна насосна станція з інженерними мережами, спорудами та обладнанням по Наддніпрянському шосе, 11, у м. Києві.

Рішенням від 29 квітня 2010 року № 584/4022 відповідачем були внесенні зміни до Рішення № 460/1870, відповідно до якого об'єкти зливної насосної станції з інженерними мережами, спорудами та обладнанням по Наддніпрянському шосе, 11, підлягають передачі у володіння та користування ВАТ АК «Київводоканал»(третя особа-4).

Разом з тим, майно передане Рішенням №460/1870 третій особі-2 є тим самим майном, що набуте третьою особою-1 не за рахунок коштів бюджету м. Києва, а в процесі господарської діяльної від позивача на підставі Договору №1 від 20.07.2004р., Договору №2 від 28.09.2004р. та додатків до вказаних договорів.

Тобто, об'єкти зливної насосної станції з інженерними мережами, спорудами та обладнанням по Наддніпрянському шосе, 11, що використовується третьою особою-1 безпосередньо для здійснення статутної діяльності по санітарній очистці м. Києва, були передані третій особі-4, тоді як станом на час винесення відповідачем Рішенням від 29 квітня 2010 року № 584/4022 про внесення змін до Рішення № 460/1870 діяли заходи забезпечення позову, тобто, зупинено дію Рішення № 460/1870.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених ч.2 ст. 353 цього Кодексу. Ст. 353 ЦК України встановлено, що у разі стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії та за інших надзвичайних обставин, з метою суспільної необхідності майно може бути примусово відчужене у власника на підставі та в порядку, встановлених законом, за умови попереднього і повного відшкодування його вартості (реквізиція). У відповідності до ст.ст. 47, 66 ГК України однією з основоположних гарантій прав підприємців є державна гарантія недоторканості майна і забезпечення захисту майнових прав підприємця. Вилучення державою або органами місцевого самоврядування у підприємця основних і оборотних фондів, іншого майна допускається відповідно до ст. 41 Конституції України на підставах і в порядку, передбачених законом.

Ст. 6 ГК України, забороняє незаконне втручання органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Ч. 4 ст. 23 ГК України, яка передбачає, що незаконне втручання органів та посадових осіб місцевого самоврядування у господарську діяльність суб'єктів господарювання забороняється.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, шляхом прийняття рішення по вилученню об'єктів зливної насосної станції з інженерними мережами, спорудами та обладнанням по Наддніпрянському шосе, 11, яке використовується третьою особою-1 безпосередньо для здійснення статутної діяльності по санітарній очистці м. Києва, та без вказаного майна здійснювати неможливо, втрутився у господарську діяльність третьої особи-1.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі відповідача не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача Київської міської ради на Постанову Господарського суду м. Києва від 04.10.2011 року -залишити без задоволення .

Постанову Господарського суду м. Києва від 04.10.2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.