Рішення

від 23.10.2012 по справі 12/13-к

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "23" жовтня 2012 р. Справа № 12/13-К

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1: ОСОБА_1,

ОСОБА_2, довіреність від 07.07.2012р. №2802 (приймала участь в судовому засіданні 27.09.2012 р. та 04.10.2012 р.),

від позивача ОСОБА_3:

ОСОБА_3 (приймала участь в судовому засіданні 27.09.2012 р.),

ОСОБА_2, довіреність від 09.07.2012 р. №2864,

приймала участь в судовому засіданні 04.10.2012 р.);

від позивача ОСОБА_4: ОСОБА_4,

ОСОБА_2, довіреність від 07.07.2012р. №2800 (приймала участь в судовому засіданні 27.09.2012 р. та 04.10.2012 р.),

від позивача ОСОБА_5: ОСОБА_5,

ОСОБА_2, довіреність від 10.07.2012 р. №2870 (приймала участь в судовому засіданні 27.09.2012 р. та 04.10.2012 р.),

від відповідача: ОСОБА_6, довіреність від 13.06.2012 р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом

ОСОБА_1 (м. Житомир),

ОСОБА_3 (м.Житомир),

ОСОБА_4 (м.Житомир),

ОСОБА_5 (м.Житомир),

до Публічного акціонерного товариства "Обласний торговий центр" (м.Житомир)

про зобов'язання виплати вартості частини майна,

з перервами в судовому засіданні, оголошеними згідно ст.77 ГПК України,

з 27.09.2012 р. до 04.10.2012 р. та з 04.10.2012 р. до 23.10.2012 р.,

Рішенням господарського суду Житомирської області від 08.11.2011р. у справі №12/13-К у позові ОСОБА_1 (м.Житомир), ОСОБА_3 (м.Житомир), ОСОБА_4 (м.Житомир), ОСОБА_5 (м.Житомир) до Публічного акціонерного товариства "Обласний торговий центр" (м.Житомир) про зобов'язання виплати вартості частини майна у позові відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду України від 26.01.2012р. у справі №12/13-К апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення господарського суду Житомирської області від 08.11.2011 р. у справі №12/13-К залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.07.2012 р. у справі №12/13-К касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволено частково; постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.01.2012 р. та рішення господарського суду Житомирської області від 08.11.2011 р. у справі №12/13-К скасовано; справу №12/13-К направлено до господарського суду Житомирської області на новий розгляд.

За розпорядженням керівника апарату господарського суду Житомирської області від 08.08.2012 р. №154/2012 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи", здійснено автоматичний розподіл справи №12/13-К, справу розподілено на розгляд судді Ляхевич А.А.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 09.08.2012 р. прийнято до розгляду справу №12/13-К та призначено її розгляд на 28.08.2012 р.

З метою надання сторонами необхідних для розгляду справи доказів та виклику в судове засідання судових експертів, якими надано висновки з досліджуваних питань у даній справі, господарським судом ухвалою від 28.08.2012 р. відкладено розгляд справи на 27.09.2012 р.

У відповідності до ст.77 ГПК України у зв'язку з необхідністю надання сторонами додаткових доказів по справі та з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, в засіданні суду оголошувались перерви з 27.09.2012 р. до 04.10.2012 р. та з 04.10.2012 р. до 23.10.2012 р.

В засіданні суду представник позивачів та присутні позивачі особисто підтримали позовні вимоги, викладені в заяві про уточнення позовних вимог від 01.11.2011 р., а саме, просять стягнути з відповідача ПАТ "Обласний торговий центр" заборгованість по неповній виплаті вартості належних позивачам часток у статутному капіталі товариства: на користь ОСОБА_4 - 292385,00 грн., ОСОБА_3 - 646335,00 грн., ОСОБА_5 - 841258,00грн., ОСОБА_1 - 533298,00 грн.; а також, стягнути з відповідача витрати, понесені позивачами в процесі судового розгляду справи.

Представник відповідача в засіданні суду проти доводів та вимог позивачів заперечив у повному обсязі; вказує, що вартість частки, визначену з урахуванням балансової вартості активів товариства, була виплачена кожному з позивачів, а тому підстав для задоволення позову у даній справі немає.

При цьому, сторони заперечили проти призначення додаткової та/або повторної експертизи. Зазначають, що висновки здійснених у справі експертиз, а саме висновок №24 судової економічної експертизи в господарській справі від 05.08.2010 р. (Житомирське відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз); висновок №1-СОЕ судово-оціночної експертизи по господарській справі №12/13-К (ПП "Експерт-Сервіс-Консалт") та висновок №44 судово-бухгалтерської експертизи за цивільною справою №12/13-К від 25.12.2009 р. (Житомирське відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз) не містять суперечностей в частині визначення балансової вартості активів.

Водночас, позивачі та їх представник вважають, що при визначенні вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі, слід брати до уваги саме дійсну (ринкову) вартість активів товариства.

Представник відповідача, при цьому, не заперечує визначену судовою експертизою ринкову вартість активів, проте, стверджує, що при обрахунку належних до сплати позивачам сум при виході з товариства, товариство правомірно виходило з балансової вартості активів. А тому вважає, що позов в даній справі є необгрунтованим та задоволенню не підлягає.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (позивачі) були учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю магазину "Торговий центр", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Обласний торговий центр" (відповідач).

18.02.2008 р. позивачами були подані нотаріально завірені заяви про вихід зі складу членів ТОВ "Торговий центр" (а.с.11-14, т.1).

26.02.2008 р. відбулися позачергові збори членів ТОВ "Торговий центр", з питанням на порядку денному зборів - виведення зі складу членів ТОВ магазин "Торговий центр", на підставі нотаріально завірених заяв ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5. За результатами зборів прийнято рішення про виведення із членів товариства з обмеженою відповідальністю магазин "Торговий центр" ОСОБА_3 із часткою 8950 грн.; ОСОБА_1 із часткою 7410 грн.; ОСОБА_4 із часткою 4030 грн., ОСОБА_5 із часткою 11720 грн. (протокол №2 позачергових зборів членів Товариства з обмеженою відповідальністю магазин "Торговий центр", а.с.36-38, т.1).

Наявні у справі докази, а саме, видаткові касові ордери №21 від 19.04.2010 р., №17 від 19.03.2010 р, №16 від 19.03.2010 р. та №10 від 19.02.2010 р. свідчать, що в якості вартості частини майна, пропорційній частці у товаристві, ТОВ магазин "Торговий центр" було виплачено: ОСОБА_5 - 153061,12 грн.; ОСОБА_3 - 117594,74 грн.; ОСОБА_1 - 97062,80 грн., ОСОБА_4 - 53197,25 грн. (а.с.33-36, т.6).

Разом з тим, позивачі вважають порушеним своє право на одержання частки у майні товариства у зв"язку з їх виходом зі складу учасників товариства, обгрунтовуючи свої вимоги посиланням на положення ст.54 Закону України "Про господарські товариства", ч.1 ст.130 ЦК України та п.6.1 Статуту товариства; вважають, що відповідачем неправильно визначено розмір вартості частки товариства, яка підлягала їм до виплати при виході з товариства, а саме, що сплачені їм суми не відповідають дійсній та реальній вартості майна ТОВ магазин "Торговий центр". Таким чином, предметом розгляду у даній справі є спір щодо порядку визначення вартості часток позивачів у статутному капіталі товариства.

В заяві про уточнення позовних вимог від 01.11.2011 р. (а.с.51-54, т.5), позивачі просять стягнути з відповідача заборгованість по неповній виплаті вартості належних позивачам часток у статутному капіталі товариства, а саме: на користь ОСОБА_4 - 292385,00 грн., ОСОБА_3 - 646335,00 грн., ОСОБА_5 - 841258,00 грн., ОСОБА_1 - 533298,00 грн. та витрати, пов'язані з розглядом справи.

Розглядаючи питання про обгрунтованість заявлених у справі позовних вимог, господарський суд приймає до уваги наступне.

У відповідності до п."в" ч.1, ч.2 ст.10 Закону України "Про господарські товариства", учасники товариства мають право, зокрема, вийти в установленому порядку з товариства; можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Згідно ст.54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Право учасника, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства передбачено і частиною 2 статті 148 Цивільного кодексу України.

За правилами статті 51 Закону України "Про господарські товариства" установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному капіталі.

В статті 143 Цивільного кодексу України також встановлено, що установчим документом товариства є статут, який, крім іншого, має містити відомості про розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника.

Статут товариства з обмеженою відповідальністю магазину "Торговий центр" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин) (а.с.75-100, т.1) у розділі 5 статуту визначав відповідні відомості щодо складу майна товариства, розміру його статутного капіталу та вкладів учасників.

Розділ 4 статуту товариства визначає право і обов'язки учасників товариства, в т.ч. передбачає право учасника вийти з товариства та у разі виходу з товариства одержати вартість частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному фонді згідно ст.54 Закону України "Про господарські товаристива". Водночас, статутом товариства не встановлено порядок і спосіб обчислення вартості частини майна товариства.

Враховуючи наведене та правові наслідки виходу учасника товариства з обмеженою відповідальністью зі складу його учасників, визначені положеннями ст.54 Закону України "Про господарські товариства" та ст.148 ЦК України, виходячи зі складу товариства, учасник одержує право на повернення йому вартості частини майна, пропорційної його частці в статутному фонді товариства.

Стаття 12 Закону України "Про господарські товариства" визначає, що товариство є власником:

- майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу;

- продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності;

- одержаних доходів;

- іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до частини другої статті 148 Цивільного кодексу України, порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

За умов відсутності регулювання цього питання положеннями статуту товариства, визначення вартості майна товариства можливе і шляхом проведення його оцінки. Відповідно до статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Як вказав Вищий господарський суд України у постанові від 18 липня 2012 року у даній справі, враховуючи визначення поняття майна, наведене в статті 190 Цивільного кодексу України, під час оцінки вартості частини майна, еквівалентної частці учасника в статутному фонді, слід брати до уваги виробничі й невиробничі фонди, інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі товариства, а також майнові права та обов'язки.

Відповідно до п.3.7. рекомендацій Вищого господарського суду України від 28.12.2007 №04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" (зі змінами, внесеними згідно з Рекомендаціями Вищого господарського суду України №04-06/190 від 28.12.2009 р.) будь-який учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства.

Закон України від 12.07.2001 р. №2658-ІІІ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" хоча й не містить норм стосовно обов'язковості оцінки майна в випадку виходу учасників з товариства, але й не виключає її проведення за необхідності в цьому (зокрема, за наявності спору).

Баланс же підприємства не має заздалегідь встановленої юридичної сили, і факт зазначення у ньому певної вартості майна (реальної або меншої чи більшої) не є підставою, яка згідно з статтею 35 ГПК України звільняє від необхідності доказування відповідних фактичних обставин, що входять до предмету доказування у справі (зокрема, дійсної справедливої вартості майна товариства). Більше того, можливість існування суттєвої невідповідності даних балансу підприємства дійсній (справедливій) вартості передбачено навіть нормами щодо бухгалтерського обліку. Зокрема, відповідно до пункту 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за № 288/4509, підприємство може переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. Оскільки переоцінка в даному випадку є правом підприємства, це виключає можливість застосування до нього відповідного примусу.

Водночас обов'язки суду щодо справедливого розгляду справи і необхідності забезпечення законних прав та інтересів усіх учасників судового провадження (учасників товариства) потребують за наявності спору з'ясування не виключно задекларованої товариством, а реальної (дійсної та справедливої) вартості його майна, виходячи з якої мають обчислюватися розміри часток учасників.

Враховуючи вищезазначене, господарськими судами може бути задоволено клопотання учасника, який вийшов (був виключений) з товариства з обмеженою відповідальністю, про здійснення експертної оцінки дійсної (ринкової) вартості основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових або поточних біологічних активів для обчислення вартості частини майна, належної до сплати такому учаснику.

Слід зазначити, що у відповідності до ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

З огляду на зазначене, судом приймаються до уваги вищевикладені встановлені обставини справи та наведені вказівки суду касаційної інстанції, а також, наступне.

Загальними зборами акціонерів ЗАТ "Обласний торговий центр" (правонаступником ТОВ "Магазин "Торговий центр") від 04.03.2009 р. (протокол №1, а.с.14-17, т.4) затверджено розрахунок вартості частини майна ТОВ "Магазин "Торговий центр", належну вибувшим членам товариства ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4, в сумі 316452,77 грн., що відображено в наказі №11 від 26.01.2009 р.

З протоколу розгляду матеріалів по розрахунках з членами ТОВ магазин "Торговий центр" від 12.02.2009 р. (а.с.18-19, т.4) вбачається, що вартість частини майна ТОВ "Магазин "Торговий центр", належну до виплати вибувшим членам товариства ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в сумі 316452,77 грн. визначено з урахуванням вартості чистих активів товариства згідно балансу ТОВ магазин "Торговий центр" станом на 29.02.2008р. - 10962300 грн.

Як уже зазначалось, згідно здійсненого та затвердженого товариством розрахунку, позивачам виплачено згідно відповідних видаткових касових ордерів: ОСОБА_5 - 153061,12 грн.; ОСОБА_3 - 117594,74 грн.; ОСОБА_1 - 97062,80 грн., ОСОБА_4 - 53197,25 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до положень статті 41 ГПК України у справі було призначено та проведено декілька експертиз, зокрема, для визначення дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а саме:

- судово-оціночну експертизу, проведену ПП "Експерт-Сервіс-Консалт", якою визначено справедливу вартість основних засобів ТОВ "Магазин "Торговий центр" на момент виходу позивачів зі складу товариства та вартість майна ТОВ "Магазин "Торговий центр" на момент виходу позивачів зі складу товариства з урахуванням справедливої вартості основних засобів (висновок №1-СОЕ судово - оціночної експертизи по справі №12/13-К, а.с.26-133, т.2). Після проведення розрахунків, експерт дійшов висновку, що вартість майна товариства на момент виходу позивачів з нього, з урахуванням справедливої вартості основних засобів станом на 29.02.2008 р. складає 62658201,69 грн. Вартість частини майна товариства, яка підлягає виплаті учасникам, за висновком експерта, складає 2825884,9 грн.,з яких підлягає виплаті ОСОБА_1 - 651645,30 грн., ОСОБА_4 - 357151,75 грн., ОСОБА_3 - 789493,34 грн., ОСОБА_5 - 1027594,51 грн.

- судово-бухгалтерську експертизу, проведену Житомирським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, якою визначено дійсну вартість активів ТОВ "Магазин "Торговий центр" на момент виходу позивачів зі складу товариства. Вартість чистих активів згідно бухгалтерської звітності станом на 29.02.2008 р. складає 10962300 грн. (висновок №44 від 25.12.2009 р., а.с. 46-55, т.4).

- комплексну судово-оціночну експертизу, що включає в себе висновок судової економічної експертизи та висновок судової будівельно-технічної експертизи (висновок №24 від 05.08.2010 р., а.с.14-18, т.5; висновок №25/26 від 05.08.2011 р., а.с.19-36, т.5). Згідно вказаних висновків, вартість чистих активів з урахуванням ринкової вартості будівлі та гаражу ТОВ магазин "Торговий центр" складає 62258800 грн. (51296,5 тис.грн. + 10962,3 тис.грн.), відповідно, частка вартості майна, яка підлягає виплаті позивачам станом на 29.02.2008 р. становить ОСОБА_4 - 354870 грн., ОСОБА_3 - 784460грн., ОСОБА_1 - 647490 грн.

Вище вже зазначалось, що в ході нового розгляду справи господарським судом, сторони заперечили проти призначення додаткової та/або повторної експертизи. Представники обох сторін зазначили, що висновки здійснених у справі експертиз, а саме висновок №24 судової економічної експертизи в господарській справі від 05.08.2010р. (Житомирське відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз); висновок №1-СОЕ судово-оціночної експертизи по господарській справі №12/13-К (ПП "Експерт-Сервіс-Консалт") та висновок №44 судово-бухгалтерської експертизи за цивільною справою №12/13-К від 25.12.2009 р. (Житомирське відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз) не містять суперечностей в частині визначення балансової вартості активів. Представник відповідача, при цьому, не заперечує визначену судовою експертизою ринкову вартість активів, стверджуючи, що при обрахунку належних до сплати позивачам сум при виході з товариства, товариство правомірно виходило з балансової вартості активів.

Враховуючи заперечення сторін проти призначення та проведення додаткової та/або повторної експертизи, наявність у справі висновків експертів, які є належними доказами по справі відповідно до положень ст.ст.32, 34, 36 ГПК України та можуть бути оцінені в сукупності з усіма обставинами справи згідно ст.ст.42,43 ГПК України, а також, зважаючи, що сторони не заперечують достовірність висновків за результатами судових експертиз, господарський суд не вважає доцільним та необхідним призначення додаткової або повторної експертизи.

Тому, розглянувши справу за наявними у справі доказами, оцінивши їх в сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства зі спірних питань, та, крім того, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, якими є справедливість, добросовісність та розумність, господарський суд дійшов висновку, що при виході позивачів зі складу учасників товариства, вони мали право на виплату вартості частини майна товариства, пропорційну належній кожному з них частці у статутному капіталі товариства, виходячи саме з дійсної (ринкової) вартості майна товариства.

З огляду на викладене, судом приймається до уваги, зокрема, висновок №24 від 05.08.2010 р. судової економічної експертизи в господарській справі №12/13-К, згідно якого визначено вартість активів ТОВ магазин "Торговий центр" станом на 29.02.2008 р. з урахуванням ринкової вартості будівлі торгового центру та гаражу, в сумі 62258800 грн. Виходячи саме з цієї реальної (дійсної та справедливої) вартості майна товариства, мають обчислюватися розміри часток учасників.

Слід зазначити, що згідно висновку експерта,. виходячи з вартості активів товариства 62258,8 тис.грн., встановлено частки вартості майна, що підлягали виплаті позивачам, а саме, ОСОБА_4 - 354870 грн.; ОСОБА_3 - 784460 грн. та ОСОБА_1 - 647490 грн. Водночас, вартість частини майна товариства, яка підлягала до виплати позивачу ОСОБА_5, обраховується виходячи з визначеної експертизою вартості активів товариства - 62258800 грн. пропорційно до належної йому частки у статутному фонді ТОВ магазин "Торговий центр" - 1,64% (свідоцтво №178, а.с.25, т.6) та становить 1021044,32 грн. (в заяві від 01.11.2011 р. визначено вартість частини майна, яка підлягає виплаті ОСОБА_5 1021040,00 грн.).

Таким чином, з урахуванням сплачених позивачам товариством коштів (ОСОБА_4 - 62485,11грн. з урахуванням податку з доходів громадян; ОСОБА_3 - 138124,98 грн. з урахуванням податку з доходів громадян; ОСОБА_1 - 114192,00 грн. з урахуванням податку з доходів громадян; ОСОБА_5 - 179781,72 грн. з урахуванням податку з доходів громадян), заборгованість, яка виникла у товариства перед позивачами внаслідок неповної виплати вартості частини майна товариства, пропорційної їх часткам у статутному капіталі товариства, та яка підлягає стягненню на користь ппозивачів, становить відповідно:

- 292385,00 грн. перед ОСОБА_4 (354870 - 62485);

- 646335,00 грн. перед ОСОБА_3 (784460 - 138125);

- 533298,00 грн. перед ОСОБА_1 (647490 - 114192);

- 841262,32 грн. перед ОСОБА_5 (1021044,32 грн. - 179782,00).

Водночас, як зазначено в заяві від 01.11.2011 р., позивач ОСОБА_5 просить стягнути на свою користь 841258,00 грн.; в засіданні суду ОСОБА_5 особисто підтвердив свої позовні вимоги у розмірі, вказаному в заяві. Слід зазначити, що згідно ч.3 ст.55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Враховуючи викладене та межі позовних вимог, визначені позивачем, стягненню на користь позивача ОСОБА_5 підлягає 841258,00 грн.

З огляду на наведене, позовні вимоги підтвержені відповідними належними доказами та задовольняються господарським судом у повному обсязі.

Крім того, слід зазначити, що під час розгляд даної справи, позивачами понесені витрати, пов'язані з її розглядом, зокрема, по сплаті державного мита за подання позовної заяви та судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги, а також витрати по оплаті призначених судом експертиз (докази чого містяться в матеріалах справи), які, відповідно до ст.49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Також, позивачами заявлено до стягнення з відповідача витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: витрати за надання юридичних послуг ПП "Східно-Євройпеська Корпорація" у розмірі 1500,00 грн. кожного з позивачів та витрати позивача ОСОБА_1 на оплату послуг адвоката в сумі 5000,00 грн.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру", а згідно зі ст.12 цього Закону оплата праці адвоката здійснюється на підставі письмової угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, визначальним та достатнім для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката є факт здійснення такої оплати за умовами відповідного договору, підтверджений платіжними документами, а також факт надання послуг саме адвокатом, а не іншим представником.

Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування витрат за надання юридичних послуг ПП "Східно-Євройпеська Корпорація" у розмірі 1500,00 грн. кожного з позивачів, позивачі, проте, не надали будь-яких підтверджуючих документів, окрім платіжних квитанцій про оплату, щодо понесення вказаних витрат саме за надання юридичних послуг, пов'язаних з даною справою. За відсутності в матеріалах справи необхідних доказів покладення вказаних витрат на відповідача є безпідставним, а тому у відшкодуванні таких витрат позивачів суд відмовляє.

Водночас, щодо витрат позивача ОСОБА_1 на оплату послуг адвоката ОСОБА_8 в сумі 5000,00 грн., слід зазначити, що на підтвердження їх понесення до матеріалів справи долучено договір про надання правової допомоги від 19.09.2009 р., укладений між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_8 (а.с.91, т.4); свідоцтво про право на зайняття адвокатської діяльності №441, видане ОСОБА_8 (а.с.92, т.4); квитанцію до прибуткового касового ордеру від 01.04.2010 р. про сплату позивачем адвокату гонорару в сумі 5000,00 грн. (а.с.90, т.4). Факт надання юридичних послуг, пов'язаних з розглядом даної справи, позивачу ОСОБА_1 адвокатом ОСОБА_8 підтверджується також іншими доказами до справі, які свідчать про участь адвоката ОСОБА_8 в судових засіданнях по справі 22.09.2009 р. (а.с.37, т.4), 23.03.2010 р. (а.с.78, т.4), 06.05.2010 р. (а.с.125, т.4); ознайомлення з матеріалами справи 21.09.2009 р. (а.с.2, т.4), 22.01.2010 р. (а.с.57, т.4); отримання копій документів 05.10.2009 р. (а.с.38, т.4).

Відповідно до ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, з урахуванням вищевикладеного, витрати позивача ОСОБА_1, пов'язані з розглядом даної справи, на оплату послуг адвоката ОСОБА_8 в сумі 5000,00 грн. є підтвердженими належними та допустимими доказами по справі, у відповідності до ст.49 ГПК України, такі витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Обласний торговий центр" (10008, м.Житомир, майдан Житній ринок,1, ідентифікаційний код 13572598) на користь ОСОБА_1 (10020, АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1):

- 533298,00 грн. заборгованості з виплати вартості частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства;

- 5332,98 грн. витрат по сплаті державного мита;

- 5332,98 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги;

- 5332,98 грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги;

- 5000,00 грн. витрат з оплати судово-оціночної експертизи ПП "Експерт-Сервіс-Консалт";

- 3525,00 грн. витрат з оплати комплексної судової експертизи ЖВ КНДІСЕ;

- 5000,00 грн. витрат з оплати послуг адвоката.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Обласний торговий центр" (10008, м.Житомир, майдан Житній ринок,1, ідентифікаційний код 13572598) на користь ОСОБА_3 (10029, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2):

- 646335,00 грн. заборгованості з виплати вартості частини майна, пропорційної її частці у статутному капіталі товариства;

- 6463,35 грн. витрат по сплаті державного мита;

- 6463,35 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги;

- 3232,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги;

- 5000,00 грн. витрат з оплати судово-оціночної експертизи ПП "Експерт-Сервіс-Консалт";

- 3525,00 грн. витрат з оплати комплексної судової експертизи ЖВ КНДІСЕ.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Обласний торговий центр" (10008, м.Житомир, майдан Житній ринок,1, ідентифікаційний код 13572598) на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3:

- 292385,00 грн. заборгованості з виплати вартості частини майна, пропорційної її частці у статутному капіталі товариства;

- 2923,85 грн. витрат по сплаті державного мита;

- 2923,85 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги;

- 2923,85 грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги;

- 5000,00 грн. витрат з оплати судово-оціночної експертизи ПП "Експерт-Сервіс-Консалт";

- 3525,00 грн. витрат з оплати комплексної судової експертизи ЖВ КНДІСЕ.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Обласний торговий центр" (10008, м.Житомир, майдан Житній ринок,1, ідентифікаційний код 13572598) на користь ОСОБА_5 (10025, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_4):

- 841258,00 грн. заборгованості з виплати вартості частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства;

- 8412,58 грн. витрат по сплаті державного мита;

- 5000,00 грн. витрат з оплати судово-оціночної експертизи ПП "Експерт-Сервіс-Консалт".

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 29.10.12

Суддя Ляхевич А.А.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ОСОБА_1 (прост.)

3 - позивачу ОСОБА_3 (реком.)

4 - позивачу ОСОБА_4 (прост.)

5 - позивачу ОСОБА_5 (прост.)

6 - відповідачу ПАТ "Обласний торговий центр"