Постанова

від 18.12.2012 по справі 12/13-к

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2012 року Справа №12/13-К

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Гулова А.Г. ,

судді Мельник О.В.

при секретарі Ткач Ю.В.

за участю представників сторін:

позивачів - ОСОБА_1 (довіреності в матеріалах справи)

відповідача - Кім В.В. (довіреність б/н від 13.06.2012)

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства "Обласний торговий центр" на рішення господарського суду Житомирської області від 23 жовтня 2012 року у справі №12/13-К (суддя Ляхевич А.А.)

за позовом ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7

до Публічного акціонерного товариства "Обласний торговий центр"

про зобов'язання виплати вартості частини майна

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ :

19 листопада 2012 року, до прийняття ухвали про призначення апеляційної скарги до розгляду, розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду було внесено зміни до складу колегії суддів та визначено її у складі: Дужич С.П. - головуючий, Гулова А.Г., Мельник О.В.

23 жовтня 2012 року, рішенням господарського суду Житомирської області було задоволено позов ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ПАТ "Обласний торговий центр" про зобов'язання виплати вартості частини майна та:

- стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_4 533 298,00 грн. - заборгованості з виплати вартості частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства; 5332,98 грн. - державного мита; 5332,98 грн. - судового збору за подачу апеляційної скарги; 5332,98 грн. - судового збору за подання касаційної скарги; 5000,00 грн. - оплати судово-оціночної експертизи проведеної ПП "Експерт-Сервіс-Консалт"; 3525,00 грн. - оплати комплексної судової експертизи проведеної ЖВ КНДІСЕ; 5000,00 грн. - оплати послуг адвоката;

- стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_5 646 335,00 грн. - заборгованості з виплати вартості частини майна, пропорційної її частці у статутному капіталі товариства; 6463,35 грн. - державного мита; 6463,35 грн. - судового збору за подання апеляційної скарги; 3232,00 грн. - судового збору за подання касаційної скарги; 5000,00 грн. - оплати судово-оціночної експертизи проведеної ПП "Експерт-Сервіс-Консалт"; 3525,00 грн. - оплати комплексної судової експертизи проведеної ЖВ КНДІСЕ;

- стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_6 292 385,00 грн. - заборгованості з виплати вартості частини майна, пропорційної її частці у статутному капіталі товариства; 2923,85 грн. - державного мита; 2923,85 грн. - судового збору за подання апеляційної скарги; 2923,85 грн. - судового збору за подання касаційної скарги; 5000,00 грн. - оплати судово-оціночної експертизи проведеної ПП "Експерт-Сервіс-Консалт"; 3525,00 грн. - оплати комплексної судової експертизи проведеної ЖВ КНДІСЕ;

- стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_7 - 841 258,00 грн. - заборгованості з виплати вартості частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства; 8412,58 грн. - державного мита; 5000,00 грн. - оплати судово-оціночної експертизи проведеної ПП "Експерт-Сервіс-Консалт".

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права, оскільки суд не взяв до уваги, що в судово-оціночній експертизі №1-СОЕ та судовій будівельно-технічній експертизі №25/26 вартість того ж самого майна на ту ж саму дату визначена різна (62 658 201,69 грн. та 62 258 800,00 грн.). Також, необґрунтованим вважає те, що суд провів визначення вартості частки майна при виході учасника з товариства лише шляхом проведення оцінки всього майна товариства та визначення її ринкової вартості. Крім того, апелянт зазначає, що суд безпідставно ототожнив поняття справедливої, дійсної вартості майна з її ринковою вартістю, які можуть відрізнятися.

Представник позивачів у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає дане рішення таким, що прийняте у чіткій відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки учасник товариства, виходячи зі складу товариства, має право на повернення йому вартості частини майна, пропорційно його частці в статутному фонді товариства, визначення вартості якого можливе шляхом проведення його оцінки, а представник товариства не заперечував визначену судовою експертизою ринкову вартість активів цього товариства.

20 листопада 2012 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 18 грудня 2012 року.

У судовому засіданні представники сторін підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

Як вбачається з матеріалів справи, та сторонами не заперечується відповідачем, позивачі - ОСОБА_4 (з часткою 1,04% статутного фонду - згідно свідоцтва №84 виданого товариством а.с. 55 т.1), ОСОБА_5 (з часткою 1,26% статутного фонду - згідно свідоцтва №153 виданого товариством а.с. 54 т.1), ОСОБА_6 (з часткою 0,57% статутного фонду - згідно свідоцтва №64 виданого товариством а.с. 56 т.1) та ОСОБА_7 (з часткою 1,64% статутного фонду - згідно свідоцтва №178 виданого товариством а.с. 104 т.1) були учасниками відповідача - ТОВ магазин "Торговий центр", правонаступником якого є ПАТ "Обласний торговий центр". (а.с. 36-38 т.1)

18 лютого 2008 року позивачами були подані нотаріально завірені заяви про вихід зі складу членів ТОВ магазин "Торговий центр". (а.с.11-14 т.1)

26 лютого 2008 року, позачерговими зборами членів ТОВ магазин "Торговий центр" з питання порядку денного, зокрема: виведення позивачів зі складу членів ТОВ магазин "Торговий центр", було прийнято рішення про виведення із членів ТОВ магазин "Торговий центр" ОСОБА_4 із сплатою його частки у розмірі 7 410,00 грн.; ОСОБА_5 із сплатою її частки у розмірі 8 950,00 грн.; ОСОБА_6 із сплатою її частки у розмірі 4 030,00 грн. та ОСОБА_7 із сплатою його частки у розмірі 11 720,00 грн. з датою їх виходу з товариства - 18 лютого 2008 року. (а.с. 36-38, т.1)

25 квітня 2008 року, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулись до господарського суду Житомирської області з позовом до ТОВ магазин "Торговий центр" про зобов'язання виплати вартість частини майна товариства. (а.с. 2-4, т.1)

17 травня 2008 року, було зареєстровано Статут ЗАТ "Обласний торговий центр", який прийнято установчими зборами засновників 12 та 26 лютого 2008 року, згідно п.п. 1.1., 1.5. якого дане товариство створене шляхом перетворення ТОВ магазин "Торговий центр" і є правонаступником усіх прав та обов'язків останнього. (а.с. 20, т.1)

12 червня 2008 року, ухвалою господарського суду Житомирської області було замінено відповідача по справі з ТОВ магазин "Торговий центр" на його правонаступника ПАТ "Обласний торговий центр". (а.с. 48-49, т.1)

22 січня 2009 року, ухвалою господарського суду Житомирської області провадження у справі було зупинено і призначено судово-оціночну експертизу для вирішення питань з визначення справедливої вартості основних засобів відповідача на час виходу позивачів з складу учасників товариства, з визначення вартості майна товариства та визначення вартості частини майна товариства, яка підлягає виплаті позивачам. (а.с. 9, т.2)

07 липня 2009 року, висновком судово-оціночної експертизи №1-СОЕ, проведеної ПП "Експерт-Сервіс-Консалт" було визначено, що: - справедлива вартість основних засобів ТОВ магазин "Торговий центр" на час виходу позивачів зі складу учасників товариства (29 лютого 2008 року) складала 57 870 771,44 грн.; - вартість майна товариства на момент виходу позивачів з нього, з урахуванням справедливої вартості основних засобів станом на 29 лютого 2008 року, у розмірі 62 658 201,69 грн., - вартість частини майна товариства, яка підлягає виплаті учасникам складає 2 825 884,90 грн., з яких ОСОБА_4 - 651 645,30 грн., ОСОБА_5 - 789 493,34 грн., ОСОБА_6 - 357 151,75 грн., ОСОБА_7 - 1 027 594,51 грн. (а.с.26-138, т.2, а.с.1-193, т.3)

14 липня 2009 року, ухвалою господарського суду Житомирської області провадження у справі було поновлене. (а.с. 194, т.3)

22 вересня 2009 року, ухвалою господарського суду Житомирської області провадження у справі було зупинено і призначено судово-бухгалтерську експертизу для вирішення питання визначення дійсної вартості чистих активів відповідача на момент виходу позивачів зі складу товариства. (а.с. 37, т.4)

25 грудня 2009 року, висновком судово-бухгалтерської експертизи №44, проведеної Житомирським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, було визначено дійсну вартість активів ТОВ магазин "Торговий центр", на момент виходу позивачів зі складу товариства (29 лютого 2008 року), у розмірі 10 962 300,00 грн. (а.с. 46-55, т.4)

14 січня 2010 року, ухвалою господарського суду Житомирської області провадження у справі було поновлене. (а.с. 56, т.4)

04 лютого 2010 року, зареєстровано Статут ПАТ "Обласний торговий центр", який прийнято загальними зборами акціонерів 01 лютого 2010 року, згідно п.п. 1.1. якого дане товариство створене шляхом змінення назви ЗАТ "Обласний торговий центр" у ПАТ "Обласний торговий центр". (а.с. 100, т.4)

19 лютого 2010 року, на підставі заяви, ОСОБА_7, за видатковим касовим ордером №10, було сплачено 153 061,12 грн., вартість розміру його частки у статутному фонді ТОВ магазин "Торговий центр". (а.с. 72, 75, т.4)

19 березня 2010 року, на підставі заяви, ОСОБА_6, за видатковим касовим ордером №16, було сплачено 53 197,25 грн., вартість розміру її частки у статутному фонді ТОВ магазин "Торговий центр". (а.с. 73, 76, т.4)

19 березня 2010 року, на підставі заяви, ОСОБА_5, за видатковим касовим ордером №17, було сплачено 117 594,74 грн., вартість розміру її частки у статутному фонді ТОВ магазин "Торговий центр". (а.с. 73, 76, т.4)

19 квітня 2010 року, на підставі заяви, ОСОБА_4, за видатковим касовим ордером №21, було сплачено 97 062,80 грн., вартість розміру його частки у статутному фонді ТОВ магазин "Торговий центр". (а.с. 96,98, т.4)

25 січня 2011 року, ухвалою господарського суду Житомирської області провадження у справі було зупинено і призначено комплексну судово-оціночну експертизу для вирішення питань з визначення: - ринкової вартості чистих активів з урахуванням ринкової вартості будівлі торгового центру, належних йому гаражів та земельної ділянки, на якій знаходиться ПАТ "Обласний торговий центр" станом на 29 лютого 2008 року; - вартості чистих активів з урахуванням ринкової вартості вищезазначеного майна; - частки вартості майна, яка підлягає виплаті позивачам (станом на 29 лютого 2009 року), виходячи з нової вартості чистих активів, (а.с. 11-12, т.5)

05 серпня 2010 року, висновками комплексної судово-оціночної експертизи, які включають в себе висновок судової економічної експертизи №24 від 05 серпня 2010 року (а.с.14-18, т.5) та висновок судової будівельно-технічної експертизи №25/26 від 05 серпня 2011 року, (а.с.19-36, т.5), вартість чистих активів з урахуванням ринкової вартості будівлі та гаражу ПАТ "Обласний торговий центр", станом на 29 лютого 2008 року, складає 62 258 800,00 грн. (51296,5 тис. грн. + 10962,3 тис. грн.), відповідно, а частка вартості майна, яка підлягає виплаті позивачам становить ОСОБА_4 - 647 490,00 грн., ОСОБА_5 - 784 460,00 грн., ОСОБА_6 - 354 870,00 грн. (а.с. 14-37, т.5)

06 вересня 2011 року, ухвалою господарського суду Житомирської області провадження у справі було поновлене. (а.с. 37, т.5)

01 листопада 2011 року, представник позивачів подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість по неповній виплаті вартості належних позивачам часток у статутному капіталі товариства, а саме: на користь ОСОБА_4 - 533 298,00 грн., ОСОБА_5 - 646 335,00 грн., ОСОБА_6 - 292 385,00 грн., ОСОБА_7 - 841 258,00 грн. та витрати, пов'язані з розглядом справи. (а.с.51-54, т.5)

08 листопада 2011 року, рішенням господарського суду Житомирської області, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26 січня 2012 року, було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ПАТ "Обласний торговий центр" про зобов'язання виплати вартості частини майна. (а.с. 69-73, 126-131 т.5)

18 липня 2012 року, постановою Вищого господарського суду України було задоволено частково касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26 січня 2012 року та рішення господарського суду Житомирської області від 08 листопада 2011 року, а справу направлено до господарського суду Житомирської області на новий розгляд.

23 жовтня 2012 року, рішенням господарського суду Житомирської області було задоволено позов ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до ПАТ "Обласний торговий центр" про зобов'язання виплати вартості частини майна і:

- стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_4 533 298,00 грн. - заборгованості з виплати вартості частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства; 5332,98 грн. - державного мита; 5332,98 грн. - судового збору за подачу апеляційної скарги; 5332,98 грн. - судового збору за подання касаційної скарги; 5000,00 грн. - оплати судово-оціночної експертизи проведеної ПП "Експерт-Сервіс-Консалт"; 3525,00 грн. - оплати комплексної судової експертизи проведеної ЖВ КНДІСЕ; 5000,00 грн. - оплати послуг адвоката;

- стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_5 646 335,00 грн. - заборгованості з виплати вартості частини майна, пропорційної її частці у статутному капіталі товариства; 6463,35 грн. - державного мита; 6463,35 грн. - судового збору за подання апеляційної скарги; 3232,00 грн. - судового збору за подання касаційної скарги; 5000,00 грн. - оплати судово-оціночної експертизи проведеної ПП "Експерт-Сервіс-Консалт"; 3525,00 грн. - оплати комплексної судової експертизи проведеної ЖВ КНДІСЕ;

- стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_6 292 385,00 грн. - заборгованості з виплати вартості частини майна, пропорційної її частці у статутному капіталі товариства; 2923,85 грн. - державного мита; 2923,85 грн. - судового збору за подання апеляційної скарги; 2923,85 грн. - судового збору за подання касаційної скарги; 5000,00 грн. - оплати судово-оціночної експертизи проведеної ПП "Експерт-Сервіс-Консалт"; 3525,00 грн. - оплати комплексної судової експертизи проведеної ЖВ КНДІСЕ;

- стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_7 - 841 258,00 грн. - заборгованості з виплати вартості частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства; 8412,58 грн. - державного мита; 5000,00 грн. - оплати судово-оціночної експертизи проведеної ПП "Експерт-Сервіс-Консалт". (а.с. 69-73, т.5)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, або інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який встановлений договором або законом.

Правомочності на участь особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, в управлінні цією господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами, відповідно до ч.1 ст. 167 ГК України, є корпоративними правами цієї особи.

Частиною 1 ст. 50 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю є товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Згідно приписів ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", учасники товариства мають право, зокрема, на вихід в установленому порядку з товариства.

З матеріалів справи вбачається, що 18 лютого 2008 року, позивачі ОСОБА_4 (з часткою 1,04% статутного фонду), ОСОБА_5 (з часткою 1,26% статутного фонду), ОСОБА_6 (з часткою 0,57% статутного фонду) та ОСОБА_7 (з часткою 1,64% статутного фонду), які були учасниками - ТОВ магазин "Торговий центр", подали нотаріально завірені заяви про вихід зі складу членів цього товариства, правонаступником якого є ПАТ "Обласний торговий центр".

При виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. (ст. 54 Закону України "Про господарські товариства")

Право учасника товариства на вихід з товариства та у разі виходу - одержати вартість частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному фонді згідно ст. 54 Закону України "Про господарські товариства", передбачено пунктами 4.1., 4.5. розділу 4 Статуту ТОВ магазину "Торговий центр" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин), водночас, статутом товариства не встановлено порядок і спосіб обчислення вартості частини майна товариства. (а.с. 78-79 т.1)

За правилами ст. 51 Закону України "Про господарські товариства" установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у ст. 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному капіталі.

В ст. 143 ЦК України також встановлено, що установчим документом товариства є статут, який, крім іншого, має містити відомості про розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника.

Згідно ст. 12 Закону України "Про господарські товариства", товариство є власником:

- майна, переданого йому учасниками у власність, як вклад до статутного (складеного) капіталу;

- продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності;

- одержаних доходів;

- іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

З пункту 5.1. розділу 5 Статуту ТОВ магазину "Торговий центр" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин), також, вбачається, що товариство є власником майна, переданого йому учасниками, продукції виробленої товариством внаслідок господарської діяльності, одержаних доходів, а також іншого майна набутого на підставах не заборонених законом. (а.с. 80 т.1)

Відповідно до ч.2 ст. 148 ЦК України, порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Згідно п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24 жовтня 2008 року, при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході з ТОВ, а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства.

У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

04 березня 2009 року, загальними зборами акціонерів ЗАТ "Обласний торговий центр" (правонаступником ТОВ "Магазин "Торговий центр") було затверджено розрахунок вартості частини майна ТОВ "Магазин "Торговий центр", належну вибувшим членам товариства ОСОБА_4(у розмірі ), ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, в сумі 316 452,77 грн., визначеної з урахуванням вартості чистих активів товариства згідно балансу ТОВ магазин "Торговий центр" станом на 29 лютого 2008 року - 10962300 грн., що відображено в наказі №11 директора ЗАТ "Обласний торговий центр" від 26 січня 2009 року. (протокол №1, а.с.14-19, 26-28 т.4)

Згідно здійсненого та затвердженого, загальними зборами акціонерів, розрахунку у лютому-квітні 2010 року товариством було виплачено позивачам, відповідно до наданих видаткових касових ордерів: ОСОБА_4 - 97 062,80 грн.; ОСОБА_5 - 117 594,74 грн.; ОСОБА_7 - 153 061,12 грн. та ОСОБА_6 - 53 197,25 грн.

Проте, Вищий господарський суд України скасовуючи рішення господарського суду Житомирської області від 08 листопада 2011 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26 січня 2012 року, у своїй постанові від 18 липня 2012 року у даній справі, зазначив, що визначення поняття майна, наведене в ст. 190 ЦК України, під час оцінки вартості частини майна, еквівалентної частці учасника в статутному фонді, слід брати до уваги виробничі й невиробничі фонди, інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі товариства, а також майнові права та обов'язки.

Відповідно до п.3.7. рекомендацій Вищого господарського суду України №04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" від 28 грудня 2007 року (зі змінами, внесеними згідно з Рекомендаціями Вищого господарського суду України №04-06/190 від 28 грудня 2009 року) будь-який учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства.

Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" хоча й не містить норм стосовно обов'язковості оцінки майна в випадку виходу учасників з товариства, але й не виключає її проведення за необхідності в цьому (зокрема, за наявності спору).

Баланс же підприємства не має заздалегідь встановленої юридичної сили, і факт зазначення у ньому певної вартості майна (реальної або меншої чи більшої) не є підставою, яка згідно з ст. 35 ГПК України звільняє від необхідності доказування відповідних фактичних обставин, що входять до предмету доказування у справі (зокрема, дійсної справедливої вартості майна товариства). Більше того, можливість існування суттєвої невідповідності даних балансу підприємства дійсній (справедливій) вартості передбачено навіть нормами щодо бухгалтерського обліку. Зокрема, відповідно до п.16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №92 від 27 квітня 2000 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №288/4509 від 18 травня 2000 року, підприємство може переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. Оскільки переоцінка в даному випадку є правом підприємства, це виключає можливість застосування до нього відповідного примусу.

Водночас обов'язки суду щодо справедливого розгляду справи і необхідності забезпечення законних прав та інтересів усіх учасників судового провадження (учасників товариства) потребують за наявності спору з'ясування не виключно задекларованої товариством, а реальної (дійсної та справедливої) вартості його майна, виходячи з якої мають обчислюватися розміри часток учасників.

Враховуючи вищезазначене, господарськими судами може бути задоволено клопотання учасника, який вийшов (був виключений) з товариства з обмеженою відповідальністю, про здійснення експертної оцінки дійсної (ринкової) вартості основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових або поточних біологічних активів для обчислення вартості частини майна, належної до сплати такому учаснику.

У відповідності до ст. 111 12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для господарського суду під час нового розгляду справи.

За умов відсутності регулювання цього питання положеннями статуту товариства, визначення вартості майна товариства можливе і шляхом проведення його оцінки.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до положень ст. 41 ГПК України у справі було призначено та проведено кілька експертиз для визначення дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а саме:

- судово-оціночну експертизу, проведену ПП "Експерт-Сервіс-Консалт", щодо справедливої вартості основних засобів ТОВ "Магазин "Торговий центр" на момент виходу позивачів зі складу товариства та вартості майна товариства на момент виходу позивачів зі складу цього товариства з урахуванням справедливої вартості основних засобів (висновок №1-СОЕ судово-оціночної експертизи по справі №12/13-К, а.с.26-133, т.2), висновками якої встановлено, що вартість майна товариства на момент виходу з нього позивачів, з урахуванням справедливої вартості основних засобів, станом на 29 лютого 2008 року, складає 62 658 201,69 грн., а вартість частини майна товариства, яка підлягає виплаті учасникам складає 2 825 884,9 грн., з якої підлягає виплаті ОСОБА_4 - 651 645,30 грн., ОСОБА_5 - 789 493,34 грн., ОСОБА_6 - 357 151,75 грн., ОСОБА_7 - 1 027 594,51 грн.

- судово-бухгалтерську експертизу, проведену Житомирським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, якою визначено, що дійсна вартість чистих активів ТОВ "Магазин "Торговий центр" на момент виходу позивачів зі складу цього товариства, згідно бухгалтерської звітності, складає 10 962 300,00 грн. (висновок №44 від 25 грудня 2009 року., а.с. 46-55, т.4).

- комплексну судово-оціночну експертизу, проведену Житомирським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, що включає в себе висновок судової економічної експертизи (висновок №24 від 05 серпня 2010 року (а.с.14-18, т.5) та висновок судової будівельно-технічної експертизи (висновок №25/26 від 05 серпня 2011 року, (а.с.19-36, т.5)), згідно яких, вартість чистих активів з урахуванням ринкової вартості будівлі та гаражу ТОВ магазин "Торговий центр" складає 62 258 800,00 грн. (51 296,5 тис. грн. + 10 962,3 тис. грн.), відповідно, частка вартості майна, яка підлягає виплаті позивачам, станом на 29 лютого 2008 року, становить ОСОБА_4 - 647 490,00 грн., ОСОБА_5 - 784 460,00 грн., ОСОБА_6 - 354 870,00 грн.

В ході нового розгляду справи, сторони заперечили проти призначення додаткової та/або повторної експертизи, а тому господарський суд, враховуючи, що зазначені висновки експертиз не містять суперечностей в частині визначення балансової вартості активів та які є належними доказами по справі відповідно до положень ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України, оцінюючи в сукупності з усіма обставинами справи дані висновки, згідно до ст.ст. 42,43 ГПК України, правомірно дійшов висновку, що при виході позивачів зі складу учасників товариства, вони мали право на виплату вартості частини майна товариства, пропорційну належній кожному з них частці у статутному капіталі товариства, виходячи саме з дійсної (ринкової) вартості майна товариства та прийняв до уваги висновок №24 комплексної судово-оціночної експертизи від 05 серпня 2010 року, проведеної Житомирським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, згідно якого визначено вартість активів ТОВ магазин "Торговий центр" на час виходу позивачів з даного товариства, з урахуванням ринкової вартості будівлі торгового центру та гаражу, складає 62 258 800,00 грн. і законно вважає, що саме з цієї реальної (дійсної та справедливої) вартості майна товариства слід обчислювати розміри часток позивачів по справі, а тому вірно визначив, що кошти, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачів, як вартості їх частини майна товариства, відповідно до часток майна кожного у статутному капіталі ТОВ магазин "Торговий центр", з урахуванням сплачених товариством позивачам коштів (ОСОБА_4 - 114 192,00 грн.; ОСОБА_5 - 138 124,98 грн.; ОСОБА_6 - 62 485,11 грн.; ОСОБА_7 - 179 781,72 грн.) і з урахуванням податку з доходів громадян, складають: - ОСОБА_4 - 533 298,00 (647 490 - 114 192) грн.; - ОСОБА_5 - 646 335,00 (784 460 - 138 125) грн.; - ОСОБА_6 - 292 385,00 (354 870 - 62 485) грн. та ОСОБА_7 - 841 258,00 (1 021 044,32 грн. - 179 782,00) грн. та з урахуванням заявлених ним позовних вимог та задоволив зазначені позовні вимоги.

Крім того, господарський суд першої інстанції вірно визначив, що судові витрати по справі, понесені позивачами, зокрема, по сплаті державного мита за подання позовної заяви та судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги, а також витрати по оплаті призначених судом експертиз (докази яких містяться в матеріалах справи), відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача і стягнув дані витрати з товариства на користь позивачів.

У той же час, судова колегія вважає, що посилання відповідача, викладені у апеляційній скарзі є безпідставними, необґрунтованими, такими, що не знайшли свого підтвердження під час її розгляду в апеляційній інстанції.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Скаржник, в порушення зазначених вимог ст.ст. 33,34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору, рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 43 ГПК України із всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування рішення господарського суду та задоволення вимог апеляційної скарги.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 49, 105 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 23.10.12 р. у справі №12/13-К залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Обласний торговий центр" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №12/13-К повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Мельник О.В.