ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
УХВАЛА
Справа № 4/475 11.10.12
За скаргою Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на дії Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві у справі №4/475
за позовомЗаступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, Комунального підприємства Голосіївського району міста Києва "Розрахунковий центр "Голосіїво" до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 простягнення 100 711,49 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
Від заявника ОСОБА_2
Від прокуратури не з'явився
від стягувачів 1. не з'явився
2. Балдинюк Д.Ю.
від органу дії якого оскаржуються Андрющенко І.В.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.12.2011 у справі № 4/475 позовні вимоги заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, Комунального підприємства Голосіївського району міста Києва "Розрахунковий центр "Голосіїво" задоволено частково, присуджено до стягнення з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Голосіївського району в місті Києві Розрахунковий центр "Голосіїво" 284 грн. 87 коп. заборгованості за орендну плату, 14 856 грн. 97 коп. ПДВ., а також присуджено до стягнення з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 в Державний бюджет України 891 грн. 41 коп. державного мита та 210 грн. 71 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 19.04.2012 рішення Господарського суду міста Києва від 27.12.2011 у справі № 4/475 залишено без змін.
На виконання вказаного рішення 28.05.2012 Господарським судом міста Києва видано накази.
03.10.2012 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на дії Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві, в якій скаржник просить суд визнати неправомірними дії державного виконавця, вчинені при виконанні наказу Господарського суду міста Києва № 4/475 від 25.05.2012 щодо порушення строків направлення сторонам постанови про відкриття виконавчого провадження, визнати неправомірними бездіяльність державного виконавця, вчинені при виконанні наказу Господарського суду міста Києва № 4/475 від 25.05.2012 щодо ненадання відповіді на заяву про відкладення виконавчих дій та зобов'язати державного виконавця вчинити дії щодо постановлення постанови про відкладення виконавчих дій на строк та в порядку, передбачених законом.
Ухвалою Господарського суду від 03.10.2012 розгляд скарги на дії Головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві був призначений на 11.10.2012р.
Відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції надав заперечення проти скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.
Відповідно до ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Повно та всебічно дослідивши наявні у матеріалах скарги докази, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
08 червня 2012 року державним виконавцем Микитчик Іриною Володимирівною відділу державної виконавчої служби Голосіївського РУЮ в м. Києві постановою про відкриття виконавчого провадження у ВП № 32912345 відкрито виконавче провадження по виконанню наказу № 4/475 від 28.05.2012р. про стягнення з ФОП ОСОБА_1, 89141,84 грн.
Постанова про відкриття виконавчого провадження від 08.06.2012 ВП №32912345 із супровідним листом від 08.06.2012р. була вручена скаржнику 05.08.2012р. поштою (кур'єрською) службою КФ ТОВ УКРКУР'ЄР під розписку.
Згідно штампу на конверті, в якому були доставлені вказані документи організація КФ ТОВ УКРКУР'ЄР, яка надає міністерству юстиції послуги щодо доставки поштових відправлень з повідомленням про вручення, лист № ДВ/2 (26564) від 08.06.2012р. у постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 32912345 від 08.06.2012р. були здані органом ДВС 25.07.2012р.
Пунктом 2 резолютивної частини постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.06.2012 р. ВП №32912345 для Боржника встановлений строк для самостійного виконання судового рішення - до семи днів з моменту винесення цієї постанови.
Частиною 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»боржнику надається право самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. В той же час, ч.5 цієї статті вказаного Закону України встановлює строки: постанова про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Відповідно до ч. І. ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження»копії постанов стравного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у і вкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Таким чином, вказана вище постанова про відкриття виконавчого провадження видана 08.06.2012 p., строк для добровільного виконання рішення встановлений державним виконавцем спливає 15.06.2012 p., однак постанова про відкриття виконавчого провадження передана відділом ДВС поштовій (кур'єрській) службі КФ ТОВ УКРКУР'ЄР, постанова про відкриття виконавчого провадження отримана скаржником 05.08.2012 р.
Тобто, в зв'язку з тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 08.06.2012 р. у ВП №32912345 була передана відділом ДВС до поштової (кур'єрської) служби КФ ТОВ УКРКУР'ЄР значно пізніше строків, встановлених в законі і в самій постанові для добровільного виконання судового рішення, скаржник був позбавлений можливості скористатися правом, наданим йому законом, для добровільного виконання рішення у семиденний строк з дати винесення постанови.
Державним виконавцем Микитчик Іриною Володимирівною відділу державної виконавчої служби Голосіївського РУЮ було винесено Постанову про стягнення з боржника виконавчих витрат на проведення виконавчих дій в сумі 50,00 грн. у виконавчому провадженні № 32912345 по примусовому виконанню наказу №4/475, виданого 28.05.2012 р. Господарським судом міста Києва. Постановлено копію постанови направити боржнику. Вказана постанова датована 18.06.201012 р.
Державним виконавцем Микитчик Іриною Володимирівною відділу державної виконавчої служби Голосіївського РУЮ було винесено Постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 8914,18 грн. у виконавчому провадженні №32912345 по примусовому виконанню наказу №4/475, виданого 28.05.2012р. Господарським судом міста Києва. Постановлено копію постанови направити боржнику. У вказаній постанові державного виконавця зазначено, що боржник у встановлений державним виконавцем строк до 27.10.2011 року не виконав рішення суду. Вказана постанова датована 18.06.201012 р.
Однак вказані постанови, які містять рішення, обов'язкові для виконання боржником, та за невиконання яких на боржника накладається відповідальність, всупереч рішення у них прийняті та в порушення вимог ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження»не були направлені, чим були порушені права заявника, у тому числі права на оскарження прийнятих відносно заявника рішень.
Суду доведено, що в зв'язку з тим, що скаржнику не було надіслано виконавчою службою відповіді на заяву про закриття виконавчого провадження, яка була подана 17 серпня 2012р. до відділу ДВС одночасно з платіжним документом про сплату боргу та листом про повідомлення державного виконавця про добровільне виконання судового рішення, 28.09.2012р. Скаржником було проведено ознайомлення с матеріалами виконавчого провадження.
Скаржник стверджує, що тільки з матеріалів виконавчого провадження йому стало відомо, що державним виконавцем винесено оскаржувані постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника виконавчих витрат на проведення виконавчих дій, які датовані 18.06.2012 р.
Таким чином, матеріали скарги свідчать, що про оскаржувану постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві про стягнення виконавчого збору в сумі 8914,18 грн. у ВП №32912345 від 18.06.2012 р. та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 50,00 грн. у ВП №32912345 від 18.06.2012 р. заявник дізнався лише 28 вересня 2012 року.
Відповідно до ст. 121-2 ГПК скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Не направлення оскаржуваних постанов боржнику, в супереч вимогам правової норми ст.31 Закону України «Про виконавче провадження», є наслідком бездіяльності державного виконавця, а тому свідчить про невиконання цією особою юридичних обов'язків здійснювати дії в межах закону. Своїми діями державний виконавець не дотримався порядку встановленого ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження", чим порушив права боржника.
Неотримання скаржником постанови про стягнення з боржника виконавчих витрат на проведення виконавчих дій, Постанови про стягнення з боржника виконавчого збору є наслідком протиправної бездіяльності державного виконавця щодо направлення скаржнику вказаної постанови.
Керуючись ст. 53 ГПК України суд відновив пропущений строк на оскарження дій (бездіяльність) державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві щодо винесення Постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 18.06.2012 p., Постанови про стягнення з боржника виконавчих витрат на проведення виконавчих дій від 18.06.2012 р.
Постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП №32912345 винесена 08.06.2012 р„ передана виконавчою службою поштовій організації лише 25.07.2012 p., скаржником постанова отримана кур'єркою поштою через півтора місяця з дати винесення - 05.08.2012 р. Отримавши постанову боржник виконав вимоги виконавчого документу, сплативши борг та повідомивши про це орган ДВС (в матеріалах скарги міститься лист від 17 08.2012р. та квитанція про сплату грошової суми за судовим рішенням).
Таким чином, суд погоджується з твердженням Скаржника, що в зв'язку з добровільним виконанням рішення суду в повному обсязі виконання рішення саме у примусовому порядку не здійснювалось.
В той же час, неправомірні дії державного виконавця щодо неповідомлення боржника належним чином про відкриття виконавчого провадження стали підставою для винесення неправомірних постанов, що оскаржуються у цієї скарзі.
Згідно ч.І ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення). Таки підстави, межи повноваження та спосіб, визначені цим Законом, Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України N 74/5 від 15.12.99, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 15 грудня 1999р. за N865/4158.
Згідно зі ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Виконання рішення державним виконавцем об'єктивно можливо виключно шляхом вчинення заповідних виконавчих дій - виконанням державним виконавцем юридичних обов'язків шляхом здійснення виконавчих дій у межах закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" Примусове виконання рішення здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».
Відповідно до закону, державний виконавець здійснює примусове виконання, тобто діє, тобто виконує певні дії в межах повноважень, в порядку та у спосіб, передбачений законом.
Ознакою ж примусового виконання рішення є здійснення державним виконавцем виконавчих дій з використання заходів примусового впливу, передбачених законом, застосування яких свідчить, що при здійсненні виконавчих дій державним виконавцем, виконання рішення здійснено саме примусово, а саме: або в супереч активної волі боржника, або поза волі боржника не виконувати рішення, або поза участі боржника. Таки заходи примусового виконання передбачені статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження»: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи,передбачені рішенням.
Стаття 65 Закону України «Про виконавче провадження»визначають спеціальні правила, що встановлюють, які саме дії здійснює державний виконавець при зверненні стягнення на кошти боржника - юридичної особи: 1. Готівка в національній та іноземній валюті, що перебуває в касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, підлягає невідкладному вилученню після її виявлення та складання відповідного акта державним виконавцем. Копія акта вручається представнику боржника -юридичної особи. 2. Вилучена готівка зараховується на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби не пізніше наступного робочого дня з моменту вилучення. 3. Державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом, отримує інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувана. 4. Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.
Тобто за цією статтею звернення стягнення на кошти боржника - юридичної особи передбачає вжиття таких, передбачених законом заходів, як вилучення щодо готівки, та стягнення безготівкових коштів безпосередньо з розрахункових рахунків боржника, в порядку, передбаченому законом.
В той же час дії скаржника свідчать про те, що боржник добровільно самостійно виконав рішення суду.
Статтею 28 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що стягнення виконавчого збору здійснюється тоді, коли рішення не виконане добровільно, тоді коли необхідно застосувати заходи примусового впливу поза волею боржника, таке стягнення здійснюється за постановою державного виконавця.
Дії щодо примусового стягнення суми боргу, сплата якого передбачена рішенням суду та постановою про відкриття виконавчого, державним виконавцем не проводились.
Примусове виконання рішення суду передбачає здійснення повноважень державним виконавцем через вчинення визначених законом дій. Примусове виконання рішення без вчинення певних активних дій, тобто примусове виконання рішення шляхом бездіяльності державного виконавця чи відповідного органу законом не передбачено.
В той же час, відповідно до ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження" витратами виконавчого провадження є витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень.
Пунктом 4.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України N 74/5 від 15.12.99, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 15 грудня 1999 р. за N 865/4158 зі змінами і доповненнями визначено, що державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.
Виконавчим органом не була виконана ця вимога, постанова про відкриття виконавчого провадження на час прийняття оскаржуваних постанов про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчий дій взагалі не була відправлена боржнику.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.
Суд може визнати стягнення виконавчого збору необґрунтованим, якщо встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення не узгоджувався зі строками, встановленими Законом, / був нереальним.
Згідно ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Частиною ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону - для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що д і підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
Відповідно до ч. 1, 4, 5 ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження" витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. До витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату, зокрема, виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень; інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби. Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.
Постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.
Пунктом 4.15.2 Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України N 74/5 від 15.12.99, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від : грудня 1999 р. за N 865/4158 зі змінами і доповненнями передбачено, що про суми витрат на проведення виконавчих дій державний виконавець складає акт про витрати на проведення виконавчих дій (додаток 35) в якому зазначаються перелік та суми витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій, а також документи, якими вони підтверджуються, з доданням копій цих документів.
Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій державний виконавець зобов'язаний винести постанову, яка разом з актом про витрати на проведення виконавчих дій затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби (додаток 3). Вказаний акт та оригінали відповідних документів, що повинні підтверджувати витрати понесені в зв'язку з проведенням примусових виконавчих дій, в супереч законодавчим вимогам відсутні в матеріалах виконавчого провадження.
Матеріали скарги свідчать, що Боржник виконав рішення Господарського суду міста Києва по справі №4/475, що підтверджується банківською квитанцією №951710016 від 17.08.2012 р. та повідомленням про це державну виконавчу службу 17.08.2012 р. (лист повідомлення від 17.08.2012 р.).
Неотримання скаржником постанови про відкриття виконавчого провадження вчасно є наслідком бездіяльності державного виконавця щодо направлення скаржнику вказаної постанови, а тому свідчить про невиконання цією особою юридичних обов'язків здійснювати дії в межах закону. Своїми діями державний виконавець не дотримався порядку встановленого ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження", чим позбавив скаржника (боржника) статусу (фактично права) особи, добровільно виконати судове рішення та права отримати реальний строк для добровільного виконання рішення суд.
Згідно ч.І ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що оскаржувані дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві, щодо порушення строків направлення сторонам постанови про відкриття виконавчого провадження, не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», тому скарга Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України,-
У Х В А Л И В:
Скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати неправомірними дії відділу державної виконавчої служби Голосіївського РУЮ у м. Києві, вчинені при виконанні наказу Господарського суду міста Києва №4/475 від 25.05.2012р.
Визнати недійсною постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. києві ВП № 32912345 від 18.06.2012р. про стягнення виконавчого збору в сумі 8 914,18 грн.
Визнати недійсною постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. києві ВП № 32912345 від 18.06.2012р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 50,00 грн.
СуддяІ.І.Борисенко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.10.2012 |
Оприлюднено | 31.10.2012 |
Номер документу | 26944627 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Борисенко І.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні