Ухвала

від 25.10.2012 по справі 0308/8638/12

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0308/8638/12

Провадження № 2/0308/3591/12

У Х В А Л А

25 жовтня 2012 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі : головуючого -судді Кухтея Р.В.

при секретарі Ленічеві Є.А.

з участю : позивача ОСОБА_1

представника відповідача Шульженко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»про визнання кредитного договору недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПАТ «ОТП Банк», ТзОВ «ОТП Факторинг Україна»про визнання кредитного договору недійсним.

В ході слухання справи судом по суті позивач заявив відвід головуючому по справі, мотивуючи його тим, що заявлені ним обґрунтовані клопотання суд відхилив безпідставно. Крім того, просив надати додатковий строк для підготовки вмотивованої заяви.

Представник відповідача заперечував проти задоволення заявленого клопотання, оскільки це призведе до затягування розгляду справи.

Заслухавши думку представника відповідача, аналізуючи матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Згідно ч.1 ст.27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, мають право заявляти відводи.

У відповідності до ч.ч.2, 3 ст.23 цього Кодексу на підставах, зазначених у статтях 20, 21 і 22 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у справі. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.

Частиною першою статті 20 ЦПК України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, секретар судового засідання; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі; якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 11-1 цього Кодексу.

Отже, незгода позивача із постановленими ухвалами суду за результатами розгляду заявлених ним клопотань не є підставою для відводу судді, натомість позивач має право оскаржити ухвали в апеляційному порядку, а стосовно тих, які не підлягають оскарженню окремо від рішення суду подати заперечення, які включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Таким чином, аналізуючи наведене вище, беручи до уваги принцип змагальності та диспозитивності сторін, положення ч.1 ст.212 ЦПК України, згідно якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про відвід.

Керуючись ст.ст.20-23, 27, 212 143 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді -відмовити.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Луцького міськрайонного суду Р.В.Кухтей