Рішення

від 24.10.2012 по справі 5011-7/12435-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/12435-2012 24.10.12

За позовом Управління освіти адміністрації Дзержинського району Харківської міської ради

до Приватного підприємства «Робот-інтелект»в особі Харківської філії приватного підприємства «Робот-Інтелект»

про стягнення 111 897,36 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Не з'явилися;

від відповідача: Булгакова І.В. -довіреність б/н від 27.09.2012;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Харківської області 06.07.2011 року звернувся позивач - Управління освіти адміністрації Дзержинського району Харківської міської ради з позовною заявою до Приватного підприємства «Робот - Інтелект»в особі Харківської філії приватного підприємства «Робот -Інтелект»про стягнення 2 159,87 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення податку за землю згідно Договору № 3167 оренди нежитлового приміщення від 27.03.2007.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 2 159,87 грн. - основного боргу, 1 609,50 грн. -судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.07.2012 порушено провадження у справі № 5023/3073/12 та призначено до розгляду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.09.2012 передано справу за підсудністю до господарського суду м. Києва.

Оскільки, вказана ухвала ніким не оскаржена та набрала законної сили, ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.09.2012 розгляд справи призначено на 09.10.2012 з присвоєнням їй порядкового номеру 5011-7/12435-2012.

08.10.2012 через канцелярію суду від позивача надійшли документи по справі, клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та клопотання про залучення до участі у справі ПП «Робот-Інтеллект» у якості співвідповідача.

Через канцелярію суду 08.10.2012 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за відсутності представника позивача.

09.10.2012 представники сторін у судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представників сторін у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, а також враховуючи клопотання представника відповідача, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 24.10.2012

В судове засідання 23.10.2012 представник позивача не з'явився.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.10.2012 позовні вимоги не визнав та просив суд в їх задоволенні відмовити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 24.10.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.03.2007 між Управління освіти адміністрації Дзержинського району Харківської міської ради (далі по тексту -орендодавець, позивач) та Приватним підприємством «Робот-інтелект» в особі Харківської філії приватного підприємства «Робот-Інтелект»(далі по тексту -орендар, відповідач) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 3167 (далі по тексту -Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору предметом Договору є нежитлове приміщення (будівля) - об'єкт оренди далі «Майно», що належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, яке орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування.

Згідно з п. 1.2. Договору майно -нежитлове приміщення загальною площею 47,6 кв.м. (місця спільного користування -0,8 кв.м.) розташоване за адресою: м. Харків, вул.. Шекспіра, 20, знаходиться на балансі управління освіти адміністрації Дзержинського району Харківської міської ради.

Як слідує з п. 2 Додаткової угоди до Договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 3167 від 27.03.2007 відшкодування податку на землю орендар здійснює орендодавцю щомісячно рівними частинами пропорційно частині площі оренди будівлі, що знаходиться у користуванні. Відшкодування за поточний місяць здійснюється протягом 15 календарних днів наступного місяця.

Відповідно до п. 4.4. Договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі).

Згідно з п. 10.1. Договору (із змінами внесеними додатковими, копії яких містяться в матеріалах справи) цей Договір діє з 27.03.2012 по 27.02.2011.

Як слідує з п. 10.5. Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору протягом 30 днів після закінчення його строку, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

27.03.2007 на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 47,6 кв.м. розташоване за адресою: м. Харків, вул.. Шекспіра, 20 (копія Акту прийому-передачі нежитлового приміщення (будівлі) від 27.03.2007 міститься в матеріалах справи).

01.04.2011 відповідач повернув позивачу орендоване приміщення, на підтвердження чого позивач надав суду Акт прийому-передачі нежитлового приміщення (будівлі) від 01.04.2011 (копія Акту прийому-передачі нежитлового приміщення (будівлі) від 01.04.2011 міститься в матеріалах справи).

Спір виник у зв'язку з тим, що на думку позивача відповідач не сплатив позивачу податок на землю, згідно з умовами Договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 3167 від 27.03.2007, і має заборгованість перед позивачем в розмір 2 159,87 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір, укладений між позивачем та відповідачем, за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Згідно з ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

В свою чергу, Додатковою угодою від 27.03.2007 року до договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) №3167 від 27.03.2007 року визначено, що відшкодування податку на землю Орендар здійснює Орендодавцю щомісяця рівними частками пропорційно частини прощі оренди будівлі, що знаходиться користуванні. Відшкодування за поточний місяць здійснюється протягом 15 календарних днів наступного місяця.

Так, відповідно до умов договору оренди та Додаткової угоди до нього Відповідачем здійснювалася сплата орендної плати та податку на землю на підставі рахунків, що виставлялися позивачем.

01.11.2010 між позивачем та відповідачем було підписано Акт звірки, згідно з якого станом на 01.11.2010 відповідач мав перед позивачем заборгованість в розмірі 853,07 грн. (копія Акту звірки від 01.11.2010 міститься в матеріалах справи). Заборгованість в розмірі 853,07 грн. була сплачена відповідачем, на підтвердження чого відповідачем були надані платіжні доручення (копії платіжних доручень містяться в матеріалах справи).

В відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що невідомо з яких підстав позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 48\2010\11\1-з від 08.12.2010 року про відшкодування плати за землю на загальну суму 1 976,44 грн.

Відповідно до п.3.8. Договору розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї з сторін у випадку зміни методики її розрахунку, централізованих цін і тарифів, затверджених у встановленому порядку, які безпосередньо впливають на розрахунок орендної плати.

Судом встановлено, що позивачем не ставилося питання про перегляд розміру орендної плати і відповідно розміру плати за землю у відповідності до вимог Договору оренди приміщення від 27.03.2007 №3167.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що виставлений позивачем рахунок-фактура №48/2010/11/1-з від 08.12.2010 на суму 1 976,44 грн. не був оплачений відповідачем, оскільки є безпідставним та таким що суперечить вимогам Договору та діючому законодавству України.

Також, позивач не зазначив підстав збільшення розміру орендної плати для відповідача, не подав жодних доказів того, що відповідач був повідомлений в належній формі про збільшення орендної плати і податку на землю.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, за результатами розгляду справи суд прийшов до висновку що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85, ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М.Якименко

Дата підписання рішення: 29.10.2012р.