Постанова

від 25.10.2012 по справі 5024/1118/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2012 р.Справа № 5024/1118/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого Андрєєвої Е.І.,

Суддів: Лисенко В.А.,

Мацюри П.Ф.,

При секретарі судового зсідання Стеблиненко В.С.

(розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 772 від 09.10.2012р. у даній справі проведено заміну судді Ліпчанської Н.В. на суддю Лисенко В.А.)

за участю представників сторін:

від позивача -Уланівського С.Є.,

від відповідача 1 -Дубчака С.Є.,

від відповідача 2 - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Укрнафта"

на рішення господарського суду Херсонської області від 13.08.2012р.

по справі № 5024/1118/2012

за позовом Приватного підприємства „А-Ліра"

до 1. Публічного акціонерного товариства „Укрнафта"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма Деметра"

про стягнення 8 198 853,15 грн.,

встановив:

25.07.2012р. Приватне підприємство „А-Ліра" (надалі -ПП „А-Ліра") звернулось у господарський суд з позовом про стягнення солідарно з Публічного акціонерного товариства „Укрнафта" (надалі - ПАТ „Укрнафта" ) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма Деметра" (надалі -ТОВ „Агрофірма Деметра" ) грошової суми боргу у розмірі 8 198 853,15 грн.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 13.08.2012р. (суддя Соловйов К.В.) позов задоволено. Стягнуто солідарно з ПАТ „Укрнафта" та з ТОВ „Агрофірма Деметра" на користь позивача 8 198 853,15 грн. на виконання зобов'язання за договором купівлі-продажу №10/06 від 10.06.2010р. і договором поруки від 01.02.2011р. та 64 380,00 грн. компенсації по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з даним рішенням, ПАТ „Укрнафта" оскаржило його в апеляційну інстанцію. Просить рішення скасувати і прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог і стягнути з ПП „А-Ліра" на користь ПАТ „Укрнафта" витрати по сплаті судового збору у розмірі 32 190,00 грн. В обґрунтування своїх вимог послалося на неповне дослідження судом обставин справи та на порушення норм матеріального і процесуального права.

Представник ТОВ „Агрофірма Деметра" в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

25.10.2012р. до Одеського апеляційного господарського суду до початку судового засідання по даній справі від ТОВ „Агрофірма Деметра" надійшла телеграма, в якій відповідач 2 зазначив, що заперечує проти апеляційної скарги та просив розглянути справу без участі його представника.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, які були присутні у попередніх судових засіданнях, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та що встановлено місцевим судом, 10.06.2010р. ПАТ „Укрнафта" (Покупець) та ТОВ "Таврійська зернова компанія" (Продавець) уклали договір купівлі - продажу № 10/06 (за обліком ПАТ „Укрнафта" договір № 14/10/06/871-мтр ), відповідно до п. 1.1 та п. 1.2 цього договору Продавець взяв на себе зобов'язання передати у власність Покупцю, а останній - належним чином прийняти та оплатити зернові та/або олійні культури та/або продукти їх перероблення врожаю 2010 року, вітчизняного (українського) походження (а.с. 13-14).

Пунктами 2.1, 2.3 даного Договору передбачено, що ціна за одиницю товару затверджується сторонами договору при поставці кожної окремої партії товару, шляхом підписання специфікацій до цього договору, у яких, окрім ціни, також зазначається найменування, строк, умови поставки, кількість та загальна вартість товару, якій постачається згідно із специфікацією.

Згідно з п. п. 3.4, 3.6, 3.8 цього Договору оплата одержаного товару здійснюється в національній валюті України, банківським переказом, протягом 180 днів з моменту підтвердження факту поставки, шляхом підписання сторонами по договору акту приймання - передачі товару.

Відповідно до п. п. 8.3 та 8.6 даного Договору передача прав вимоги третій особі можлива виключно при умові письмової згоди іншої сторони цього договору. Договір № 10/06 вступає в дію з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами його умов.

01.02.2011 р. ТОВ „Агрофірма Деметра" (Поручитель) та ТОВ "Таврійська зернова компанія" (Кредитор) уклали договір поруки, за умовами якого Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором за виконання ПАТ „Укрнафта" (Боржник) зобов'язань щодо оплати товару за Договором купівлі-продажу №10/06 від 10.06.2010р. У разі порушення Боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники (п. п. 1.1, 1.2, а.с. 51-52).

Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 даного Договору передбачено, що в разі порушення Боржником зобов'язань за основним договором (Договір купівлі-продажу №10/06 від 10.06.2010р.) щодо оплати поставленого товару, Кредитор має право вимагати виконання як від Боржника, так і від Поручителя. Після виконання Поручителем зобов'язання Боржника в частині обумовленій цим Договором, Кредитор повинен передати його документи, які підтверджують зобов'язання Боржника. До Поручителя, який виконав зобов'язання, обумовлене цим Договором, переходять права Кредитора у частині виконаного ним зобов'язання.

Згідно з п. 4.1 цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками Сторін і діє протягом трьох років з моменту укладення.

Крім цього, 16.05.2012р. ТОВ "Таврійська зернова компанія" (Цедент) та ПП „А-Ліра" (Цесіонарій) уклали договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого Цесіонарію переходить право вимоги від Боржника (ПАТ „Укрнафта") належного виконання усіх обов'язків за договором купівлі-продажу №10/06 від 10.06.2010р. (а.с. 23-24).

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками і діє до його належного виконання Сторонами (п. п. 11, 12).

На виконання умов договору купівлі-продажу №10/06 від 10.06.2010р. ТОВ „Таврійська зернова компанія" передало ПАТ „Укрнафта" товару на загальну суму 17 029 971,84 грн., а саме:

- за актами приймання-передачі товару від 25.02.2011р. -жом цукрового буряка, загальною кількістю 3488,8 тон, на загальну суму 9 478 371,84 грн. (а.с. 15-17);

- за актом приймання-передачі товару від 11.03.2011р. -сою у кількості 1000,0 тон на суму 4 461 600,00 грн. (а.с. 18);

- за актом приймання-передачі товару від 14.03.2011р. -горох фуражний, у кількості 1000,0 тон на суму 3 090 000,00 грн. (а.с. 19).

Дані акти приймання-передачі товару без зауважень підписанні повноважними представниками Сторін та скріплені печатками.

Відповідно до платіжного доручення № 30389-ПД11 від 25.05.2011р. ПАТ „Укрнафта" частково сплатило ТОВ "Таврійська зернова компанія" 8 305 193,06 грн. за поставлений товар (а.с. 31).

14.02.2012р. ПАТ „Укрнафта" та ТОВ „Таврійська зернова компанія" склали акт звірки взаєморозрахунків, з якого вбачається, що у ПАТ „Укрнафта" існує заборгованість перед ТОВ „Таврійська зернова компанія" у розмірі 8 724 778, 78 грн. за поставлений товар на підставі Договору купівлі-продажу №10/06.

23.05.2012р. позивач направив ПАТ „Укрнафта" письмове повідомлення про відступлення йому Товариством "Таврійська зернова компанія" вказаного права вимоги (заміну кредитора у зобов'язанні). Внаслідок укладення Договору відступлення права вимоги від 16.05.2012р. заборгованість ПАТ „Укрнафта" у розмірі 8 724 778, 78 грн. з оплати отриманого на підставі Договору №10/06, але не сплаченого товару, підлягає сплаті на користь ПП „А-Ліра" (а.с. 25).

У червні 2012 р. на підставі ст. 601 ЦК України та ст. 203 ГК України ПП „А-Ліра" припинило наступні зобов'язання, шляхом зарахування однорідних вимог (внаслідок направлення позивачем відповідачу 1 - ПАТ „Укрнафта" заяви про зарахування зустрічної однорідної вимоги від 01.06.2012р № 01/06-12) :

- зобов'язання ПП „А-Ліра" щодо сплати заборгованості у розмірі 32 826 207,12 грн. на користь ПАТ „Укрнафта", згідно із укладеним між позивачем та відповідачем 1 договором комісії від 17.05.2010р № 17/05;

- зобов'язання ПАТ „Укрнафта" щодо сплати заборгованості у розмірі 32 826 207,12 грн. на користь ПП „А-Ліра", з яких 32 300 281,49 грн. заборгованість за договором купівлі - продажу № 14/02/06/1659-мтр від 02.06.2010р. та 525 925,63 грн. заборгованість за Договором № 10/06 від 10.06.2010р., які укладено між ТОВ "Таврійська зернова компанія" та ПАТ „Укрнафта", права кредитора за якими належать ПП „А-Ліра" (а.с. 26-27).

У зв'язку з цим, залишок заборгованості ПАТ „Укрнафта" перед ПП „А-Ліра" за Договором № 10/06 становить 8 198 853,15 грн.

Пославшись на те, що решту оплати у розмірі 8 198 853,15 грн. за одержаний товар за Договором купівлі-продажу №10/06 ані ПАТ „Укрнафта", ані його поручитель за Договором поруки від 01.02.211р ТОВ „Агрофірма Деметра", не сплатили, ПП „А-Ліра" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості в судовому порядку.

07.08.2012р. ТОВ „Агрофірма Деметра" до господарського суду Херсонської області надало відзив , в якому позовні вимоги ПП „А-Ліра" визнало у повному обсязі (а.с. 39).

Вирішуючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджено, що між ПАТ „Укрнафта" та ТОВ "Таврійська зернова компанія" існували правовідносини з оплатної передачі товару, врегулюванні умовами Договору купівлі-продажу № 10/06 від 10.06.2010р.

Крім цього, місцевим судом вірно встановлено, що на виконання умов даного Договору ТОВ "Таврійська зернова компанія" передало у власність ПАТ „Укрнафта" товару на загальну суму 17 029 971,84 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі товару, а ПАТ „Укрнафта" частково розрахувалось за даний товар - у сумі 8 305 193,06 грн., після чого, заборгованість ПАТ „Укрнафта" перед ТОВ "Таврійська зернова компанія" за отриманий товар склала 8 724 778, 78 грн.

Приймаючи до уваги вищенаведене, господарський суд дійшов висновку про доведеність факту передання ТОВ "Таврійська зернова компанія" у власність ПАТ „Укрнафта" сільгосппродукції та продуктів її перероблення на загальну суму 17 029 971,84 грн., а тому врахувавши умови Договору купівлі-продажу № 10/06 від 10.06.2010, Договору поруки від 01.02.2011р., Договору про відступлення права вимоги від 16.05.2012р., заяву про припинення зобов'язання шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог, часткове погашення заборгованості ПАТ „Укрнафта" на суму 8 035 193,06 грн. , а також керуючись положеннями ст. 193, ч. 1 ст. 265 ГК України, ст. ст. 204, 514, 541,543, 553, ч. 1 ст. 559 ЦК України, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги про стягнення солідарно з ПАТ „Укрнафта" та ТОВ „Агрофірма Деметра" 8 198 853,15 грн. заборгованості.

З даними висновками місцевого суду повністю погоджується й апеляційна інстанція.

Проти існування боргу, про стягнення якого просив позивач, не заперечував і представник ПАТ „Укрнафта". Разом з тим вважав, що договір про відступлення права вимоги, укладений між Товариством „Таврійська зернова компанія" та позивачем, відносно обов'язків по Договору купівлі-продажу № 10/06, укладено всупереч п.8.3 Договору № 10/06 купівлі-продажу, яким передбачено, що передача права вимоги за даним договором третій особі можлива виключно при умові письмового дозволу на те другою стороною.

25.10.2012р. представником ПАТ „Укрнафта" до Одеського апеляційного господарського суду було надано клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.10.2012р. по справі № 5002-34/2935-2012 про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги від 16.05.2012р., який укладено між ТОВ "Таврійська зернова компанія" та ПП „А-Ліра".

В судовому засіданні представник ПП „А-Ліра" надав докази оскарження даного рішення до Севастопольського апеляційного господарського суду (апеляційна скарга, фіскальний чек №5047 від 18.10.2012р., опис вкладення до цінного листа, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 18.10.2012р.). При таких обставинах рішення, на яке посилається представник відповідача, як на підставу зупинення провадження по справі, не набрало законної сили.

Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення іншої справи, заслухавши думки представників сторін, судова колегія вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарський суд у відповідності до вимог ч.1 ст.79 ГПК України зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Судова колегія вважає, що відсутні підстави вважати неможливим розгляд даної справи до вирішення справи, на яку посилається представник відповідача № 1.

Судова колегія також приймає до уваги, що з позовом про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги відповідач звернувся після прийняття рішення по даній справі, а не під час її розгляду у суді першої інстанції, строки, передбачені для розгляду даної справи, стікають. Суд враховує і те, що у разі залишенням апеляційною інстанцією без змін рішення Автономної Республіки Крим про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, у відповідності до вимог ст.112 ГПК України відповідач вправі звернутися до господарського суду, яким прийнято рішення, про його перегляд за нововиявленими обставинами.

В апеляційній скарзі ПАТ „Укрнафта" вказує, що суд, приймаючи рішення за відсутності їх представника, який на той час у зв'язку з хворобою не міг приймати участь в судовому засідання, обмежив право ПАТ „Укрнафта" в реалізації своїх прав та законних інтересів, зокрема, права на подання заяви про відвід судді, яка повинна бути викладена згідно з ч. 4 ст. 20 ГПК України в письмовому вигляді. Крім цього, суд не надав можливості відповідачу 1 надати відзив та пояснення у судовому засіданні.

З цього приводу судова колегія зазначає наступне. Рішення суду першої інстанції може бути скасовано лише в тому випадку, якщо сторона, яка не з'явилась в судове засідання, не була належним чином повідомлення про час, дату та місце розгляду справи. Наявність поважної причини неявки представника сторони не позбавляє сторону права, направити іншого представника. Відповідно до п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд, з урахуванням обставин конкретної справи, може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права та можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст. 32 - 34 ГПК України).

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції, керуючись ст. 83 ГПК України, повинен був за власною ініціативою визнати недійсним повністю або у певній частині договір відступлення права вимоги від 16.05.2012р., судова колегія до уваги не приймає, оскільки даний договір є двостороннім, первісний кредитор не приймає участь у даній справі, застосування у даному випадку ч.1 ст. 83 ГПК України будуть порушувати його права, як і права сторони за договором поруки.

Крім того, в судовому засіданні, як зазначалось вище, представник відповідача № 1 підтвердив боргові зобов'язання у розмірі, який пред'явлено позивачем.

Судова колегія не може погодитись з посиланням апелянта і на те, що договір поруки суперечить вимогам закону, оскільки його укладено сторонами у відповідності з нормами, встановленими параграфом третім Глави 49 Цивільного кодексу України.

Безпідставні посиланням апелянта на порушення територіальної підсудність даної справи, оскільки у відповідності до вимог частини третьої ст. 15 ГПК України справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. У даній справі позивач вибрав підсудність справи за місцезнаходженням другого відповідача.

Приймаючи до уваги викладене, судова колегія вважає, що рішення суду основане на вимогах чинного законодавства, а тому підстави для скасування чи його зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

п о с т а н о в и в:

Рішення господарського суду Херсонської області від 13.08.2012р. у справі № 5024/1118/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Укрнафта"-без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий Е.І.Андрєєва

Судді: В.А. Лисенко

П.Ф. Мацюра

Постанова підписана 29.10.2012р.