Постанова

від 17.11.2008 по справі 12/2264

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ

МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033,

м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                      

тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С

Т А Н О В А

17.11.08 р.                                                                                         

№ 12/2264         

Київський міжобласний апеляційний

господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Ільєнок Т.В.

(доповідач по справі),

суддів:

                                                  Тарасенко К. В.

                                                  Шкурдової  Л. М.

секретар судового засідання: Олійник

О.Л.,

за участю представників:

від позивача:

не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним

чином;

від відповідача: не

з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним

чином;

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Пасаж»на Рішення господарського

суду Черкаської області від 10.07.2008 р.  по справі №12/2264 (суддя -Грачов В.М.),

за позовом:

фізичної особи -підприємця ОСОБА_1,                         м. Городище Черкаської

області;

до відповідача:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Пасаж»,                             м. Городище

Черкаської області;

про: стягнення

заборгованості за відпущений товар у розмірі 2 447,00 грн.,

в с т а н о в

и в :

06.05.2008 року фізична особа

-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Черкаської області з

позовом до Товариства ТОВ «Пасаж» про стягнення заборгованості за відпущений

товар у розмірі 2 447,00 грн.

В обґрунтування позову ФОП ОСОБА_1

зазначала, що в період з 18.01.07 р. по 21.03.07 р. надала у борг ТОВ

«Пасаж»товарно-матеріальні цінності на суму 4 525,25 грн., що підтверджується

виписаними рахунками на оплату товару від 18.01.07 р. №7, від 28.02.07 р. №16,

від 21.03.07 р. №24 та накладною від 31.03.07 р. №34. Позивач стверджував, що

відповідач частково розрахувався за придбаний товар у сумі 2 078,45 грн., решту

оплати у розмірі 2 447,00 грн. не здійснює.

Відповідач у своєму письмовому

відзиві від 02.06.08 р. позов не визнав, наголошуючи на тому, що зазначений у

накладній від 31.03.07 р. №34 товар не отримував, доручення на отримання

товарно-матеріальних цінностей на користь ТОВ «Пасаж»від імені товариства  ОСОБА_2 не видавалось.

Рішенням господарського суду

Черкаської області від 10.07.2008 р. №12/2264  

позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ «Пасаж»на користь

фізичної особи -підприємця ОСОБА_1  2

447,00 грн. боргу та 220,00 грн. судових витрат.

Суд першої інстанції визнав

допустимими доказами факту існування спірної угоди купівлі-продажу товару у

кредит в усній формі: накладну від 31.03.07 р. №34, рахунки  від 18.01.07 р. №7, від 28.02.07 р. №16, від

21.03.07 р. №24 та нефіскальні чеки.

Не погоджуючись з вищеназваним

Рішенням, відповідач -ТОВ «Пасаж»звернувся до Київського міжобласного

апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить

скасувати Рішення господарського суду Черкаської області від  10.07.2008 р. 

у справі  № 12/2264, прийняти нове

судове рішення по справі, яким у позові відмовити повністю.

          У доводах апеляційного оскарження

відповідач стверджує, що товариством не видавалась довіреність ОСОБА_2 на

отримання товарно-матеріальних цінностей від імені ТОВ «Пасаж». Скаржник

наголошує на тому, що судом першої інстанції не правомірно взято до уваги в

якості доказів по справі «нефіскальні чеки».

Позивач -ФОП ОСОБА_1не погоджуючись

з доводами апеляційного оскарження у своєму письмовому відзиві від 10.10.08 р.,

зазначає, що товар було відпущено відповідачу через касовий апарат, на

«нефіскальних чеках»особа, яка отримала цей товар -ОСОБА_2 зробила підпис та в

такий спосіб завірила їх отримання.

Позивач наголошує на тому, що товар

відпускався без довіреності за усним погодженням директора Засімова С.В.

оскільки між сторонами існували довірительні стосунки.

Ухвалою від 22.09.2008 р. Київський

міжобласний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Товариства з

обмеженою відповідальністю «Пасаж»на Рішення господарського суду Черкаської

області від 10.07.2008 р.  по справі

№12/2264 прийняв до провадження.

У останнє судове засідання від

17.11.2008 року повноважні представники сторін по даній справі не з'явились.

Про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином, що

підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями №5132652,

№5132644 про виклик у судове засідання від 17.11.2008 р. В матеріалах справи

міститься заява  ФОП ОСОБА_1про розгляд

даної справи за відсутності повноважного представника позивача. За таких

обставин, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної

скарги за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні від 17.11.2008

р. колегією суддів, прийнято постанову по даній справі, якою апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Пасаж»задоволено, Рішення

господарського суду Черкаської області від 10.07.2008 р.  по справі №12/2264 скасовано, прийнято нове

судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову повністю.

Колегія суддів, розглянувши наявні

матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку

обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність

застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права,

дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 101 ГПК

України  апеляційний господарський суд не

зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і

обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 175 ГК України визначено,

що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин,

регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ст. 205 ЦК України правочин

може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму

правочину, якщо інше не встановлено законом. 

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма,

вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання

відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом,

воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

У відповідності до ст. 206 ЦК

України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у

момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному

посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких

недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.  Юридичній особі, що сплатила за товари та

послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що

підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Колегія суддів не погоджується з

висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог  на підставі наданих позивачем рахунків на

оплату товару від 18.01.07 р. №7, від 28.02.07 р. №16, від 21.03.07 р. №24, в

яких зазначено товар, відпущений по спірній накладній від 31.03.07 р. №34.

За оцінкою колегії суддів,

вищеназвана накладна не може бути прийнята до уваги судом у якості належного та

допустимого доказу у підтвердження передачі ФОП ОСОБА_1товарно-матеріальних

цінностей  ТОВ «Бурат», оскільки,

накладна від 31.03.07 р. №34 складена в односторонньому порядку та не містить

погодження другої сторони -ТОВ «Бурат».

Колегія суддів вважає

безпідставними ствердження позивача про те, що підпис у накладній від імені ТОВ

«Бурат»здійснено уповноваженою особою товариства -ОСОБА_2, оскільки згідно ст.

237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу

юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного

законодавства.

Таким чином, виключно довіреність

від імені юридичної особи -ТОВ «Бурат»видана ОСОБА_2 може слугувати доказом у

підтвердження наявності у ОСОБА_2 повноважень на отримання товару на користь

ТОВ «Пасаж».

Як під час розгляду справи судом

першої інстанції, так і при її апеляційному перегляді позивачем не надано суду

довіреність від імені ТОВ «Пасаж»на делегування повноважень ОСОБА_2 на

отримання товару на користь ТОВ «Пасаж», хоча примірник такої довіреності мав

би зберігатися у підприємця відповідно до встановлених правил обліку здійснених

господарських операцій як належний доказ передачі товару.

На переконання колегії суддів,

пояснення колишнього працівника ТОВ «Пасаж»ОСОБА_2, які судом першої інстанції

взято до уваги у якості підтвердження повноважень ОСОБА_2 на отримання від

імені товариства товару, не можуть виступати доказом по даній справі, оскільки

нормами цивільного законодавства чітко передбачено порядок представництва

юридичної особи на підставі довіреності.

Також, колегія суддів дійшла

висновку про те, що судом першої інстанції також не правомірно взято до уваги у

якості доказу у підтвердження існування між сторонами господарських

правовідносин «нефіскальні чеки»(а.с. 29-33).

За оцінкою колегії суддів,

роздруковані ФОП ОСОБА_1«нефіскальні чеки»не відповідають вимогам Положення

«Про форму та зміст розрахункових документів»затвердженого Наказом ДПА від

01.12.200 р. №614 та зареєстрованому в Мін'юсті 05.02.01 р. №105/5296.

Згідно п. 2.1. названого Положення

вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити

розрахункових документів. У разі відсутності хоча б одного з обов'язкових

реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є

розрахунковим.

Чинним законодавством не

передбачено такого виду платіжного документа як «нефіскальний чек».

Пунктом 2 Постанови КМ України «Про

затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами

розрахункових операцій для різних сфер застосування»від 18.02.2002 р. №199 дано

визначення поняттю нефіскальний режим роботи - режим роботи оператора, в якому

не забезпечуються безумовне виконання ним фіскальних функції.

Отже, надані позивачем «нефіскальні

чеки» у підтвердження оплати відповідачем частини товару, переданого за

накладною від 31.03.07 р. №34, не беруться колегією суддів до уваги у якості

доказу, оскільки не підтверджують виконання розрахункових операцій.

Таким чином, колегія суддів дійшла

висновку, що заявлені позовні вимоги ФОП ОСОБА_1до ТОВ «Бурат» про стягнення

заборгованості у сумі 2 447,00 грн. є необґрунтованими та не підлягають

задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія

суддів дійшла висновку, що Рішення господарського суду Черкаської області від

10.07.2008 р.  по справі №12/2264  прийняте при недоведеності обставин, що мають

значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та

неправильному застосуванні норм матеріального права.

Таким чином, апеляційна скарга

Товариства з обмеженою відповідальністю «Пасаж»підлягає задоволенню, Рішення

господарського суду Черкаської області від 10.07.2008 р.  по справі №12/2264 скасуванню. Приймаючи нове

судове рішення по даній справі, колегія суддів вважає за необхідне у позові

відмовити повністю.

Судові витрати покласти на

позивача.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105

ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з

обмеженою відповідальністю «Пасаж»на Рішення господарського суду Черкаської

області від 10.07.2008 р.  по справі

№12/2264 задовольнити.

Рішення господарського суду

Черкаської області від 10.07.2008 р.  по

справі №12/2264 скасувати.

Прийняти нове судове рішення у

наступній редакції:

«У задоволенні позову відмовити

повністю.

Судові витрати покласти на

позивача».

Судові витрати зі сплати державного

мита за подачу апеляційної скарги покласти на позивача.

Витрати, пов'язані з проведенням

судової експертизи покласти на позивача.

Видачу відповідних виконавчих

документів доручити господарському суду Полтавської області.

Постанова Київського міжобласного

апеляційного господарського суду набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанову Київського міжобласного

апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського

суду України у місячний термін.

Матеріали справи №12/2264 повернути

до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя:                                                                     

Ільєнок Т.В.

Судді:

Тарасенко К. В.

                                                                                                    Шкурдова  Л. М.

Дата

відправки  27.11.08