Постанова

від 30.10.2012 по справі 13/5005/1333/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2012 року Справа № 13/5005/1333/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Лотоцької Л.О. (доповідача),

суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.

секретар судового засідання: Ревкова Г.О.

від позивача: Салтисюк Ю.В., представник, довіреність №1-ю від 03.01.12;

від відповідача: Донська О.М., представник, довіреність №б\н від 29.05.12;

від третіх осіб-1,2: представники не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Три ведмеді і К" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2012 року у справі № 13/5005/1333/2012

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ведмежа барлога" (м.Дніпропетровськ)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Три ведмеді і К" (м. Дніпропетровськ)

третя особа-1 : приватний нотаріус Дніпропетровського міського округу ОСОБА_3 (м.Дніпропетровськ)

третя особа-2 без самостійних вимог на стороні відповідача : Новомосковське районне комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" (с. Вільне, Новомосковський район, Дніпропетровська область)

про визнання договору купівлі-продажу недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2012р. по справі № 13/5005/1333/2012 (суддя Первушин Ю.Ю.) позов задоволено частково, скасовано державну реєстрацію права власності на базу відпочинку "Три ведмедя" за адресою: Дніпропетровська обл. Новомосковський р-н, с. Хащеве, вул. Овчаренко, буд. 52а, вчинену Новомосковським районним комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор"08.06.2011 року за товариством з обмеженою відповідальністю "Три ведмеді і К", за реєстраційним номером N 17076478. Визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Ведмежа барлога" право власності на об'єкт нерухомого майна база відпочинку "Три ведмедя", який розташований за адресою Дніпропетровська обл. Новомосковський р-н с. Хащеве, вулиця Овчаренко, будинок 52а, та в цілому складається з: А- ресторан-готель (незавершене будівництво), цегла загальна площа 503,30 кв.м; Б -побутова будівля, цегла, загальна площа 46,20 кв.м; В -топочна. Цегла, загальна площа 13,10 кв.м; Г -будинок відпочинку, цегла, загальна площа 9,70 кв.м; Д -будинок відпочинку, цегла, загальна площа 9,90 кв.м;Е -будинок відпочинку, цегла, загальна площа 10.20 кв.м; Є -будинок відпочинку, цегла, загальна площа 92,50 кв.м; Ж -будинок відпочинку, цегла, загальна площа 10,00 кв.м; З -будинок відпочинку, цегла, загальна площа 10.00 кв.м; И -навіс, загальна площа 9.70 кв.м; І -будинок відпочинку, цегла. Загальна площа 9,70 кв.м; Ї-будинок відпочинку, цегла, загальна площа 171,50 кв.м; Й -сарай, шлакоблок; Л -сторожка, цегла, загальна площа 24,80 кв.м; М -сарай, шифер; Н -сарай, цегла; О -сарай, залізо; П -вбиральня, цегла; Р -будинок відпочинку. Цегла, загальна площа 174,50 кв.м; Т -котельня, цегла; Ф -насосна, цегла, бетон; Ч -навіс, бетонні плити, сітка металева; Ц -навіс, залізобетонні блоки; Ч-навіс, залізобетонні блоки; Ш -сарай, шлакоблок; Щ -конюшня, шлакоблок, цегла; Ю -навіс; Я -альтанка, шлакоблок; 2А -альтанка. Металеві стовпи; 2Б -топочна, цегла, загальна площа 6,00 кв.м; 2В - топочна. Цегла, загальна площа6.00 кв.м; 2Г -навіс; 2Д -господарська будівля, піноблок; 2Е -тимчасовий навіс; 2Є -тимчасовий навіс; 2Ж -тимчасовий навіс; 2З -тимчасовий навіс; 2И -тимчасовий навіс; 2І -тимчасовий навіс; 2Й -тимчасовий навіс; 2Л -сарай, дерев'яні балки; 2М -тимчасовий навіс; 2Н -тимчасовий навіс; 2О -тимчасовий навіс; 2П - тимчасовий навіс; 2Р - тимчасовий навіс; 2С - тимчасовий навіс; 2Т - тимчасовий навіс; 2У - тимчасовий навіс; 2Ф - тимчасовий навіс; 2Х - тимчасовий навіс; к -колодязь, залізобетонні кільця; к2 -скважина, метал; к3 -колодязь інженерних мереж, цегла; з/я -зливна яма, цегла; № 1-16 -огорожа, метал, сітка металева, залізобетонні плити, шрфер, очерет; № 17 -підпірна стінка, цегла; № 18 -сходи, метал; № 19 -піч, цегла; II,IV,V, - замощення, плитка цементна, асфальт, бетон. Витребувано з незаконного володіння ТОВ "Три ведмеді і К " на користь ТОВ "Ведмежа барлога" об'єкт нерухомого майна база відпочинку "Три ведмедя", що знаходяться в с.Хащеве Новомосковського району Дніпропетровської області вул. Овчаренко, буд. 52а. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Три ведмеді і К" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2012 року, в задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема зазначає, що всі істотні умови були виконані, за всіма істотними умовами досягнуто згоди, сторони були повідомлені про відсутність кадастрового номеру, отже відсутні підстави вважати договір купівлі-продажу недійсним.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.2012 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду та призначена у судове засідання на 18.10.2012 року.

В судовому засіданні 18.10.12р. оголошено перерву до 30.10.12р.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом 03 червня 2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ведмежа барлога" -продавець та Товариством з обмеженою відповідальністю "Три ведмеді і К" -покупець був укладений договір купівлі-продажу бази відпочинку, за умовами якого продавець продав, а покупець купив об'єкт нерухомого майна -базу відпочинку "Три ведмедя", що знаходиться за адресою: с.Хащеве Новомосковського району Дніпропетровської області, вул.Овчаренко, 52а.

Договір посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі 03.06.11р. за номером 1107.

08 червня 2011р. Новомосковським районним комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»здійснена державна реєстрація прав на зазначене майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "Три ведмеді і К", що підтверджується витягом №30228724.

Звертаючись з позовом до місцевого господарського суду у даній справі, товариство з обмеженою відповідальністю "Ведмежа барлога" просило визнати недійсним договір купівлі-продажу від 03.06.2011р.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України (ст. 215 ЦК України).

Стаття 203 Цивільного кодексу України містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Так, зокрема, частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (договорів) недійсними, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків: відповідність угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Аналогічні положення містить також і частина 2 статті 180 Господарського кодексу України.

Виходячи з наведених вимог законодавства, істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом та які є необхідними для договорів конкретного виду.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ч. 2 ст. 377 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 120 Земельного кодексу передбачено, що розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Як вбачається з матеріалів, у спірному договорі відсутня така істотна умова як кадастровий номер земельної ділянки, в той час як за повідомленням відповідача з посиланням на довідку відділу Держкомзему у Новомосковському районі Дніпропетровської області №01-10-1280 від 16.05.2012р. земельна ділянка, на якій розташовано відчужене нерухоме майно має кадастровий номер 1223281500-02-320-0001 (т.1 а.с.156).

Відповідно до ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Пленум Верховного Суду України у Постанові від 06.11.2009р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»зазначив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 Цивільного кодексу України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначити момент вчинення правочину (статті 205-210, 640 Цивільного кодексу України тощо).

Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутні згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 Цивільного кодексу України не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено (п.8).

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що договір купівлі-продажу бази відпочинку від 03.06.2011р. є неукладеним.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 03.04.12р. у справі №10/5005/14316/2011.

В силу ст.ст. 509, 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори на інші правочини.

Оскільки спірний договір є неукладеним у сторін за договором не виникли будь-які права та обов'язки, зокрема, у відповідача не виникло право власності на майно, відчужене за таким договором.

За вказаних обставин відповідач набув майно за рахунок позивача без достатньої правової підстави.

В силу ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Позивач за договором купівлі-продажу від 03.06.2011р., який є неукладеним, передав відповідачу нерухоме майно, що останнім не заперечується, яке, з огляду на приписи ст.1212 Цивільного кодексу України підлягає поверненню позивачу.

Оскільки спірний договір є неукладеним і у відповідача не виникли права за таким договором, в тому числі право власності на майно, державна реєстрація такого права, з урахуванням наведеного та приписів ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень», підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України, особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. При цьому в ст.16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Відповідачем у позові про визнання права власності є особа, яка оспорює право власності на майно, або особа, яка хоч і не оспорює права власності на майно, але і не визнає його.

Враховуючи, що позов про визнання права власності є речово-правовим, при зверненні до суду позивач повинен підтвердити наявність у нього права власності на спірне майно.

Матеріали справи містять витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданий Новомосковським районним комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», від 21.03.2011р. реєстраційний номер 17-76478, який підтверджує наявність у позивача права власності на базу відпочинку "Три ведмедя", що розташована по вул.Овчаренко, буд. 52а в с.Хащеве, Новомосковського району Дніпропетровської області (т.1 а.с.69).

Зазначене право не визнається відповідачем.

З урахуванням наведеного вимоги щодо визнання за позивачем права власності на вказане майно підлягали задоволенню.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Щодо доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, то вони не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки не спростовують висновків суду, покладених в основу оскаржуваного рішення, а лише зводяться до переоцінки досліджених судом доказів та встановлених обставин справи.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Три ведмеді і К" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2012 року у справі № 13/5005/1333/2012 -залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2012 року у справі № 13/5005/1333/2012 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.О.Лотоцька Суддя Р.М.Бахмат Суддя О.С.Євстигнеєв

Постанову виготовлено в повному обсязі 31.10.2012р.