Постанова

від 06.03.2013 по справі 13/5005/1333/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2013 р. Справа № 13/5005/1333/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіМирошниченка С.В., суддівБарицької Т.Л., Хрипуна О.О. (доповідача), розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Три ведмеді і К" на постанову та рішення Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.10.2012 господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2012 у справі господарського суду№ 13/5005/1333/2012 Дніпропетровської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ведмежа барлога" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Три ведмеді і К" треті особі 1. Приватний нотаріус Дніпропетровського міського округу ОСОБА_4 2. Новомосковське районне комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" провизнання недійсним договору купівлі-продажу за участю представників позивачане з'явилися, відповідачаЗабавський Д.А., третя особа-1не з'явилися, третя особа-2не з'явилися,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2012 у справі №13/5005/1333/2012 (суддя Первушин Ю.Ю.) частково задоволено позов ТОВ "Ведмежа барлога", скасовано державну реєстрацію права власності на базу відпочинку "Три ведмедя" за відповідачем, визнано за позивачем право власності на об'єкт нерухомого майна - базу відпочинку "Три ведмедя", витребувано вказаний об'єкт нерухомого майна з незаконного володіння ТОВ "Три ведмеді і К" на користь ТОВ "Ведмежа барлога".

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.10.2012 (головуючий суддя Лотоцька Л.О., судді Бахмат Р.М., Євстигнеєв О.С.) апеляційну скаргу ТОВ "Три ведмеді і К" залишено без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ТОВ "Три ведмеді і К" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.10.2012 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2012 у справі № 13/5005/1333/2012, прийняти нове рішення, яким відмовити в позові ТОВ "Ведмежа барлога".

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Вищий господарський суд України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.06.2011 між ТОВ "Ведмежа барлога" (продавець) та ТОВ "Три ведмеді і К" (покупець) укладений договір купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна - бази відпочинку "Три ведмедя", що знаходиться за адресою: с. Хащеве Новомосковського району Дніпропетровської області, вул. Овчаренко, 52а.

Договір посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі 03.06.2011 за номером 1107.

08.06.2011 Новомосковським районним комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" здійснена державна реєстрація прав на зазначене майно за ТОВ "Три ведмеді і К", що підтверджується відповідним витягом.

Частково задовольняючи позов, місцевий господарський суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач володіє спірним майном без достатніх правових підстав, оскільки договір купівлі-продажу бази відпочинку від 03.06.2011 є неукладеним через відсутність у ньому істотної умови - кадастрового номеру земельної ділянки, на якій розташовано відчужене нерухоме майно.

Однак такий висновок є помилковим та не ґрунтується на нормах права з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Аналогічні положення містить також і ч. 2 ст. 180 ГК України.

Виходячи з наведених вимог законодавства, істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом та які є необхідними для договорів конкретного виду.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ч. 2 ст. 377 ЦК України та ч. 6 ст. 120 ЗК України передбачено, що розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

З аналізу норм чинного в Україні законодавства вбачається, що поняття неукладений договір є тотожним договору, що не відбувся. Такі підходи закріплені у частині 8 статті 181 ГК України, де зазначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся), але якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна, згідно з ст. 657 ЦК України, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Частинами 3 та 4 ст. 334 ЦК України встановлено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Тобто з наведеного вище вбачається, що виконаний договір не може бути неукладеним. В силу статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, зміст договору становить умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Виходячи зі змісту глави 20 ГК України, в основу формування договірних зобов'язань покладений принцип вільного волевиявлення, відповідно до якого вирішення судом неврегульованих умов, що виникли при укладенні договору, можливо лише за спільною згодою усіх сторін.

Встановлені судами обставини справи свідчать, що спірний договір купівлі-продажу виконаний належним чином та належними сторонами, які під час його укладення передбачали настання відповідних юридичних наслідків. Колегія суддів також вказує, що оскільки кадастровий номер та розмір земельної ділянки, якій він присвоєний, не можуть бути змінені за домовленістю сторін, досягнення згоди з таких істотних умов є наперед обумовленим, адже сторони договору купівлі-продажу від 03.06.2011 знали та обговорювали дані конкретної земельної ділянки, на якій розташовано базу відпочинку "Три ведмедя", що знаходиться за адресою: с. Хащеве Новомосковського району Дніпропетровської області, вул. Овчаренко, 52а.

За таких умов, законодавчо обґрунтовані підстави для визнання договору купівлі-продажу від 03.06.2011 таким, що не відбувся відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 13.03.2012 у справі №17/5026/264/2011, від 18.10.2011 у справі № 8/5025/146/11.

Згідно із ст. 328, 321 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Оскільки судами попередніх інстанцій не була встановлена незаконність набуття відповідачем права власності на спірну базу відпочинку, у судів були відсутні правові підстави для витребування цього майна та визнання на нього права власності за іншою особою - позивачем.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій було у повній мірі встановлено всі обставини, які мають значення для даної справи, проте таким обставинам була дана неправильна правова оцінка та невірно були застосовані норми матеріального права, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати попередні судові рішення та прийняти нове рішення у справі про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені відповідачем судові витрати покладаються на позивача у зв'язку із відмовою в позові.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Три ведмеді і К" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.10.2012 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2012 у справі №13/5005/1333/2012 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У позові відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ведмежа барлога" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Три ведмеді і К" 3 219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.

Головуючий суддя С.В. Мирошниченко Судді Т.Л. Барицька О.О. Хрипун