Постанова

від 20.06.2012 по справі 4-69/12

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 4-69/12 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2012 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Чебан В.М.

при секретарі Костащук І.І.

з участю прокурора Клим С.Т.

з участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці скаргу адвоката ОСОБА_1 на постанову прокурора Чернівецької області П.А.Коваля від 06.06.2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст.367 ч. 2 КК України , -

в с т а н о в и в:

Адвокат ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою в інтересах громадянина ОСОБА_2 про скасування постанови про порушення кримінальної справи, посилаючись на те, що 06 червня 2012 року прокурор Чернівецької області Коваль П.А. виніс постанову про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст.367 ч.2 КК України. Кримінальна справа знаходиться в провадженні слідчого міжрайонної природоохоронної прокуратури м. Чернівці ОСОБА_3

Вважає, що постанова прокурора підлягає скасуванню, оскільки при прийнятті рішення про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, не було враховано, що питання про надання земельних ділянок для будівництва житла відносно громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розглядалося на 10 сесії 23 скликання депутатів Великобудської сільської ради Герцаївського району, Чернівецької області ще 06 квітня 2000 року. Згідно рішення № 23-10/2000 від 06.04.2000 року гр-нам ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були виділені земельні ділянки під будівництво житлового будинку та господарських споруд по 0,24 га.

Також в скарзі зазначено, що при вирішенні цього питання селищною радою не було порушено вимог ст.19 Земельного кодексу України, введеного в дію 18.12.1990 року і яким зобов'язані були всі керуватись до моменту вступу в дію нового Земельного кодексу, а саме 01.01.2002 року.

Статтею 19 Земельного кодексу, діючого на момент прийняття рішення депутатами Великобудської селищної ради, передбачалось, що сільські, селищні ОСОБА_3 народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для індивідуального житлового будівництва.

При цьому в самому рішенні є посилання і на ст.17 Земельного кодексу, прийнятого в 1990 році і діючого на момент розгляду питання, якою передбачалось, що питання передачі земельних ділянок у колективну та приватну власність проводиться ОСОБА_3 народних депутатів на території яких розташовані земельні ділянки.

Таким чином, зазначені земельні ділянки гр-нам ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були виділені безоплатно для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд ще в 2000 році у відповідності до діючого на той час законодавства.

Рішення Великобудської селищної ради № 25-10/2000 від 06.04.2000 року ніким не скасовано.

Той факт, що лише в 2008 році вищевказані громадяни звернулись за отриманням державних актів про право власності на ці земельні ділянки не є підставою для позбавлення їх права на землю, на яких вже побудовані будинки та споруди.

При цьому, скаржник посилається на вимоги ст.81 ч.1 п. «б»та «в»Земельного кодексу, введеного в дію з 01.01.2002 року, де передбачено, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності та приватизації земельних ділянок, що раніше надані були їм у користування, а ст.1 Перехідних положення цього Кодексу передбачено, що рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення в дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу.

Скаржник вважає, що саме виходячи з того, що порушень законодавства при вирішенні питання про виділення земельних ділянок під будівництво громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не було на момент прийняття рішення селищною радою 06.04.2000 року, діючи у відповідності до ст.81 Земельного кодексу, введеного в дію 01.01.2002 року, та ст.1 Перехідних положень цього кодексу, начальник юридичного відділу Герцаївської РДА ОСОБА_2 добросовісно виконуючи свою службові обов'язки, засвідчив правильність розпоряджень Герцаївської РДА № 102-р від 07.03.08 та № 191-р від 08.05.08 стосовно передачі у власність земельних ділянок гр-нам ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

При таких обставинах, скаржник вважає, що посилання в постанові про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 на те, що в результаті неналежного виконання ОСОБА_2 своїх службових обов'язків, інтересам держави спричинені тяжкі наслідки не відповідає дійсності, тому що ще в 2000 році земельні ділянки безоплатно були передані гр-нам ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і вони, як всі громадяни України, мають право на одноразове використання права на безоплатну передачу земельної ділянки.

Таким чином, на момент винесення оскаржуваної постанови про порушення кримінальної справи від 06.06.2012 року відносно ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 367 ч.2 КК України відсутній законний привід для порушення даної кримінальної справи оскільки в діях ОСОБА_2 відсутній склад злочину, передбачений цією статтею.

Скаржник у поданій до суду скарзі просить скасувати постанову прокурора Чернівецької області П.А.Коваля від 06.06.2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст.367 ч. 2 КК України

В судовому засіданні скаржник підтримала вимоги скарги в повному обсязі та дала пояснення аналогічні викладеним в скарзі. Зауважила на тому, що при винесенні оскаржуємої постанови не було враховано відсутності спричинення істотної шкоди в даному випадку, оскільки земля була передана гр-нам ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ще в 2000 році, а також не було враховано вимоги ст.118 ЗК України.

Прокурор в судовому засіданні просив залишити скаргу без задоволення, вважаючи винесену постанову про порушення кримінальної справи від 06.06.2012 року законною та обґрунтованою.

Вислухавши думки учасників судового процесу, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що скарга є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 06 червня 2012 року прокурор Чернівецької області Коваль П.А. виніс постанову про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого ст.367 ч.2 КК України. На даний час кримінальна справа знаходиться в провадженні слідчого міжрайонної природоохоронної прокуратури м. Чернівці ОСОБА_3

В описовій частині вищевказаної постанови зазначено, що в ході проведення досудового слідства по кримінальній справі, порушеній слідчим Чернівецької міжрайонної природоохоронної прокуратури 01.02.2012 року за фактом зловживання службовим становищем особами Герцаївської райдержадміністрації, встановлено, що ОСОБА_2, працюючи на посаді начальника юридичного відділу Герцаївської районної ради, будучи службовою особою, яка наділена організаційно-розпорядчими повноваженнями щодо здійснення керівництва ділянкою роботи Герцаївської РДА, внаслідок своєї службової недбалості та бездіяльності, які виразились у неналежному виконанні своїх службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них, у березні та травні 2008 не провів належну правову експертизу проектів розпоряджень на відповідність актам законодавства, а саме ст.38 Земельного кодексу України, згідно якої до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, внаслідок чого на підставі розпоряджень Герцаївської РДА № 102-р від 07.03.08 та № 191-р від 08.05.08 громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було незаконно передано земельні ділянки загальною площею 0,7302 га. для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, які розташовані за межами населеного пункту - села ОСОБА_7, внаслідок чого інтересам держави спричинені тяжкі наслідки в сумі 192 923 грн.

У відповідності до ст.236-8 КПК України суд розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи , і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Чинним кримінального-процесуальним кодексом, статтею 94 ч.2 передбачено, що кримінальна справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані , які вказують на наявність ознак злочину.

Диспозиція ст. 367 ч.2 КК України під службовою недбалістю передбачає невиконання чи неналежне виконання службовою особою своїх службових обов»язків, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.

Разом з тим, судом встановлено, що зазначенні в оскаржуємій постанові розпорядження Герцаївської РДА № 102-р від 07.03.08 та № 191-р від 08.05.08 р. ніким не скасовані і на даний час є чинними .

Зазначений факт в судовому засіданні підтвердили прокурор та слідчий.

При цьому, кримінальна справа проти голови Герцаївської РДА, який виносив зазначені розпорядження -органами досудового слідства не порушувалась.

В той же час матеріали справи не містять жодних доказів, якіб свідчили що безпосередньо ОСОБА_2 доручалось проведення правової експертизи саме по цим земельним ділянкам.

За неведених обставин суд вважає, що не було достатніх підстав для для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2

А також, за наведених обставин суд позбавлений можливості дати оцінку обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.367 ч.2 КК України.

Крім цього, суд вважає, що при прийнятті рішення про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, не було враховано, що питання про надання земельних ділянок для будівництва житла відносно вищевказаних громадян розглядалось на 10 сесії 23 скликання депутатів Великобудської сільської ради Герцаївського району, Чернівецької області ще 06 квітня 2000 року. Згідно рішення № 23-10/2000 від 06.04.2000 року гр-нам ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були виділені земельні ділянки під будівництво житлового будинку та господарських споруд по 0,24 га.

Рішення Великобудського селищної ради № 25-10/2000 від 06.04.2000 року є чинним і ніким не скасовано.

Зазначених фактів не заперечували в судовому засіданні прокурор та слідчий.

А згідно вимог ст.81 ч.1 п. «б»та «в»Земельного кодексу, введеного в дію з 01.01.2002 року, передбачено, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності та приватизації земельних ділянок, що раніше надані були їм у користування, а ст.1 Перехідних положення цього Кодексу передбачено, що рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення в дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу.

Таким чином, на момент винесення оскаржуваної постанови про порушення кримінальної справи від 06.06.2012 року відносно ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 367 ч.2 КК України, не було достатніх приводів і підстав для її порушення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 94, 97, 98, 236-7, 236-8 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Скаргу адвоката ОСОБА_1 -задовольнити.

Постанову прокурора Чернівецької області П.А.Коваля від 06.06.2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст.367 ч. 2 КК України - скасувати.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м.Чернівці.

СУДДЯ: