Ухвала

від 29.10.2012 по справі 6/315-46/105

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 6/315-46/105 29.10.12

За скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Плюс" На дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Системні інвестиції" До Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Плюс" Про стягнення заборгованості Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від стягувачаПодолін В.В. - представник за довіреністю від 02.04.2012 р., Ільєнко Л.О. - представник за довіреністю від 20.04.2012 р. Від боржникаЗагородня Д.М. - представник за довіреністю від 07.12.2011 р. Від ДВСне з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.05.2009 р., в частині, що залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.11.2009 р. у справі № 6/315 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Системні інвестиції" стягнуто 16 451 942,96 грн. боргу з урахуванням зростання офіційного курсу Національного банку України та 190 219,34 грн. трьох процентів річних.

07.05.2011 р. за результатами розгляду справи № 6/315-46/105 в частині, що передана на новий розгляд, Господарським судом міста Києва з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Системні інвестиції" було присуджено до стягнення 197 484,02 грн пені, 25 500,00 грн. державного мита та 294,04 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вищевказаних судових рішень 15.03.2010 р. та 18.06.2011 р. були видані накази № 6/315 та № 6/315-46/105 про стягнення 16 451 942,96 грн. боргу з урахуванням зростання офіційного курсу Національного банку України, 190 219,34 грн. 3 % річних, а також 197 484,02 грн. пені, 25 500,00 грн. державного мита та 294,04 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 12.09.2011 р. судом було відхилено скаргу Товариству з обмеженою відповідальністю "Альфа-Плюс" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби.

У вересні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Плюс" повторно звернулося до суду зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо передачі майна на відповідальне зберігання у виконавчому провадженні № 18510632.

Для розгляду вказаної скарги ухвалою суду від 14.09.2012 р. було призначено судове засідання на 28.09.2012 р., про що повідомлено сторін у справі та орган виконання судових рішень, якого зобов'язано надати письмові пояснення по суті поданої скарги.

Ухвалами суду від 28.09.2012 р. та 15.10.2012 р. розгляд справи відкладався у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів від учасників провадження.

24.10.2012 р. від Державної виконавчої служби України до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Станом на час розгляду справи від позивача у справі судом було отримано письмові пояснення попереднього зберігача арештованого майна Ільєнко Л.О. та копію акта державного виконавця від 28.07.2011 р.

29.10.2012 р. в судове засідання прибули представники позивача і відповідача, які заперечили проти задоволення клопотання органу виконання рішень про відкладення розгляду справи.

Розглянувши заявлене клопотання та дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки Державна виконавча служба України не обмежена законодавчо кількістю представників, які можуть представляти її інтереси в судових та інших органах, підприємствах, організаціях та мала достатньо часу для належної підготовки до розгляду справи по суті та подання до суду витребуваних документів і доказів, адже розгляд справи неодноразово відкладався, про що орган виконання рішень було повідомлено належним чином (відмітки про відправку на ухвалах).

У зв'язку з викладеним, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В ході розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Плюс" представник відповідача надав в матеріали справи фотокопії матеріалів виконавчого провадження № 18510632 та оригінал акту обстеження земельної ділянки від 08.09.2012 р., підтримав її вимоги та просив визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо зміни відповідального зберігача майна (піщаних сумішей, що знаходяться за адресою: Київська обл., Обухівський район, смт. Козин та розташовані на земельній ділянці від 3-го до 10-го кілометру "Малої дамби", об'ємом 527045 кубічних метри), а також визнати недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 05.09.2012 р. у виконавчому провадженні № 18510632 про зміну зберігача майна з Ільєнко Л.О. на Сідікіна А.І.

В обґрунтування поданої скарги представник відповідача вказував на порушення державним виконавцем ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", що виявилося у здійсненні ним виконавчої дії, що є забороненим при зупиненні виконавчого провадження, а також порушенні обов'язку щодо повідомлення сторін виконавчого провадження про вчинення вказаної виконавчої дії та зазначенні у постанові від 05.09.2012 р. неправдивих відомостей щодо відсутності охорони арештованого майна.

Представник позивача підтримав правову позицію представника відповідача та просив задовольнити подану скаргу.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи суд встановив, що 04.07.2010 р. відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби винесено постанову ВП № 18510632 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 15.03.2010 р. № 6/315 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа -Плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Системні інвестиції" 16 642 162,30 грн., якою боржникові було встановлено семиденний строк для добровільного виконання рішення.

11.10.2010 р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Обухівського районного управління юстиції проведено опис й арешт майна, що належить боржнику, а саме: піщаних сумішей, що знаходяться за адресою: Київська обл., Обухівський район, смт. Козин, земельна ділянка, розташована від 3-го до 10-го кілометру "Малої дамби", об'ємом 527 045 кубічних метрів, а також встановлено заборону на його відчуження до задоволення вимог стягувача. Описане майно прийняв на зберігання представник стягувача Ільєнко Л.О.

Надалі постановою від 28.02.2012 р. відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України виконавче провадження № 18510632 з виконання наказу 6/315 було зупинено на підставі ухвали № 5011-49/949-2012 від 27.01.2012 р. про порушення провадження у справі про банкрутство відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Плюс".

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, 05.09.2012 р. за фактом виїзду державного виконавця за місцем знаходження арештованого майна боржника ним було виявлено факт відсутності його охорони та вільний доступ до нього будь-яких осіб (акт державного виконавця від 05.09.2012 р.), внаслідок чого постановою від 05.09.2012 р. зберігача майна боржника Ільєнко Л.О. було замінено на Сікідіна А.І. з метою уникнення розтрати та відчуження арештованого майна.

Проте, відповідач стверджує, що вказана постанова містить неправдиві відомості, так як арештоване майно знаходиться під охороною відповідального зберігача Ільєнко Л.О. і охоронної фірми, з якою Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Плюс" було укладено відповідний договір, тому державний виконавець не міг обстежити території зберігання майна без відома охорони, яка охороняє навіть під'їзди до вказаного майна.

Стаття 6 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює обов'язок державного виконавця використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 4.2.6. Наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень" у разі необхідності після передачі майна на зберігання за постановою державного виконавця таке майно може бути передано на зберігання іншому зберігачу. У постанові зазначаються причина передачі майна іншому зберігачу, прізвище, ім'я та по батькові зберігача, який здійснював зберігання майна, та прізвище, ім'я та по батькові нового зберігача. Постанова підписується державним виконавцем. У постанові робиться попередження новому зберігачеві майна про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт. Копія постанови вручається новому зберігачу, до якої додається копія акта опису та арешту майна.

Згідно з п. 4.2.7 вказаного Наказу у разі необхідності (наявність інформації про псування майна тощо) державний виконавець до моменту передачі майна новому зберігачу може здійснити вихід за місцем зберігання майна для його огляду.

Як слідує з поданих до суду пояснень, обидві сторони виконавчого провадження та відповідальний зберігач Ільєнко Л.О., посилаючись на неправдивість постанови державного виконавця від 05.09.2012 р. та належне здійснення зберігання піщаних сумішей, дотримуються ідентичних правових позицій. Проте, обґрунтовуючи необхідність задоволення поданої скарги, вказані особи не подають до суду доказів порушення державним виконавцем їх прав та обов'язків, які можуть бути взяті до уваги як належні при вирішенні поданої скарги.

Отже, дослідивши подані докази та вивчивши матеріали справи, суд не вбачає у здійсненні державним виконавцем заміни відповідального зберігача майна порушень законодавства, оскільки вказана дія, вчинена з метою уникнення розтрати чи відчуження арештованого майна, є цілком виправданою та правомірною за умови незабезпечення Ільєнко Л.О. належного його зберігання та направлена на усунення порушення прав та законних інтересів сторін виконавчого провадження.

Таким чином, відсутність факту порушення прав чи законних інтересів відповідача внаслідок заміни відповідального зберігача належного йому арештованого майна, свідчить про безпідставність поданої скарги та необхідність її відхилення судом.

У Х В А Л И В:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Плюс" на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби відхилити.

Суддя Л.В. Омельченко