КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
КИЇВСЬКИЙ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8
т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.12.2008
№ 3/324
Київський апеляційний господарський суд у
складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів: Алданової С.О.
Шапрана В.В.
при секретарі: Камінська Т.О.
За участю представників:
від позивача: Клімова Л.Г., паспорт серії СН
№309995, виданий 18.10.1996
від відповідача : не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду м.Києва від
23.10.2008
у справі № 3/324 (Сівакова В.В.)
за позовом Фізичної
особи-підприємеця ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю
"Міжнародна аудиторська група"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про
усунення перешкод в користуванні майном та виселення
ВСТАНОВИВ:
На розгляд господарського суду міста Києва
передані вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1(далі-позивач) про виселення
Товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна аудиторська група” (далі-відповідач) з нежитлового приміщення
загальною площею 414,30 кв. м.,
розташованого за адресою м. Київ, вул. Почайнинська, 70, приміщення №70
(перший та другий поверх) та зобов'язання відповідача звільнити згадане приміщення від будь-якого
рухомого майна, що належить відповідачу на законних підставах.
Ухвалою господарського суду міста
Києва від 23.10.2008 у справі №3/324
провадження у справі припинено на підставі статті 80 Господарського
процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки укладений між сторонами попередній договір, містить положення, відповідно до
якого його учасники передбачили порядок вирішення спорів шляхом включення до їх
тексту третейського застереження і до такої умови договору застосовуються
загальні умови виконання зобов'язань, встановлені главою 48 Цивільного кодексу
України, у тому числі щодо недопустимості односторонньої відмови від виконання
зобов'язання.
Не погоджуючись з прийнятою
ухвалою, позивач звернувся з апеляційною
скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просив скасувати
ухвалу господарського суду міста Києва від 23.10.2008 у справі №3/324, справу
передати до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.
Свої апеляційні вимоги позивач
обґрунтовує тим, що до спірних
правовідносин не може бути
застосовано третейську угоду,
оскільки спір про усунення перешкод в користуванні майном та виселення підлягає розгляду господарських судах України
відповідно до приписів статті 12 ГПК
України. Крім того, позивач зазначає про
помилковий висновок суду щодо
застосування до попереднього
договору загального порядку укладення господарських договорів та вважає необгрунтованим та неправомірним висновок
суду, що існуючі на момент подання позову та порушення провадження у
справі правовідносини між сторонами ґрунтуються на умовах попереднього договору
як договору найму (оренди).
Ухвалою Київського апеляційного
господарського суду від 17.11.2008
було відновлено строк подання апеляційної
скарги, апеляційну скаргу позивача
прийнято до розгляду, порушено апеляційне провадження у справі №3/324,
розгляд справи призначено на 26.11.2008.
В порядку приписів статті 77
ГПК України, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від
26.11.2008 розгляд апеляційної скарги було
відкладено на 10.12.2008.
У судове засідання 10.12.2008
з'явився позивач, який повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив
суд апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу господарського суду скасувати. Представник відповідача у судове
засідання не з'явився.
Враховуючи те, що матеріали справи
містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце
судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка
представників всіх учасників судового процесу у засіданні апеляційної інстанції
не визнана обов'язковою, колегія вважає можливим здійснити перевірку ухвали
господарського суду міста Києва за наявними у справі матеріалами без участі
представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи,
обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивача, колегія
суддів приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги
позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 5 частини
1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі,
якщо сторони уклали угоду про передачу
даного спору на вирішення третейського
суду.
Відповідно до пункту 2.3.
роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/612 від 23.08.1994 „Про деякі питання практики застосування
статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” якщо третейську угоду укладено до порушення
провадження у справі, у прийнятті позовних матеріалів слід відмовити на
підставі пункту 1 статті 62 ГПК України або припинити провадження у справі з
посиланням на пункт 1 статті 80 ГПК України.
Згідно пункту 1 частини першої
статті 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, у випадку коли після
порушення провадження у справі виявлено, що спір не підлягає вирішенню в
господарських судах України.
Тобто, спір не є підвідомчим
господарському суду якщо предмет спору не охоплюється статтею 12 ГПК України; спір за предметною ознакою підвідомчий господарському
суду, але одна із сторін не може бути учасником господарського процесу; право
чи інтерес не підлягають судовому захисту.
Зі змісту пункту 10 Інформаційного
листа Вищого господарського суду України від 10.03.1998 №01-8/91 „Про деякі питання практики
застосування окремих норм чинного
законодавства у вирішенні спорів” вбачається, що господарський суд, до якого подано
позов, з питання, що є предметом арбітражної угоди, повинен припинити
провадження у справі, якщо є заперечення однієї з сторін щодо вирішення спору в
господарському суді і ним не буде визнано, що арбітражна угода є недійсною,
втратила чинність або не може бути виконана.
Як вбачається з матеріалів справи,
20.05.2007 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було
укладено попередній договір про укладення основного договору оренди нежилого
об'єкту № б/н (далі попередній договір).
Відповідно до підпункту 1.1. пункту 1 попереднього договору
орендодавець та орендар зобов'язались не пізніше 31.12.2007 укласти на умовах
які містяться в цьому попередньому договорі, основний договір оренди
нежитлового приміщення загальною площею 414,30 кв. м., що розташоване за
адресою м. Київ, вул. Почайнинська, 70, приміщення № 70 (перший та другий
поверх).
Згідно пункту 1 статті 182 Господарського кодексу
України (далі-ГК України) за попереднім
договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше
одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний
господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.
Відповідно до пункту 2 статті 182
ГК України попередній договір повинен
містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови
основного договору. До укладення попередніх договорів не застосовується
загальний порядок укладення господарських договорів.
З мотивувальної частини
оскаржуваної ухвали вбачається, що
місцевим господарським судом
було визнано продовженим попередній
договір оренди відповідно до
приписів частини четвертої статті 284 ГК
України, якою передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про
припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після
закінчення строку дії договору, він вважається продовженим на такий самий строк
і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Проте, Київський апеляційний
господарський суд не погоджується з вищезазначеним висновком місцевого господарського суду, оскільки як вбачається з матеріалів справи,
відповідно до укладеного між сторонами попереднього договору, між сторонами
виникли правовідносини лише щодо
укладення договору оренди нежилого об'єкту, а
зазначення у попередньому договорі
істотних умов, які обов'язкові для
договору найму (оренди) є
дотриманням обов'язкової вимоги, передбаченої частиною другою статті 182 ГК України.
За таких обставин, Київський
апеляційний господарський суд не
погоджується з висновком місцевого господарського суду, що попередній договір
за своєю правовою природою є договором найму, до якого мають бути застосовані
відповідні положення законодавства України, що регулюють правовідносини в сфері
оренди та найму.
Підпунктом 9.1. пункту 9 попереднього договору встановлено, що
попередній договір укладено строком на 5 місяців з 21.05.2007 до 20.10.2007
включно. По закінченню дії цього попереднього договору сторони укладають
основний договір на умовах, що передбачені цим попереднім договором.
Відповідно до пункту 4 статті 182 ГК України
зобов'язання укласти основний договір,
передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в
який сторони мають укласти основний
договір, одна із сторін не надішле проект
такого договору другій стороні.
Як вбачається з матеріалів
справи, на момент звернення до суду з даним позовом (10.10.2008) між сторонами не було укладено основний договір оренди, у
визначені попереднім договором строки, а
тому, зобов'язання між
сторонами, передбачені попереднім договором, припинилися відповідно до пункту 4
статті 182 ГК України.
За таких обставин, апеляційний
господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недопустимості односторонньої відмови від виконання
зобов'язання передбаченого попереднім
договором, зокрема підпункту 8.8 пункту 8 попереднього договору, відповідно до
якого сторони передбачили, що всі
спори, що виникають при виконанні умов попереднього та основного договору
оренди об'єкту з тлумаченням розділів договору, а також умов внесення змін до
умов попереднього та основного договору, а також порядку розірвання, або
односторонньої відмови від виконання умов як попереднього так і основного
договору оренди об'єкту передаються на вирішення до Постійно діючого
Третейського суду при Регіональній торгово-промислової палати Київської
області.
Оскільки, на момент подання позову
та порушення провадження у справі правовідносини між сторонами не ґрунтуються
на умовах попереднього договору,
Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна
скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 106 ГПК України у випадках
скасування апеляційною інстанцією ухвали про припинення провадження у справі
справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 106 Господарського
процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу фізичної особи -
підприємця ОСОБА_1 задовольнити
повністю.
2. Ухвалу господарського суду міста
Києва від 23.10.2008 у справі №3/234
скасувати.
3. Справу №3/324 передати до
господарського суду міста Києва для
розгляду по суті.
Постанова набирає законної сили з
дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України
протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя
Смірнова Л.Г.
Судді
Алданова С.О.
Шапран
В.В.
12.12.08 (відправлено)
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2008 |
Оприлюднено | 19.01.2009 |
Номер документу | 2723779 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Смірнова Л.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні