УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2012 р. Справа № 130943/11/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Багрія В.М., Старунського Д.М.
з участю секретаря судового засідання Прухницької Н.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.09.2011р. по справі за позовом Жидачівського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
в с т а н о в и л а :
12.03.2010р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 3205 грн. 17 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачка перебувала на обліку в центрі зайнятості як безробітна та одночасно виконували роботи за трудовим договором, тобто на день надання статусу безробітної, належала до категорії зайнятого населення.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.09.2011р. позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, неповного з»ясування обставин справи, відповідач подала апеляційну скаргу.
Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про те, що вона перебувала у трудових відносинах з ПП ОСОБА_2, т.я. з нею незнайома і ніколи не бачилися до суду, що ОСОБА_2 підтвердила в судових засіданнях, в трудовій книжці у неї відсутній запис про прийняття її на роботу.
Суду першої інстанції не надано жодного належного доказу, що свідчив би про допуск її, як працівника до виконання трудових обов'язків.
В даного підприємця не працювала ніколи, не була з нею знайома. ОСОБА_2 в суді повідомила, що мала 5 працівників, але її не пам'ятає. Також не отримувала від неї жодного майна чи коштів. Відповідно не відомо, яка особа використовуючи незаконно її дані, перебувала у трудових відносинах з ОСОБА_2.
Покази свідків не є належними доказами.
В порушення ст.11 КАС України та незважаючи на її заперечення щодо достовірності розрахунково-платіжних відомостей за 4-й квартал 2008 року, суд не виключив їх з числа доказів ці фальшиві документи та не призначив почеркознавчу експертизу.
Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, яка просить залишити в силі рішення суду, відповідачку, яка просить задоволити апеляційну скаргу, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі заяви від 17.08.2010р. про надання статусу безробітного, ОСОБА_1 визнано безробітною та призначено допомогу по безробіттю.
Львівським міським центром зайнятості, на підставі запиту Жидачівського районного центру зайнятості від 11.11.2009 року №1622, проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», за наслідками якого складено акт від 14.12.2009 року №1200.
Вказаною перевіркою встановлено, що в період перебування на обліку в центрі зайнятості з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та отримувала дохід (заробітну плату) від виконаної роботи. Заробітна плата ОСОБА_1 за IV квартал 2008 року становила 1705 грн. 00 коп., що підтверджується даними форми 1 ДФ за IV квартал 2008 року. Трудовий договір в Львівському міському центрі зайнятості не зареєстрований.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо стягнення з відповідачки незаконного отриманої допомоги по безробіттю в сумі 3205,17грн., оскільки п.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачає, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Матеріалами справи стверджено і таке не спростовано відповідачкою, що в період перебування на обліку в центрі зайнятості з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та отримувала дохід (заробітну плату) від виконаної роботи. Заробітна плата ОСОБА_1 за IV квартал 2008 року становила 1705 грн. 00 коп., що підтверджується даними форми 1 ДФ за IV квартал 2008 року.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.12.2010 року у справі №2а-7820/10/1370 в задоволенні позову ОСОБА_1 до Жидачівського районного центру зайнятості про скасування наказу позивача від 23.12.2010 року №418 «Про стягнення зайво виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття та вартості наданих соціальних послуг» про повернення виплачених ОСОБА_1 коштів за період з 15.01.2009 року по 11.10.2009 року в розмірі 3205 грн. 17 коп. - відмовлено. Постанова набрала законної сили.
Таким чином, встановлено факт щодо перебування ОСОБА_2 в трудових відносинах з ОСОБА_1 та отримання останньою заробітної плати.
Згідно із п.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними, стягується з цієї особи, відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Посилання відповідачки на підроблення її підпису у відомостях про зарплату, не заслуговують на увагу та спростовуються постановою СДСБЕЗ Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВСУу Львівській області Чубарєва Д.В. про відмову в порушенні кримінальної справи від 23.06.2011р. відносно ПП ОСОБА_2, що не позбавляє позивачку права при остаточному вирішенні даних обставин, звернутися до суду за нововиявленими обставинами щодо перегляду цього рішення суду.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що узгоджується з положеннями ст.3 КАС України, і воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.09.2011р. по справі № 2а-1284/10/1370 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя: М.П.Кушнерик
Судді: В.М.Багрій
Д.М.Старунський
Повний текст виготовлено 05.11.12р.
Суд | Львівський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2012 |
Оприлюднено | 06.11.2012 |
Номер документу | 27246767 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Кушнерик М.П.
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Гулик Андрій Григорович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Гулик Андрій Григорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні