cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
16 жовтня 2012 р. № 41/479
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Плюшка І.А., Владимиренко С.В., Козир Т.П., Малетича М.М., Шевчук С.Р., розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "3СТАР" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 12.06.2012 у справі№ 41/479 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "3СТАР" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Поляна Україна Груп" простягнення 276 640,73 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "3СТАР" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляна Україна Груп" про стягнення 225 798,22 грн. основного боргу, 19 652,21 грн. штрафу, 15 114, 59 грн. пені, 5336, 78 грн. -3% річних та 10 738, 93 грн. інфляційної складової боргу, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 4 на проведення рекламної компанії на спеціальних конструкціях від 01.04.2010.
У ході розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю "3СТАР" з урахуванням частково сплаченої суми боргу після порушення провадження просило стягнути з відповідача 197 177,84 грн. основного боргу, 19 652, 21 грн. штрафу, 15 114,59 грн. пені, а також 5 336, 78 грн. -3% річних та 10 738, 93 грн. інфляційної складової боргу.
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.12.2011 у справі № 41/479, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2012, позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 197 177,84 грн. основного боргу, 19 652,21 грн. штрафу, 15 114,59 грн. пені, 10 390,52 грн. інфляційних втрат, 5 336,78 грн. - 3% річних; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.06.2012 у справі № 41/479 рішення судів попередніх інстанцій скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.
Товариство з обмеженою відповідальністю "3СТАР" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 12.06.2012 у даній справі, в якій просить скасувати зазначену постанову, а рішення судів попередніх інстанцій залишити в силі, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
В обґрунтування своїх вимог заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 17.06.2008 у справі № 31/552 та від 24.04.2012 у справі № 51/500.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.
Відповідно до статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
При вирішенні питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність усіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Як вбачається зі змісту заяви та доданих до неї документів, у постанові від 12.06.2012 у справі № 41/479, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України скасував рішення судів попередніх інстанцій, прийняв нове рішення, яким відмовив відмовлено у задоволенні позову про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, враховуючи відсутність доказів на підтвердження надання позивачем рекламних послуг та виконання зобов'язань, які є предметом укладеного сторонами договору, та їх прийняття відповідачем. При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено факт відсутності підписання актів виконаних робіт.
У постанові від 17.06.2008 у справі № 31/552, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанцій щодо задоволення позову про стягнення заборгованості за надані послуги з підтримки програмного забезпечення, виходячи з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи стосовно того, що згідно з пунктом 8.7 статті 8 договору про надання послуг, укладеного сторонами, факт надання послуг з підтримки програмного забезпечення підтверджується актом приймання-передачі, який надсилається відповідачу з повідомленням про вручення; якщо від відповідача протягом 10 (десяти) робочих днів після одержання ним акта приймання-передачі не надійшло позивачу жодних застережень чи заперечень стосовно якості послуг, то послуги вважаються прийнятими та узгодженими. Як встановлено судами попередніх інстанцій акт приймання-передачі виконаних робіт на спірну суму заборгованості відповідачем не підписаний, однак матеріали справи підтверджують вручення відповідачу спірного акта, у зв'язку з чим роботи, з урахуванням зазначених умов договору, вважаються прийнятими відповідачем.
У постанові від 24.04.2012 у справі № 51/500 Вищий господарський суд України залишив в силі рішення суду першої інстанції щодо задоволення позову про стягнення заборгованості за надані рекламні послуги, виходячи з наступного. З метою належного оформлення фактично виконаних зобов'язань позивач надав відповідачу на підпис додатки до договору та акти виконаних робіт, які відповідачем не підписані. Разом з тим, згідно умов договору (пункт 2.4.1), якщо протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня отримання акту приймання-передачі від виконавця рекламодавець не підписує цей акт і не надає письмових претензій по строкам і якості надання послуг, послуги виконавця вважаються прийнятими.
Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, у залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов різних правових висновків.
За таких обставин відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи № 41/479 до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 111 16 ,111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В:
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "3СТАР" у допуску справи № 41/479 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддя І.Плюшко Судді С.Владимиренко Т.Козир М.Малетич С.Шевчук
KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2012 |
Оприлюднено | 07.11.2012 |
Номер документу | 27266077 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Плюшко І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні