Ухвала

від 19.10.2012 по справі 8/27-10-3856-59/349-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 жовтня 2012 р. № 8/27-10-3856-59/349-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Селіваненка В.П., суддів:Данилової Т.Б., Добролюбової Т.В., Могил С.К., Удовиченка О.С., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-Строй Інвест" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 30.05.2012 у справі№ 8/27-10-3856-59/349-10 за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-Строй Інвест" допублічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача : товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-Строй", проприпинення правовідношення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес-Строй Інвест" звернулося до господарського суду з позовом до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про припинення правовідношення шляхом визнання договору поруки від 16.06.2007, укладеного сторонами, припиненим.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.12.2011 у справі

№ 8/27-10-3856-59/349-10 у позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2012 у справі № 8/27-10-3856-59/349-10 рішення скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.05.2012 у справі

№ 8/27-10-3856-59/349-10 постанову суду апеляційної інстанції скасовано, а рішення суду першої інстанції залишено в силі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес-Строй Інвест" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 30.05.2012 у справі № 8/27-10-3856-59/349-10, в якій просить зазначену постанову скасувати, а постанову суду апеляційної інстанції залишити в силі, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України частини першої статті 559 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 26.04.2011 у справі № 10/1042-10, від 24.07.2012 у справі № 38/35-2/208, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 12.07.2011.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 тієї ж статті) матиме місце тоді, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту заяви та доданих до неї документів, у постанові від 30.05.2012 у справі № 8/27-10-3856-59/349-10, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України залишив в силі рішення суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову про припинення правовідношення за договором поруки, укладеного сторонами, виходячи з того, що умовами оспорюваного договору, за яким позивач виступив поручителем третьої особи за кредитним договором, сторони погодили можливість зміни умов кредитного договору. Крім того, укладаючи додатковий договір до договору поруки, позивач (поручитель) надав згоду на зміну забезпечувального ним зобов'язання (збільшення ліміту кредитування), у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позову.

Водночас у постанові від 24.07.2012 у справі № 38/35-2/208, на яку посилається заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог про визнання договору іпотеки припиненим, враховуючи те, що умовами іпотечного договору не передбачено згоди іпотекодавця (позивача) на збільшення основного зобов'язання, в тому числі шляхом підвищення відсотків за користування кредитом, а зміни до кредитного договору про збільшення плати за користування кредитними коштами за забезпеченим договором іпотеки зобов'язання були внесені без попередньої згоди іпотекодавця, що є підставою для припинення майнової поруки і припинення зобов'язань за іпотечним договором.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, у залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Крім того, постанова Вищого господарського суду України від 26.04.2011 у справі № 10/1042-10 не може бути доказом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права з огляду на різні предмети спорів у порівнянні зі справою, про перегляд якої подано заяву, що виключає подібність правовідносин у розумінні статті 111 16 ГПК України. Так, у справі № 8/27-10-3856-

59/349-10 заявлено позов про визнання припиненим правовідношення за договором поруки; водночас у справі № 10/1042-10 предметом спору є визнання договору поруки таким, що не підлягає виконанню.

Оскільки подібність правовідносин у розумінні статті 111 16 ГПК України у наведених заявником випадках не підтвердилася, то підстави для висновку про різне застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права відсутні.

Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 12.07.2011 також не може бути доказом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки судом касаційної інстанції на підставі пункту 5 частини третьої статті 328 Цивільного процесуального кодексу України відмовлено скаржнику у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою, тобто у даному випадку судом касаційної інстанції фактично вирішувалось процесуальне питання щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження, а спір по суті позовних вимог не розглядався.

За таких обставин відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи № 8/27-10-3856-59/349-10 до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Прогрес-Строй Інвест" у допуску справи № 8/27-10-3856-59/349-10 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяВ.Селіваненко Судді: Т.Данилова Т.Добролюбова С.Могил О.Удовиченко

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)