Ухвала

від 02.03.2012 по справі 8/27-10-3856-59/349-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

«29»лютого 2012 р. Справа № 8/27-10-3856-59/349-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А.,

суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.,

при секретарі Сиротніковій Я.Є.,

за участю представників сторін:

позивача - не з*явився,

відповідача -представник ОСОБА_1 за довіреністю № 32-33 від 03.01.2012 р,

третя особа -не з*явилася,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача -Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес -Строй Інвест», м.Одеса, (вх. № 129Х/2-7) на рішення господарського суду Харківської області від 14.12.2011 року у справі №8/27-10-3856-59/349-10 ,

за позовом -Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Строй Інвест», м.Одеса,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес -Строй», м.Одеса,

до відповідача -Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», м.Харків,

про припинення правовідношення шляхом розірвання договору поруки, -

ВСТАНОВИЛА :

03.09.2010 р. позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просив суд припинити правовідношення шляхом визнання договору поруки № 35-2/371 від 16.06.2007 р., укладеного між ТОВ «Прогрес-Строй Інвест»та ПАТ «УкрСиббанк», припиненим ( а.с. 2-6 т.1).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.09.2011 р. прийнято заяву до розгляду, порушено провадження у справі ( а.с. 1 т.1).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.10.2010 р. клопотання ПАТ «УкрСиббанк»про направлення справи за підсудністю задоволено. Справу №8/27-10-3856 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Строй Інвест», м.Одеса, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес -Строй», м.Одеса, до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», м.Харків, про припинення правовідношення шляхом розірвання договору поруки направлено за підсудністю до господарського суду Харківської області ( а.с.66-68 т.2).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.11.2010 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, зокрема, зобов'язано позивача надати до суду уточнення позовних вимог в частині предмету позову із указанням одного конкретного способу захисту права ( а.с. 1-2 т.3).

29.11.2010 р. на виконання ухвали суду від 11.11.2010 р. позивач надав суду уточнення позовних вимог, в яких просив задовольнити свої позовні вимоги у повному обсязі, а саме, припинити правовідношення (визнати правовідношення припиненими) шляхом визнання договору поруки № 35-2/371 від 16.06.2007 р., укладеного між ТОВ «Прогрес-Строй Інвест» та ПАТ «УкрСиббанк», припиненним (а.с. 70-73 т.3).

13.12.2010 р. позивач подав до господарського суду Харківської області заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив припинити правовідношення шляхом розірвання договору поруки № 35-2/371 від 16.06.2007 р., укладеного між ТОВ «Прогрес-Строй Інвест» та ПАТ «УкрСиббанк»( а.с. 10-11 т.4).

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.12.2011р. у справі №8/27-10-3856-59/349-10 (суддя Бринцев О.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю ( а.с. 52-58 т.6).

Позивач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 14.12.2011р. та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на порушення судом норм діючого законодавства.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що місцевий господарський суд помилково зазначив у рішенні, що тягар доказування позивачем не витриманий, доказів збільшення обсягу його відповідальності за договором поруки та доказів відсутності згоди на збільшення ліміту кредитування позивачем не надано. При цьому, на думку апелянта, суд залишив без уваги докази, надані позивачем, у т. ч. довідку ТОВ «Прогрес-Строй»№ 06 від 14.01.2011 р., з якої вбачається, що станом на 30.12.2008 р. заборгованість ТОВ «Прогрес-Строй»перед АКІБ «УкрСиббанк»за кредитним договором № 11171275000 від 16.06.2007 р., складала 3 740 733,45 доларів США та копію листа Приморського районного суду м.Одеси № С-9/2-6153/20 від 25.01.2010 р. про направлення копії ухвали про відкриття провадження з копією позовної заяви та доданих до неї документів. Із зазначених довідок-розрахунків вибачається, що погашення заборгованості за кредитним договором з боку ТОВ «Прогрес-Строй», починаючи з 29.12.2008 р., не здійснювалось.

Таким чином, апелянт вважає, що він надав усі наявні у нього докази, які свідчать про збільшення обсягу відповідальності позивача за договором поруки, та підтверджують твердження позивача про це, внаслідок укладання між відповідачем та ТОВ «Прогрес-Строй»додаткової угоди № 2 до кредитного договору сума кредиту збільшена і склала 3 739 933,89 доларів США.

Проте, апелянт посилається на те, що відповідач не надав суду першої інстанції жодного доказу на підтвердження того що, позивач, в розумінні та в порядку, визначеному п.2.1 договору, надав свою згоду на укладання додаткової угоди № 2 до кредитного договору.

Висновки суду, зазначені у рішенні, що зміст додаткової угоди від 29.12.2008 р. № 2 до кредитного договору від 16.07.2007 р. № НОМЕР_1 не містить положень про збільшення відповідальності боржника чи поручителя, так як цією додатковою угодою не введено нових і не збільшено існуючих заходів відповідальності: не включені до договору нових неустойок (пені, штрафів) та не збільшено розміру існуючих є необґрунтованими, оскільки під збільшенням обсягу відповідальності позивача ( ч.1 ст. 559 ЦК України) розуміється збільшення основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки ( ч.2 ст. 554 ЦК України).

Не погоджується скаржник і з висновком суду, що підстави для розірвання (припинення) договору поруки від 16.07.2007 р. № 35-2/371 відсутні. На його думку, суду було доведено, що відповідачем істотно порушені умови договору поруки, а саме, п.2.1 договору поруки та положення статті 559 ЦК України, що потягло за собою збільшення суттєвої умови договору поруки, як обсяг майнової відповідальності позивача, а саме, позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладанні договору поруки.

Апелянт посилається на те, що обґрунтованість його позовних вимог підтверджується висновком судово-економічної експертизи № 625 у справі №8/27-10-3856/59/349-10, складеним 25.07.2011 р., відповідно до якого визначено, що проведеним дослідженням в обсязі наданих документів встановлено, що з урахуванням умов додаткової угоди № 2 від 29.12.2008 р. до кредитного договору № 11171275000 від 16.06.2007 р. ліміт кредитування збільшено на 39 933,89 доларів США і відповідно збільшується обсяг відповідальності за договором поруки № 35-2/371 від 16.06.2007р. Проте, судом зазначений висновок залишений без уваги та назначено повторну експертизу. При цьому, відповідно до висновку експертизи визначено, що експертиза проводилась не повторна, а додаткова. Тому зазначений висновок не спростовує висновку судово - економічної експертизи № 625 по справі №8/27-10-3856/59/349-10, складеним 25.07.2011р. На думку апелянта, висновок додаткової судово -економічної експертизи № 8807 від 14.11.2011 р. не міг братися судом до уваги та підлягав відхиленню.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення господарського суду Харківської області від 14.12.2011 р. без змін, а апеляційну скаргу позивача -без задоволення.

При цьому, відповідач вважає, що апелянтом не доведений факт збільшення обсягу його відповідальності за договором поруки від 16.07.2007 р. № 35-2/371 внаслідок укладання між банком та третьою особою додаткової угоди від 29.12.2008 р. до кредитного договору від 16.07.2007 р. № 11171275000. Згідно висновку проведеної додаткової судово-економічної експертизи від 14.11.2011р. №8807 розмір заборгованості третьої особи станом на 29.12.2008 р. (дату укладання додаткової угоди № 2) за основним боргом складав

2 679 310,00 доларів США. Тобто, від*ємне значення суми кредиту по відношенню до граничної узгодженої суми 3 700 000,00 доларів США становило 1 020 690,00 доларів США. Отже, на думку відповідача, збільшення в цей час суми кредиту на 39 933,89 доларів США не потягнуло і ні за яких обставин не могло потягнути перевищення обумовленої поручителем межі кредитування ( і, як він вважає, межі відповідальності) в 3 700 000,00 доларів США.

На думку відповідача, твердження апелянта, що посилання суду на положення ст. 216 та ст. 217 Господарського кодексу України є необґрунтованими, спростовуються статтею 6 Господарського кодексу України, якою встановлено пріоритетність застосування Господарського кодексу України до особливостей майнових відносин, що виникають у господарській сфері, та до імперативного розмежування застосування різнорідних правових норм. Це обумовлено специфічними загальними принципами господарювання, особливою метою правового регулювання у господарській сфері, завданням підтримання правопорядку у сфері господарювання.

Окрім того, відповідач вважає, що вимоги пункту 2.1 договору поруки при укладанні додаткової угоди № 2 від 29.12.2008 р. до кредитного договору №11171275000 від 16.06.2007 р. були дотримані. Факт надання апелянтом (поручителем) згоди випливає з підписання апелянтом (поручителем) додаткового договору від 30.12.2008 р. № 20565 до договору іпотеки від 16.06.2007 р. № 10321, яким передбачено відповідне збільшення ліміту кредитування. Підписавши додатковий договір до договору іпотеки, він тим самим підтвердив свою обізнаність з умовами № 2 від 29.12.2008 р. до кредитного договору від 16.06.2007р. та висловив свою згоду з цими умовами.

Третя особа у судове засідання не з*явилася, про причину неявки суд не повідомила, хоча, про час та місце засідання суду були повідомлена належним чином.

29.02.2012 через канцелярію апеляційного суду позивач надіслав телеграму, в якій просить суд відкласти розгляд справи на інший день у зв*язку з неможливістю його представника прибути у дане судове засідання.

Представник банку не заперечує проти відкладення розгляду даної справи на інший день.

Колегія суддів, розглянувши клопотання позивача, враховуючи думку представника відповідача про не заперечення проти задоволення клопотання позивача та враховуючи неявку третої особи, з метою повного, всебічного та об*єктивного дослідження обставин справи, дійшла висновку про задоволення клопотання позивача і відкладення розгляду справи на інший день.

Керуючись ст. ст. 77, 99, п.1 ч.1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

УХВАЛИЛА:

1. Задовольнити клопотання позивача про відкладення розгляду справи на інший день.

2. Відкласти розгляд справи на "12"березня 2012р. о 12-30 год. у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, пр. Леніна 5, 1-й поверх., каб. № 106.

3. Викликати у судове засідання представників сторін з належним чином оформленими повноваженнями. Про неможливість прибуття представників сторін письмово повідомити суд.

4. Попередити сторони, що у разі неявки представників сторін з належним чином оформленими повноваженнями справа може бути розглянута за наявними в ній документами.

Головуючий суддя Пуль О.А.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Крестьянінов О.О.