Рішення

від 29.10.2012 по справі 11пн/5014/1935/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.10.12 Справа № 11пн/5014/1935/2012

За позовом Новопсковського районного територіального медичного об'єднання, смт. Новопсков Луганської області

до Приватного підприємства "Гарант", смт. Новопсков Луганської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Новопсковська районна рада, смт. Новопсков Луганської області

про стягнення 556 грн. 14 коп. та зобов'язання звільнити приміщення

за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Новопсковської селищної ради, смт. Новопсков Луганської області

до Новопсковського районного територіального медичного об'єднання, смт. Новопсков Луганської області

про заборону вчиняти дії

суддя Москаленко М.О.

в присутності представників сторін:

від позивача - Островерхова Л.І., довіреність № 2087 від 09.07.2012;

від відповідача - Онищенко О.В., довіреність № 104 від 14.09.2012;

від 3-ї особи -Новопсковської районної ради Луганської облсті - Солоніна В.І., довіреність № 5-5/8-342 від 09.08.2012;

від 3-ї особи -Новопсковської селищної ради -не прибув;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про:

- зобов'язання відповідача повернути з чужого незаконного користування комунальне майно - частину орендованого нежитлового приміщення поліклінічного відділення РТМО загальною площею 28 кв. м, що розташоване за адресою: смт. Новопсков, вул. Леніна, 101, у стані не гіршому ніж на час його передачі в оренду, шляхом звільнення та передачі його балансоутримувачу на підставі акту приймання-передачі (у прохальній частині позовної заяви позивачем викладений текст відповідного акту приминання-передачі майна з оренди);

- стягнення з відповідача неустойки за невиконання обов'язку за укладеним між сторонами договору оренди № 9 від 01.06.2002 у розмірі 556 грн. 14 коп.

Позовні вимоги мотивовані позивачем - Новопсковським районним територіальним медичним об'єднанням, фактом закінчення строку дії укладеного сторонами у справі договору оренди № 9 від 01.06.2002 та відсутністю у відповідача правових підстав для користування орендованим майном після припинення договору оренди.

Крім того, з посиланням на положення ст. 785 Цивільного кодексу України позивачем за первісним позовом заявлено вимогу про стягнення з ПП «Гарант»неустойки за користування орендованим майном після припинення договору найму у розмірі 556 грн. 14 коп.

ПП «Гарант»письмовим відзивом № 99 від 11.08.2012 на позовну заяву (а.с. 81 -83) та додатковими письмовими поясненнями по суті спору проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві та поясненнях. Зокрема, відповідач послався на відсутність у головного лікаря Новопсковського районного територіального медичного об'єднання Маги С.С. повноважень щодо повідомлення відповідача як орендаря про припинення договору оренди. Крім того, відповідач зазначив, що лист-повідомлення про припинення укладеного сторонами у справі договору оренди був вручений працівнику відповідача -фармацевту Ковальовій К.С. , яка відповідачем не уповноважувалася на отримання будь-якої поштової кореспонденції. Крім того, відповідач послався на незаконність рішення Новопсковської районної ради від 30.10.2009 № 29/17 «Про попередження орендарів майна, яке знаходиться на балансі Ново псковського районного територіального медичного об'єднання».

В обґрунтування вимог позову третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору -Новопсковська селищна рада (а.с. 140 -141), послалася на приписи ч. 1 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)»та зазначила, що майно, яке є предметом укладеного сторонами у справі договору оренди, є власністю територіальної громади смт. Новопсков і не передавалося Новопсковською селищною радою Новопсковській районній раді.

Зданим в судовому засіданні 29.10.2012 письмовим відзивом від 24.10.2012 № 3265 на позовну заяву Новопсковської селищної ради Новопсковське районне територіальне медичне об'єднання проти позовних вимог третьої особи заперечило, посилаючись на положення рішення виконавчого комітету Луганської обласної ради народних депутатів від 29.02.1992 № 56 «Про розмежування комунального майна між власністю області та власністю районів, міст обласного значення». Згідно Переліку державного майна, переданого в комунальну власність міських та районних Рад народних депутатів (Додаток № 2 до вказаного рішення) до районної комунальної власності було передано Центральну районну лікарню, амбулаторії, фельдшерсько-акушерські пункти. Рішенням Новопсковської районної ради народних депутатів від 22.12.1992 затверджений Перелік об'єктів комунальної власності району, куди увійшла також і Новопсковська центральна лікарня. Станом на даний час у вказаному Переліку, до якого неодноразово вносилися зміни, зазначено і позивача -Новопсковське районне територіальне медичне об'єднання. За таких обставин позивач просить суд у задоволенні позовних вимог третьої особи відмовити у повному обсязі.

У судове засідання прибули повноважні представники сторін та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Новопсковської районної ради.

Представник третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору -Новопсковської селищної ради, в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив. Про час та місце судового розгляду справи Новопсковська селищна рада повідомлена належним чином шляхом надсилання за її належною юридичною адресою рекомендованою кореспонденцією ухвали господарського суду від 10.10.2012.

З урахуванням фактичних обставин справи, тривалим строком її розгляду, а також того, що третя особа, якою заявлено самостійні позовні вимоги, належним чином повідомлена судом про час та місце судового розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні на підставі наявних у справі доказів.

ПП «Гарант»суду подане письмове клопотання від 10.10.2012 № 133 про зупинення провадження у справі № 11пн/5014/1935/2012 до вирішення пов'язаних з нею інших справ, які розглядаються іншими судами (а.с. 151 -152).

В обґрунтування даного клопотання відповідачем суду надано:

копію ухвали господарського суду Луганської області від 19.09.2012 про порушення провадження у справі № 14пн/5014/2368/2012 за позовом Приватного підприємства "Гарант" до Новопсковського районного територіального медичного об'єднання, Новопсковської районної ради про визнання недійсною нової редакції Статуту Новопсковського районного територіального медичного об'єднання та змін до нього;

копію ухвали Новопсковського районного суду Луганської області № 2а/1219/34/2012 від 01.10.2012 про відкриття провадження в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства "Гарант" до Новопсковської районної ради, голови Новопсковської районної ради Чернявського С.С. про визнання рішень та розпорядження недійсними;

копію ухвали Новопсковського районного суду Луганської області № 2а/1219/33/2012 від 26.09.2012 про залишення без розгляду адміністративної позовної заяви Приватного підприємства "Гарант" до голови Новопсковської районної ради Чернявського С.С. про оскарження розпорядження голови Новопсковської районної ради Ситніка Б.О. № 17 від 19.05.2004 про затвердження нової редакції статуту Новопсковського РТМО та розпорядження голови Новопсковської районної ради Чернявського С.С. № 100 від 31.12.2009 про затвердження змін до нової редакції статуту орендодавця;

копію апеляційної скарги на ухвалу Новопсковського районного суду Луганської області № 2а/1219/33/2012 від 26.09.2012.

Мотивуючи клопотання про зупинення провадження у справі, відповідач -ПП «Гарант», зазначив, що будь-яка задоволена позовна вимога з перелічених вище позовів, що знаходяться на розгляді в інших судах, матиме преюдиціальне (обов'язкове значення) для розгляду даної справи, доведе протиправний вплив третьої особи на позивача, втручання в його господарську діяльність та порушення позивачем та третьою особою загальних засад цивільного судочинства, а прийняті судові рішення за цими справами будуть доказами у даній справі (а.с. 152, абзац шостий).

Посилання відповідача на преюдиціальність рішень судів у зазначених вище адміністративних справах є необґрунтованими, оскільки положення ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не містять вказівок на обов'язковість рішень адміністративних судів.

Враховуючи предмет спору у даній справі, суд доходить висновку про те, що вирішення адміністративного спору про визнання недійсними рішень Новопсковської районної ради та розпорядження голови Новопсковської районної ради Чернявського С.С. не може вплинути на висновок господарського суду щодо строку дії укладеного сторонами у справі договору оренди та правомірності використання відповідачем нерухомого майна, що є предметом вказаного договору.

Вирішення ж господарського спору про визнання недійсним статуту Новопсковського районного територіального медичного об'єднання також не унеможливлює розгляд господарським судом спору про виселення відповідача - ПП «Гарант», з орендованого майна після закінчення договору оренди.

За таких обставин у задоволенні клопотання відповідача -ПП «Гарант», слід відмовити за необґрунтованістю.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, вислухавши присутніх під час судового розгляду справи представників учасників судового процесу, суд встановив такі фактичні обставини.

Рішенням Новопсковської районної ради від 05.06.2002 № 2/38 (а.с. 38) позивачеві було надано дозвіл на передачу в оренду частини нежитлового приміщення поліклініки під аптечний кіоск площею 28 кв. м.

01.06.2002 між сторонами у даній справі укладений договір № 9 оренди нежилого приміщення (а.с. 15 -18) (далі за текстом -договір), відповідно до умов пункту 1.2 якого позивач як Орендодавець передав, а відповідач як Орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно -вестибуль поліклініки площею 28 кв. м, що знаходиться на балансі Новопсковського районного територіального об'єднання, с. Новопсков, вул. Леніна, 101.

Майно, що ж предметом договору, передане позивачем відповідачеві за відповідним актом приймання-передачі від 01.06.2002 (а.с. 19).

Умовами пункту 10.1 договору встановлений строк його дії -з 01.06.2002 по 01.06.2007 (п'ять років).

При цьому відповідно до умов пункту 10.6 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Строк дії договору був продовжений його сторонами з 01.06.2007 по 01.06.2012 на підставі умов пункту 10.6 договору.

Після прийняття Новопсковською районною радою Луганської області рішення від 30.10.2009 № 29/17 «Про попередження орендарів майна, яке знаходиться на балансі Новопсковського районного територіального медичного об'єднання»(а.с. 39) позивачем на адресу відповідача -ПП «Гарант», надіслано попередження від 15.02.2011 № 5-5/8-77 (а.с. 40) про припинення укладеного сторонами договору оренди внаслідок закінчення строку його дії та неможливістю подальшої пролонгації договору через необхідність власника використовувати майно для власних потреб. В подальшому позивачем на адресу відповідача надсилалися листи від 22.11.2011 № 3164 (а.с. 41), від 25.01.2012 № 254 (а.с. 43), від 16.02.2012 № 536 (а.с. 45), від 29.05.2012 № 1618 (а.с. 47), якими відповідач повідомлявся про припинення договору оренди та необхідність повернення орендованого майна орендодавцеві.

За доводами відповідача лист-повідомлення про припинення укладеного сторонами у справі договору оренди був вручений працівнику відповідача -фармацевту Ковальовій К.С. , яка відповідачем не уповноважувалася на отримання будь-якої поштової кореспонденції. Отримання інших листів від позивача відповідач взагалі заперечує.

Разом з цим матеріали справи містять повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 42, 44, 46), за якими директором відповідача Скалаух особисто отримано поштову кореспонденцію , що надійшла від позивача у справі.

Документального підтвердження заперечень (документів, що свідчили б про отримання за вказаними поштовими повідомленнями інших, ніж листи - попередження, поштових відправлень) ПП «Гарант»під час судового розгляду справи не надав .

Внаслідок неповернення після припинення договору оренди орендованого мйна позивачеві останній звернувся до суду з даним позовом.

Крім того, з посиланням на положення ст. 785 Цивільного кодексу України позивачем за первісним позовом заявлено вимогу про стягнення з ПП «Гарант»неустойки за користування орендованим майном після припинення договору найму у розмірі 556 грн. 14 коп.

Як випливає з наданого позивачем до матеріалів справи розрахунку суми неустойки за червень 2012 року (а.с. 51), вона складається з подвійної орендної плати за червень 2012 року у розмірі 186 грн. 02 коп. х 2 = 372 грн. 04 коп. та витрат на споживання відповідачем електроенергії, а також послуг з водопостачання та водовідведення.

Договір про відшкодування комунальних та інших господарських витрат сторонами у справі не укладався.

Під час розгляду позову третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору -Новопсковської селищної ради, судом встановлено таке .

Статтею 31 Закону України «Про власність»від 07.02.1991 № 697-ХІІ встановлено, що до державної власності в Українській РСР належать загальнодержавна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність).

Відповідно до постанов Верховної Ради УРСР від 08.12.1990 «Про порядок введення в дію Закону Української РСР "Про місцеві ради народних депутатів та місцеве самоврядування», від 26.03.1991 «Про введення в дію Закону Української РСР «Про власність»Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 05.11.1991 № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)» (Постанова КМУ № 311).

Відповідно до Постанови КМУ № 311 облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів повинно було бути здійснене розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя (пункт 3 Постанови КМУ № 311).

Розділом І Переліку державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), Постановою КМУ № 311 до власності областей віднесено заклади охорони здоров'я..

На виконання вимог Постанови КМУ № 311 виконавчим комітетом Луганської обласної ради народних депутатів прийняте рішення від 29.02.1992 № 56 «Про розмежування комунального майна між власністю області та власністю районів, міст обласного підпорядкування»(далі за текстом -Рішення № 56).

Згідно Переліку державного майна, переданого в комунальну власність міських та районних Рад народних депутатів (Додаток № 2 до Рішення № 56) до районної комунальної власності було передано Центральну районну лікарню, амбулаторії, фельдшерсько-акушерські пункти. Рішенням Новопсковської районної ради народних депутатів від 22.12.1992 (а. с. 165) затверджений Перелік об'єктів комунальної власності району, куди увійшла також і Новопсковська центральна лікарня (а.с. 64). Станом на даний час у вказаному Переліку, до якого неодноразово вносилися зміни, зазначено і відповідача за позовом третьої особи -Новопсковське районне територіальне медичне об'єднання.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Правовідносини сторін у даній справі регулюються нормами Цивільного кодексу України, Закону України «Про оренду державного та комунального майна», інших нормативних актів, що регулюються питання оренди комунального майна, а також умовами укладеного сторонами у справі договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна за змістом норма наведена у ст. 759 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності регулюється Законом України "Про оренду державного та комунального майна", частиною другою, третьою ст. 17 якого визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника .

Як встановлено судом під час судового розгляду справи, під час укладення договору сторонами був встановлений строк його дії -до 01.06.2007 . Також умовами пункту 10.6 договору передбачений порядок пролонгації дії договору. Вказана умова договору його сторонами була використана для продовження строку дії договору до 01.06.2012.

Як встановлено судом, позивачем на адресу відповідача -ПП «Гарант», надіслано попередження від 15.02.2011 № 5-5/8-77 (а.с. 40) про припинення укладеного сторонами договору оренди внаслідок закінчення строку його дії та неможливістю подальшої пролонгації договору через необхідність власника використовувати майно для власних потреб.

За доводами відповідача лист-повідомлення про припинення укладеного сторонами у справі договору оренди був вручений працівнику відповідача -фармацевту Ковальовій К.С. , яка відповідачем не уповноважувалася на отримання будь-якої поштової кореспонденції.

Як зазначено вище, в подальшому позивачем на адресу відповідача надсилалися листи, якими відповідач повідомлявся про припинення договору оренди та необхідність повернення орендованого майна орендодавцеві. Отримання вказаних листів позивача відповідач заперечує.

Разом з цим матеріали справи містять повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 42, 44, 46), за якими директором відповідача Скалаух особисто отримано поштову кореспонденцію , що надійшла від позивача у справі.

Документального підтвердження заперечень (документів, що свідчили б про отримання за вказаними поштовими повідомленнями інших, ніж листи - попередження, поштових відправлень) ПП «Гарант»під час судового розгляду справи не надав .

З урахуванням положень ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України суд доходить висновку про доведеність матеріалами справи, її фактичними обставинами факту отримання відповідачем -ПП «Гарант», зазначених вище листів -повідомлень позивача про припинення договору оренди.

За таких обставин є наявною викладена у листах-повідомленнях воля позивача - Новопсковського РТМО, як орендодавця нерухомого майна щодо припинення укладеного з відповідачем договору внаслідок закінчення строку його дії .

Волевиявлення щодо припинення договору оренди позивач виклав у передбачений пунктом 10.6 договору, а також ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»строк.

Заперечення відповідача щодо отримання вказаних листів судом до уваги не приймаються з огляду на непідтвердженість їх жодним документальним доказом (відповідачем суду не надано жодного документа від імені позивача, який міг бути отриманий директором ПП «Гарант»Скалаух за вказаними вище повідомленнями про вручення поштових відправлень).

Таким чином, укладений сторонами у справі договір оренди припинився з 01.06.2012 внаслідок закінчення строку його дії .

Заперечення відповідача у справі -ПП «Гарант», щодо неправомірності прийняття Новопсковською районною радою рішення від 30.10.2009 № 29/17 «Про попередження орендарів майна, яке знаходиться на балансі Новопсковського районного територіального медичного об'єднання»та відсутності підстав для припинення договору оренди судом до уваги не приймаються, оскільки ані Цивільним кодексом України, ані Законом України «Про оренду державного та комунального майна», ані жодним іншим нормативним актом орендодавець не наділений правом оцінювати правові підстави волевиявлення орендодавця (власника) майна щодо припинення договору найму внаслідок необхідності використання такого майна для власних потреб.

Судом відхиляються посилання відповідача за позовом на відсутність у головного лікаря позивача Мага С.С. повноважень щодо повідомлення відповідача як орендаря про припинення договору оренди, оскільки наявність таких повноважень підтверджена матеріалами справи, зокрема, рішенням Новопсковської районної ради від 29.04.2005 № 20/15 «Про головного лікаря Новопсковського районного територіального медичного об'єднання»(а.с. 117), розпорядженням голови Новопсковської районної ради Луганської області від 31.12.2009 № 100 (а.с. 107), рішенням Новопсковської районної ради Луганської області від 26.02.2010 № 32/6 (а.с. 109), розпорядженням голови Новопсковської районної ради Луганської області від 28.04.2010 № 30 (а.с. 118), рішенням Новопсковської районної ради Луганської області від 21.05.2010 № 33/14 «Про погодження розпорядження голови районної ради від 28.04.2010 № 30 «Про затвердження на посаді головного лікаря Новопсковського районного територіального медичного об'єднання Мага С.С.»(а.с. 119).

Відповідно до п. 4 ст. 291 Господарського кодексу України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Як встановлено до ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" також встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Враховуючи вищенаведені вимоги ст. 785 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а також той факт, що договір є припиненим, відповідач -ПП «Гарант», зобов'язаний негайно звільнити та повернути орендоване приміщення орендодавцю (позивачу у даній справі).

Відповідачем не надано підтвердження того, що на день розгляду справи та прийняття рішення він має право користування предметом укладеного з позивачем договору.

При цьому є підтвердженим матеріалами та її фактичними обставинами факт користування відповідачем за первісним позовом майном, що було предметом укладеного сторонами договору.

Згідно статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 317 Цивільного кодексу України визначає, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Таким чином, позовна вимога Новопсковського районного територіального медичного об'єднання щодо зобов'язання відповідача - ПП «Гарант», повернути комунальне майно - частину орендованого нежитлового приміщення поліклінічного відділення РТМО загальною площею 28 кв. м, що розташоване за адресою: смт. Новопсков, вул. Леніна, 101, у стані не гіршому ніж на час його передачі в оренду, шляхом звільнення та передачі його балансоутримувачу, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

При вирішенні вказаної вимоги, з огляду на її формулювання позивачем (у позові викладено вимогу про повернення майна у стані не гіршому ніж на час його передачі в оренду, шляхом звільнення та передачі його балансоутримувачу на підставі акту приймання-передачі (у прохальній частині позовної заяви позивачем викладений текст відповідного акту приминання-передачі майна з оренди) судом враховуються положення підпункту 9.10 Постанови пленуму Вищого господарського суду від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення»(із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду № 10 від 17.10.2012) щодо того, що у резолютивній частині рішення господарського суду має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду; при цьому рішення господарського суду про вчинення певних дій або про припинення певних дій повинно містити відповідний припис, наприклад: "Такому-то звільнити таке-то приміщення (із зазначенням його найменування, місцезнаходження згідно з поштовою адресою, площі)".

Таким чином, складення акту приймання-передачі під час передачі майна позивачеві є недоцільним та утруднить фактичне виконання рішення у повному обсязі.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову у резолютивній частині рішення вказуються найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або яка зобов'язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій .

На виконання вимог процесуального закону та відповідно до викладеної у позовній заяві вимоги суд вважає за доцільне встановити семиденний строк з дня набрання рішенням законної сили для виконання даного рішення у частині звільнення ПП «Гарант»майна, що було предметом договору оренди.

Позовна вимога про стягнення з ПП «Гарант» неустойки за користування орендованим майном після припинення договору найму у розмірі 556 грн. 14 коп. з посиланням на положення ст. 785 Цивільного кодексу України підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі неустойки за червень 2012 року у розмірі 372 грн. 04 коп. , яка складається з подвійної орендної плати за червень 2012 року у розмірі 186 грн. 02 коп. х 2 = 372 грн. 04 коп.

Як випливає з наданого позивачем до матеріалів справи розрахунку суми та витрат на споживання відповідачем електроенергії, а також послуг з водопостачання та водовідведення.

Договір про відшкодування комунальних та інших господарських витрат сторонами у справі не укладався, тому вимога про відшкодування вартості комунальних витрат є безпідставною.

За таких обставин в решті вимог про стягнення з ПП «Гарант»грошових коштів у розмірі 184 грн. 10 коп. слід відмовити за необґрунтованістю .

Судові витрати за позовом Новопсковського РТМО відносяться на сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У задоволенні позовних вимог третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору -Новопсковської селищної ради, слід відмовити у повному обсязі з огляду на таке .

Як встановлено судом під час розгляду справи та зазначено вище, відповідно до Постанови КМУ № 311 облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів повинно було бути здійснене розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя (пункт 3 Постанови КМУ № 311).

Розділом І Переліку державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), Постановою КМУ № 311 до власності областей віднесено заклади охорони здоров'я.

Згідно Переліку державного майна, переданого в комунальну власність міських та районних Рад народних депутатів (Додаток № 2 до Рішення № 56) до районної комунальної власності було передано Центральну районну лікарню, амбулаторії, фельдшерсько-акушерські пункти. Рішенням Новопсковської районної ради народних депутатів від 22.12.1992 (а. с. 165) затверджений Перелік об'єктів комунальної власності району, куди увійшла також і Новопсковська центральна лікарня (а.с. 64). Станом на даний час у вказаному Переліку, до якого неодноразово вносилися зміни, зазначено і відповідача за позовом третьої особи -Новопсковське районне територіальне медичне об'єднання.

На балансі позивача знаходиться орендоване ПП «Гарант»нерухоме майно, яке є власністю районної територіальної громади с. Новопсков.

Новопсковською селищною радою суду не надано жодного документа у підтвердження наявності будь-яких правових підстав для висновку про належність орендованого ПП «Гарант» майна до власності територіальної громади селища Новопсков.

Крім того, обраний Новопсковською селищною радою спосіб захисту порушеного права -заборона розпорядження нерухомим майном, з огляду на фактичні обставини справи є не позовною вимогою, а може бути лише видом забезпечення позову у господарському процесі (Новопсковською селищною радою не заявляється вимога про визнання за нею права власності на орендоване ПП «Гарант»майно і не надано доказів наявності такого права станом на дату звернення до суду з позовом).

За таких обставин у задоволенні позовних вимог третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору -Новопсковської селищної ради, слід відмовити у повному обсязі, поклавши на Новопсковську селищну раду судові витрати за вказаним позовом відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 26, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги Новопсковського районного територіального медичного об'єднання задовольнити частково.

2. Зобов'язати приватне підприємство «Гарант», Луганська область, Новопсковський район, смт. Новопсков, вул. Богдана Хмельницького, буд. 47, код 30733661, у семиденний термін з моменту набрання даним рішенням законної сили звільнити на користь Новопсковського районного територіального медичного об'єднання, Луганська область, смт. Новопсков, вул. Леніна, буд. 101, код 01983594, частину нежитлового приміщення будівлі поліклінічного відділення Новопсковського районного територіального медичного об'єднання (вестибюль поліклініки площею 28 кв. м), розташовану за адресою: вул. Леніна, буд. 101, смт. Новопсков, Луганська область, видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з приватного підприємства «Гарант», Луганська область, Новопсковський район, смт. Новопсков, вул. Богдана Хмельницького, буд. 47, код 30733661, на користь Новопсковського районного територіального медичного об'єднання, Луганська область, смт. Новопсков, вул. Леніна, буд. 101, код 01983594, неустойку у розмірі 372 грн. 04 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2149 грн. 70 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позовних вимог Новопсковського районного територіального медичного об'єднання відмовити за необґрунтованістю.

5. У задоволенні позову Новопсковської селищної ради Луганської області до Новопсковського районного територіального медичного об'єднання про заборону розпорядження майном відмовити у повному обсязі. Судові витрати за вказаним позовом покласти на Новопсковську селищну раду Луганської області.

В судовому засіданні 29.10.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення - 05.11.2012.

Суддя М.О. Москаленко