Постанова

від 29.10.2012 по справі 2/257-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2012 року Справа № 2/257-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Науменка І.М. - доповідача

суддів: Сизько І.А., Прокопенко А.Є.,

при секретарі судового засідання: Чумак А.В.,

за участю представників сторін:

Уповноважені представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", м.Київ, на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2012р. у справі №2/257-10

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк",

м.Київ, в особі Дніпропетровської філії, м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислового комплексу

"Самара", с.Могилів Царичанського району Дніпропетровської області

про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором

в сумі 738 799, 31 грн.,

(за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" на неправомірні дії державного виконавця)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2012р. у справі №2/257-10 (суддя Боділовська М.М.) в задоволені скарги ТОВ "Український промисловий банк" на дії ДВС Головного управління юстиції у Дніпропетровській області - відмовлено.

Підставою прийняття даної ухвали стало дотримання працівниками державної виконавчої служби вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Не погодившись з даною ухвалою, банк (позивач) звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій називає останню неправомірною, необґрунтованою та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим просить дану ухвалу скасувати та прийняти у справі нову ухвалу, заборонивши ДВС вжиття заходів щодо реалізації автотранспортних заходів -самохідних машин у кількості 12 одиниць до моменту погодження банком звіту про оцінку їх вартості тощо.

Відповідно до ч.2 ст.121-2 ГПК України, неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності уповноваженого представника ДВС.

Слід зазначити також, що від позивача 29.10.2012р. надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, яке колегією суддів задоволено, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для повного та об'єктивного вирішення спору.

Отже, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність надання господарським судом першої інстанції правової оцінки наявним у справі доказам, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень ДВС Головного управління юстиції у Дніпропетровській області перебуває зведене виконавче провадження щодо стягнення заборгованості з ТОВ Агропромислового комплексу "Самара" на користь ТОВ "Український промисловий банк", у томі числі виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2011р. у справі №2/257-10 щодо стягнення з боржника на користь банку 738 799,31 грн., що відкрито на підставі постанови державного виконавця ВДВС Царичанського районного управління юстиції Дніпропетровської області 05.05.2011 року.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, з часу відкриття даного виконавчого провадження минуло більше року, проте, зазначене вище рішення господарського суду Дніпропетровської області залишається невиконаним, в той час як проведення виконавчих дій з виконання рішення державний виконавець, згідно ч.2 ст.30 Закону України "Про виконавче провадження", зобов'язаний провести протягом шести місяців.

Самостійне (добровільне) виконання рішення у наданий державним виконавцям згідно ч.2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" строк боржником здійснено не було (докази зворотного відсутні).

Згідно ч.1 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження", у разі ненадання боржником у встановлені ч.2 ст.25 Закону для самостійного виконання рішення строки документального підтвердження повного виконання рішення, державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає його примусове виконання.

Таким чином, Закон України "Про виконавче провадження" зобов'язує державного виконавця вживати заходи примусового виконання рішень, що необхідні для своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного у виконавчому документі, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом та Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п.2.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5, державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов'язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення своєчасного і повного виконання рішення.

Згідно статті 52 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. В першу чергу, стягнення за виконавчими документами звертається на кошти боржника, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, зазначена норма Закону зобов'язує державного виконавця звертати стягнення також на належне боржнику інше майно в розмірі і обсязі, необхідних для виконання, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження; причому, у разі, якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Отже, як вбачається зі змісту скарги на дії ДВС, саме яка є предметом розгляду, скаржник вважає, що відділом примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, в порушення вимог норм Закону України "Про виконавче провадження", Інструкції з організації примусового виконання рішень, при виконанні зведеного виконавчого провадження щодо боржника - ТОВ АК "Самара", до складу якого, зокрема, входить виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2011р. у справі №2/257-10, неналежним чином вживаються заходи з примусового виконання судового рішення, а саме, заходи з визначення вартості та оцінки майна боржника, відповідно до вимог ст.58 Закону України "Про виконавче провадження".

Натомість, в процесі розгляду даної скарги місцевим господарським судом вірно встановлено, що Відділ ДВС Царичанського районного управління юстиції Головного у правління юстиції у Дніпропетровській області листом від 28.11.2011р. за №03-20/4238 повідомив скаржника про те, що 18.10.2011р. державним виконавцем вказаного підрозділу виконавчої служби прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження та направлення виконавчого документа за належністю до підрозділу примусового виконання управління ДВС ГУЮ у Дніпропетровській області, згідно вимог ч.2 ст.33 п.10 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження".

Більш того, у своєму відзиві на скаргу уповноважений представник ВДВС повідомив, що на виконанні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області дійсно перебуває виконавче провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2011р. по справі №2/257-10 про стягнення з ТОВ Агропромислового комплексу "Самара" на користь ТОВ "Український промисловий банк" в особі Дніпропетровської філії ТОВ "Укрпромбанк" заборгованості за кредитним договором №366 від 27.10.2004р. у розмірі 738 799,31 грн., з яких 649 478,68 грн. - заборгованість по кредиту; 67 038,67 грн. - заборгованість по відсотках; 22 281,96 грн. - заборгованість по комісії за управління кредитною лінією, 7 387,99 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Дане виконавче провадження відкрито 21.10.2011р. шляхом прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлені сторонам виконавчого провадження. Постановою про відкриття виконавчого провадження боржнику було встановлено строк на самостійне виконання рішення суду, протягом якого рішення суду не виконано. Наведені факти скаржником не спростовані.

Таким чином, через невиконання рішення суду у наданий державним виконавцем строк останнім вказане виконавче провадження приєднане до зведеного виконавчого провадження щодо боржника ТОВ АК "Самара", в межах якого 17.06.2011р. на адресу органів, що здійснюють реєстрацію/перереєстрацію прав власності на майно, зроблені відповідні запити з метою встановлення наявності майна боржника, на яке згідно вимог чинного законодавства, можливо звернути стягнення. Крім цього, на адресу боржника того ж дня направлено вимогу щодо повідомлення інформації про його майновий стан з зазначенням переліку усього майна.

10.08.2011р., після надходження повідомлення ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області щодо реєстрації транспортних засобів за ТОВ АК "Самара", державним виконавцем відділу оголошено розшук вказаного у повідомленні автотранспортного засобу, згідно переліку.

Того ж дня (10.08.2011р.), отримавши відповідне повідомлення ДПА у Дніпропетровській області, державним виконавцем прийнято постанову про накладення арешту на грошові кошти боржника у межах суми стягнення.

06.09.2011р. державним виконавцем здійснено вихід за адресою розташування боржника - ТОВ АК "Самара", в результаті якого були описані та арештовані автотранспортні засоби (згідно переліку, наданого ДАІ ГУМВС у Дніпропетровській області) у кількості 8 одиниць, а також, прийнято постанову про скасування розшуку автотранспортних засобів та призначено суб'єкта оціночної діяльності з метою визначення вартості описаного та арештованого майна.

06.12.2011р. державним виконавцем шляхом складання акту опису та арешту майна, накладено арешт на майно боржника: будівлі та споруди, що розташовані за адресою м.Дніпропетровськ, вул.Автопаркова, 4, до складу яких входять: будівля літ. А-1, прибудови літ. А'-2, А"- 2, а-1 на 1-му поверсі поз. 6, 6а, 7, 10-18, 23, 28, в літ. А-2 II поверх поз. 31-36, 43-50, загальною площею 293,7 кв.м., ґанок літ. а, вісова під навісом літ. "а", проїзд під навісом літ. а4; Будівля холодильника літ. Б-1, прибудови літ. Б-1, Б''-1, Б'-1, Б4-1, Б5-2, 6-1, рампа під навісом літ. б, б, загальною площею 3609,0 кв.м. в'їзд на рампу літ. б'"; прибудова літ. В'-1 поз. 44, 45 загальною площею 209,5 кв.м.; підсобна будівля літ. Г, навіси літ. У, 3, будівля КТП - 630 літ. М, будівля КНС літ. Н, споруди № 2, 4-6, 9, 10, 14-17, мостіння І, II, III, літ. Щ вагончик (тимчас). Того ж дня, 06.12.2011р., для визначення вартості описаного та арештованого майна, призначено суб'єкта оціночної діяльності.

З метою авансування проведення виконавчих дій з визначення вартості майна боржника, органом ДВС на адресу банку був направлений відповідний лист-пропозиція, що залишен банківською установою поза увагою (доказів зворотного суду не надано).

06.04.2012р. до відділу ДВС надійшло повідомлення Інспекції державного технічного контролю Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо обліку за вказаним боржником автотранспортних засобів-самохідних машин у кількості 12 одиниць, які за постановою державного виконавця арештовані, а вже 18.07.2012р. виконавчою службою отримано звіти про вартість описаних 06.09.2011р. автотранспортних засобів, копії яких, відповідно до вимог ст.58 Закону України "Про виконавче провадження", направлені сторонам виконавчого провадження на погодження, у тому числі банку, на погодження.

При цьому, протягом встановленого Ззаконом України «Про виконавче провадження» строку жодних заперечень щодо вказаних звітів до відділу ДВС з боку банку (скаржника та позивача) не надходило (докази зворотного відстуні), у зв'язку з чим державним виконавцем згадані вище документи було направлено до ГУЮ у Дніпропетровській області для проведення відповідного тендеру та визначення торгівельної організації, що буде здійснювати реалізацію вказаного майна.

Також, як вірно встановлено місцевим господарським судом, 31.07.2012р. до відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Дніпропетровській області надійшов звіт про вартість описаного та арештованого майна боржника, а саме, будівлі та споруди, що розташовані за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Автопаркова, 4, до складу яких входять: будівля літ. А-1, прибудови літ. А'-2, А"- 2, а-1 на 1-му поверсі поз. 6, 6а, 7, 10-18, 23, 28, в літ. А-2 II поверх поз. 31-36, 43-50, загальною площею 293,7 кв.м., ґанок літ. а, вісова під навісом літ. "а", проїзд під навісом літ. а4; Будівля холодильника літ. Б-1, прибудови літ. Б-1, Б''-1, Б'-1, Б4-1, Б5-2, 6-1, рампа під навісом літ. б, б, загальною площею 3609,0 кв.м. в'їзд на рампу літ. б'"; прибудова літ. В'-1 поз. 44, 45 загальною площею 209,5 кв.м.; підсобна будівля літ. Г, навіси літ. У, 3, будівля КТП - 630 літ. М, будівля КНС літ. Н, споруди № 2, 4-6, 9, 10, 14-17, мостіння І, II, III, літ. Щ вагончик (тимчас). Того ж дня, 31.07.2012р., державним виконавцем, відповідно до вимог ст.58 Закону України "Про виконавче провадження", на адресу банку направлено повідомлення про оцінку арештованого майна.

Підтвердженням даного факту є наявні в матеріалах справи лист за вих.№1814/12566 від 01.08.2012р. та рекомендоване поштове повідомлення про отримання банком згаданих вище документів (а.с.26 том 3).

Таким чином, колегія суддів вважає, що господарським судом першої інстанції обґрунтовано визнано оскаржувані дії державного виконавця такими, що повністю відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим підстави для визнання останніх неправомірними та, як наслідок, задоволення викладених у скарзі вимог, відсутні.

Зважаючи на наведене, викладені в апеляційній скарзі твердження скаржника щодо прийняття місцевим господарським судом ухвали від 17.09.2012р. про відмову у задоволенні скарги на дії ДВС за умов невідповідності викладених в ній висновків фактичним обставинам справи є безпідставними, спростовані наявними у справі доказами, а тому апеляційним господарським судом до уваги не приймаються.

Натомість, оскаржувану ухвалу колегія суддів вважає правомірною, прийнятою з дотриманням вимог чинного законодавства України, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачає.

У зв'язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, витрати на апеляційне оскарження покладаються на ТОВ "Український промисловий банк", м.Київ.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2012р. у справі №2/257-10 -залишити без змін , а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", м.Київ, -без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у двадцятиденний строк.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя І.А. Сизько

Суддя А.Є. Прокопенко