cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.05.2012 № 35/285
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г
суддів: Агрикової О.В.
Сухового В.Г.
секретар судового засідання: Марвано А.Т.,
в судове засідання з'явились представники:
від позивача: Гуторова А.В., Мехед В.А., довіреність б/н від 01.10.2011року,
від відповідача: Черков О.С. (директор),
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Літек Ойл»
на рішення господарського суду міста Києва від 30 листопада 2011 року,
у справі № 35/285 (суддя Літвінова М.Є.),
за позовом представництва «Догуш Іншаат ве Тіджарет Анонім Шіркеті»,
до товариства з обмеженою відповідальністю «Літек Ойл»,
про зобов'язання виконати умови договору,
ВСТАНОВИВ:
Представництво «Догуш Іншаат ве Тіджарет Анонім Шіркеті» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ «Літек Ойл» про зобов'язання виконати умови договору (а.с. 17-20).
Рішенням господарського суду міста Києва від 30 листопада 2011 року по справі № 35/285 позов задоволено повністю, зобов'язано ТОВ «Літек Ойл» здійснити поставку представництву «Догуш Іншаат ве Тіджарет Анонім Шіркеті» оплаченого згідно з умовами договору дизельного палива в об'ємі 8 691 літр. (а.с. 103-106).
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 30 листопада 2011 року у справі № 35/285 скасувати у повному обсязі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити (а.с. 113-116).
Апеляційна скарга мотивована тим, що без підписання додатків до Договору, позивач не мав права вимагати незмінності ціни палива від відповідача протягом дії Договору.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13 січня 2012 року апеляційну скаргу ТОВ «Літек Ойл» повернуто без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.
Постановою Вищого господарського суду України від 11 квітня 2012 року скасовано ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13 січня 2012 року у справі № 35/285, а справу направлено до того ж суду для розгляду (а.с. 152-154).
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25 квітня 2012 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 15 травня 2012 року.
У зв'язку із неявкою представників сторін в судове засідання 15 травня 2012 року, розгляд справи було відкладено на 25 травня 2012 року.
У судовому засіданні 25 травня 2012 року, відповідно до ст. 77 ГПК України, була оголошена перерва до 29 травня 2012 року.
Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Літек Ойл», підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.
Уповноважені особи представництва «Догуш Іншаат ве Тіджарет Анонім Шіркеті» заперечують проти апеляційної скарги та просять відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення місцевого господарського суду в силі.
У відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 29 травня 2012 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.
Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
12 листопада 2009 року між представництвом «Догуш Іншаат ве Тіджарет Анонім Шіркеті» (покупець) та ТОВ «Літек Ойл» (продавець) було укладено договір № 12/11-09 (надалі - Договір) (а.с. 24-29).
Відповідно до п. 1.1. Договору продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцеві товар, визначений у п. 1.2 даного договору, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити визначений товар.
Позивач вказує на те, що ним було в повному обсязі оплачено рахунки-фактур, а відповідач поставив товар на меншу кількість літрів, ніж вказано у виставлених рахунках.
Задовольняючи позов місцевий господарський суд погодився з такими твердженнями позивача та, посилаючись на те, що відповідач недопоставив позивачу пальне у кількості 8 691 л, зобов'язав відповідача здійснити поставку палива в об'ємі 8 691 л.
Проте, з такими твердженнями та висновками суду першої інстанції погодитись неможливо з огляду на наступне.
Пунктом 2.1 Договору встановлено, що кількість товару, що повинен бути поставлений продавцем покупцю за цим договором, визначається сторонами в графіку поставок, якими сторони визначають обсяг (кількість) поставок товару на певний строк, вказаний в такому додатку. Такі додатки укладаються сторонами, як правило, щодо поставок товару на період 1 календарний місяць.
Як стверджує відповідач та не спростовує позивач, додатки до Договору щодо кількості та ціни товару сторонами не укладалися.
За приписами ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до п. 3.1. Договору продавець зобов'язаний поставити, а покупець -отримати партію товару, яку оплачує останній, виключно протягом періоду, вказаного у п. 5.4. договору. При цьому сторони домовились, що поставка товару за цим Договором не здійснюється продавцем у випадку відсутності підписаного(их) сторонами відповідного(их) додатку(ів) до цього договору, за виключенням випадків, передбачених п.п. 3.3 та 3.4 цього Договору.
Пунктами 3.3 та 3.4 Договору встановлено, що поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах -будівельний майданчик покупця. Реквізити відвантаження можуть бути узгоджені листами, які є невід'ємною частиною договору. Після поставки товару до покупця за адресою:Аеропорт Бориспіль, будівельний майданчик терміналу «D», останній має провести контрольне зважування поставленого товару. Отримані згідно зважування данні звіряються з показниками в товарно-транспортних накладних на товар, менші значення зазначаються в рахунку-фактурі, яка виставляється до оплати продавцем.
Згідно з п. 1.2 Договору найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, його часткове співвідношення визначаються видатковою накладною.
З аналізу наведених пунктів Договору можна зробити висновок, що кількість товару, який може бути поставлений без укладання додатків до Договору, визначається у видаткових накладних, а не в рахунках-фактури.
Відповідач поставив товар у кількості, яку вказано у видаткових накладних, проте за іншою ціною, ніж визначена у рахунках-фактури.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що позивач не має права вимагати поставки товару.
Оскільки відповідно до п. 3.2 укладеного сторонами договору № 12/11-09 від 12 листопада 2009 року «У разі,якщо Покупець протягом періоду зазначеного у відповідному Додатку до цього договору не вибере у зазначеному у такому Додатку кількість товару. Продавець матиме право не відвантажувати товар Покупцю після закінчення зазначеного строку».
Отже у позивача відсутнє право вимагати поставити 8 691 літр дизельного палива. За таких умов за наявності у відповідача заборгованості позивач може звернутись з позовом про повернення отриманих коштів.
Крім того в процесі виконання умов укладеного договору позивач замовляв, а відповідач здійснював постачання декількох видів дизельного пального, зокрема «Євро дизель Е вид ІІ», та дизельне пальне (Л-0,2-62), а в заявлених позовних вимогах позивачем не вказано виду дизельного пального.
З урахуванням викладеного позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Сукупність вищезазначеного дає підстави дійти до висновку про неповне з'ясування місцевим господарським судом фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на зазначене колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Літек Ойл» підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 30 листопада 2011 року необхідно скасувати у зв'язку із невідповідністю висновків обставинам справи, та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю.
Судові витрати, згідно до ст. 49 ГПК України розподілити пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-102, п. 2 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Літек Ойл» на рішення господарського суду міста Києва від 30 листопада 2011 року по справі № 35/285 задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 30 листопада 2011 року по справі № 35/285 скасувати.
Прийняти нове рішення : «В задоволенні позовних вимог відмовити.»
3. Стягнути з представництва «Догуш Іншаат ве Тіджарет Анонім Шіркеті» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 36-В, код 26608236) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Літек ойл» (02097, м. Київ, вул. Радунська, буд. 42/10, кв. 50, код 36820183) відшкодування державного мита за перегляд справи у Київському апеляційному господарського суді в сумі 705 грн. 75 коп.
4. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
5. Справу № 35/285 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.
Головуючий суддя Чорногуз М.Г
Судді Агрикова О.В.
Суховий В.Г.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2012 |
Оприлюднено | 08.11.2012 |
Номер документу | 27296740 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Широбокова Людмила Петрівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Чорногуз М.Г
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні