Постанова

від 17.11.2008 по справі 9/440

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м

   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025,  м. Київ, 

вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н О

В А

І М Е Н Е

М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 17.11.2008 р.                                                                                                    

№ 9/440 

10:17

За позовом

ОСОБА_1

до

Управління Пенсійного фонду

України в Деснянському районі міста Києва

про

визнати дії неправомірними та

зобов'язати вчинити певні дії

Суддя:

Кротюк О.В.

Секретар

судового засідання: Таран Т.К.

Представники:

Від позивача        

ОСОБА_1

Від позивача

ОСОБА_2(довіреність)

Від відповідача

ОСОБА_3. (довіреність № 8249/06-1

від 11.08.2008 р.)

Обставини

справи:

Позивач звернувся до Окружного

адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Управління

Пенсійного фонду України у Деснянському районі міста Києва із вимогами

зобов'язати відповідача призначити та виплатити пенсію за нормами, методикою та

порядком, встановленими для державних службовців, за весь період з дня

звернення з відповідною заявою, відшкодувати судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що

відповідачем необґрунтовано та неправомірно відмовлено позивачеві в призначенні

пенсії за вислугу років відповідно до норм Закону України «Про державну

підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»,

оскільки посада редактора літературного входить до Переліку посад журналістів

державних і комунальних засобів масової інформації, які прирівнюються до посад

керівних працівників, спеціалістів апарату відповідного органу державної влади

та органу місцевого самоврядування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів

України «Про реалізацію статей 14 і 16 Закону України «Про державну підтримку

засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» від 15 березня

1999 р. N 377. Тому безпідставним та необґрунтованим є рішення про відмову в

призначенні позивачеві пенсії за вислугу років на підставі того, що останній займав

посаду перекладача-редактора літературного.

Відповідач позовні вимоги не

визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю,

оскільки оскаржуване рішення прийнято відповідно до норм Закону України «Про

державну службу», Закону України «Про державну підтримку засобів масової

інформації та соціальний захист журналістів», оскільки посада

перекладача-редактора літературного не належить до Переліку посад журналістів

державних і комунальних засобів масової інформації, які прирівнюються до посад

керівних працівників, спеціалістів апарату відповідного органу державної влади

та органу місцевого самоврядування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів

України «Про реалізацію статей 14 і 16 Закону України «Про державну підтримку

засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»від 15 березня 1999

р. N 377.

Розглянувши подані позивачем та

відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін,

всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов,

об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і

вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

ОСОБА_1 перебуває на обліку в

Управлінні Пенсійного фонду України у Деснянському районі міста Києва. Позивач

звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону

України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист

журналістів».

Рішенням Управління Пенсійного

фонду України в Деснянському районі міста Києва, оформленим у вигляді листа №

3078/06-01 від 03.04.2008 р., повідомлено:

«Відповідно до частини 3 статті 12

вищезазначеного Закону стаж роботи журналіста в державних та комунальних

засобах масової інформації зараховується до стажу державної служби, а стаж

державної служби зараховується до стажу роботи журналіста в державних та

комунальних засобах масової інформації.

Відповідно до частини 2 статті 16

зазначеного Закону при нарахуванні пенсії журналісту державного або

комунального засобу масової інформації застосовуються норми, методика та

порядок нарахування пенсії державному службовцю.

Законом України "Про державну

службу" із змінами, внесеними 16 січня 2003 року № 432-1Y, який введений в

дію з 04 лютого 2003 року, передбачено, що на одержання пенсії державних

службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством

пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не

менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної

служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали

на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років

стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, -

незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.

Постанова Кабінету Міністрів

України від 03.07.2006 р. № 905 «Про внесення змін до постанови Кабінету

Міністрів України від 15.03.1999 р. № 377»містить чіткий перелік посад

журналістів державних і комунальних засобів масової інформації, які

прирівнюються до посад керівних працівників, спеціалістів секретаріату

(апарату) відповідного органу державної влади або органу місцевого

самоврядування.

Посада перекладач - літературний

редактор в даній Постанові Кабінету Міністрів України не зазначена.

З наданих Вами довідок № 65 від

21.01.2008 р. та № 71 від 24.01.2008 р. вбачається, що з 01.01.1998 р. Ви

працювали на посаді перекладач - літературний редактор, з 31.12.2005 по

31.12.2007 рр. на посадах редактора літературного та оглядача.

Таким чином, на посадах, які

враховуються до стажу державного службовця. Ви пропрацювали два роки.

Отже, виходячи з вищевикладеного,

та в зв'язку з тим, що в вищезазначеній Постанові Кабінету Міністрів України не

зазначено посади перекладач-літературний редактор, призначити Вам пенсію як

державному службовцю, відповідно до Закону України «Про державну підтримку

засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», немає законних

підстав.».

Враховуючи викладене вище, суд

встановив наступне.

Закон України «Про державну

підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»від 23

вересня 1997 року N 540/97-ВР визначає правові, економічні, організаційні

засади державної підтримки засобів масової інформації та соціального захисту

журналістів.

Відповідно до статті 16 Закону

України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист

журналістів»пенсійне забезпечення працівників засобів масової інформації

здійснюється відповідно до принципів та норм, встановлених пенсійним

законодавством України.

При нарахуванні пенсії журналісту

державного або комунального засобу масової інформації застосовуються норми,

методика та порядок нарахування пенсії державному службовцю.

У разі поранення, контузії,

каліцтва, одержаних під час виконання службових обов'язків у місцях

надзвичайних подій, журналіст або прирівняний до нього працівник має право на

призначення дострокової пенсії за віком відповідно до Закону України "Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", але не раніше ніж за 5

років до досягнення пенсійного віку (для чоловіків - 60 років, для жінок - 55

років), за наявності страхового стажу не менше 25 років - для чоловіків і не

менше 20 років - для жінок.

Закон України «Про державну

службу»від 16 грудня 1993 року3723-XII регулює суспільні відносини, які

охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних,

економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну

службу та визначає загальні засади діяльності, а також статус державних

службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.

Частиною другою статті 37 Закону

України «Про державну службу», у редакції на день отримання позивачем права на

пенсію, встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право

особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності

страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20

років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час

досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також

особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до

категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час

досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі

80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески

на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час

звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків

заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за

останнім місцем роботи на державній службі.

Постановою Кабінету Міністрів

України «Про реалізацію статей 14 і 16 Закону України «Про державну підтримку

засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» від 15 березня

1999 р. N 377 затверджено Порядок оплати праці журналістів державних і

комунальних засобів масової інформації та Перелік посад журналістів державних і

комунальних засобів масової інформації, які прирівнюються до посад керівних

працівників, спеціалістів апарату відповідного органу державної влади та органу

місцевого самоврядування, Порядок обчислення стажу роботи для встановлення

щомісячної надбавки за вислугу років і призначення пенсій журналістам державних

і комунальних засобів масової інформації та державних інформаційних агентств.

Порядком оплати праці журналістів

державних і комунальних засобів масової інформації передбачено, що розміри

посадових окладів журналістів державних або комунальних засобів масової

інформації встановлюються на рівні розмірів посадових окладів керівних

працівників і спеціалістів відповідного органу державної влади або органу

місцевого самоврядування, який є засновником (співзасновником) друкованого

засобу масової інформації чи теле- і радіомовної та телерадіомовної

організації, Українського національного інформаційного агентства

"Укрінформ".

Посадові оклади журналістів

визначаються згідно з переліком посад журналістів державних і комунальних

засобів масової інформації, які прирівнюються до посад керівних працівників,

спеціалістів секретаріату (апарату) відповідного органу державної влади або

органу місцевого самоврядування .

Установити, що посадові оклади

журналістів державних і комунальних засобів масової інформації підвищуються на

суму доплати за ранг державного службовця, визначену на рівні нижчого рангу в

межах категорії, до якої віднесені посади, які займають відповідні працівники

органів державної влади чи органів місцевого самоврядування.

До Переліку посад журналістів

державних і комунальних засобів масової інформації, які прирівнюються до посад

керівних працівників, спеціалістів секретаріату (апарату) відповідного органу

державної влади або органу місцевого самоврядування  належить посада журналіста - редактор літературний

Друкованого засобу масової інформації, засновниками (співзасновниками) яких є

Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України - редактор літературний 

Порядком обчислення стажу роботи

для встановлення щомісячної надбавки за вислугу років і призначення пенсій

журналістам державних і комунальних засобів масової інформації та державних

інформаційних агентств передбачено, що до стажу роботи, що дає право на

призначення пенсій журналістам державних і комунальних засобів масової

інформації, зараховується стаж роботи на посадах, зазначених у переліку,

затвердженому цією постановою, а також на посадах журналістів державних

інформаційних агентств, зазначених у додатку 1, а саме: з 24 серпня 1991 р. - у

засобах масової інформації, засновниками (співзасновниками) яких є (були)

органи державної влади або органи місцевого самоврядування.

Документами для визначення стажу

роботи журналіста є трудова книжка та інші документи, які відповідно до

законодавства підтверджують стаж роботи.

За результатом розгляду справи,

судом встановлено, що позивач працював з 01.01.1998 р. на посаді перекладач -

літературний редактор, а з 31.12.2005 по 31.12.2007 рр. на посадах редактора

літературного та оглядача.

При цьому, Посадовою інструкцією

перекладача-літературного редактора газети «Голос України», затвердженої В.о.

головного редактора газети з питань фінансового, господарського та

адміністративного характеру, передбачено, як обов'язки так і права

перекладача-літературного редактора.

Аналізуючи викладені вище обставини

в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та

вважає їх такими, що підлягають задоволенню, оскільки посада редактора

літературного належить до Переліку посад журналістів державних і комунальних

засобів масової інформації, які прирівнюються до посад керівних працівників,

спеціалістів секретаріату (апарату) відповідного органу державної влади або

органу місцевого самоврядування. Рішення відповідача про відмову в призначенні

позивачеві пенсії за вислугу років відповідно до норм Закону України «Про

державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист

журналістів»є необґрунтованим та безпідставним, оскільки за оскаржуваний період

позивач займав посаду перекладач - літературний редактор в газеті «Голос

України», яка за своїм змістом, обов'язками та правами охоплює як посаду

редактора літературного так і перекладача. Разом з цим, перекладач -

літературний редактор в газеті «Голос України»є редактором літературним тільки

фактично з вищим кваліфікаційним рівнем та ширшими обов'язками, що пов'язано із

знанням іноземної мови.

Приміткою до Переліку посад

журналістів державних і комунальних засобів масової інформації, які

прирівнюються до посад керівних працівників, спеціалістів секретаріату

(апарату) відповідного органу державної влади або органу місцевого

самоврядування зауважено, що «згідно з Державним класифікатором

"Класифікатор професій ДК 003-95" від назв посад, зазначених у

переліку, можуть утворюватися похідні назви посад журналістів».

Отже, рішення про відмову

позивачеві в призначенні пенсії за вислугу років як  журналісту державних і комунальних засобів

масової інформації, які прирівнюються до посад керівних працівників,

спеціалістів апарату відповідного органу державної влади та органу місцевого

самоврядування є необґрунтованим та безпідставним, оскільки посада редактора

літературного належить до Переліку № 377 та має похідну назву, обумовлену

додатковими трудовими функціями особи. При цьому Законом України «Про державну

підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»чітко

встановлено, що при нарахуванні пенсії журналісту державного або комунального

засобу масової інформації застосовуються норми, методика та порядок нарахування

пенсії державному службовцю, а Законом України «Про державну службу»встановлено

обов'язкові умови для призначення пенсії за вислугу років: на одержання пенсії

державних службовців мають право особи, які досягли встановленого

законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу, для жінок - не

менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які

на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а

також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до

категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час

досягнення пенсійного віку.

Таким чином, в оспорюваний період

позивач обіймав посаду журналіста державного або комунального засобу масової

інформації -редактора літературного, а отже, має визначений професійний

трудовий стаж для призначення пенсії за вислугу років, тому і має право на

отримання пенсії за вислугу років відповідно до норм Закону України «Про

державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист

журналістів»з врахуванням положень Закону України «Про державну службу».

У відповідності до частини другої

статті 19 Конституції України (№ 254 к/96-ВР від 28.06.1996 р.) органи

державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи

зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу

адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи

керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади,

органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані

діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені

Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно

з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах

щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень

адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема:

1) на підставі, у межах повноважень

та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з

метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з

урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення

дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності

перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з

дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для

прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це

рішення (дія);

9) 

з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) 

своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд вважає, що рішення відповідача

прийнято з порушенням вищезазначених принципів, зокрема: рішення прийнято не на

підставі Конституції та законів України, не обґрунтовано, недобросовісно, без

дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій

дискримінації.

Відповідно до ч.  2 ст. 71 

Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести

ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків,

встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказів, які б спростовували доводи

позивача відповідачі суду не надали.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу

адміністративного судочинства України в адміністративних справах про

протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень

обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії  чи 

бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти

адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність

рішення про відмову позивачеві в призначенні пенсії за вислугу років.

Враховуючи викладене вище, позовні

вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 94

КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом

владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені

судові витрати з Державного бюджету України.

В зв'язку з тим, що

адміністративний позов задоволено, судовий збір підлягає відшкодуванню за

рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158

-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний

суд міста Києва,

П О С Т А Н О

В И В :

Адміністративний позов задовольнити

повністю.

Зобов'язати Управління Пенсійного

фонду України в Деснянському районі міста Києва (02225, м. Київ, вул.

Каштанова, 6) призначити та виплатити пенсію ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) за нормами,

методикою та порядком, встановленими для державних службовців, за весь період з

дня звернення з відповідною заявою.

Відшкодувати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) з

Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.

Постанова суду набирає законної

сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо

заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про

апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк,

встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України,

постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі

подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної

сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до

Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний

суд міста Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти

днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги на постанову

протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, або без подання

заяви про апеляційне оскарження шляхом подання апеляційної скарги на постанову

протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя                                                                                                                                       О.В.Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі

- 08.12.2008.