Постанова

від 07.11.2012 по справі 20/108-58/23-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2012 р. Справа № 20/108-58/23-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

Головуючий суддяКравчук Г.А. суддіМачульський Г.М. Полянський А.Г. розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" нарішення господарського суду міста Києва від 28.05.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2012 року у справі№ 20/108-58/23-2012 господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до третя особа проКомунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація - 105" Голосіївської районної в місті Києві ради Публічне акціонерне товариство "Київенерго" стягнення 861 155,21 грн. за участю представників сторін:

позивача -Стельмащук Ю.М. дов. від 01.10.2012 р. № 296,

відповідача -Біденко А.П. дов. від 20.12.2011 р., Біденко І.П. дов. від 03.01.2012 р., Дацюк І.І. дов. від 03.01.2012 р.,

третьої особи -не з"явились,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-105" Голосіївської районної в місті Києві ради про стягнення з відповідача 861 155,21 грн. заборгованості за Договором № 06443/2-01 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 14.03.2006, в тому числі 772 213,01 грн. основного боргу, 37 718,94 грн. пені, 7 300,44 грн. 3% річних, 43 922,82 грн. збитків від інфляції.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.09.2011р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2011 р. позов задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.01.2012 р. рішення господарського суду міста Києва від 20.09.2011 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2011 р. у справі № 20/108 скасовано в частині стягнення з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-105" Голосіївської районної у місті Києві ради на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 66 180 грн. 83 коп. основного боргу за постачання питної води, яка використовується для приготування гарячої води (код 1-51376), та нарахованих на вказану суму заборгованості інфляційних втрат в розмірі 3170 грн. 25 коп., трьох процентів річних в розмірі 501 грн. 17 коп., пені в розмірі 2589 грн. 38 коп. Справу в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва. В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 20.09.2011 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2011 р. у справі № 20/108 залишено без змін.

Після повторного перегляду справи в частині стягнення 66 180 грн. 83 коп. основного боргу за постачання питної води, яка використовується для приготування гарячої води (код 1-51376), та нарахованих на вказану суму заборгованості інфляційних втрат в розмірі 3170 грн. 25 коп., трьох процентів річних в розмірі 501 грн. 17 коп., пені в розмірі 2589 грн. 38 коп., рішенням господарського суду міста Києва від 28.05.2012 р. (суддя -Блажівська О.Є) в позові відмовлено. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2012 р. (судді -Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В., Тищенко А.І.) рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2012 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем укладено договір № 06443/2-01 від 14.03.2006 року на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.

Відповідно до умов Договору (п. 1.1.) позивач зобов'язується надавати відповідачу послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого відповідачем дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а відповідач зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому позивачем послуг, дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлений Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України наказу № 190 від 27.06.2008 р. (далі -Правила), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 р., а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за Договором.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", одним з основних обов'язків споживача є своєчасне внесення плати за використану воду.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами у справі 25.10.2006 року було укладено додаткову угоду до договору № 06443/2-01 від 14.03.2006 року про визначення обсягів поставленої холодної питної води, яка використовується для приготування гарячої, згідно умов якої договір № 06443/2-01 від 14.03.2006 року доповнено пунктами 5.13 та 5.14, відповідно до яких порядок визначення обсягів поставленої питної води, використаної для приготування гарячої, визначається додатком до даної угоди, який є її невід'ємною частиною. З метою забезпечення якісного обліку питної води, використаної для приготування гарячої та відповідної кількості стоків, відповідач один раз на квартал зобов'язаний надати завірену належним чином повну і достовірну інформацію щодо кількості мешканців кожного окремого будинку, який приєднаний до мереж водопостачання та водовідведення і яким він користується на праві власності, оперативної власності, оперативного управління або який знаходиться у його оперативному управлінні. У разі невиконання відповідачем умови, позивач при визначенні обліку обсягів поставлених послуг керується наявними у нього даними.

Згідно пункту 2.1.1 договору № 06443/2-01 від 14.03.2006 року за показаннями лічильника, зареєстрованого у позивача, окрім випадків, передбачених правилами користування у випадку наявності у відповідача декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за останнім. Обсяг наданої води для поливу визначається за показаннями лічильника. Зняття показань лічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником Позивача у присутності представника відповідача у строки згідно з графіком обслуговування позивача (пункт 2.1.2).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Скасовуючи рішення попередніх судових інстанцій, Вищий господарський суд України відзначив, що суди не з'ясували, чи передбачено умовами договору № 06443/2-01, з урахуванням додаткової угоди від 25.10.2006 р. та додатку до неї, включення бойлерів, які не перебувають на балансі відповідача, при розрахунку загального обсягу та вартості води, яка використовується для гарячого водопостачання та дійшли до передчасних висновків про стягнення з відповідача на користь позивача 66180 грн. 83 коп. основного боргу за постачання питної води, яка використовується для приготування гарячої води (код 151376), та нарахованих на вказану суму заборгованості інфляційних втрат в розмірі 3 170 грн. 25 коп. трьох процентів річних в розмірі 501 грн. 17 коп., пені в розмірі 2 589 грн. 38 коп.

Судами встановлено, що в додатку до додаткової угоди від 25.10.2006 року до договору № 06443/2-01 від 14.03.2006 року був визначений лише перелік бойлерів, які не обслуговуються тепловими мережами АК "Київенерго".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2012 року суд зобов'язав позивача здійснити розрахунок суми боргу відповідача за поставлену позивачем питну воду, що йде на підігрів (код 1-51376) з урахуванням постанови ВГСУ від 11.01.2012 року та здійснити розрахунок по сумі боргу суми інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені.

Однак, позивачем були надані письмові пояснення від 25.05.2012 року згідно яких позивач зазначав, що згідно розгорнутого розрахунку сума боргу за кодом 1-51376 становить 66 180,83 грн. та просив задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач у письмових поясненнях зазначив, що відповідно до переліку бойлерів, які обслуговують житлові будинки, розташовані на території КП "ЖЕО 105" всього бойлерів 50. Підприємством відповідача обслуговуються 23 бойлери, а 27 бойлерів перебуває на балансі АК "Київенерго".

Пунктом 3.13. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі Правила), затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 року визначено, що суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Враховуючи викладене та приписи чинного законодавства, суди обґрунтовано відзначили, що відповідач має обов'язок оплачувати питну воду, яка використовується для приготування гарячої води щодо бойлерів, які перебувають на його балансі.

Відповідно акту звірки взаєморозрахунків, позивачем було нараховано відповідачу за кодом абонента 1-51376 за водопостачання та водовідведення за період з 01.08.2010 року по 01.05.2011 року 198 870, 74 грн., фактично сплачено за період з 01.08.2010 р. по 01.05.2011 р. в рахунок погашення заборгованості 132 689, 91 грн.

Судами встановлено, що згідно розрахунку, що міститься в матеріалах справи, зазначена сума є вартістю питної води, яка використовується для приготування гарячої води у бойлерах, які не перебувають на балансі відповідача, а тому суди дійшли висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині, а також і у стягненні інфляційних втрат в розмірі 3 170,25 грн., трьох процентів річних в розмірі 501,17 грн., пені у розмірі 2 589,38 грн., оскільки дані вимоги є похідними від вимоги про стягнення основного боргу.

Колегія суддів погоджується з даним висновком судів та вважає, що перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111 5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні та постанові апеляційного господарського суду, суди в порядку ст. ст. 4 3 , 4 7 , 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін та дійшли обґрунтованих висновків.

Висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , п. 1 ст. 111 9 , 111 11 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2012 року у справі № 20/108-58/23-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя Кравчук Г.А.

Судді Мачульський Г.М.

Полянський А.Г.