Рішення

від 21.02.2012 по справі 17/167

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.12 Справа№ 17/167

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Кохановській Ю.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Прокурора Сихівського району міста Львова в інтересах держави уповноваженого органу Львівської міської ради в особі ЛМКП "Львівтеплоенерго", м. Львів

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу № 220, м. Львів

про: стягнення 54 778,99 грн.

Представники :

Від прокурора: Ковальчук З.П. -ст. помічник прокурора

Від позивача: Карвацька З.З. -ю/к (Довіреність б/н від 15.02.2011р.)

Від відповідача: не з'явився

Представникам прокурора та відповідача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 81 1 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Прокурора Сихівського району міста Львова в інтересах держави уповноваженого органу Львівської міської ради в особі ЛМКП "Львівтеплоенерго", м. Львів до Житлово-будівельного кооперативу № 220, м. Львів про стягнення 54 778,99 грн.

Ухвалою суду від 07.08.2009 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 22.09.2009р. З підстав, викладених в ухвалах суду розгляд справи неодноразово відкладався. Для надання сторонам можливості подати додаткові докази на обґрунтування своїх вимог та заперечень в судових засіданнях оголошувалася перерва.

За клопотанням відповідача Ухвалою суду від 24.12.2009 р. провадження у справі було зупинено до розгляду пов'язаної із нею справи № 10/313 А про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради про затвердження тарифів на теплову енергію для опалення та гарячого водопостачання.

19.10.2011р. в канцелярію суду надійшов лист Прокуратури Сихівського району м. Львова № 53/2011 вих-11 від 17.10.2011р., в якому прокурор зазначає, що на даний час у м. Львові склалася критична ситуація щодо стабільного та безперервного теплопостачання у зв'язку із реальною можливістю відключення ЛМКП "Львівтеплоенрго" від газопостачання. Причиною вищевказаного є заборгованість абонентів ЛМКП "Львівтеплоенерго" за поставлену теплову енергію, внаслідок чого виникла значна заборгованість підприємтсва перед газопостачальними організаціями. З огляду на вищевикладене та враховуючи важкий фінансовий стан теплопостачального підприємства, прокурор просить суд провадження у справі поновити.

Ухвалою від 24.10.2011 р. суд поновив провадження у справі, судове засідання призначив на 08.11.2011 р.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача викладені у позовній заяві вимоги підтримали.

Представники відповідача подали клопотання про повторне зупинення провадження у справі.

З підстав, викладених в Ухвалах суд від 08.11.2011 р., 24.11.2011 р., 31.01.2012 р., 09.02.2012 р. розгляд справи відкладався. В судовому засіданні 06.12.2011 р. було оголошено перерву.

В судовому засіданні 21.02.2012 р. позивачем подано клопотання про зменшення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить суд стягнути з відповідача 45 675,23 грн. основного боргу (за період з 15.11.2008 р. по 30.06.2009 р.), 453,11 грн. 3 % річних, 2 521,24 грн. інфляційних втрат.

Представник прокурора уточнені позовні вимоги підтримав.

Явку представника відповідача в судове засідання з невідомих причин не забезпечено.

20.02.2012 р. відповідачем в канцелярію суду подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Вищим адміністративним судом України пов'язаної із нею справи №2а-10/313А/5015 за позовом Житлово - будівельного кооперативу №140 до Виконавчого комітету Львівської міської ради про скасування рішення № 1189 від 20.10.2006 р.

Представники прокурора та позивача проти зупинення провадження у справі заперечили.

Як встановлено судом згідно уточнених позовних вимог позивачем заявлено до стягнення вартість спожитої відповідачем теплової енергії, розраховану згідно тарифів, встановлених рішеннями Львівської міської ради № 1255 від 14.11.2008 р. та № 1433 від 29.12.2008 р., які на день прийняття рішення у справі є чинними.

Окрім того, суд встановив, що Вищим адміністративним судом України спір про скасування рішення № 1189 від 20.10.2006 р. по суті не розглядається, а лише розглядається касаційна скарга на ухвалу господарського суду Львівської області від 30.12.2010 р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 12.01.2012 р., відповідно до яких справу №2а-10/313А/5015 передано на розгляд Галицького районного суду м. Львова.

Враховуючи вищевикладене, а також з огляду на заперечення прокурора та позивача, з метою недопущення затягування розгляду господарського спору, суд прийшов до висновку про відхилення клопотання відповідача та розгляд справи по суті. У випадку скасування рішень Виконавчого комітету Львівської міської ради про затвердження тарифів, на підставі яких розраховано суму заборгованості, відповідач вправі звернутися до господарського суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

01.10.2002 р. між сторонами у справі укладено Договір № 376Ш про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді у потрібних йому обсягах, а відповідач у свою чергу зобов'язався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені Договором.

Відповідно до п.п. 10.1.,10.4. Договору термін його дії встановлено до 01.10.2003 р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодна із сторін не заявить про його припинення.

Як вбачається із матеріалів справи дію Договору було пролонговано.

На виконання договірних зобов'язань позивачем з 04.11.2008р. у приміщеннях Житлово-будівельного кооперативу № 220 без кв. 28, 45, 57, 59 за адресою вул. Грінченка, 13 у м. Львові було включено систему теплопостачання, про що свідчить підписаний сторонами Акт про включення системи теплопостачання від 04.11.2008 р.

У п. 6.3. Договору сторони погодили, що вартість фактично спожитої теплової енергії відповідач сплачує до 25-го числа місяця, наступного за звітним.

Проте, як зазначається у позовній заяві, договірних зобов'язань щодо оплати теплової енергії відповідач належно не виконав. Згідно уточнених позовних вимог за період з 15.11.2008 р. по 30.06.2009 р. заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію становить 45 675,23 грн.

За порушення строків оплати вартості теплової енергії, позивач на підставі до ч.2 ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача 2 521,24 грн. інфляційних втрат та 453,11 грн. 3 % річних.

Загальна сума уточнених позовних вимог складає 48 649,58 грн.

Суд заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено судом спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору № 376Ш про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2002 р., на виконання умов якого в опалювальному сезоні 2008/2009 р.р. відповідачу у приміщеннях за адресою вул. Грінченка, 13 у м. Львові постачалась теплова енергія в гарячій воді.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У п. 3.2.2. Договору передбачено обов'язок відповідача виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені Договором.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що договірних зобов'язань щодо оплати теплової енергії відповідач належно не виконав і за період з 15.11.2008 р. по 30.06.2009 р. у нього перед позивачем склалась заборгованість в розмірі 45 675,23 грн.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

З огляду на вищевикладене, суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок уточнених позовних вимог, прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доводів позивача не спростував, доказів оплати теплової енергії суду не надав.

Судові витрати відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1. Уточнені позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 220 (79037, м. Львів, вул. Грінченка, 13/59. Код ЄДРПОУ 20856393) на користь ЛМКП "Львівтеплоенерго" (79040, м. Львів, вул. Д.Апостола, 1 Код ЄДРПОУ 05506460) 45 675,23 грн. основного боргу, 2 521,24 грн. інфляційних втрат та 453,11 грн. 3 % річних, всього - 48 649,58 грн. .

3. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 220 (79037, м. Львів, вул. Грінченка, 13/59. Код ЄДРПОУ 20856393) в доход державного бюджету (Отримувач коштів: ГУ ДКСУ у Личаківському районі м.Львова; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38007620; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській області; Код банку отримувача (МФО): 825014; Рахунок отримувача: 31215206783006; Код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499974) 486, 50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя У.І. Ділай

Повний текст рішення виготовлено та підписано 24.02.2012 р.