Постанова

від 11.10.2012 по справі 2а-1870/5906/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2012 р. Справа № 2а-1870/5906/12

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.

при секретарі Букар Х.М.

за участю:

позивача -ОСОБА_1

представника відповідача -Сапунов М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.08.2012р. по справі № 2а-1870/5906/12

за позовом ОСОБА_1

до Державної фінансової інспекції в Сумській області

про скасування наказу, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивачка, ОСОБА_1, звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила визнати незаконним та скасувати наказ № 229-о від 31.05.12 р. Державної фінансової інспекції в Сумській області про звільнення її з посади головного контролера-ревізора відділу правової роботи контрольно-ревізійного управління у Сумській області, поновити її на державній службі в Державній фінансовій інспекції на посаді головного контролера-ревізора, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, а також стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 30000,0 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.08.12 р. по справі № 2а-1870/5906/12, з урахуванням ухвали суду першої інстанції про виправлення описки від 10.09.12 р., позов був задоволений частково: визнаний незаконним та скасований наказ № 229-о від 31.05.12 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади головного контролера-ревізора відділу правової роботи контрольно-ревізійного управління у Сумській області; поновлено її на державній службі в Державній фінансовій інспекції у Сумській області на посаді головного контролера-ревізора відділу правової роботи; стягнуто з Державної фінансової інспекції у Сумській області на користь ОСОБА_1 15015,76 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В іншій частині позову було відмовлено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.08.12 р. по справі № 2а-1870/5906/12 в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивачка письмові заперечення на апеляційну скаргу не надала, але в поясненнях в судовому засіданні наполягала на законності судового рішення, просила залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та пояснення позивачки та представника відповідача в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 в період з 16.03.94 р. по 31.05.12 р., перебуваючи на державній службі, працювала на різних посадах КРУ в Сумській області. Наказом № 249-о від 01.11.07 р. ОСОБА_1 за її згодою переведена на посаду головного контролера-ревізора у новостворений відділ правової роботи (а.с.5-7). Згідно наказу Державної фінансової інспекції у Сумській області № 229-о від 31.05.12 р. ОСОБА_1 звільнена з посади головного контролера-ревізора відділу правової роботи контрольно-ревізійного управління у Сумській області у зв`язку із скороченням штатної посади на підставі п.1 ст.40 КЗпП України (а.с.8).

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що наказ № 229-о від 31.05.2012 є незаконним.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, 27.12.11 р. КРУ в Сумській області реорганізовано у Державну фінансову інспекцію в Сумській області. Наказом Державної фінансової інспекції в Сумській області № 1 від 27.12.11 р. передбачено скорочення чисельності і штату працівників КРУ в Сумській області. На виконання вказаного наказу всі працівники КРУ в Сумській області, у тому числі ОСОБА_1, були попереджені про наступне звільнення із займаних посад 02.03.12 р. на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з реорганізацією КРУ в Сумській області у Державну фінансову інспекцію в Сумській області. Повідомлення про наступне звільнення позивачка отримала 29.12.11 р. (а.с.25).

Позивачка стверджує, що її було попереджено про звільнення у зв`язку з реорганізацією КРУ в Сумській області у Державну фінансову інспекцію в Сумській області, а не у зв`язку з скороченням посади головного контролера-ревізора правового відділу, яку вона обіймала (а.с.25).

Так судом першої інстанції встановлено, що наказом № 2 від 27.12.11 р. ДФІ в Сумській області введено в дію штатний розпис апарату ДФІ в Сумській області з 28.11.11 р., яким посада головного контролера-ревізора відділу правової роботи не була передбачена (а.с. 44-46). В той же час, вказаним штатним розписом штатна чисельність посад головних контролерів-ревізорів збільшена з 27 до 32, а штатна чисельність працівників відділу правової роботи лишилася на тому ж рівні, що і до реорганізації, тобто 9 осіб.

Позивачка була попереджена про майбутнє вивільнення 29.12.11 р., а пропозиція про призначення на інші посади надійшла їй лише 15.02.12 р. (а.с. 26,27). Після попередження ОСОБА_1 про наступне звільнення на вакантні посади головних контролерів ревізорів шляхом стажування були прийняті особи, які займали, як до реорганізації так і після реорганізації, нижчі посади провідних контролерів-ревізорів різних відділів державної фінансової інспекції у Сумській області, не дивлячись на те, що за посадовими обов`язками та відповідними вимогами вказані посади могли бути запропоновані позивачці та лише після заповнення вакантних посад іншими особами, позивачці було запропоновано через понад півтора місяці після попередження про звільнення (15.02.12 р.) зайняти вакантні посади, що лишилися.

Суд першої інстанції зазначає, що згідно вказаної пропозиції, відповідач запропонував ОСОБА_1 посади нижчого рівня та тимчасову посаду головного контролера-ревізора, хоча на момент попередження позивачки про наступне звільнення існували вакантні посади головних контролерів ревізорів у різних відділах Державної фінансової інспекції в Сумській області, які не були їй запропоновані.

В доводах апеляційної скарги відповідач не погоджується з твердженням позивачки та зазначає, що 15.02.12 р., до закінчення двохмісячного терміну наступного звільнення - 02.03.12 р., враховуючи стаж роботи у 18 років, відпрацьований у КРУ в Сумській області, та те, що вона незаміжня, проживає з сином-студентом та не має інших доходів, ОСОБА_1 повідомлено про можливість призначення на наступні посади: 1) головного контролера-ревізора відділу інспектування у сфері матеріального виробництва та фінансових послуг Держфінінспекції в Сумській області з посадовим окладом 1388,0 грн., тимчасово, на період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_3; 2) головного контролера-ревізора Сумської об'єднаної державної фінансової інспекції з посадовим окладом 1202,0 грн.; 3) провідного контролера-ревізора відділу інспектування у сфері матеріального виробництва та фінансових послуг Держфінінспекції в Сумській області з посадовим окладом 1202,0 грн., тимчасово, на період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_4; 4) провідного контролера-ревізора відділу інспектування в АПК та сфері використання природних ресурсів Державної фінансової інспекції в Сумській області з посадовим окладом 1202,0 грн.; 5) провідного контролера-ревізора відділу інспектування у сфері освіти і науки Держфінінспекції в Сумській області з посадовим окладом 1202,0 грн. Також, у пропозиції щодо призначення на посаду зазначалося, що у разі згоди на переведення необхідно надати відповідну заяву до кадрової служби, але позивачка відмовилася від підписання вказаної вище пропозиції щодо призначення на посаду та від запропонованих їй посад, оскільки жодних заяв про переведення від неї взагалі не надходило.

Відповідно абз. 13 роз'яснення Міністерства юстиції України від 25.01.11 р. «Гарантії працівників у разі ліквідації або реорганізації підприємства, установи, організації»можливість звільнення працівників у разі реорганізації підприємства, допускається тільки за умови скорочення штату або чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить тільки власникові або уповноваженому їм органу. Скорочення чисельності або штату працівників може бути зумовлене, зокрема, вдосконаленням виробництва, суміщенням професій, зменшенням обсягу виробництва продукції, перепрофілюванням підприємства, установи, організації (далі - підприємство) тощо.

Крім того, в роз'ясненнях зазначено, що скорочення чисельності та скорочення штату - це різні поняття. Так, скорочення чисельності передбачає звільнення працівників, натомість скорочення штату - зменшення кількості або ліквідацію певних посад, спеціальностей, професій тощо. При цьому одночасно можуть вводитися інші посади, спеціальності, професії, тощо, в результаті чого кількість працівників може і не зменшуватися, а в окремих випадках навіть збільшуватися.

Таким чином, саме скорочення штату, що передбачає зменшення кількості, або ліквідацію певних посад, і є умовою реорганізації, тому ці поняття пов'язані між собою і розглядати їх в не залежності одне від одного не можна, так як зменшення кількості або ліквідація певних посад, в даному випадку, залежить саме від реорганізації. Як вказано в роз'ясненнях, кількість працівників в ході реорганізації може і не зменшуватися, а в окремих випадках навіть збільшуватися.

Тому, доказом неправомірності звільнення ОСОБА_1 з посади, в зв'язку зі скороченням штату працівників при збільшенні його загальної штатної чисельності, чи залишенні чисельності на тому ж рівні, бути не може.

Однак, абзац 4 п. 19 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.92 № 9 «Про практику розгляду трудових спорів»роз'яснює, що судам слід мати на увазі, що при проведенні звільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника.

Зважаючи на те, що позивачка своєчасно була повідомлена про звільнення у зв'язку з реорганізацією, їй були запропоновані посади, які відповідають її кваліфікації та досвіду роботи, але вона не прийняла ці пропозиції, що позивачкою не заперечувалося в судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачем була дотримана процедура при звільненні позивачки із займаної посади, а тому висновки суду першої інстанції про часткове задоволення позову є надуманими і такими, що не враховують фактичних обставин.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 21.08.2012р. по справі № 2а-1870/5906/12 в частині, що оскаржена в апеляційній скарзі, прийнята з порушенням вимог чинного законодавства і без врахування фактичних обставин, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.08.2012р. по справі № 2а-1870/5906/12 -задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.08.2012р. по справі № 2а-1870/5906/12 -скасувати в частині визнання незаконним та скасування наказу № 229-о від 31.05.12 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади головного контролера-ревізора відділу правової роботи контрольно-ревізійного управління у Сумській області, поновлення ОСОБА_1 на державній службі в державній фінансовій інспекції у Сумській області на посаді головного контролера-ревізора відділу правової роботи та стягнення з державної фінансової інспекції у Сумській області на користь ОСОБА_1 15015,76 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та прийняти в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.08.2012р. по справі № 2а-1870/5906/12 -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська

Судді (підпис) Ю.М. Філатов

(підпис) Л.В. Тацій

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 16.10.2012 року.