УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2012 р.Справа № 2а-1670/6721/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бенедик А.П.
Суддів: Курило Л.В. , Калиновського В.А.
за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О.
представника позивача Градобика А.Г.
представника відповідача Дем"яненка Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства Укоопспілки "Кременчуцький експерементально-механічний завод" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.09.2011р. по справі № 2а-1670/6721/11
за позовом Дочірнього підприємства Укоопспілки "Кременчуцький експерементально-механічний завод"
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Дочірнє підприємство Укоопспілки "Кременчуцький експерементально-механічний завод", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 000547/0/1503/0/1929 від 18.06.2010 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав, що за результатами документальної невиїзної перевірки, оформленої актом від 09.06.2010 року № 2797/15-227/01733006, Кременчуцькою ОДПІ зроблено висновок про порушення ДП Укоопспілки "Кременчуцький експериментально-механічний завод" ст. 21 Закону України "Про оренду землі", у зв'язку з чим занижено суму орендної плати за землю за період з січня по грудень 2008 року в розмірі 35542,01 грн. На підставі вказаного акту Кременчуцькою ОДПІ 18.06.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 000547/0/1503/0/1929, яким ДП Укоопспілки "Кременчуцький експериментально-механічний завод" визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 53313,06 грн., з яких 35542.01 грн. - за основним платежем, 17771,05 грн. - штрафні санкції.
ДП Укоопспілки "Кременчуцький експериментально-механічний завод" із викладеними в акті № 2797/15-227/01733006 від 09.06.2010 року висновками не погоджується і вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 000547/0/1503/0/1929 від 18.06.2010 року, було прийняте з порушенням діючого законодавства без наявності правових підстав для винесення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки ним було сплачено орендну плату за землю у відповідності до умов договору, який він не мав права та можливості змінити в односторонньому порядку.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.09.2011 року відмовлено у задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства Укоопспілки "Кременчуцький експерементально-механічний завод".
Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.09.2011р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.
Відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Дочірнє підприємство Укоопспілки "Кременчуцький експериментально-механічний завод" зареєстроване 31.05.1998 року як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області.
Відповідно до договору оренди землі від 24.10.2005 року ДП Укоопспілки "Кременчуцький експериментально-механічний завод" є орендарем земельної ділянки несільськогосподарського призначення (кадастровий № 5310436100:07:003:0222) площею 3,0557 га за адресою: м. Кременчук, вул. Леонова, 96.
Так, 24.10.2005 року між Кременчуцькою міською радою Полтавської області (орендодавець) та ДП Укоопспілки "Кременчуцький експериментально-механічний завод" (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення кадастровий № 5310436100:007:003:0222) площею 3,0557 га для експлуатації та обслуговування будівель і споруд підприємства, за адресою: м. Кременчук, вул. Леонова, 96.
Відповідно до п. 9 вказаного договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 1,5% від грошової оцінки землі щорічно.
Дочірнім підприємством Укоопспілки "Кременчуцький експериментально-механічний завод" подано до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2008 рік, у якій декларантом самостійно визначено суму орендної плати згідно з договором оренди земельних ділянок за 2008 рік в розмірі 35542,01 грн.
Працівниками Кременчуцької ОДПІ в період з 03.06.2010 року по 08.06.2010 року проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності ДП Укоопспілки "Кременчуцький експериментально-механічний завод" за 2008 рік.
За результатами перевірки складено акт № 2797/15-227/01733006 від 09.06.2010 року, згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 21 Закону України "Про оренду землі", у зв'язку з чим занижено суму орендної плати за землю за січень - грудень 2008 року в розмірі 35542,03 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 000547/0/1503/0/1929 від 18.06.2010 року, яким позивачу донараховано суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю в загальному розмірі 53313,06 грн., з яких 35542,01 грн. - за основним платежем, 17771,05 грн. - штрафні санкції.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з 2008 року мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, становить 3% від їх грошової оцінки.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач у 2008 році в порушення вимог ст. 21 Закону України "Про оренду землі" здійснював нарахування і сплату орендної плати за землі комунальної власності по договорам оренди землі в розмірі 1,5 % від грошової оцінки землі, замість встановлених Законом 3 % від грошової оцінки, а тому висновок перевірки про заниження позивачем у зазначеному періоді суми орендної плати за землю в розмірі 35542,01 грн. є законним та обґрунтованим.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Згідно ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").
Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 р. № 2535-XII встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Згідно з ч.1 ст. 14 Закону України "Про плату за землю", платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Законом України "Про внесення змін в Закон України від 25.03.2005 р. №2505 "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" пункт 8 частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування", який був чинним на час існування спірних правовідносин, викладено у новій редакції, у відповідності з якою до загальнодержавних податків (обов'язкових платежів) віднесено і плату за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).
Таким чином, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності вважається податковим зобов'язанням з 01.01.2005 р. та справляється в порядку, визначеному Законом України "Про плату за землю" та Законом України "Про оренду землі".
Підпунктом 4 п. 8 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 р. №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та "Пpo внесення змін до деяких законодавчих актів України" викладено в новій редакції частину четверту статті 21 Закону України "Про оренду землі" та встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:
- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю";
- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".
Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній та комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 p. №10-рп/2008 вищенаведені положення пункту 8 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та "Пpo внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008 р. №309-VI внесено зміни до частин 4 статті 21 Закону України "Про оренду землі" та встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:
- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю";
- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".
Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України "Про плату за землю", ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.
Колегія суддів, враховуючи наведене, вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що з 2008 року мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, становить 3% від їх грошової оцінки.
Колегія суддів зазначає, що розмір орендної плати за земельні ділянки може бути збільшений лише за згодою сторін договору, оскільки формами плати за землю виступають податок на землю та орендна плата. Відносини оподаткування не можуть регулюватися на засадах угоди між учасниками, не передбачають укладання договорів стосовно виконання податкового обов'язку, такі відносини регулюються виключно засобами владних приписів з боку держави і не можуть допускати диспозитивності.
Хоча розмір орендної плати за землю є умовою договору оренди, разом з тим орендна плата є формою податку на землю, справляння плати за землю є сферою регулювання податкового законодавства. Сплата обов'язкових платежів до яких віднесено і плату за землю не може залежати від умов договору. Принципові засади такого регулювання закріплені статтею 67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у зв'язку з волевиявленням сторін договору, а у зв'язку зі зміною ставки податку відповідно до закону, то необхідність сплати земельного податку у новому розмірі виникла у позивача незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою Кременчуцької міської ради, як розпорядника земель.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів вважає, що дії відповідача у даних правовідносинах з позивачем кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 19 Конституції України.
За таких обставин, виходячи з приписів ст. 19 Конституції України та приписів ст. ст. 69, 70, 71 КАС України, оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 000547/0/1503/0/1929 від 18.06.2010 року, прийняте Кременчуцькою ОДПІ у Полтавській області на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, відповідає вимогам ч.3 ст. 2 КАС України.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 08.09.2011 р. по справі № 2а-1670/6721/11 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог сторін.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Укоопспілки "Кременчуцький експерементально-механічний завод" залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.09.2011р. по справі № 2а-1670/6721/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П. Судді (підпис) (підпис) Курило Л.В. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.08.2012 |
Оприлюднено | 12.11.2012 |
Номер документу | 27359099 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Бенедик А.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні