Постанова

від 08.09.2011 по справі 2а-1670/6721/11

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6721/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

при секретарі - Ємець Я.М.,

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства Укоопспілки "Кременчуцький експерементально-механічний завод" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

09 серпня 2011 року позивач, Дочірнє підприємство Укоопспілки "Кременчуцький експерементально-механічний завод", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 000547/0/1503/0/1929 від 18.06.2010 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що за результатами документальної невиїзної перевірки, оформленої актом від 09.06.2010 року № 2797/15-227/01733006, Кременчуцькою ОДПІ зроблено висновок про порушення ДП Укоопспілки "Кременчуцький експериментально-механічний завод" ст. 21 Закону України "Про оренду землі", у зв'язку з чим занижено суму орендної плати за землю за період з січня по грудень 2008 року в розмірі 35542,01 грн. На підставі вказаного акту Кременчуцькою ОДПІ 18.06.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 000547/0/1503/0/1929, яким ДП Укоопспілки "Кременчуцький експериментально-механічний завод" визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 53313,06 грн., з яких 35542,01 грн. - за основним платежем, 17771,05 грн. - штрафні санкції.

ДП Укоопспілки "Кременчуцький експериментально-механічний завод" із викладеними в акті № 2797/15-227/01733006 від 09.06.2010 року висновками не погоджується і вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 000547/0/1503/0/1929 від 18.06.2010 року, було прийняте з порушенням діючого законодавства без наявності правових підстав для винесення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки ним було сплачено орендну плату за землю у відповідності до умов договору, який він не мав права та можливості змінити в односторонньому порядку.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просили відмовити у його задоволенні.

У своїх запереченнях посилався на те, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності відповідно до ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування", віднесена до загальнодержавних податків та зборів. Розмір орендної плати визначений ст. 7 Закону України "Про плату за землю" і з 01 січня 2008 року, з урахуванням змін, внесених згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008 року № 309-VІ, повинен був складати не менше трикратного розміру земельного податку (3 % від грошової оцінки землі). Документальною невиїзною перевіркою ДП Укоопспілки "Кременчуцький експериментально-механічний завод" було встановлено, що позивачем по договору оренди земельної ділянки комунальної власності орендна плата зсічня по грудень 2008 року нараховувалася та сплачувалася в розмірі 1,5 % від грошової оцінки землі, у зв'язку з чим встановлено заниження податкового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю. За таких обставин Кременчуцькою ОДПІ було правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, яким позивачу донараховано суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю в загальному розмірі 53313,06 грн., з яких 35542,01 грн. - за основним платежем, 17771,05 грн. - штрафні санкції.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне

Дочірнє підприємство Укоопспілки "Кременчуцький експериментально-механічний завод" зареєстроване 31.05.1998 року, як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області.

Відповідно до договору оренди землі від 24.10.2005 року ДП Укоопспілки "Кременчуцький експериментально-механічний завод" є орендарем земельної ділянки несільськогосподарського призначення (кадастровий № 5310436100:07:003:0222) площею 3,0557 га за адресою: м. Кременчук, вул. Леонова, 96.

Позивачем до Кременчуцької ОДПІ було подано податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2008 рік, у якій декларантом самостійно визначено суму орендної плати згідно з договором оренди земельних ділянок за 2008 рік в розмірі 35542,01 грн.

Працівниками Кременчуцької ОДПІ в період з 03.06.2010 року по 08.06.2010 року проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності ДП Укоопспілки "Кременчуцький експериментально-механічний завод" за 2008 рік.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 21 Закону України "Про оренду землі", у зв'язку з чим занижено суму орендної плати за землю за січень - грудень 2008 року в розмірі 35542,03 грн. Порушення зафіксовано в акті № 2797/15-227/01733006 від 09.06.2010 року, який складений за результатами перевірки.

На підставі акту перевірки відповідачем 18.06.2010 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 000547/0/1503/0/1929, яким позивачу донараховано суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю в загальному розмірі 53313,06 грн., з яких 35542,01 грн. - за основним платежем, 17771,05 грн. - штрафні санкції.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку оспорюваному податковому повідомленню-рішенню Кременчуцької ОДПІ, суд виходить з наступного.

Перевіркою позивача встановлено та підтверджено в ході розгляду справи, що між Кременчуцькою міською радою Полтавської області (орендодавець) та ДП Укоопспілки "Кременчуцький експериментально-механічний завод" (орендар) 24.10.2005 року було укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення кадастровий № 5310436100:007:003:0222) площею 3,0557 га для експлуатації та обслуговування будівель і споруд підприємства, за адресою: м. Кременчук, вул. Леонова, 96.

Відповідно до п. 9 вказаного договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 1,5% від грошової оцінки землі щорічно.

Статтею 2 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 року № 2535-XII встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до п. 8 частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ (в редакції, яка діє з 31.03.2005 року, після внесення змін Законом України від 25.03.2005 року № 2505-IV) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно ч. 1 ст. 17 вказаного Закону сплата податків і зборів (обов'язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.

Таким чином, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності відноситься до загальнодержавних податків і зборів, порядок нарахування та сплати якої регламентований положеннями Закону України "Про плату за землю", Закону України "Про оренду землі".

Статтею 13 Закону України "Про плату за землю" визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 року № 161-XIV (надалі - Закон № 161-XIV) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 21 Закону № 161-XIV орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Частиною 4 ст. 21 Закону № 161-XIV в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, було передбачено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю" та перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Разом з тим, п.п. 4 п. 8 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107-VІ було внесено зміни до ч. 4 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" (набрали чинності з 01.01.2008 року), у зв'язку з чим встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Зміни, внесені п.п. 4 п. 8 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. № 107-VI, були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.

Проте, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів" від 03.06.2008 року № 309- VI ч. 4 ст. 21 Закону № 161-XIV знову була викладена у редакції, яка передбачала аналогічний мінімальний розмір орендної плати - трикратний розмір земельного податку. Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень вказаного Закону, він набрав чинності з дня його опублікування - 04.06.2008 року та застосовується з дня втрати чинності відповідними положеннями розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Положення вказаного Закону неконституційними не визнавалися та є чинними на даний час.

Враховуючи викладене, норми податкового законодавства щодо визначення мінімального розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної форми власності - не менше трикратного розміру земельного податку, діяли з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року (до дня визнання їх неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008), а також з 22.05.2008 року, тобто протягом всього 2008 року та підлягали виконанню платниками вказаного податку.

З огляду на те, що згідно ст. 7 Закону України "Про плату за землю" ставки земельного податку із земель населених пунктів, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі 1 відсотка від їх грошової оцінки, розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в межах населених пунктів у 2008 році повинен був складати не менше 3 відсотків від грошової оцінки земель.

У разі якщо договором оренди передбачений розмір орендної плати за землю є меншим за відповідний розмір земельного податку встановленого Законом, то цей договір є нікчемним в частині визначення розміру земельного податку.

Так, відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно вимог частини 1 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частиною 1 статті 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до частини 2 статті 216 ЦК України, якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Окрім того, згідно до частини 1 статті 217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що вищевказаний договір оренди землі на підставі ст. ст. 216-217 ЦК України є недійсним в частині визначення розміру орендної плати за землю.

Отже, в зв'язку із законодавчою зміною річного розміру орендної плати за землю (крім земель сільськогосподарського призначення) усі договори оренди землі мали б бути приведеними у відповідність до вимог чинного законодавства, і річний розмір орендної плати за землю (крім земель сільськогосподарського призначення) не повинен бути меншим трикратного розміру земельного податку, встановленого Законом № 2535-ХІІ.

Статтею 14 Закону України "Про плату за землю" встановлено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про плату за землю" контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Статтею 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органам державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, надано право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства платниками податків.

З огляду на те, що у податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2008 рік, поданої позивачем до Кременчуцької ОДПІ, позивачем самостійно нараховано орендну плату згідно з договором оренди землі, виходячи із розміру орендної плати в сумі 1,5 % від грошової оцінки землі в сумі за 2008 рік - 35542,01., замість встановленого мінімального розміру - 3 % від грошової оцінки землі, перевіркою констатовано факт заниження розміру орендної плати за 2008 рік в загальному розмірі 35542,01 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач у 2008 році в порушення вимог ст. 21 Закону України "Про оренду землі" здійснював нарахування і сплату орендної плати за землі комунальної власності по договорам оренди землі в розмірі 1,5 % від грошової оцінки землі, замість встановлених Законом 3 % від грошової оцінки, а тому висновок перевірки про заниження позивачем у зазначеному періоді суми орендної плати за землю в розмірі 35542,01 грн. є законним та обґрунтованим.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач довів, що він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, та прийняті ним рішення є правомірними.

З огляду на вищевикладене, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 13 вересня 2011 року.

Суддя І.С. Шевяков