Постанова

від 01.11.2012 по справі 8/241

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2012 р. Справа№ 8/241

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипка І.М.

суддів: Шипка В.В.

Остапенка О.М.

за участю представників сторін:

позивач: не з'явився;

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Чабан К.І., дов. №08-03-29/141-12 від 21.03.2012р.

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

на рішення Господарського суду м. Києва

від 14.07.2011р.

у справі № 8/241 (суддя Катрич В.С.)

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

Володимировича (позивач)

до Відкритого акціонерного товариства "Національна

акціонерна страхова компанія "Оранта" (відповідач)

про стягнення 42 808, 77 грн.

В судовому засіданні 01.11.2012р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.07.2011р. у справі № 8/241 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 42 808,77 грн. страхового відшкодування, 428,08 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 14.07.2011р. у справі № 8/241 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального та матеріального права, оскільки судом неправомірно прийнято до уваги розрахунок страхового відшкодування, наданий позивачем.

Апелянт посилається на невірне обрахування судом розміру франшизи, яка становить 0,5% від страхової суми і складає 1500 грн., а не 1032, 79 грн., як розраховує позивач. Крім цього, апелянт посилається на безпідставність стягнення з нього втрати товарної вартості (ВТВ) в розмірі 12191, 79 грн., оскільки відповідно до п.2.4.2.23 Договору ВТВ не нараховується та не відшкодовується, а виплата страхового відшкодування повинна проводитись без ПДВ.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2012р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2012 року, в зв'язку з виходом головуючого судді Скрипки І.М. з відпустки, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Шипко В.В., Остапенко О.М.

В судових засіданнях апеляційної інстанції розгляд справи відкладався у відповідності до ст. 77 ГПК України, останній раз на 01.11.2012р.

В судове засідання апеляційної інстанції 01.11.2012р. позивач та його представники не з'явились, причини неявки суду не повідомили, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідні докази наявні в матеріалах справи, оскільки їх явка в судове засідання обов"язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 01.11.2012р. представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення - частковому скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.09.2009р. між позивачем (страхувальник) та відповідачем (страховик) було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу № 562428.

Відповідно до умов Договору позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією транспортного засобу "Мазда СХ7", д.н. НОМЕР_1. До страхових випадків за вказаним договором, зокрема, відноситься дорожньо-транспортна пригода (ДТП).

Строк дії договору з 20.08.2009р. по 19.10.2010р. (п.1.11 договору).

З постанови Шосткинського міськрайсуду Сумської області від 13.10.2010р вбачається, що 25.09.2010р. на автодорозі Суми-Путивль-Глухів в с.Піски ОСОБА_3, керуючи автомобілем "Мазда СХ7", д.н. НОМЕР_1 в темну пору доби не обрав безпечної швидкості руху, здійснив наїзд на тварину, внаслідок чого транспортному засобу спричинено механічні пошкодження.

За вчинене правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

27.09.2010р. страхувальник звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування та надав відповідний пакет документів (оригінал договору, копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, розширену довідку ДАІ, копію посвідчення на право керування транспортним засобом, протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду транспортного засобу, протокол пошкоджень транспортного засобу, фотознімки пошкоджень тощо).

Листом № 09-03-09/29128 від 20.12.2010р. відповідач повідомив позивача, що для прийняття остаточного рішення про виплату страхового відшкодування страхувальник має надати додатково наступні документи: копію адміністративних матеріалів, складених працівниками ДАІ за фактом зазначеного ДТП, копію свідоцтва про реєстрацію страхувальника, свідоцтво платника податку за 2010р., надати автомобіль для додаткового огляду в умовах СТО.

Листом від 10.01.2011р. страхувальник направив на адресу відповідача витребувані документи, зазначивши про готовність надати для огляду транспортний засіб.

Листом від 20.01.2011р. позивач повідомив відповідача про те, що у зв'язку з ненаданням страховиком копії висновку експерта про визначення вартості матеріального збитку, позивач замовив проведення експертного обстеження пошкоджень його транспортного засобу. У вказаному листі страхувальник запропонував страховику направити свого уповноваженого представника для присутності та ознайомлення з результатами обстеження.

07.02.2011р. позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування в розмірі 205 526,02 грн., розрахованого на підставі звіту № 13.01 про незалежну оцінку майна (визначення розміру матеріального збитку) автомобіля В«Мазда СХ7В« , д.н. НОМЕР_1, протягом 15 робочих днів з моменту отримання цієї заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі страхового акту № СТО-10-16307/1 від 15.02.2011р. та розрахунку страхового відшкодування, пошкодження транспортного засобу "Мазда СХ7", д.н. НОМЕР_1, внаслідок ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 162 717, 24 грн. вказана сума була перерахована на рахунок позивача 23.02.2011р.

05.03.2011р. позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату недоплаченої частини страхового відшкодування в розмірі 42 808,77 грн. протягом 7 робочих днів з моменту отримання претензії, яка залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Пунктом 3 частини 1 статті 20 Закону України "Про страхування" встановлено, що при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом;

Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 2.9.4.3 Договору добровільного страхування транспортного засобу форми №83 серії УБ № 562428 страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування у терміни, встановлені п.2.11.4 та п.2.11.5 цього Договору.

Згідно з п. 2.11.4 Договору добровільного страхування транспортного засобу №562428 відповідач впродовж 10 робочих днів з моменту одержання всіх необхідних документів повинен скласти страховий акт з визначенням розміру страхового відшкодування та в строк до 15 робочих днів з моменту складання акту здійснити виплату.

Як вбачається з листа Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 05.01.11 № 53/42-12 комісією було встановлено факт порушення відповідачем вимог законодавства про фінансові послуги при веденні страхової справи позивача, у зв'язку з чим було складено відповідний акт.

Згідно Звіту №13,1 про незалежну оцінку майна (визначення матеріального збитку) автомобіля В«Мазда СХ7В« , д.н. НОМЕР_1, проведеного незалежним експертом Гаврильченко О.В. 28.01.2011р. в присутності представника відповідача, про що свідчить його підпис на акті огляду транспортного засобу від 28.01.2011р, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля В«Мазда СХ7В« , д.н. НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 206 558, 81 грн. При цьому до зазначеної суми включено втрату товарної вартості в розмірі 12 191, 79 грн.

Щодо змісту експертного висновку №13,1 від 28.01.2011р. заперечень від відповідача не надходило.

Відповідач, виконуючи свої зобов'язання за Договором добровільного страхування транспортного засобу № 562428 від 19.09.2009р., виплатив своєму страхувальнику страхове відшкодування лише в розмірі 162 717, 24 грн.

Задовольняючи позов в повному обсязі в розмірі 42 808,77 грн., місцевий господарський суд виходив із розрахунку (206 526,02 грн. розмір матеріального збитку згідно Звіту №13,01 -1032, 79 грн. франшизи - 162 717,25 грн. виплаченого відповідачем страхового відшкодування = 42 808,77 грн.)

Однак колегія суддів не може погодитись з таким розрахунком місцевого господарського суду, вважає його помилковим виходячи з наступного.

Відповідно до п.2.15.5.3 договору, укладеного між сторонами, розмір страхового відшкодування визначається за вирахуванням франшизи, обумовленої п.1.3 Договору, яка складає 0,5% від страхової суми, а страхова сума за Договором становить 300 000, 00 грн.(п.1.10 Договору), отже франшиза складає 1 500, 00 грн., а не 1032, 79 грн., як розраховує позивач.

Крім цього, згідно п.2.4.2.23 Договору, не вважається страховим випадком факт пошкодження, знищення чи втрати транспортного засобу та/або застрахованого додаткового обладнання внаслідок втрати товарної вартості, якщо інше не передбачено п.1.9 цього Договору.

Пунктом 1.9 Договору не передбачено відшкодування втрати товарної вартості пошкодженого автомобіля.

Звіту №13,1 про незалежну оцінку майна (визначення матеріального збитку) автомобіля В«Мазда СХ7В« , д.н. НОМЕР_1, проведеного незалежним експертом Гаврильченко О.В. 28.01.2011р. втрата автомобілем товарної вартості складає 12 191, 79 грн.

Відповідно до п.2.12.3 Договору розмір страхового відшкодування за шкоду, заподіяну транспортному засобу визначається виходячи з вартості його відновлювального ремонту.

Відповідно до п.2.12.4 Договору вартість відновлювального ремонту визначаться на підставі висновків аварійного комісара Страховика або спеціаліста узгодженої зі Страховиком експертної організації, зроблених відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів.

Оскільки відповідачем не було надано на вимогу позивача звіт з визначення вартості матеріального збитку його транспортного засобу, позивачем правомірно у відповідності до положень Закону України "Про страхування" було замовлено експертне дослідження транспортного засобу незалежним експертом, про що було повідомлено відповідача листом від 20.01.2011р.

Представник відповідача приймав участь в огляді експертом пошкодженого транспортного засобу 28.01.2011р., про що свідчить його підпис на акті огляду транспортного засобу від 28.01.2011р, обґрунтованих заперечень щодо правильності висновків експерта у Звіті №13,01 відповідачем не подано, отже місцевим господарським судом правомірно прийнято до уваги саме Звіт №13,1 про незалежну оцінку майна (визначення матеріального збитку) автомобіля В«Мазда СХ7В« , д.н. НОМЕР_1, проведений незалежним експертом Гаврильченко О.В. 28.01.2011р.

Що стосується дослідження №ВМ5194АК_18.11-4 від 18.11.2010р, складеного ТОВ "Гарант - АСІСТАНС" на замовлення відповідача, і відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля В«Мазда СХ7В« , д.н. НОМЕР_1, складає 164 217, 24 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з резолютивної частини зазначеного дослідження, воно було проведено на підставі Протоколу огляду автомобіля, який склав аварійний комісар Контребуц М.А. Разом з тим, матеріали дослідження не містять доказів огляду безпосередньо спеціалістами ТОВ "Гарант - АСІСТАНС" пошкодженого автомобіля.

Як вбачається з матеріалів, на підставі яких був зроблений Звіт №13,1 про незалежну оцінку майна (визначення матеріального збитку) автомобіля В«Мазда СХ7В« , д.н. НОМЕР_1, проведений незалежним експертом Гаврильченко О.В. 28.01.2011р., експертом оглядався пошкоджений автомобіль, було виявлено всі наявні пошкодження, у зв"язку з чим у відповідності до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, експерт дійшов обгрунтованого висновку про вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля В«Мазда СХ7В« , д.н. НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, який складає 194 367, 02 грн.

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню недоплачена частина страхового відшкодування в розмірі 30 149, 78 грн., виходячи з наступного розрахунку: 194 367, 02 грн. вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля згідно Звіту №13,01 - 162 717, 24 грн. виплаченого відповідачем страхового відшкодування - 1500, 00 грн. франшизи, передбаченої п.1.3 Договору = 30 149, 78 грн.

При цьому, колегією суддів не приймаються до уваги посилання апелянта на включення до суми 194 367, 02 грн. вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля і суми ПДВ, оскільки Звіт №13,01 не містить даних про включення ПДВ до розміру матеріального збитку, а з калькуляції до Звіту №13,01 не вбачається нарахування ПДВ.

Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", з підстав, викладених у ній, підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 14.07.2011р. у справі №8/241, прийняте із невірним застосуванням норм матеріального права, підлягає частковому скасуванню з викладенням резолютивної частини рішення в редакції постанови Київського апеляційного господарського суду.

У відповідності до ст. 49 ГПК України у зв'язку із частковим задоволенням позову судові витрати за подання позовної заяви покладаються на сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а у зв'язку із частковим задоволенням апеляційної скарги відповідача, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 237, 96 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 14.07.2011р. у справі № 8/241 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) 30 149 (тридцять тисяч сто сорок дев"ять) грн. 78 коп. страхового відшкодування, 301 (триста одна) грн. 49 коп. державного мита та 166 (сто шістдесят шість) грн. 21 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити".

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" 237 (двісті тридцять сім) грн. 96 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду м. Києва видати накази.

5. Матеріали справи № 8/241 повернути до Господарського суду м. Києва.

6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 06.11.2012р.

Головуючий суддя Скрипка І.М.

Судді Шипко В.В.

Остапенко О.М.