Ухвала

від 14.08.2012 по справі 2а-1670/1978/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2012 р.Справа № 2а-1670/1978/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2012р. по справі № 2а-1670/1978/12

за позовом Приватного підприємства "Кремойл"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Легал Світ"

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2012 р. Приватне підприємство "Кремойл" (далі - ПП "Кремойл") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі - Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.11.2011 р. №0010272301/3429, відповідно до якого платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 36 471 грн., в тому числі за основним платежем 24 314 грн., фінансових санкцій у розмірі 12 157 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 р. по справі №2а-1670/1978/12 позов задоволено.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій зазначає про незабезпечення судом першої інстанції повного та всебічного з'ясування обставин адміністративної справи, чим порушено норми ст.159 КАС України, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 р. та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

Позивач вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги з підстав викладених у письмових запереченнях.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Приватне підприємство "Кремойл" зареєстровано 26.01.2007 р. Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області , що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО №682957, має ідентифікаційний номер за ЄДРПОУ 34890793; перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ з 27.01.2007 р. та відповідно до свідоцтва №100168533 є платником податку на додану вартість з 15.03.2007 р.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення від 22.11.2011 р. №0010272301/3429 є акт Кременчуцької ОДПІ у Полтавський області від 08.11.2011р. №7580/23-309/34890793 позапланової виїзної перевірки ТОВ "Кремойл" (код ЄДРПОУ 34890793) з питань правомірності включення сум до податкового кредиту за серпень 2011 р.

Перевіркою встановлено наступні порушення:

- ст.198 та ст. 201 Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток у сумі 24314 грн. за серпень 2011 р.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що доказів правомірності та обґрунтованості винесених податкових повідомлень-рішень відповідачем до суду не надано, вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню у повному обсягу.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно пп.14.1.181 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст. 198 Позаткового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.і 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, виходячи зі змісту статті 198 Податкового кодексу України, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ "Легал Світ" як постачальником та ПП "Кремойл" покупцем від 05.07.2011 р. укладено договір №05-07/ДТ, за умовами якого постачальник зобов'язувався здійснювати поставку, а покупець - приймати та оплачувати нафтопродукти (дизельне паливо) за вільною договірною ціною, шляхом зазначення її в рахунках-фактурах та товарних (видаткових) накладних (п.п.2.1. цього договору). За домовленістю сторін право власності на поставлений товар переходить до покупця в момент підписання товарної (видаткової) накладної уповноваженою особою покупця (п. 1.2. цього договору).

У серпні 2011 р., на виконання умов договору від 05.07.2011 р. №05-07/ДТ між позивачем та ТОВ "Легал Світ" здійснено дві господарські операції з купівлі-продажу дизельного палива, що підтверджують документи, копії яких залучені до матеріалів справи: видаткова накладна від 16.08.2011 р.№лс-16/5, згідно якої ПП "Кремойл" отримав палива у кількості 9050 л., на суму 76925,00 грн. разом з ПДВ; видаткова накладна від 18.08.2011 р.№лс-18/3, згідно якої ПП "Кремойл" отримав палива у кількості 8132 л, на суму 68959,36 грн. разом з ПДВ; рахунк-фактура від 16.08.2011 р. №лс-16/5 (а.с. 135), від 18.08.2011 р. №лс-00018/3 (а.с. 136), банківські виписки про списання з рахунку покупця грошей в сумі 145884,36 грн. в оплату придбаних товарно-матеріальних цінностей (а.с.56-59,75), прибуткова накладна від 16 серпня 2011 року №ПН-0000096, прибуткова накладна від 18.08.2011 р. №ПН-0000097 (а.с. 147), паспорт якості №169-9 (а.с. 54), виписані ТОВ "Легал Світ" в адресу ПП "Кремойл" податкові накладні від 16.08.2011 року №88 та від 18.08.2011 р. №126 (а.с. 60, 76).

Придбані товарно-матеріальні цінності позивачем реалізовано в адресу ТОВ "Агрофірма "Садівник" та ТОВ "Сільмаш", що підтверджується договорами поставки, податковими та видатковими накладними, довіреностями, банківськими виписками, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 61-64, 73, 77-80, 84). Доставку нафтопродуктів контрагентам ПП "Кремойл" здійснено суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, з яким 15.08.2011 р. позивач уклав договір з приводу перевезення вантажу ГСМ автомобільним транспортом (а.с. 65-67). Перевезення вантажу підтверджується товарно-транспортними накладними від 16.08.2011 р. №57 та від 18.08.2011 р. №61, довіреностями на отримання МТЦ (а.с.64, 68, 81),талоном замовника від 16.08.2011 р. №053876, талоном замовника від 18.08.2011 р. №053877, актами виконаних робіт з надання транспортних послуг №17 від 16.08.2011 р. та №18 від 18.08.2011 р.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частиною 1 ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Із акту перевірки вбачається, що податкові накладні від 16.08.2011 року №88 та від 18.08.2011 р. №126 досліджувалися під час проведення перевірки і порушень у їх оформленні перевіряючим не встановлено.

Колегія суддів не знаходить порушень в їх оформленні, не знаходить не відповідності їх змістовності приписам п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем включено до складу податкового кредиту у серпні 2011 р. кошти у сумі 24314 грн., що сплачені контрагенту ТОВ "Легал Світ" в ціні товару загальною вартістю 145 884,36 грн. (в т.ч. ПДВ - 24 314,06 грн.) за укладеним договором від 05.07.2011 р. №05-07/ДТ, на підставі виписаних податкових накладних від 16.08.2011 р.№88 та від 18.08.2011 р. №126, оформлених з дотриманням вимог п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Неприйняття податкових накладних від 16.08.2011 р.№88 та від 18.08.2011 р. №126 відповідач обґрунтовує посиланням на акт перевірки від 08.11.2011р. №7580/23-309/34890793, в якому зазначено, оскільки постачальником ПП "Кремойл" є ТОВ "Легал Світ" (код ЄДРПОУ 37191226) стан 9, до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, неможливо встановити ланцюг постачання товару до виробника чи імпортера та підтвердити достовірність отриманих даних.

Доводи відповідача про відсутність ТОВ "Легал Світ" за місцезнаходженням спростовуються даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно ТОВ "Легал Світ" станом на серпень 2011 року запис про відсутність юридичної особи за вказаною адресою у Єдиному державному реєстрі був відсутнім (а.с. 161-164). Крім того, 22 серпня 2011 року державним реєстратором до Єдиного державного реєстру внесено запис № 1 480 106 0004 047467 про підтвердження відомостей про юридичну особу (а.с. 162).

Також, колегія суддів зазначає, що законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента.

Єдині відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента - це інформація про включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наявність свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ на час здійснення господарських операцій.

Згідно правил ст.18 Закону України від 15.05.2003 р. №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців "встановлено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою,доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ "Легал Світ" на час здійснення господарських операцій із ПП "Кремойл" був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ (а.с.51,52).

За таких обставин позивач не може нести відповідальність та негативні наслідки господарської діяльності контрагента, за умови що операції із ним виконані та підтверджені належним чином.

Крім того, колегія суддів приходить до висновку, що документи надані в підтвердження позовних вимог, які також надавались для перевірки податковому органу, складені з додержанням вимог п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", відповідають положенням ст. 44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 свідчать про перехід матеріальних цінностей в системі господарського обороту між учасниками господарських відносин, вказують про зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що відповідачем не надано доказів на підтвердження правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення 22.11.2011 р. №0010272301/3429, доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2012р. по справі № 2а-1670/1978/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В. Судді Зеленський В.В. Чалий І.С.