Ухвала

від 12.11.2012 по справі 33/35

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

33/35 ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ            УХВАЛА           "12" листопада 2012 р.                                                                                    Справа № 33/35          Колегія суддів  Вищого господарського суду України у складі: Головуючого судді    Кузьменка М.В., судді                             Васищака І.М., судді                             Палій В.М., розглянувши касаційну скаргу          Товариства з обмеженою відповідальністю "Восход" на                                           ухвалу Донецького апеляційного господарського суду                                            від 01.08.2012 р. у справі                          № 33/35 господарського суду Донецької області за позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАМ" до                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Восход" про                                 стягнення 204 848,41 грн. в с т а н о в и л а : Товариство з обмеженою відповідальністю "Восход" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 01.08.2012 р., яка прийнята у справі № 33/35 господарського суду Донецької області. Одночасно подано клопотання про відновлення строку, встановленого для оскарження судового акта в касаційному порядку. Подане клопотання про відновлення пропущеного строку підлягає відхиленню, а подана касаційна скарга  - поверненню  скаржнику з таких підстав. В силу ч. 2 ст. 11113 ГПК України, касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду. Відповідно до ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили. Останній день строку, встановленого для оскарження в касаційному порядку ухвали Донецького апеляційного господарського суду від          01.08.2012 р., для якої не передбачено спеціальний порядок набрання нею законної сили, - 21.08.2012 р. Як вбачається, касаційна скарга, яка подана вдруге, здана в канцелярію Донецького апеляційного господарського суду лише 22.10.2012 р., тобто з порушенням встановленого строку, враховуючи, що первісне подання касаційної скарги з порушенням встановлених вимог не перервало перебігу встановленого строку. Згідно ст. 53 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Звертаючись з клопотанням про відновлення пропущеного строку, скаржник вказує на те, що: - вперше касаційну скаргу було подано з дотриманням встановленого строку, однак, повернуто без розгляду касаційною інстанцією; - після усунення встановлених недоліків касаційна скарга була направлена повторно; - ухвала Вищого господарського суду України отримана лише  22.10.2012 р. Разом з тим, вказані обставини не можуть бути взяті до уваги судом з наступних підстав. Так, ухвала Вищого господарського суду України від 17.09.2012 р. була направлена скаржнику 18.09.2012 р., що підтверджується відміткою про відправлення поштової кореспонденції. При цьому, скаржником не додано жодних доказів отримання ухвали Вищого господарського суду України  22.10.2012 р. (поштового конверту, довідки поштового відділення, тощо). Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.09.2012 р. вперше подана касаційна скарга на прийнятий у справі судовий акт повернута без розгляду на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України. При цьому, судом встановлено, що в порушення ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги скаржником не додано доказів надіслання касаційної скарги та доданих до неї документів позивачу у справі –Товариству з обмеженою відповідальністю "СТАМ", а також, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (а.с. 144-145). Поряд з цим, вимоги щодо підтвердження обставин доказами визначені ст. 33 ГПК України; вимоги щодо додання до касаційної скарги доказів сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у             справі –ч. 4 ст. 111 ГПК України; строки оскарження у касаційному порядку –ст. 110 ГПК України. Отже, положення вищенаведених норм мали бути відомі ще під час першого звернення з касаційною скаргою та дотримані скаржником. Таким чином, встановлений строк пропущено внаслідок недотримання визначених чинним законодавством вимог, що не може бути визнано поважною причиною пропущення такого строку. З огляду на наведене, відсутні підстави для відновлення пропущеного строку. Відхилення клопотання про відновлення пропущеного строку, встановленого для подання касаційної скарги, є підставою для повернення поданої касаційної скарги скаржнику. Також, колегія суддів зазначає, що скаржник не надав доказів сплати судового збору, одночасно звернувшись з клопотанням про звільнення від сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України "Про судовий збір" у зв'язку з складним фінансовим положенням підприємства. Так, основні вимоги до форми і змісту касаційної скарги викладені у ст. 111 ГПК України. Зокрема, відповідно до ч.4 названої статті, до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору. Згідно п.4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі. Перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, визначений статтею 5 Закону України "Про судовий збір", і є вичерпним. Названа стаття не визнає Товариство з обмеженою відповідальністю "Восход" таким, що звільняється від сплати судового збору. Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Аналіз правового змісту зазначеної норми свідчить про те, що звільнення скаржника від сплати судового збору є правом суду і може мати місце за наявності виключних обставин. Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу ч.2 ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Проте, Товариством з обмеженою відповідальністю "Восход", яке навіть не порушувало питання щодо відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи зменшення його розміру, не надано жодних доказів та                         не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність належних підстав для звільнення його від сплати судового збору. Оскільки звільнення від сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку скаржником не доведено, то колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору. Допущені скаржником порушення є підставою для повернення касаційної скарги. На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 53, 86, п.п. 4, 5  ч. 1                       ст. 1113 ГПК України,  колегія суддів у х в а л и л а: 1.          У задоволенні клопотання про відновлення строку, встановленого для оскарження судового акта в касаційному порядку, відмовити. 2.          Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Восход" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від        01.08.2012 р. у справі №33/35 господарського суду Донецької області та додані до неї документи повернути. Головуючий суддя                                           М.В.Кузьменко                                                                                                                                                                      Суддя                                                                  І.М.Васищак Суддя                                                                  В.М.Палій