Рішення

від 26.03.2013 по справі 33/35

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.03.13 р. Справа № 33/35

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Стам», м.Дніпропетровськ (ідентифікаційний код 23937011)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк (ідентифікаційний код 31018243)

про стягнення основного боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 192349,41грн., 3% річних у розмірі 12499,00грн.

за участю представників:

від позивача: Мироненко Е.Ю. за довіреністю від 12.12.2012р.,

від відповідача: не з'явився.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Стам», м.Дніпропетровськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк про стягнення основного боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 192349,41грн., 3% річних у розмірі 12499,00грн.

Ухвалою від 05.05.2011р. господарський суд Донецької області порушив провадження у справі №33/35.

24.05.2011р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла зустрічна позовна заява б/н від 23.05.2011р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Стам», м.Дніпропетровськ про визнання акту прийомки виконаних підрядних робіт за червень 2008 року недійсним.

Ухвалою від 24.05.2011р. господарський суд Донецької області повернув зазначену зустрічну позовну заяву Товариству з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк без розгляду на підставі ст.60, .п.п 4, 10 ч.1. ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

30.05.2011р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла апеляційна скарга б/н від 30.05.2011р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк на вищезазначену ухвалу господарського суду Донецької області від 24.05.2011р. по справі №33/35.

Ухвалою від 30.05.2011р. господарський суд зупинив провадження у справі №33/35 у зв'язку з необхідністю направлення апеляційної скарги та матеріалів справи на адресу Донецького апеляційного господарського суду на підставі ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку із закінченням апеляційного та касаційного провадження, на адресу господарського суду Донецької області повернулись матеріали справи №33/35.

Ухвалою від 17.04.2012р. господарський суд Донецької області поновив провадження у справі №33/35 та призначив останню до розгляду.

20.04.2012р. на адресу господарського суду Донецької області надійшов запит справи №33/35 Донецького апеляційного господарського суду, у зв'язку із надходженням касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк б/н від 20.04.2012р. на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 01.12.2011р. по справі №33/35.

Ухвалою від 23.04.2012р. господарський суд зупинив провадження у справі №33/35 на підставі ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з необхідністю надіслання матеріалів справи на адресу Донецького апеляційного господарського суду.

У зв'язку із закінченням касаційного провадження на адресу господарського суду Донецької області повернулись матеріали справи №33/35.

Ухвалою від 20.12.2012р. господарський суд Донецької області поновив провадження у справі №33/35 та призначив останню до розгляду.

25.12.2012р. на адресу господарського суду Донецької області надійшло клопотання б/н від 25.12.2012р. відповідача про зупинення провадження у справі №33/35 до вирішення по суті пов'язаної із нею справою №5006/16/138пд/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Стам», м.Дніпропетровськ про визнання договору б/н від 20.02.2007р. недійсним.

Ухвалою від 02.01.2013р. господарський суд Донецької області зупинив провадження у справі №33/35 на підставі ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України до вирішення по суті справи №5006/16/138пд/2012.

01.03.2013р. на адресу господарського суду надійшла заява позивача про поновлення провадження у справі №33/35 у зв'язку із закінченням розгляду справи №33/35 та набранням рішення від 29.01.2013р. по вказаній справі законної сили, до якої додано копію рішення господарського суду Донецької області від 29.01.2013р. по справі «5006/16/138пд/2012.

Ухвалою від 14.03.2013р. господарський суд Донецької області поновив провадження у справі №33/35 та призначив останню до розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення з боку відповідача зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт за договором на виконання робіт з ремонту будівлі кафе, розташованого за адресою: Театральний бульвар, 4в м.Дніпропетровськ б/н від 20.02.2007р., внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 142474,80грн. та підстави для нарахування 3% річних у розмірі 12499,00грн. та інфляційних втрат у розмірі 49874,61грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору на виконання робіт по ремонту будівлі кафе, розташованого за адресою: Театральний бульвар, 4 в м.Дніпропетровськ б/н від 20.02.2007р., платіжних доручень №4206 від 12.03.2008р., №4432 від 03.04.2008р., №4474 від 09.04.2008р., №4606 від 25.04.2008р., №4763 від 12.05.2008р., №4952 від 29.05.2008р., актів приймання виконаних підрядних робіт за травень 2007р., за червень 2007р., за серпень 2007р., за грудень 2007р., за березень 2008р., за червень 2008р., довідок про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2007р., за червень 2007р., за серпень 2007р., за грудень 2007р., за березень 2008р., за червень 2008р., акту звіряння взаємних розрахунків з 01.01.2007р. по 31.03.2011р., листів №20/04-1 від 20.04.2011р., №20/04-2 від 20.04.2011р. та доказів їх направлення.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 530, 610, 611, 612, 625, 875, 854 Цивільного кодексу України, ст. 173, 174, 175, 193, 317, 321 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 12 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач, який належним чином був повідомлений ухвалами господарського суду, які направлялись на адресу відповідача, визначену згідно витягу з ЄДР, про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не з'явився, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

26.03.2013р. позивачем надано пояснення, за змістом якого зазначено, що з метою затягування розгляду позову по суті ТОВ «Восход», зловживає своїми процесуальними правами, внаслідок чого справа №33/35 залишається не розглянутою на протязі двох років, у зв'язку із чим копії для долучення до матеріалів справи звіряння взаємних розрахунків з 01.01.2007р. по 31.12.2007р., листа №7866 від 05.07.2011р.,

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представника позивача, суд встановив:

20.02.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Восход» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Стам» (підрядник) укладено договір на виконання робіт з ремонту будівлі кафе розташованого за адресою: театральний бульвар, 4 в м.Дніпропетровськ б/н (далі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи з ремонту будівлі кафе, розташованого за адресою: Театральний бульвар, 4 в м.Дніпропетровськ, в подальшому іменується об'єкт, згідно проектно-кошторисної документації, затвердженої замовником (п.1.1. Договору).

Замовник зобов'язується забезпечити фінансування ремонтних робіт по об'єкту та прийняти їх виконання на умовах цього договору (п.1.2. Договору).

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору.

Рішенням господарського суду Донецької області від 29.01.2013р. по справі №5006/16/138пд/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Стам», м.Дніпропетровськ про визнання договору б/н від 20.02.2007р. недійсним в позовних вимогах відмовлено, яке не оскаржено та набуло чинності 14.02.2013р.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено вартість робіт та порядок їх оплати за договором.

За п.6.1.1. Договору здача-прийомка виконаних ремонтних робіт на об'єкті оформлюється по мірі їх виконання актом форми КБ-2в та довідкою форми КБ-3, затвердженими наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, які підписуються уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п.6.2. Договору замовник протягом 7 (семи) календарних днів з дня отримання акту здавання-приймання виконаних ремонтних робіт форми КБ-2в та довідки форми КБ-3 в 2 (двох) екземплярах, повинен прийняти роботу, підписати акти та довідку та 2 (два) екземпляри підписаних акту здавання-приймання виконаних ремонтних робіт та довідки про вартість виконаних ремонтних робіт повернути підряднику.

Так, сторонами складено довідки про вартість виконаних підрядних робіт та акти приймання виконаних підрядних робіт за травень 2007р. на суму 551749,20грн., за червень 2007р. - 433881,60грн., за серпень 2007р. - 522122,40грн., за грудень 2007р. - 147578,40грн., за березень 2008р. - 169115,60грн., за червень 2008р. - 25137,60грн., що разом становить 1849584,48грн., які підписані з обох сторін та підписи скріплені відбитками печаток підприємств. Отже, суд робить висновок, що виконані роботи прийняті замовником без заперечень.

Відповідно до п.4.4. Договору оплату виконаних ремонтних робіт на об'єкті замовник повинен здійснювати щомісячно протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту підписання між замовником та підрядником акту здачі-прийомки виконаних робіт по формі КБ-2в.

Як вбачається з матеріалів справи, замовником сплачено на користь підрядника за виконані роботи грошові кошти у розмірі 1707000,00грн., про що свідчать платіжні доручення, копії яких наявні в матеріалах справи.

Отже, не сплаченими залишились виконані роботи частково за актом виконаних робіт за березень 2008р. від 12.05.2008р. у розмірі 117337,20грн., та повністю за актом виконаних робіт за червень 2008р. від 30.06.2008р. у розмірі 25137,60грн.

Враховуючи умови Договору, заборгованість у розмірі 117337,20грн. за актом виконаних робіт за березень 2008р. виникла з 18.05.2008р., заборгованість у розмірі 25137,60грн. за актом за червень 2008р. виникла з 06.07.2008р.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів погашення вищезазначеної заборгованості відповідачем суду не представлено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 142474,80грн. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 49874,61грн. та 3% річних у розмірі 12499,00грн. за період з 18.05.2008р. по 28.04.2011р. на суму 117337,20грн., з 06.07.2008р. по 28.04.2011р. на суму 25137,60грн.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» за період визначений позивачем, який не суперечить приписам чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що при здійсненні розрахунку вищевказаних нарахувань позивачем допущено помилку в частині визначення суми нарахування 3 % річних. Здійснивши самостійно перерахунок 3% річних, судом встановлено, що сума відповідного нарахування, яка підлягає стягненню становить 12491,98грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», судом встановлено, що визначена позивачем сума вказаного нарахування не суперечить приписам чинного законодавства, у зв'язку із чим, інфляційні втрати у розмірі 49874,61грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем до позовної заяви додано заяву про забезпечення позову, якою останній просить суд накласти арешт на належну Товариству з обмеженою відповідальністю «Восход» на праві власності будівлю кафе літ А-2 з прибудовою літ.А1-2, яка розташована за адресою: м.Дніпропетровськ, бульвар Театральний, буд.4, а також на будь-яке інше належне ТОВ «Восход» нерухоме майно, до прийняття судового рішення по суті справи, та винести відповідну ухвалу суду.

Підстави подання заяви про вжиття запобіжних заходів та порядок вжиття заходів забезпечення позову визначені розділом Х ГПК України.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Вичерпний перелік підстав забезпечення позову міститься в ст. 67 ГПК України, серед них вказана правова норма визначає:

накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

заборону відповідачеві вчиняти певні дії;

заборону іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд приймає до уваги, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.06р. №9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст.33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст. ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.

Позивач належних та допустимих у розумінні ст.ст.33-34 ГПК України, доказів, що підтверджують можливість виникнення чи наявності обставин, які у подальшому можуть утруднити чи зробити неможливим провадження у справі не надав.

Посилання позивача на той факт, що з огляду на очевидні затягування судового процесу з боку ТОВ «Восход» та загрозу порушення прав та законних інтересів ТОВ фірма «Стам» у зв'язку із тим, що з боку ТОВ «Восход», до ухвалення рішення у справі, можуть бути вчинені дії щодо відчуження належного на праві власності нерухомого майна, що в свою чергу, з огляду на відсутність грошових коштів у ТОВ «Восход», унеможливить виконання рішення суду, за своєю суттю є припущенням, що не може бути підставою застосування заходів забезпечення позову.

З огляду на наведене, заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову слід залишити без задоволення.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 610, 612, 625, 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Стам», м.Дніпропетровськ до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк про стягнення основного боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 192349,41грн., 3% річних у розмірі 12499,00грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход» (83102, м.Донецьк, проспект Ленінський, буд.11Б, ідентифікаційний код 31018243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Стам» (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна В.І. Леніна, буд.29, ідентифікаційний код 23937011) суму основної заборгованості у розмірі 142474,80грн., 3% річних в розмірі 12491,98грн., інфляційних втрат в розмірі 49874,61грн., судовий збір у розмірі 2048,41грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 26.03.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 01.04.2013р.

Суддя Сич Ю.В.