Постанова

від 06.11.2012 по справі 5011-62/2637-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2012 р. Справа № 5011-62/2637-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенко М.Д., суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. -доповідач, розглянув касаційні скарги 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд" 2.ОСОБА_6 3. ОСОБА_5 на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.08.2012р. та рішеннягосподарського суду міста Києва від 11.04.2012р. у справі№ 5011-62/2637-2012 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Юнона" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрферроінвест" за участютретьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_6 провизнання недійсними договорів та застосування наслідків недійсності правочину,

За участю представників:

- позивача: Отцевич Є.Ю., дов. б/н від 12.01.2012р.;

- відповідача1: Кардашевська Т.В., дов. №142 від 05.11.2012р.; Пархоменко В.М., дов. №36 від 02.04.2012р.; Несвіт В.Б., дов. №143 від 05.11.2012р.; Яговенко І.О., дов. №72 від 25.06.2012р.;

- відповідача2: не з'явилися;

- третьої особи: не з'явилися;

- скаржника-ОСОБА_5 ОСОБА_13, дов. №690 від 11.10.2012р.;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнона" звернулося господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрферроінвест" про визнання недійсним договору №7 від 19.10.2009р. про відступлення права вимоги, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнона" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрферроінвест", визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав №14/35 від 23.01.2009р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнона" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промбуд"; стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнона" грошових коштів в сумі 6700000грн., що були отримані Товариством з обмеженою відповідальністю "Промбуд" за договором №14/35 від 23.01.2009р. купівлі-продажу майнових прав.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.04.2012р. у справі № 5011-62/2637-2012 (суддя Любченко М.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2012р. (колегія суддів у складі головуючого судді Сулім В.В., суддів Тарасенко К.В., Корсакова Г.В.), задоволено повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнона" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрферроінвест". Визнано недійсним договір №7 від 19.10.2009р. про відступлення права вимоги, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнона" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрферроінвест". Визнано недійсним договір купівлі-продажу майнових прав №14/35 від 23.01.2009р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнона" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промбуд". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнона" грошові кошти в сумі 6700000грн., що були отримані Товариством з обмеженою відповідальністю "Промбуд" за договором №14/35 від 23.01.2009р. купівлі-продажу майнових прав, а також судовий збір в сумі 64916,5грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрферроінвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнона" судовий збір в сумі 536,5грн.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, відповідач-1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2012р. та рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2012р. у справі № 5011-62/2637-2012 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заявлене скаржником клопотання про зупинення виконання рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2012р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2012р. у справі № 5011-62/2637-2012 до закінчення їх перегляду в порядку касації колегією суддів касаційної інстанції не задовольняється, оскільки у відповідності до ст.121 1 ГПК України є правом, а не обов'язком суду касаційної інстанції, а також через ненадання заявником доказів видачі наказу на виконання рішення суду у даній справі та наявності постанови державної виконавчої служби про відкриття провадження з виконання цього наказу.

Позивачем подано відзив на касаційну скаргу відповідача-1, в якому просить оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, третя особа - ОСОБА_6 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2012р. та рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2012р. у справі № 5011-62/2637-2012 та припинити провадження у справі.

ОСОБА_5 також не погодився з прийнятими у справі судовими актами, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2012р. та рішення господарського суду м. Києва від 11.04.2012р. у справі № 5011-62/2637-2012, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, касаційні скарги, відзив на касаційну скаргу відповідача-1, заслухавши суддю-доповідача, представників учасників судового процесу, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, 23.01.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнона" (покупець) в особі директора Кізілова О.В., який діяв на підставі статуту, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промбуд" (продавець) в особі генерального директора Пархоменка О.Й., який діяв на підставі статуту, був укладений договір купівлі-продажу майнових прав №14/35, предметом якого відповідно до п.1.1 договору є зобов'язання продавця продати, а покупця придбати майнові права на квартири загальною площею 322,24кв.м у житловому будинку АДРЕСА_1 на умовах та в порядку, що визначені в цьому договорі, а саме: 3-кімнатну квартиру №НОМЕР_1 на четвертому поверсі, 1-а секція, загальною площею 89,03кв.м; 2-кімнатну квартиру №НОМЕР_3 на четвертому поверсі, 2-а секція, загальною площею 77,91кв.м; 2-кімнатну квартиру №НОМЕР_2, 6-й поверх, 2-а секція, загальною площею 77,91кв.м; 2-кімнатну квартиру №НОМЕР_4, 12-й поверх, 2-а секція, загальною площею 77,91кв.м.

З умов, визначених сторонами у п.1.2, 1.3, 1.4 договору судами попередніх інстанцій з'ясовано, що під майновими правами сторони розуміють право покупця набути у власність квартири, характеристики яких визначаються відповідно із проектною документацією, у відповідних договорах або додаткових угодах до цього договору. Продавець зобов'язаний передати покупцю майнові права на квартири після повної сплати їх вартості, передбаченої цим договором, а покупець прийняти їх. Передача та приймання майнових прав здійснюється сторонами за актом приймання-передачі майнових прав.

У розділі 3 спірного правочину сторони узгодили, що покупець зобов'язується оплатити компанії майнові права за квартири в розмірі 7349080,36грн. не пізніше трьох робочих днів з дати підписання цього договору.

25.06.2009р. між позивачем та відповідачем-1 була укладена додаткова угода №1 до договору купівлі-продажу №14/35 від 23.01.2009р., за умовами якої п.2.3.1 договору викладено у наступній редакції: "Сторони домовились, що покупець може до запланованої дати введення будинку в експлуатацію відступити право вимоги та свої зобов'язання за цим договором на користь третьої особи.

Водночас судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.10.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнона" (первісний кредитор) в особі директора Кізілова О.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрферроінвест" (новий кредитор) в особі генерального директора Стеценко В.В. був укладений договір про відступлення права вимоги №7, за умовами п.1.1, п.1.2 якого первісний кредитор передає новому кредиторові, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові і стає кредитором за договором купівлі-продажу №14/35 від 23.01.2009р. майнових прав (основний договір), укладений між позивачем та відповідачем-1. За цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за основним договором.

Зі змісту п.10.1, п.10.4 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнона" (в редакції, яка діяла на момент укладання спірних договорів) вищим органом товариства є загальні збори учасників. Виключною компетенцією загальних зборів учасників товариства є прийняття рішення щодо відчуження майна товариства; надання дозволу директору товариства або виконуючому його обов'язки вчиняти правочини з одним контрагентом за один рік на суму, що перевищує 100000грн.

Врахував зазначене, приписи ст.ст.16, 80, 92, 97, 145, 215, 216 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 4 Закону України "Про господарські товариства", а також передбачений статутом позивача перелік виключних повноважень вищого органу керівництва юридичної особи, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, що перелічені у п.10.4 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнона" функції загальних зборів учасників не можуть бути передані будь-якому іншому органу товариства, в тому числі, директору.

Судами попередніх інстанцій також зазначено, що за змістом п.11.1, 11.3 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнона" виконавчим органом підприємства є директор, який здійснює керівництво поточною діяльністю товариства та виконання рішень зборів. У компетенцію директора входять всі питання, пов'язані з повсякденню діяльністю товариства, які можуть бути вирішені в рамках і на основі принципових напрямів в політиці товариства, прийнятій зборами, крім питань, віднесених до виключної компетенції зборів. Директор уповноважений без довіреності здійснювати дії від імені товариства, укладати договори в межах, встановлених статутом; самостійно приймати рішення про підписання (укладання) правочинів (контрактів) за винятком тих, на підписання (укладання) яких відповідно до цього статуту потрібно одержати обов'язковий дозвіл зборів засновників (учасників); укладати в України та за її межами договори та інші угоди, вирішувати інші питання в межах прав, що надані йому зборами учасників.

Врахував вищевикладене, приписи ст.62 Закону України "Про господарські товариства", суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що положеннями статуту позивача компетенція директора на вчинення від імені товариства певних дій, в тому числі, стосовно розпорядження майном юридичної особи, підписання правочинів з одним контрагентом за один рік на суму, що перевищує 100000грн. обмежена наявністю рішення з визначених питань вищого органу товариства.

Здійснив аналіз матеріалів справи у відповідності до ст.43 ГПК України, надав правову оцінку оспорюваним договорам, суди попередніх інстанцій вказали, що оскільки ціною договору купівлі-продажу позивачем та відповідачем-1 визначено 7349080,36грн., а за договором про відступлення права вимоги передавалися майнові права за винагороду на суму 6700000грн., а також укладення цих правочинів кожний з одним контрагентом та в один рік на суму, що перевищує 100000грн., суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що підписанню зазначених договорів директором позивача повинно було передувати надання вищим органом товариства відповідного дозволу шляхом прийняття зборами учасників певного рішення.

Зі здійсненого аналізу матеріалів справи у відповідності до ст.43 ГПК України суди попередніх інстанцій з'ясували, що зборами учасників позивача не приймалося рішень щодо надання директору товариства Кізілову О.В. дозволу на підписання договору купівлі-продажу №14/35 від 23.01.2009р. майнових прав та договору №7 від 19.10.2009р. про відступлення права вимоги. Зважаючи на вказані обставини, місцевий господарський суд, з яким підставно погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, що спірні договори підписані від імені позивача директором Кізіловим О.В. з перевищенням повноважень, всупереч ст.203 Цивільного кодексу України, внаслідок чого визнав їх недійсними на підставі ст.215 Цивільного кодексу України.

Поряд з цим, судами попередніх інстанцій враховано умови п.1.4 договору №14/35 від 23.01.2009р., за яким передача та приймання майнових прав здійснюється сторонами за актом приймання-передачі майнових прав. Покупець набуває право власності на майнові права у повному обсязі лише після оформлення акту прийому-передачі майнових прав. Покупець, після набуття права власності на майнові права на квартири та введення будинку в експлуатацію, має право володіти та користуватися квартирами без обмежень та, за сприяння продавця, зобов'язується самостійно оформити правовстановлюючі документи на квартири.

Врахував приписи ст.ст.328, 334 Цивільного кодексу України, передбачений умовами спірного договору момент переходу права власності, суди попередніх інстанцій встановили, що право власності у позивача, як покупця за договором №14/35 від 23.01.2009р., виникає з моменту підписання з відповідачем-1 акту приймання-передачі майнових прав, який відповідачем-1 не був наданий суду першої інстанції, дійшли вірного висновку, що до позивача не перейшло право власності на майнові права на квартири, розташовані у житловому будинку по АДРЕСА_1, а тому на дату укладення спірного договору №7 від 19.10.2009р. про відступлення права вимоги у позивача ще не виникло права власності на майнові права, право вимоги за якими було передано відповідачу-2. З огляду на зазначене, приписи ст.514 Цивільного кодексу України, вказав, що заміна кредитора можлива тільки у зобов'язанні, існуючому на момент укладення угоди про уступку права вимоги, і тільки у відношенні прав (вимог), що виникли на момент укладення цієї угоди, якщо інше не встановлено договором або законом, суд першої інстанції, з яким підставно погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про укладення договору №7 від 19.10.2009р. про відступлення права вимоги з порушенням вимог ст.514 Цивільного кодексу України, внаслідок чого визнав його недійсним на підставі ст.215 Цивільного кодексу України.

Водночас, підставно задовольняючи заявлену позивачем вимогу про стягнення з відповідача-1 в порядку реституції 6700000грн., сплачених позивачем відповідачу-1 за договором купівлі-продажу №14/35 від 23.01.2009р., суди попередніх інстанцій врахували приписи ст.16, ч.ч.1, 5 ст.216 ЦК України, ст.20 ГК України, вищевикладені обставини, встановлені ними на підставі здійсненого аналізу матеріалів справи у відповідності до ст.43 ГПК України, щодо недійсності договору купівлі-продажу №14/35 від 23.01.2009р., сплату за ним позивачем відповідачу-1 6700000грн. за платіжними дорученнями від 23.01.2009р. №3 та №4, відсутність доказів вчинення відповідачем-1 дій на виконання цього договору.

У відповідності до ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду, якою залишено без змін рішення місцевого господарського суду, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційних скарг не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції та зводяться до переоцінки встановлених обставин справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржників.

Водночас, враховуючи приписи ч.1, пп.1, 2, 5 п. 2 ч. 2 ст.4, ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір", ст.13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", з відповідача-1 необхідно стягнути на користь державного бюджету судовий збір на суму 214,6грн., недоплачений при подачі касаційної скарги (751,1грн. (за вимоги про визнання правочину недійсним) + 32190грн. (1% від 6700000грн.) -32726,5грн.).

Керуючись ст.ст.49, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд", ОСОБА_6, ОСОБА_5 залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2012р. у справі № 5011-62/2637-2012 -без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання касаційних скарг покласти на скаржників.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд" (03038, м. Київ, вул. Ямська, 35, код ЄДРПОУ 31301476) на користь державного бюджету (рахунок-31211254700007; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м.Києві; отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва; код банку -820019; код отримувача (код за ЄДРПОУ) -38004897; код бюджетної класифікації 22030004, символ звітності банку 254) 214(двісті чотирнадцять)грн.60коп. судового збору . Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Головуючий суддя:М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко