Рішення

від 30.10.2012 по справі 5020-915/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2012 року справа № 5020-915/2012 За позовом Компанії „Гранада Логістікс С.А." (Granada Logistics S.A.),

ідентифікаційний номер 2049561

(Heywood House, South Hill, Anguilla British West Indies)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1

(АДРЕСА_1)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Державне підприємство „Севастопольський морський торговельний порт",

ідентифікаційний код 01125548

(99011, м. Севастополь, пл. Нахімова, буд. 5);

2) Державне підприємство „Ялтинський морський торговельний порт", ідентифікаційний код 01125591

(68601, АР Крим, м. Ялта, вул. Рузвельта, буд. 5);

3) Державне підприємство „Дельта-Лоцман",

ідентифікаційний код 25374003

(54017, м. Миколаїв, вул. Лягіна, буд. 27);

4) Державна установа „Держгідрографія",

ідентифікаційний код 21720000

(04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26);

5) Товариство з обмеженою відповідальністю „Акар",

ідентифікаційний код 19448418

(99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, буд. 1);

6) Державна податкова служба України

(04655, м.Київ-53, Львівська площа, 8);

7) Державна казначейська служба

(01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6)

про стягнення 15 544,51 доларів США,

Суддя Головко В.О.,

Представники учасників судового процесу:

позивач (Гранада Логістікс С.А.) -Лавренко А.В. -представник, довіреність від 19.04.2012;

відповідач (ФОП ОСОБА_2) -ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_2, виданий Ленінським РВ УМВС України в м. Севастополі 11.04.1996; ОСОБА_4 -представник, довіреність № 2179 від 04.09.2012;

третя особа (Державне підприємство „Севастопольський морський торговельний порт") -Дем'яненко В.Ю. -представник, довіреність № ДВ-103 від 18.06.2012;

третя особа (Державне підприємство „Ялтинський морський торговельний порт") -явку уповноваженого представника не забезпечила;

третя особа (Державне підприємство „Дельта-Лоцман") - Берестовенко Р.Г. -представник, довіреність № 52 від 17.07.2012;

третя особа (Державна установа „Держгідрографія") -явку уповноваженого представника не забезпечила;

третя особа (Товариство з обмеженою відповідальністю „Акар") -Лимаренко С.А. -представник, довіреність № 391/2012 від 18.09.2012;

третя особа (Державна податкова служба України) -явку уповноваженого представника не забезпечила;

третя особа (Державна казначейська служба) -явку уповноваженого представника не забезпечила.

Обставини справи:

15.08.2012 Компанія „Гранада Логістікс С.А." (Granada Logistics S.A.) (далі -позивач) звернулась до господарського суду міста Севастополя (далі -суд) з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі -відповідач) про стягнення 16 152,04 доларів США.

Позовні вимоги з посиланням на пункт 5.16 статті 5 Закону України „Про податок на додану вартість", пункт 197.9 статті 197 Податкового кодексу України та статті 1212 Цивільного кодексу України вмотивовані тим, що позивач як іноземна компанія -власник теплоходу „ОМЕGА-G", що виконував міжнародні перевезення пасажирів, їхнього багажу та вантажів, звільнений від сплати ПДВ по операціях з надання послуг, які включаються до складу портових зборів. Проте, відповідач як морський агент виставляв позивачеві рахунки з урахуванням ПДВ, а позивач оплатив ці рахунки в повному обсязі. Таким чином, відповідач безпідставно отримав 16 152,04 доларів США податку на додану вартість, а тому має повернути ці кошти позивачеві.

Ухвалою суду від 17.08.2012 порушено провадження у справі.

Ухвалою від 05.09.2012 до участі у справі залучені треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне підприємство „Севастопольський морський торговельний порт", Державне підприємство „Ялтинський морський торговельний порт", Державне підприємство „Дельта-Лоцман", Державна установа „Держгідрографія", Товариство з обмеженою відповідальністю „Акар" /том 1, арк. с. 134-137/, а ухвалою від 15.10.2012 -Державна казначейська служба України та Державна податкова служба України /том 3, арк. с. 101-104/.

Під час судового засідання 29.10.2012 представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог до 15 544,51 доларів США /том 4, арк. с. 1-2/. Зважаючи на положення частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України, яка надає позивачу право зменшити розмір позовних вимог до ухвалення рішення у справі, суд прийняв зменшення розміру позовних вимог до суми 15 544,51 доларів США, про що зазначено у протоколі судового засідання від 29.10.2012.

Представник позивача у судовому засіданні надав суду пояснення по суті позовних вимог, позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві /том 1, арк. с. 3-7/ та письмових поясненнях по суті спору /том 2, арк. с. 41-43/.

Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов /том 1, арк. с. 91-96/ та у доповненні до відзиву від 29.10.2012 /том 4, арк. с. 4-5/, посилаючись, зокрема, на те, що морський агент фізична особа-підприємець ОСОБА_2 не є належним відповідачем, оскільки спірна сума не залишилась у його розпорядженні, а була сплачена ним як податок на додану вартість іншим господарюючим суб'єктам у складі плати за їх послуги та в кінцевому випадку надійшла до Державного бюджету.

Державне підприємство „Севастопольський морський торговельний порт" у своїх поясненнях заперечувало проти задоволення судом позову, посилаючись на те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення від оподаткування ПДВ послуг, що надавались судну позивача, а також належних доказів перерахування морському агенту фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 грошових коштів саме з цільовим призначенням -ПДВ /том 3, арк. с. 85-86/.

Державне підприємство „Ялтинський морський торговельний порт" також надало пояснення по суті спору, в яких просило суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що судно „ОМЕGА-G" не здійснювало регулярні міжнародні перевезення пасажирів, їхнього багажу чи вантажу, а тому не звільняється від сплати ПДВ /том 3, арк. с. 147-149/.

Державне підприємство „Дельта-Лоцман" проти позову заперечувало з підстав, викладених у письмових поясненнях /том 3, арк. с. 7-13/. Зокрема, третя особа (ДП „Дельта-Лоцман") зазначила, що статтею 84 Кодексу торговельного мореплавства встановлений вичерпний перелік портових зборів, до складу яких збір за послуги служби регулювання руху суден та лоцманський збір не входять. Крім того, ДП „Дельта-Лоцман" зауважує, що спірна сума не може вважатись отриманою відповідачем без достатніх правових підстав та збереженою у себе за рахунок позивача, оскільки набувачем у даному випадку є Державний бюджет України. За таких обставин ДП „Дельта-Лоцман" вважає, що до спірних правовідносин положення цивільного законодавства застосуванню не підлягають.

Державна установа „Держгідрографія" надала суду письмові пояснення по суті позовних вимог, у яких зазначила, що рахунки на сплату маякового збору, які передбачені договором від 24.02.2010 № 902-МЗ, були виставлені відповідачу без врахування податку на додану вартість, згідно з чинним законодавством /том 2, арк. с. 1-3/.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Акар" вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, та зазначає, що рахунки на оплату наданих ТОВ „Акар" послуг з обслуговування судна „ОМЕGА-G" за договором № 2507 від 26.02.2010 були виставлені відповідачу з податком на додану вартість згідно з чинним у 2010 році законодавством України /том 3, арк. с. 87/.

Треті особи (Державна податкова служба України та Державна казначейська служба України) явку своїх повноважних представників у судове засідання 29.10.2012 не забезпечили, про причини неявки суду не повідомили, письмових пояснень по суті спору не надали.

У судовому засіданні 29.10.2012 суд у порядку статті 82 1 Господарського процесуального кодексу України вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.

30.10.2012, одразу після виходу з нарадчої кімнати, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд -

ВСТАНОВИВ:

Компанія „Гранада Логістікс С.А." (Granada Logistics S.A.) є іноземним суб'єктом господарювання, що підтверджується Сертифікатом про належний правовий статус і фінансове положення компанії від 13.03.2012 /том 1, арк. с. 14-18/.

У власності Компанії „Granada Logistics S.A." перебуває теплохід „ОМЕGА-G", прапор Коморський союз, порт реєстрації -Мороні, реєстраційний номер -1200486.

Оскільки безпосередніх правовідносин з ДП „Ялтинський морський торговельний порт", ДП „Севастопольський морський торговельний порт" з питань заходу теплоходу „ОМЕGА-G" до портів у Компанії в період з 2010 року по 12.03.2012 не було, позивач реалізовував такі правовідносини через морського агента.

08.02.2010 між Компанією „Гранада Логістікс С.А." (Судновласник/Фрахтувальник) та морським агентом фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Агент) укладено Агентську угоду (далі -Угода) /том 1, арк. с. 27-32/, відповідно до якої Судновласник призначає Агента бути його генеральним агентом в портах Ялти, Євпаторії, Севастополя. Зазначена угода відноситься до всіх суден власних/зафрахтованих/таких, що знаходяться в оперативному підпорядкуванні Судновласника/Фрахтувальника.

Згідно з пунктом 1.1 Угоди Агент (відповідач) зобов'язаний захищати та сприяти інтересам Судновласника/Фрахтувальника (позивача) у всіх відносинах; представляти інтереси Судновласника/Фрахтувальника перед портовою та іншою владою, установами та комерційними підприємствами, які мають до нього відношення, а також підтримувати з ними належні контакти; надавати Судновласнику/Фрахтувальнику повну інформацію з усіх питань, які стосуються предмета цієї Угоди, та за спеціальними запитами Судновласника/Фрахтувальника та його Представників.

Агент зобов'язаний за необхідності інформувати Судновласника/Фрахтувальника про зміну тарифів та зборів (пункт 1.4 Угоди).

Відповідно до пункту 1.5 Угоди Агент має готувати та передавати капітанам суден та відправляти Судновласнику/Фрахтувальнику дисбурсменські рахунки та всі документи, що належать до суден Судновласника/Фрахтувальника, фрахту, пасажирів та екіпажу.

Пунктом 4.1 Угоди передбачено, що після повідомлення про підхід судна Агент вправі просити у Судновласника/Фрахтувальника кошти для покриття портових зборів та плат судна та будь-яких інших дисбурсменських витрат Агента, пов'язаних із заходом судна. До відходу судна з порту Судновласник/Фрахтувальник зобов'язаний перевести потрібну суму на рахунок Агента у зазначеному Агентом банку.

У випадку несвоєчасного надходження/ненадходження коштів чи необхідності надання додаткових послуг будь-якого виду судну чи його екіпажу, Агент приймає в якості оплати готівкову іноземну валюту від капітана судна або іншої уповноваженої Судновласником/Фрахтувальником особи (пункт 4.2 Угоди).

Оплата зборів, послуг, робіт, постачання, дисбурсменських витрат судна здійснюється агентом за наявності рахунків постачальників послуг (третіх осіб) (пункт 4.4 Угоди).

Згідно з пунктом 4.5 Угоди Агент вправі у випадках затримки надходження коштів Судновласника/Фрахтувальника заради уникнення затримки судна в порту або інших збитків принципала, сплачувати портові збори та інші дисбурсменські витрати судна з власних коштів, з обов'язковим їх відшкодуванням Судновласником/Фрахтувальником.

Сторони домовились, що розмір портових зборів, плат та інших платежів, які сплачуються судном в портах України, визначається відповідно до діючих тарифів, затверджених Кабінетом Міністрів України та Міністерством транспорту України (пункт 4.9 Угоди).

Угода набирає чинності в день її підписання сторонами та укладена на невизначений строк. Угода вважається розірваною після спливу 30 днів із дня отримання письмового повідомлення про розірвання Угоди (пункт 7.2 Угоди).

Пунктом 7.4 Угоди встановлено, що Агент здійснює свою діяльність відповідно до Глави V „Морське агентування" Кодексу торговельного мореплавства.

Як убачається з матеріалів справи, Угода підписана сторонами, підписи скріплені печатками, а отже набрала чинності 08.02.2010.

Листом від 07.03.2012 № 2/12 відповідач повідомив представника позивача, що вважає Агентську угоду такою, що припинила свою дію з 15 год. 00 хв. 07.03.2012 /том 2, арк. с. 61/.

Протягом дії Угоди відповідач виставив позивачеві такі дисбурсменські рахунки:

- № 1 від 19.04.2010 на суму 6 315,05 дол. США, в тому числі ПДВ -866,35 дол. США /том 1, арк. с. 34/;

- № 4 від 01.05.2010 на суму 5 620,94 дол. США, в тому числі ПДВ -675,15 дол. США /том 1, арк. с. 35/;

- № 5 від 08.05.2010-15.05.2010 на суму 5 841,07 дол. США, в тому числі ПДВ -665,39 дол. США /том 1, арк. с. 36/;

- № 11 від 21.07.2010 на суму 7 860,56 дол. США, в тому числі ПДВ -1 122,89 дол. США /том 1, арк. с. 37-39/;

- № 15 від 19.08.2010 на суму 2 408,85 дол. США, в тому числі ПДВ -401,48 дол. США /том 1, арк. с. 40/;

- № 19 від 21.09.2010 на суму 331,46 дол. США, в тому числі ПДВ - 55,24 дол. США /том 1, арк. с. 41/;

- № 20 від 23.09.2010 на суму 4 046,23 дол. США, в тому числі ПДВ -674,37 дол. США /том 1, арк. с. 42-43/;

- № 30 від 10.12.2010 на суму 10 081,63 дол. США, в тому числі ПДВ -1 680,28 дол. США /том 1, арк. с. 44/;

- № 31 від 20.01.2011 на суму 3 651,23 дол. США, в тому числі ПДВ -608,54 дол. США /том 1, арк. с. 45/;

- № 32 від 20.01.2011 на суму 3 415,82 дол. США, в тому числі ПДВ -339,52 дол. США /том 1, арк. с. 46/;

- № 33 від 25.01.2011 на суму 2 293,55 дол. США, в тому числі ПДВ -382,26 дол. США /том 1, арк. с. 47/;

- № 35 від 14.02.2011 на суму 532,22 дол. США, в тому числі ПДВ - 88,70 дол. США /том 1, арк. с. 48-49/;

- № 36 від 01.03.2011 на суму 1 383,60 дол. США, в тому числі ПДВ -230,60 дол. США /том 1, арк. с. 50-51/;

- № 39 від 21.03.2011 на суму 376,16 дол. США, в тому числі ПДВ - 62,69 дол. США /том 1, арк. с. 52-53/;

- № 40 від 21.03.2011 на суму 438,81 дол. США, в тому числі ПДВ - 73,14 дол. США /том 1, арк. с. 54/;

- № 41 від 21.03.2011 на суму 503,30 дол. США, в тому числі ПДВ - 83,88 дол. США /том 1, арк. с. 55/;

- № 48 від 06.05.2011 на суму 2 975,00 дол. США /том 1, арк. с. 56/;

- № 53 від 03.05.2011 на суму 4 287,05 дол. США, в тому числі ПДВ -1 440,11 дол. США /том 1, арк. с. 56 -зворотний бік; 57/;

- № 87 від 21.06.2011 на суму 4 274,86 дол. США, в тому числі ПДВ -712,48 дол. США /том 1, арк. с. 58/;

- № 66 від 18.07.2011 на суму 3 382,86 дол. США, в тому числі ПДВ -563,81 дол. США /том 1, арк. с. 59/;

- № 75 від 25.08.2011 на суму 3 560,91 дол. США, в тому числі ПДВ -593,42 дол. США /том 1, арк. с. 60/;

- № 84 від 19.09.2011 на суму 3 937,00 дол. США, в тому числі ПДВ -553,51 дол. США /том 1, арк. с. 61/;

- № 91 від 10.10.2011 на суму 2 990,00 дол. США, в тому числі ПДВ -489,92 дол. США /том 1, арк. с. 62/;

- № 94 від 10.11.2011 на суму 3 500,00 дол. США, в тому числі ПДВ -571,13 дол. США /том 1, арк. с. 63/;

- № 96 від 06.12.2011 на суму 4 270,00 дол. США, в тому числі ПДВ -605,52 дол. США /том 1, арк. с. 64/;

- № 97 від 09.12.2011 на суму 2 200,00 дол. США, в тому числі ПДВ -352,68 дол. США /том 1, арк. с. 65/;

- № 98 від 27.12.2011 на суму 2 695,96 дол. США, в тому числі ПДВ -232,90 дол. США /том 1, арк. с. 66-67/;

- № 101 від 11.02.2012 на суму 5 333,00 дол. США, в тому числі ПДВ -723,79 дол. США /том 1, арк. с. 68/;

- № 104 від 06.03.2012 на суму 4 927,39 дол. США, в тому числі ПДВ -694,76 дол. США /том 1, арк. с. 69/;

Разом: на суму 103 434,51 дол. США,

в тому числі ПДВ -15 544,51 дол. США.

В свою чергу, позивач оплатив вказані рахунки, що підтверджується касовими та банківськими документами /том 2, арк. с. 64-110/.

Вважаючи, що відповідач безпідставно отримав від позивача кошти в сумі 15 544,51 дол. США у вигляді податку на додану вартість, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини сторін виникли у зв'язку із набуттям відповідачем коштів (у вигляді ПДВ) без достатньою правової підстави, а тому регулюються нормами Глави 83 Цивільного кодексу України. Крім того, враховуючи що об'єктом безпідставного набуття є грошові кошти у вигляді ПДВ, нарахованого на операції з постачання послуг, що надаються іноземним суднам, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їхнього багажу і вантажів, застосуванню до спірних відносин сторін підлягають відповідні норми податкового законодавства (відповідно, Закону України „Про податок на додану вартість" чи Податкового кодексу України), Кодексу торговельного мореплавства та деяких інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пункту 5.16 статті 5 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР, що діяв до 31.12.2010, звільняються від оподаткування цим податком операції з надання послуг, що включаються до складу портових зборів згідно із законодавством, на користь осіб, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їхнього багажу, вантажів та міжнародних відправлень від пункту перетину державного кордону України до пункту (місця) митного оформлення на території України при їх прибутті (отриманні) на митну територію України, а також від пункту (місця) митного оформлення на території України до пункту перетину державного кордону України.

Згідно з приписами пункту 197.9 статті 197 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011, звільняються від оподаткування операції з постачання послуг, що надаються іноземним та вітчизняним суднам, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їхнього багажу і вантажів та оплачуються ними відповідно до законодавства України портовими зборами.

При цьому, перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Як убачається з матеріалів справи, теплохід „ОМЕGА-G" регулярно, у тому числі у період з 08.02.2010 по 13.03.2012, здійснював міжнародні перевезення пасажирів, їхнього багажу і вантажів на лініях: Севастополь - Стамбул -Севастополь, Ялта -Стамбул -Ялта. Цей факт підтверджується генеральними деклараціями та карго маніфестами, наданими суду Кримською та Севастопольською митницями /том 3, арк. с. 105-128, 136-142/.

Відповідно до статті 84 Кодексу торговельного мореплавства у морському порту справляються такі цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний. Інші види зборів можуть встановлюватися законодавчими актами України.

Крім наведеної статті питання сплати портових зборів регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 № 1544 „Про портові збори", наказом Мінтрансу України від 27.06.1996 № 214 „Про затвердження Зборів і плат за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України", наказом Мінтрансу України від 25.08.2004 № 783 „Про затвердження Порядку обліку та використання коштів від портових зборів".

При цьому, до інших видів зборів та плат належать: лоцманський збір, збір за користування послугами служби регулювання рухом суден, швартовний збір, плата за роботу буксирів при швартовних операціях, плата за користування плавзасобами, плата за агентські послуги, супервайзерська винагорода (пункт 1 Зборів і плат за послуги, що надаються суднам закордонного плавання у морських портах України, затверджених наказом Мінтрансу України від 27.06.1996 № 214).

Пунктом 11 Положення „Про портові збори", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 (в редакції, що діяла з 14.12.2009), визначено, що на суми портових зборів нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства. Не нараховується податок на додану вартість на суми портових зборів, які стягуються із суден у закордонному плаванні, що:

- здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їх багажу, вантажів та міжнародних відправлень;

- прямують між портами України для здійснення навантаження/розвантаження з подальшим перетином державного кордону України;

- прямують транзитом через територію України без митного оформлення на її території.

Вартість послуг, що включається до складу портових зборів, надаються під час прямування судна до пункту (місця) митного оформлення для навантаження (довантаження) вантажів (посадки пасажирів) чи з пункту (місця) митного оформлення після вивантаження (часткового вивантаження) вантажів (висадки пасажирів) і є невід'ємною складовою послуг з міжнародного перевезення вантажу (пасажирів).

Судом установлено, а матеріалами справи підтверджено, що теплохід „ОМЕGА-G" у період з 08.02.2010 по 13.03.2012 здійснював перевезення пасажирів, їхнього багажу і вантажів на міжнародних лініях, у зв'язку з чим, у силу положень чинного податкового законодавства України, Компанія Granada Logistics S.A. мала бути звільнена від сплати податку на додану вартість по операціям з надання послуг, що включаються до складу портових зборів.

Натомість, як убачається з рахунків, виставлених Державним підприємством „Севастопольський морський торговельний порт", Державним підприємством „Ялтинський морський торговельний порт", Державним підприємством „Дельта-Лоцман", Товариством з обмеженою відповідальністю „Акар" та включених відповідачем до дисбурсменських рахунків, в порушення наведених норм до них також включений податок на додану вартість у загальній сумі 15 544,51 дол. США.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін узобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Статтею 1213 Цивільного кодексу України унормовано, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Виходячи з положень глави 13 Цивільного кодексу України „Речі. Майно", гроші (грошові кошти), в тому числі іноземна валюта, є одним з видів майна.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється у тому, що, як зазначається в частині першій статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведеності їх переконливості та відповідності.

На підставі вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача суми податку на додану вартість у складі портових зборів та наданих послуг, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідача суд відхиляє як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать чинному законодавству.

Витрати по сплаті судового збору за правилом статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача та підлягають стягненню з нього на користь позивача.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з морського агента Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; АДРЕСА_1; п/р НОМЕР_3 The State Export-import bank of Ukraine, м. Севастополь, Swift EXBSUAUXSEV Cor/acct. № 36083522 Swift CITI US 33 IN НОМЕР_1, або з інших рахунків) на користь Компанії „Гранада Логістікс С.А." (Granada Logistics S.A.) (ідентифікаційний номер 2049561; Heywood House, South Hill, Anguilla British West Indies; Beneficiary acc. № LV95BLB3201007039001, Beneficiary bank Baltic International Bank, Riga, Latvij, або на інші рахунки) безпідставно отримані кошти в сумі 15 544,51 доларів США (п'ятнадцять тисяч п'ятсот сорок чотири долари США 51 цент), а також судовий збір в сумі 2 590,00 грн (дві тисячі п'ятсот дев'яносто грн 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.11.2012.

Суддя підпис В.О. Головко