Постанова

від 08.11.2006 по справі 11/225

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/225

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "08" листопада 2006 р.                                                                   Справа № 11/225

За позовом державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Буковина” с. Іспас Вижницького району Чернівецької області

про стягнення  податкового боргу в сумі 676,94 грн.

Суддя С.М. Гушилик

Представники:

Від позивача – Дутчак М.М. – зав. юрид. відділу

Від відповідача – не з'явився

Пунктом 6 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.

З урахуванням об'єктивного складу сторін, предмету спору та місце знаходження відповідача згідно із статтями 12, 15 ГПК України дана справа відноситься до підвідомства господарських судів та підсудна господарському суду Чернівецької області, однак розглядається за правилами КАС України.

СУТЬ СПОРУ:  Державна податкова інспекція у Вижницькому районі Чернівецької області звернулась з позовом до  СТзОВ “Буковина” с. Іспас Вижницького району Чернівецької області  про стягнення  податкового боргу в сумі 676,94 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності є платником податків, зборів і обов'язкових платежів. Відповідно до проведеної перевірки за відповідачем рахується заборгованість в сумі 676,94 грн., в тому числі по податку на додану вартість в сумі 671,94 грн., по податку з прибутку підприємств в сумі 5 грн.

У відповідності до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі – Закон  № 2181) в разі,  якщо податковий борг відповідачем добровільно не сплачений він підлягає примусовому стягненню в судовому порядку.

Ухвалою від 03.10.2006 р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 18.10.2006 р. за участю представників сторін.

Ухвалою від 18.10.2006 року слухання справи  було відкладено  на 08.11.2006 року в зв'язку з неявкою представника відповідача.

Відповідач у судове засідання не з'явився, пояснення на позов не надав, хоча і був повідомлений про час і місце слухання справи належним чином, а тому проаналізувавши надані матеріали, суд прийшов до висновку про можливість вирішення спору без його участі за документами, наданими позивачем.

Оцінивши наявні у матеріалах справи та досліджені у судовому засіданні докази, заслухавши представника позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

   Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі - Закон), податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня податкової декларації, або розраховується контролюючим органом у випадках, передбачених підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону. Відповідно ж до пункту 5.2 статті 5 Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Заборгованість по податку на додану вартість та по податку на прибуток підприємств визначена самим платником в податкових деклараціях, зокрема: по ПДВ декларація за грудень 2005 року від 20.01.2006 року та декларація по прибутку підприємства за І квартал 2006 року від 10.05.2006 року, що підтверджено матеріалами справи.

20.03.2006 року позивач направив відповідачу першу податкову вимогу № 1/11 на суму 676,94 грн. податкового боргу, а 27.04.2006 року другу податкову вимогу № 2/16 на цю ж суму.

Вказаний податковий борг відповідачем добровільно не сплачений, а тому враховуючи приписи даної норми права, у відповідача існує узгоджене податкове зобов'язання в сумі 676,94 грн.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, у зв'язку з чим з відповідача стягується заборгованість в сумі 676,94 грн.

На підставі викладеного та керуючись п.3.1.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст.ст. 71,86,94, 159,160-163,185,186, п.6 Прикінцевих та перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовну заяву задовольнити.

2.          Стягнути  з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Буковина” с. Іспас Вижницького району Чернівецької області, (ідент. код 31131622, р/р 260092815 в ЧОД АППБ “Аваль” м.Чернівці, МФО 356464) у дохід бюджету, в особі державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області, вул. Буковинська, 14, (Інд.код 214243947) за рахунок активів 676,94 грн.  податкового боргу.

3.          Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Буковина” с. Іспас Вижницького району Чернівецької області, (ідент. код 31131622, р/р 260092815 в ЧОД АППБ “Аваль” м.Чернівці, МФО 356464) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 6,76 грн.

Відповідно до ч.1 ст.185, ч.1,3,5 ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першою інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений цим Кодексом строк, постанова набирає сили після закінчення цього строку.

У разі надання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                             С.М. Гушилик