Рішення

від 14.11.2012 по справі 17/5005/8110/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.11.12р. Справа № 17/5005/8110/2012 За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРАДІЗ ГРУП»м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 543 065, 00 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, НОМЕР_1 виданий Дзержинським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області 18.06.2004р.;

ОСОБА_2, адвокат, договір про надання правової допомоги від 03.10.2012р.;

від відповідача: Полтавець І.В., довір. б/н від 17.10.12р.

Суть спору :

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою в якій, з урахуванням уточнень, просить суд стягнути з відповідача заборгованості в розмірі -535 120 грн. 39 коп., з яких: 527 000 грн. 00 коп. - заборгованість по орендній платі, 8 120 грн. 39 коп. -пеня.

Позовні вимоги, мотивовані порушенням з боку відповідача господарського зобов'язання встановленого умовами договору суборенди нежитлового приміщення від 01.11.2009р.

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує, просить суд в задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи тим, що 01.11.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір суборенди нежитлового приміщення, згідно умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 190,0 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, що також підтверджується актом прийому- передачі нежитлового приміщення. За час дії договору відповідач належним чином виконував свої зобов'язання, та у відповідності до акту звірки взаєморозрахунків, станом на 31.08.2012 року у нього була відсутня заборгованість за Договором. Про природу походження договору, який став підставою для поданого позову, а саме договір від 01.11.2009 року між ТОВ «Парадіз Груп»та ФОП ОСОБА_1 суборенди нежитлового приміщення на 240,00 кв.м та сплатою щомісячного платежу у сумі 17000,00 грн. відповідачу нічого не відомо, у зв'язку з чим останнім було заявлено клопотання про направлення повідомлення по справі № 17/5005/8110/2012 в порядку ст. 90 ГПК України до правоохоронних органів, а саме до прокуратури Дзержинського району м. Кривого Рогу, оскільки в діях позивача вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 366 Кримінального кодексу України.

В судовому засіданні в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва з 25.10.2012 р. до 06.11.2012р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_4 є власником нежилого приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (далі - нежиле приміщення). Зазначена обставина підтверджується Договором купівлі-продажу приміщення від 17.04.2000 року (додаток № 1), Актом передачі приміщення від 19.04.2000 року (додаток № 2), Свідоцтвом про право власності № 309-п от 21.07.2000 року (додаток № 3), Реєстраційним посвідченням Криворізького бюро технічної інвентаризації від 11.09.2000 року (додаток № 4).

31.10.2009 року між фізичною особою ОСОБА_4 та позивачем був укладений Договір № 13-1 безкоштовного користування. Згідно зазначеного Договору та Акту приймання-передачі приміщення від 31.10.2009 року фізична особа ОСОБА_4 передала фізичній особі-приватному підприємцю ОСОБА_1 у тимчасове безкоштовне користування нежиле приміщення площею 615,00 квадратних метри (додатки №№ 5, 6).

Пунктом 3.4.4. Договору № 13-1 безкоштовного користування встановлено право позивача передавати орендоване приміщення в суборенду тертім особам за письмовою згодою власника приміщення.

01.11.2009р. між позивачем (орендарем) та відповідачем (суборендарем), за письмовою згодою ОСОБА_4 (а.с.32), укладено договір суборенди нежитлового приміщення б/н. (надалі - Договір), згідно умов якого орендатор передає, а суборендар приймає в строкове користування нежитлове приміщення площею 240 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (надалі -об'єкт, що орендується), за яке відповідач сплачує оренду плату в розмірі 17 000, 00 грн. в місяць з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі у відповідності до п. 4.1. Договору. Орендна плата вноситься суборендарем щомісячно в касу орендаря не пізніше 25 числа кожного місяця. (п. 5.2. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору строк дії даного договору складає 2 роки 11 місяців з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі.

Факт передачі приміщення в суборенду підтверджується актом приймання-передачі майна від 01.11.2009р. (а.с.17).

Відповідач зобов'язання за договором не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем по сплати орендних платежів за період з листопада 2009 року по травень 2012р. в розмірі 527 000 грн. 00 коп.

На час розгляду справи, відповідачем доказів погашення заборгованості суду не надано.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляді обов'язку сплатити неустойку.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 7.3. Договору сторони погодили, що у випадку якщо суборендатор прострочив внесення орендної плати згідно статті 5 Договору, то орендатор має право на стягнення пені в розмірі 0,1% від суми щомісячної орендної плати за кожен день прострочення платежу.

За порушення строків оплати орендних платежів, позивачем розрахована пеня, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ, яка становить 8120 грн. 39 коп. (а.с. 37-38).

У відзиві на позов відповідач просить суд застосувати строк позовний давності передбачений ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України.

Позивачем здійснений розрахунок пені відповідно до кожного платежу окремо, починаючи з листопада 2009р. по червень 2012р., а позовна заява подана до суду 20.09.2012 р., тобто, позивачем здійснений розрахунок пені поза межами строку позовної давності.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок суми пені виконаний позивачем без врахування обставин справи та вимог положення ч. 2 ст. 258 ЦК України та ч. 6 ст. 232 ГК України, якими передбачено строки нарахування пені та строки позовної давності.

Виходячи з наведеного, а також приймаючи до уваги положення зазначених норм чинного законодавства, які регламентують порядок застосування штрафних санкцій, господарський суд вважає позовні вимоги позивача пов'язані із стягненням пені обґрунтованими лише частково за період з 26.09.2011р. по 01.06.2012р. на суму 7 428 грн. 13 коп.

На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, позов підлягає задоволенню частково в сумі 534 428 грн. 13 коп., з яких: 527 000 грн. 00 коп. -сума основного боргу, 7 428 грн. 13 коп. -пеня.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про направлення повідомлення в порядку ст. 90 ГПК до правоохоронних органів з метою виявлення ознак злочину, оскільки зазначене клопотання базується на домислах відповідача. Крім того, відповідач не позбавлений права самостійно звернутись до правоохоронних органів із відповідною заявою, та в разі порушення кримінальної справи та встановлення яких-небудь фактичних обставин, які можуть впливати на прийняте судом рішення, звернутись з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Згідно зі ст. 49 ГПК України, судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРАДІЗ ГРУП»(50049, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Курчатова, буд. № 1г; ЄДРПОУ 36042024) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_3; ідентифікаційний код НОМЕР_2) 527 000 грн. 00 коп. (п'ятсот двадцять сім тисяч грн. 00 коп.) основного боргу, 7 428 грн. 13 коп. (сім тисяч чотириста двадцять вісім грн. 13у коп.) пені., 10 688 грн. 56 коп. (десять тисяч шістсот вісімдесят вісім грн. 56 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решіт позову - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров