Постанова

від 01.11.2012 по справі 9/5005/13832/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2012 року Справа № 9/5005/13832/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І. А. (доповідач),

суддів: Антоніка С.Г., Герасименко І.М.,

при секретарі судового засідання: Турбуєвій А.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Родіонов В.О., представник, довіреність №4152 від 25.09.2009р.;

представники відповідача-1, відповідача-2, третьої особи у судове засідання не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2012р. по справі №9/5005/13832/2011

за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "Верус", м. Дніпропетровськ

до відповідача-2 фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Лутугине, Луганська область

третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору приватне підприємство "Сенатор", м. Щастя, Луганська область

про стягнення заборгованості у розмірі 81 771, 75 грн.

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2011 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "Верус" (далі ТОВ "Українське Фінансове Агентство "Верус") та до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі підприємець ОСОБА_2) про стягнення солідарно за договором поставки товару №1 від 28.12.2007р. заборгованості в розмірі 81 771, 75 грн., де заборгованість за поставлений товар - 55 217, 60 грн., пеня - 26 554, 15 грн.; стягнення з підприємця ОСОБА_2 817, 72 грн. витрат по сплаті державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2011р. залучено до участі у справі №9/5005/13832/2011 третю особу на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору приватне підприємство "Сенатор" (далі ПП "Сенатор").

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2012р. по справі №9/5005/13832/2011 (суддя Подобєд І.М.) в позові відмовлено.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що наявність шахрайських дій директора ПП "Сенатор" ОСОБА_3 була причиною зупинення провадження у справі (ухвала суду від 27.12.2011р.); за вироком Жовтневого районного суду м. Луганська від 16.01.2012р. ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 364 Карного кодексу України; позивачем не подано накладну №РН-0000182 від 11.09.2008р., рахунок №82 від 11.09.2008р., якими, за твердженням позивача, засвідчено факт отримання підприємцем ОСОБА_2 товару на суму 109 900, 00 грн., та про що зазначено в реєстрі поставок по договору поставки №1 від 28.12.2007р.; копія реєстру поставок унеможливлює достовірне встановлення факту поставки товару та не може вважатись належним доказом; позивачем не доведено факт існування між відповідачем-2 та ПП "Сенатор" невиконаного зобов'язання з оплати товару на суму 55 217, 60 грн., а відтак і не доведено факт існування невиконаних зобов'язань відповідача-2 перед позивачем за договором факторингу.

Не погодившись з рішенням суду, ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2012р. по справі №9/5005/13832/2011 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що позивачем були виконані всі зобов'язання за договором факторингу, 17.01.2008р. перераховані відповідачу-2 грошові кошти у розмірі 109 900, 00 грн.; вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" підтверджуються договором №FAC-00108-LGVK про проведення факторингу від 15.01.2008р., реєстром поставки товару від 11.09.2008р., договором поставки товару від 28.12.2007р.; позивачем суду для огляду були надані оригінали накладної №PH-0000182 від 11.09.2008р., рахунку №82 від 11.09.2008р.; відповідач-2 належним чином був повідомлений про передачу права вимоги за договором поставки №1 від 28.12.2007р. ПАТ КБ "ПриватБанк"; зобов'язання за договором поставки товару №1 від 28.12.2007р. забезпечено договором поруки №6/05/11 від 25.05.2011р. з поручителем ТОВ "Українське Фінансове Агентство "Верус".

В відзиві на апеляційну скаргу підприємець ОСОБА_2 просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2012р. по справі №9/5005/13832/2011 без змін, посилаючись на відсутність заборгованості перед ПП "Сенатор" по договору поставки, який розірваний за згодою сторін в зв'язку з його виконанням, на шахрайство директора ПП "Сенатор" ОСОБА_3 та відмову в порушенні кримінальної справи стосовно підприємця ОСОБА_2

Представники ТОВ "Українське Фінансове Агентство "Верус" та ПП "Сенатор" в судові засідання Дніпропетровського апеляційного господарського суду 13.09.2012р., 11.10.2012р., 01.11.2012р. не з'явились, відзиви на апеляційну скаргу не надано.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

15.01.2008р. між закритим акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" в особі Луганської філії (фактор), правонаступником якого відповідно п.1.1 Статуту є публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", та ПП "Сенатор" (клієнт) укладено договір №FAC-001-08-LGVK про проведення факторингу з додатковою угодою №1 від 15.01.2008р., за умовами якого фактор за наявності вільних грошових коштів зобов'язався передати в розпорядження клієнта за плату грошові кошти в сумі ліміту 110 000, 00 грн., а клієнт уступає фактору право грошової вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржника: підприємця ОСОБА_2 за зобов'язаннями з поставки товару, що випливають з укладеного між клієнтом та боржником договору поставки товару №1 від 28.12.2007р. і вказаним в реєстрах поставок товарів, які є невід'ємною частиною договору, в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

З реєстру поставок вбачається, що на підставі накладної №РН-0000182 від 11.09.2008р. та рахунку №82 від 11.09.2008р. ПП "Сенатор" поставлено підприємцю ОСОБА_2 товар (сірники) на загальну суму 109 900, 00 грн., строк оплати якого настає 10.11.2008р. В реєстрі також зазначено, що ПП "Сенатор" повідомило підприємця ОСОБА_2 про передачу відповідно до умов договору факторингу (в порядку ст. 1077 Цивільного кодексу України) права вимоги по договору поставки №1 від 28.12.2007р. к боржнику в сумі 109 900, 00 грн. комерційному банку "ПриватБанк".

В ст. 1077 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Звернувшись з позовом до господарського суду, позивач посилається на наявність заборгованості підприємця ОСОБА_2 відповідно до умов договору факторингу станом на 15.08.2011р. в розмірі 55 217, 60грн. На підставі п. 4.9 договору факторингу, згідно якого за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачених п. 4.4, п. 4.6 здійснюється нарахування неустойки протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконано, позивач нарахував пеню у розмірі 26 554, 15 грн. за період з 10.02.2009р. по 15.08.2011р.

25.05.2011р. між ТОВ "Українське Фінансове Агентство "Верус" (поручитель) та ПАТ КБ "ПриватБанк" (кредитор) укладений договір поруки №6/05/11, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання підприємцем ОСОБА_2 своїх зобов'язань за договором поставки товару №1 від 28.12.2007р.

За п. 2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за договором поставки в тому ж розмірі, що і боржник включаючи сплату за поставлений товар, штрафів, пені та інших платежів зазначених в договорі поставки.

23.09.2011р. позивачем відправлено письмове повідомлення відповідачу-2 про відступлення права грошової вимоги факторові та погашення заборгованості за договором поставки товару.

29.09.2011р. позивачем направлена претензія відповідачу-2 з вимогою сплати 81 771,75 грн. (55 217,60 грн. - борг за поставлений товар та 26 554, 15 грн. -пеня).

Листом №361 від 04.10.2011р. підприємець ОСОБА_2 повідомив позивача про відсутність заборгованості за договором поставки та відсутність зобов'язань перед банком, у тому числі і щодо сплати штрафних санкцій.

З відповідною вимогою позивач звертався і до відповідача-1. Вимога залишена без відповіді та без задоволення.

Договір поставки №1 від 28.12.2007р. між ПП "Сенатор" (поставщик) та підприємцем ОСОБА_2 (покупець) укладався строком на 1 рік (п.2.5), тобто до 28.12.2008р.

Відповідач-2 не заперечує факт укладання з ПП "Сенатор" договору поставки №1 від 28.12.2007р., закупівлю товарів, але зазначає про виконання зобов'язань щодо оплати в повному обсязі, на підтвердження чого надав лист директора ПП "Сенатор" ОСОБА_3 №42 від 03.04.2009р., в якому останній зазначає про своє звернення до Луганської філії ЗАТ КБ "ПриватБанк" з повідомленням про повне виконання підприємцем ОСОБА_2 всіх зобов'язань за договором поставки №1 від 28.12.2007р. та про відсутність претензій щодо виконання відповідачем-2 зобов'язань за цим договором. Оригінал листа надано суду для огляду в судовому засіданні, засвідчена копія знаходиться в матеріалах справи.

При цьому, відповідач-2 заперечує факт підписання реєстру поставок від 11.09.2008р., з посиланням на шахрайство директора ПП "Сенатор" ОСОБА_3 в частині підпису підприємця ОСОБА_2 у цьому реєстрі поставок.

В матеріалах справи знаходиться копія вироку Жовтневого районного суду м.Луганська від 16.01.2012р. щодо визнання ОСОБА_3 винним в скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 364 Карного кодексу України (т.1 а.с.121-142).

Частиною 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивачем надано суду апеляційної інстанції накладна №РН-0000182 від 11.09.2008р., рахунок №82 від 11.09.2008р., про які йдеться у реєстрі поставок по договору поставки №1 від 28.12.2007р.

В суді першої інстанції позивач посилався на перерахування грошових коштів в сумі 109 900,00 грн. ПП "Сенатор" по меморіальному ордеру №2 від 17.01.2008р. з призначенням платежу: оплата по рахунку-фактурі №СФ-0000003 від 16.01.2008р. (т.1 а.с.39). В суді апеляційної інстанції позивачем подано на підтвердження перерахування грошових коштів меморіальний ордер №02 від 15.09.2008р. з призначенням платежу: оплата по рахунку-фактурі №83 від 11.09.2008р. (т.2 а.с. 56). Проте, по даній справі мова йде про рахунок-фактуру №82 від 11.09.2008р., про що також зазначено в реєстрі поставок до договору факторингу.

До того ж, позивачем надано банківську виписку, з якої вбачається, що 04.02.2009р. та 10.02.2009р. відбулося часткове погашення заборгованості по договору факторингу №FAC-001-08-LGVK від 15.01.2008р. в розмірі 2 560, 00 грн., 3 722, 15 грн., 48 400, 25 грн., які проведені не боржником за договором факторингу підприємцем ОСОБА_2 (т.1 а.с.40).

Відповідно приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Всупереч ст. 33 Господарського процесуального кодексу України ПАТ КБ "ПриватБанк" не надано суду належних, неспростовних, беззаперечних доказів в обґрунтування наявності у відповідача-2 не виконаного зобов'язання з оплати товару на суму 55 217, 60 грн. за договором поставки №1 від 28.12.2007р. на підставі договору факторингу, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

За правилами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2012р. у справі №9/5005/13832/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А. Сизько

Суддя С.Г. Антонік

Суддя І.М. Герасименко

(Повний текст постанови складено 06.11.2012р.)