Рішення

від 20.04.2013 по справі 9/5005/13832/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.04.13р. Справа № 9/5005/13832/2011

За позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", м.Дніпропетровськ

до відповідача-1 Товариства з обмеженою від повільністю "Українське Фінансове агентство "Верус", м. Дніпропетровськ

відповідача-2 Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Лутугине, Луганська область

третя особа на стороні Позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватне підприємство "Сенатор", м. Щастя, Луганська область

про стягнення заборгованості в сумі 55 217 грн. 60 коп.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Корнюшов С.В. - представник, довіреність № 2724-О від 04.09.2012 року;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.11.2012 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2012 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.01.2013 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2012 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.11.2012 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості в сумі 55 217 грн. 60 коп.

Автоматизованою системою розподілу справ, справу № 9/5005/13832/2011 передано на новий розгляд судді Первушину Ю.Ю.

Ухвалою господарського суду від 01.02.2013 року прийнято та призначено справу № 9/5005/13832/2011 до розгляду у судовому засіданні на 18.02.2013 року.

18.02.2013 року від Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до господарського суду надійшли письмові пояснення № 7 від 06.02.2013 року (Т-2, а.с. 103-105), в яких Відповідач-2 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав. На думку Відповідача - 2 касаційний суд має на увазі, що підставою для позову є не тільки правовідносини за договором факторингу, а і конкретна накладна за № РН - 0000182 від 11.09.2008 року, яка на думку позивача та ПП "Сенатор" не оплачена ФОП ОСОБА_1 У зв'язку з чим надано протокол виїмки та огляду слідчого СВ ЛМУ МУМВС України в Луганській області від 17.11.2009 року, згідно якого з бухгалтерії відповідача - 2 були вилучені всі накладні у зв'язку з розслідуванням кримінальної справи стосовно директора ПП "Сенатор" ОСОБА_3, та довідку відповідача - 2 щодо відсутності накладної за № РН - 0000182 від 11.09.2008 року на суму 109 900 грн. в бухгалтерії ФОП ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що вона взагалі ніколи не надавалась і не приймалася. Також, відповідач - 2 подав клопотання № 10 від 06.02.2013 року (Т-2, а.с. 110) в якому просить суд, зобов'язати позивача надати оригінали зазначеної накладної та реєстру для огляду у судовому засіданні.

У судове засідання 18.02.2013 року представники позивача, відповідача - 1 та третьої особи не з'явились, про причини неявки суд не повідомив, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 27.02.2013 року.

До канцелярії господарського суду 25.02.2013 року від Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (відповідач-2) до господарського суду надійшло клопотання №15 від 22.02.2013 року, в якому останній просить суд відкласти розгляд справи, у зв'язку терміновим відрядженням.

У судове засідання 27.02.2013 року представники відповідача-1, відповдіача-2 та третьої особи не з'явились, у зв'язку з чим, ухвалою господарського суду від 27.02.2013 року розгляд справи відкладено на 11.03.2013 року.

У судовому засіданні 11.03.2013 року Відповідач - 2 подав клопотання про призначення експертизи на предмет дійсності підпису ФОП ОСОБА_1 на документах, представники сторін не заперечували з приводу призначення судової експертизи.

Ухвалою господарського суду від 11.03.2013 року прийнято та призначено справу № 9/5005/13832/2011 до розгляду у судовому засіданні на 18.03.2013 року.

У судовому засіданні 18.03.2013 року представник відповідача - 2 подав клопотання про продовження строку розгляду справи до 02.04.2013 року, для можливості проведення експертизи та отримання належних доказів, а також, письмові пояснення № 17 від 14.03.2013 року (Т-3, а. с. 2-4) для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 18.03.2013 року розгляд справи відкладено на 27.03.2013 року, витребувано у Державної податкової інспекції Лутугинському районі Луганської області (92000, місто Луганськ, проспект Миру, 6) документи, які необхідні для розгляду справи : - реєстр отриманих та виданих податкових накладних за 2008 рік Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (92000, АДРЕСА_1) та надати відомості з приводу відображення у податковій звітності ОСОБА_1 господарської операції між ФОП ОСОБА_1 та ПП "Сенатор" (24192375) за податковою накладною № РН - 0000182 від 11.09.2008 року на суму 109 900 грн. 00 коп.

У судовому засіданні 27.03.2013 року представник Позивача подав клопотання про продовження строку розгляду справи до 16.04.2013 року, для можливості витребування належних доказів. Представники відповідача 1, 2 та третьої особи не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, ДПІ у Лутугинському районі Луганської області витребувані ухвалою суду від 18.03.2013 року документи не надіслана.

Ухвалою господарського суду від 27.03.2013 року продовжено строк розгляду справи до 16.04.2013 року, розгляд справи відкладено на 15.04.2013 року, повторно витребувано у Державної податкової інспекції Лутугинському районі Луганської області (92000, місто Луганськ, проспект Миру, 6) документи, які необхідні для розгляду справи.

10.04.2013 року до канцелярії господарського суду від Відповідача - 2 надійшли письмові пояснення № 22 від 08.04.2013 року (Т-3, а. с. 27) в яких останній зазначає, що не маю можливості надати до судового засідання печатку ФОП ОСОБА_1, оскільки щоденний обіг товару складає більше 400000 грн., тому відсутність печатки протягом кількох днів спричинить значні збитки. В бухгалтерії ФОП ОСОБА_1 відсутні будь-які оригінали первинних і облікових документів за 2007-2008 роки, оскільки згідно до п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України документи мають зберігатися не більше 3 років. Документацію за 2007-2008 роки було знищено шляхом спалення. Також зазначив, що 15.04.2013 р. не має можливості з'явитися до судового засідання особисто, оскільки знаходитимуся в терміновому відрядженні для вирішення господарських питань.

11.04.2013 року до канцелярії господарського суду від Державної податкової інспекції Лутугинському районі надійшли письмові пояснення №2998/10 від 09.04.2013 року (Т-3, 29) з яких свідчить, що обов'язок щодо подання до органів податкової служби копій реєстрів виданих та отриманих податкових накладних виник у платників податків з 01.07.10 року - з дати набрання чинності п. 8 Закону України від 20.05.2010 № 2275-УІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України". До зазначеної дати обов'язком платника податків було лише ведення таких реєстрів та надання до них доступу під час проведення документальної

перевірки такого платника податків. Таким чином, ДПІ у Лутугинському районі, в силу вимог діючого на той час законодавства, не має можливості надати копії реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за: 2008 рік Фізичною особою ОСОБА_1 та не має можливості надати відомості з приводу відображення у податковій звітності ОСОБА_1 господарської операції між ФОП ОСОБА_1 та ПП „Сенатор" за податковою накладною №РН - 0000182 від 11.09.08 року на суму 109 900,00 грн. у зв'язку з відсутністю в ДПІ зазначеної інформації.

У судове засідання 15.04.2013 року представники відповідача-1, відповдіача-2 та третьої особи не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 15.04.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (далі - ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Виходячи зі змісту положень статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до ст. 6 цього ж кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Між Закритим акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (далі - Позивач/Фактор) та Приватним підприємством "Сенатор" (далі - Третя особа) укладений договір № FAC-001-08 LGVK від 15.01.2008 року (далі - Договір, Т-1, а. с. 31-31) "Про проведення факторінгу" із додатковою угодою до нього № 1 від 15.01.2008 року (Т-1, а.с. 35), за умовами якого Фактор за наявності вільних грошових коштів зобов'язався передати в розпорядження Клієнта за плату грошові кошти, в сумі ліміту 110000,00 грн., а Клієнт уступає Фактору право грошової вимоги, яке виникне в майбутньому, до Боржника: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (Відповідач-2) за зобов'язаннями з постачання товару, що випливають з укладеного між Клієнтом та Боржником договору поставки товару № 1 від 28.12.2007 року (Т-1, а. с. 37) і вказаним в реєстрах поставок товарів (п. 1.1 Договору).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника); за змістом статей 1077 та 1079 Цивільного кодексу України боржник не є стороною договору факторингу та зобов'язаною перед фактором особою в силу договору факторингу, а за наслідками здійсненого відступлення права повинен здійснити на користь фактора виконання свого обов'язку за договором з первісним кредитором, як належне виконання.

За приписами статті 1081 Цивільного кодексу України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" є правонаступником Закритого акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (п. п. 1.1-1.2 Статуту у новій редакції, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 17.07.2009 року), внаслідок чого та у відповідності до положень ст. 59 Господарського кодексу України, до останнього перейшли всі права та обов'язки за договорами факторінгу від 15.01.2008 року та поставки від 28.12.2007 року (копія статуту - Т-1, а.с. 13-29).

11.09.2008 року було підписано Реєстр поставок по Договору поставки товару № 1 від 28.12.2007 року (Т-1, а. с. 36).

З даного реєстру поставок по договору поставки № 1 від 28.12.2007 року вбачається, що на підставі накладної № РН-0000182 від 11.09.2008 року та рахунку № 82 від 11.09.2008 року ПП "Сенатор" було поставлено приватному підприємцю ОСОБА_1 товар (сірники) на загальну суму 109 900 грн. 00 коп., строк оплати якого настає 10.11.2008 року. За змістом вказаного Реєстру, ПП "Сенатор" повідомило ФОП ОСОБА_1 про те, що відповідно до умов договору факторінга, в порядку передбаченому ст. 1077 Цивільного кодексу України, всі права вимоги по договору поставки № 1 від 28.12.2007 року товару к Боржнику в сумі 109 900 грн. 00 коп. були передані на користь ЗАТ КБ "Приват Банк".

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що Позивачем були виконані всі зобов'язання за Договором факторінгу та 17.01.2008 року перераховані грошові кошти за вказаним Договором факторінгу у розмірі 109 900 грн. 00 коп. одержувачу - ПП "Сенатор", що підтверджується меморіальним ордером № 2 від 17.01.2008 року (Т-2, а. с. 56).

За даними Позивача, Відповідач-2, отримавши обов'язок зі сплати коштів за договором поставки товару, свої вищезазначені обов'язки належним чином не виконав, грошові кошти у встановлений строк до 10.11.2008 року не повернув, у зв'язку із чим у нього станом на 15.08.2011 року виникла заборгованість у розмірі 55 217 грн. 60 коп.

З наявної в матеріалах справи копії письмового повідомлення № FAC-001-08 LGVK -1 від 15.08.2011 року (Т-1, а.с. 47) свідчить, що 23.09.2011 року Позивачем відправлено повідомлення (опис вкладення - Т-1, а.с. 48) Відповідачу - 2 про відступлення права грошової вимоги Факторові та погашення заборгованості за Договором поставки товару. Також, 29.09.20111 року Позивачем на адресу Відповідача - 2 відправлено претензію (Т-1, а. с. 50) № FAC-001-08 LGVK - 2 від 26.09.2011 року (опис вкладення - Т-1, а. с. 51) з пропозицією сплатити заборгованість за поставлений товар.

Статтею 1082 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

У відповіді на вимоги Позивача Відповідач-2 листом № 361 від 04.10.2011 року (Т-1, а.с. 63) вказує на відсутність заборгованості за договором поставки та відсутність жодних зобов'язань перед банком, у тому числі і щодо сплати штрафних санкцій.

Крім того, зобов'язання за договором поставки товару забезпечені договором поруки №6/05/11 від 25.05.2011 року (Т-1, а. с. 38), укладеним з поручителем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус" (далі - Відповідач-1) в забезпечення виконання зобов'язань за договором поставки товару № 1 від 28.12.2007 року.

Предметом цього договору є надання поруки Відповідачем-1 перед банком, за виконання Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 всіх своїх обов'язків за договором поставки товару № 1 від 28.12.2007 року, згідно якого ПП "Сенатор" здійснило поставку товару, відповідно до рахунку-фактури № 82 від 11.09.2008 року на суму 109 900 грн. 00 коп., а Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання щодо оплати поставленого товару.

Виходячи зі змісту ст.ст. 554, 610 Цивільного кодексу України, боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.

Таким чином, Позивачем пред'явлені позовні вимоги про стягнення із Відповідача-1 та Відповідача-2 солідарно заборгованості у сумі 81771 грн. 75 коп., яка складається із заборгованості зі сплати за поставлений товар у розмірі 55 217 грн. 60 коп. та пені 26 554 грн. 15 коп.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1.1 Договору факторінга передбачено, що по даному договору Фактор за наявності вільних грошових коштів зобов'язується передати в розпорядження Клієнта за плату грошові кошти, а Клієнт уступає Фактору право грошової вимоги, яке виникне в майбутньому, до Боржника: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за зобов'язаннями з постачання товару, що випливають з укладеного між Клієнтом та Боржником Договору поставки товару № 1 від 28.12.2007 року і вказаним в реєстрах поставок товарів.

Згідно п. 1.3 Договору факторінга у відповідності до умов даного договору Фактору передаються права вимоги до Боржника по Договору поставки по сплаті за відгружений Клієнтом товар на суму прийнятих к факторінгу поставок товару, зазначених в Реєстрі до даного договору.

Відповідач - 2 спростовує наявність заборгованості за договором поставки № 1 від 28.12.2007 року, посилаючись на лист директора ПП "Сенатор" ОСОБА_3 вих. № 42 від 03.04.2009 року (Т-1, а.с. 60), в якому останній вказує на своє звернення до Луганської філії ЗАТ КБ "Приват Банк" з повідомленням про повне виконання Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 всіх зобов'язань за договором поставки товару № 1 від 28.12.2007 року, даним листом ПП "Сенатор" повідомив також про відсутність жодних претензій щодо виконання Відповідачем-2 зобов'язань за цим договором.

Позовні вимоги Позивача базуються на Реєстрі поставок по договору поставки № 1 від 28.12.2007 року, складеного 11.09.2008 року та підписаного від імені Фактора - ОСОБА_5, від Клієнта - ОСОБА_3, та від Боржника - ОСОБА_1 Даний реєстр підтверджує факт відгрузки товару, яким засвідчено що здійснена поставка товару боржника за рахунком № 82 від 11.09.2008 року на суму 109 900 грн. 00 коп.

Відповідач-2 заперечує факт підписання Реєстру поставок від 11.09.2008 року до договору поставки № 1 від 28.12.2007 року, яким ніби то засвідчено факт отримання цією особою товару на загальну суму 109 900 грн. 00 коп. згідно накладною № РН-0000182 від 11.09.2008 року та рахунку № 82 від 11.09.2008 року, з посиланням на шахрайство директора ПП "Сенатор" ОСОБА_3 в частині підпису ФОП ОСОБА_1 у цьому Реєстрі поставок.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3, 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У судовому засіданні, на вимогу суду Позивачем були наданні для огляду у судовому засіданні оригінал видаткової накладної № РН-0000182 від 11.09.2008 року та реєстр поставок по договору поставки № 1 від 28.12.2007 року. Відповідач ознайомившись з даними документами стверджував, що вищезазначені документи не підписував, печаткою не посвідчував та взагалі такої господарської операції не проводив. З метою перевірки тверджень ОСОБА_1 суд просив останнього надати експеремантальні та умовно-вільні зразки підписів та відбитків печатки для експертного дослідження оригіналів видаткової накладної № РН-0000182 від 11.09.2008 року та реєстру поставок по договору поставки № 1 від 28.12.2007 року судовим експертом.

Відповідачем - 2 на вимогу суду не надано печатку підприємства якою користувалося підприємство у вересні 2008 року для відібрання експериментальних зразків відтиску печатки та з'явитись особисто ФОП ОСОБА_1 для відібрання експериментальних зразків підпису, а також, не надано вільні зразки підпису ОСОБА_1 за період - 2007 - 2008 року, що унеможливлює перевірку тверджень ОСОБА_1 З огляду на таке суд приймає рішення на підставі зібраних матеріалів.

За вказаних обставин суд вважає, що Відповідач - 2 не довів факту виконання належним чином зобов'язання з оплати товару на суму 55 217 грн. 60 коп. за вказаним договором поставки.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що Позивачем обґрунтовані та підтверджуються належними та наявними в матеріалах справи доказами, а саме: договором № FAC-001-08 LGVK від 15.01.2008 року, реєстром поставки від 11.09.2008 року, договором поставки № 1 від 28.12.2007 року, видатковою накладною № РН-0000182 від 11.09.2008 року, рахунком № 82 від 11.09.2008 року, копії яких знаходяться в матеріалах справи. Слід також зазначити, що жоден із вищевказаних документів не спростований в установленому законом порядку, а тому є належними та допустимими.

Крім того, слід зазначити, що постановою Вищого господарського суду України від 15.01.2013 року прийнято рішення щодо позовних вимог в частині заявленої до стягнення пені у розмірі 26 554 грн. 15 коп., що нарахована на підставі договору факторингу особі, що не є його стороною, а тому не потребує повторного розгляду.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на відповідачів пропорційно в рівних частинах. Стягненню з відповідача - 1 підлягає державне мито у розмірі 276 грн. 25 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення у 118 грн. 00 коп. та з стягненню з Відповідача - 2 підлягає державне мито у розмірі 276 грн. 25 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення у 118 грн. 00 коп.

Керуючись статтями ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути солідарно з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (92000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус" (49094, місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, 32, код ЄДРПОУ 34562954) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, буд. 50, ЄДРПОУ 14360570) 55 217 грн. 60 коп. заборгованість за поставлений товар.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (92000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) державне мито у розмірі 276 грн. 25 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення у розмірі 118 грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "Верус" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32; код ЄДРОПОУ 34562954) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) державне мито у розмірі 276 грн. 25 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення у розмірі 118 грн. 00 коп.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.Ю. Первушин

Повне рішення складено 22.04.2013 року.