Постанова

від 03.12.2008 по справі 13/231-08

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ

МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033,

м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                      

тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С

Т А Н О В А

03.12.08 р.                                                                                         

№ 13/231-08         

Київський міжобласний апеляційний

господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Разіної Т. І

(доповідач по справі),

суддів:

                                                  Агрикової  О.В.

                                                  Жук Г. А.

за участю представників сторін:

від позивача:  Поштар Т.П. -представник за

довіреністю  б/н  від 03.12.08,

від відповідачів 1, 2, 3, 4, 5:

не з'явились

від 

третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2: представники

Кривоший О.В., Салькова Т.В. за довіреністю № 1 від 08.01.08.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Роморо»від

26.08.2008 р., підписану представником Уколовим О.Л. та апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю «Роморо»від 21.08.2008 р., підписану

Нікітіною Н.В. на рішення господарського суду Київської області від 14.08.2008

року у справі № 13/231-08

за позовом          товариства з

обмеженою відповідальністю «Роморо», м. Київ,

до          1. Згурівської

спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату 1-2 ступенів, смт. Згурівка

Згурівського району Київської області,

                                2.

Великополовецької спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату 1-2 ступенів,

с. Великополовецьке Сквирського району Київської області,

          3. Мостищенської

спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату 1-2 ступенів, с. Мостище

Макарівського району Київської області,

          4. Таращанської

спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату 1-2 ступенів, м. Тараща

Таращанського району Київської області,

          5. товариства з обмеженою

відповідальністю «Брокерська фірма «Діаманд», м. Київ,

за участю третіх осіб, які не

заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів  1. ОСОБА_1, м. Київ,

          2. Всеукраїнського

благодійного фонду «Щасливе дитинство», м. Київ,

про          визнання

недійсним договору,

В С Т А Н О В

И В:

У червні 2008 року товариство з

обмеженою відповідальністю «Роморо»звернулось до господарського суду Київської

області з позовом до Згурівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату

1-2 ступенів, Великополовецької спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату

1-2 ступенів, Мостищенської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату 1-2

ступенів, Таращанської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату 1-2 ступенів,

товариства з обмеженою відповідальністю «Брокерська фірма «Діаманд», третя

особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідачів - ОСОБА_1 про визнання недійсним договору № 102/7 від 16.06.1994

р. про співробітництво з моменту його укладення.

Ухвалою господарського суду

Київської області від 17.06.2008 р. позовну заяву ТОВ «Роморо»прийнято до

провадження та порушено провадження у справі №13/231-08.

Ухвалою господарського суду

Київської області від 25.06.2008 р. залучено до участі у справі в якості

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідачів всеукраїнський благодійний фонд «Щасливе дитинство».

Рішенням господарського суду

Київської області від 14.08.2008 року у справі № 13/231-08 у позові відмовлено

(суддя Наріжний С.Ю.).

Рішення місцевого господарського

суду мотивоване тим, що позивач не є стороною у спірному договорі, тому його

права не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання угоди

недійсною. Також, судом першої інстанції зазначено, що позивач не вказує, які

саме його права порушені та якими протиправними діяннями.

Не погоджуючись з прийнятим

рішенням, позивач звернувся до Київського міжобласного апеляційного

господарського суду з апеляційною скаргою від 26.08.2008 р., підписаною

представником Уколовим О.Л., в якій просить рішення господарського суду

Київської області від 14.08.2008 р. у справі № 13/231-08 скасувати, прийняти

нове рішення, яким визнати недійсним договір № 102/7 від 16.06.1994 р. про

співробітництво з моменту його укладення.

Крім того, до Київського

міжобласного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга

товариства з обмеженою відповідальністю «Роморо»від 21.08.2008 р., підписана

Нікітіною Н.В., в якій скаржник також просить скасувати рішення господарського

суду Київської області від 14.08.2008 року у справі № 13/231-08, прийняти нове

рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог, викладених в

апеляційних скаргах, скаржник посилається на те, що при винесенні оскаржуваного

рішення місцевий господарський суд неповністю з'ясував обставини справи, що

мають значення для справи, порушив норми процесуального та матеріального права,

а саме ст.ст. 8, 9, 25, 26, 44, 47, 48, 62, 63, 243, 244 ЦК УРСР в редакції

1963 року, ст.ст. 4-7, 32, 33, 34, 36, 38, 43, 49 ГПК України.

Ухвалою Київського міжобласного

апеляційного господарського суду від 18.09.2008 року (головуючий суддя  Разіна Т.І., судді - Андрейцева Г.М.,

Зеленіна Н.І.) прийнято до провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою

відповідальністю «Роморо»від 26.08.2008 р., підписану представником Уколовим

О.Л. та апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Роморо»від

21.08.2008 р., підписану Нікітіною Н.В. на рішення господарського суду

Київської області від 14.08.2008 року у справі № 13/231-08.

15.10.2008 року скаржник надав суду

уточнення до апеляційної скарги, в яких містяться додаткові обґрунтування до

апеляційних скарг.

Розпорядженням першого заступника

голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.10.2008

р. розгляд справи № 13/231-08 призначено здійснити у складі головуючого судді

Разіної Т.І., суддів  Агрикової О.В., Жук

Г.А.

Відповідачі та третя особа-1 не

направляли своїх представників у судові засідання, про час і місце розгляду апеляційних

скарг були  повідомлені  судом належним чином.   Про причини не явки в судові засідання  суд  не

повідомляли. Вимоги ухвал суду відповідачами 

не виконані.

Представники апелянта у судовому

засіданні підтримали вимоги апеляційних скарг та просили їх задовольнити.

Представники третьої особи-2 у

судовому засіданні заперечили проти вимог апеляційних скарг, вважають їх

необґрунтованими, а рішення місцевого господарського суду -законним, тому

просили залишити його без змін.

29.10.2008 р. через відділ документального

забезпечення суду представником позивача надано колегії суддів: клопотання про

витребування доказів (вх. № 2-05/3168/79), клопотання про витребування доказів

(вх. № 2-05/3169/79), клопотання про призначення експертизи (вх. №

2-05/3167/79), які залишені колегією суддів без задоволення, як необґрунтовані.

12.11.2008 р. через відділ

документального забезпечення суду всеукраїнським благодійним фондом «Щасливе

дитинство»надано колегії клопотання про залучення до матеріалів справи

додаткових матеріалів, яке судом задоволене.

Дослідивши матеріали справи,

заслухавши пояснення присутніх уповноважених представників учасників

апеляційного провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши

застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права,

колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла

до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з

наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст.

101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної

скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого

господарського суду у повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст.

129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України

апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку,

користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи

та вірно було встановлено місцевим господарським судом, 15.11.2007 року між

позивачем, як орендарем та третьою особою-1, як орендодавцем було укладено

договір оренди № 34/к (а.с. 9-14). Відповідно до п. 1.1 договору № 34/к третя

особа-1 передає у платне користування (оренду), а позивач приймає нежилі

приміщення на 10-му поверсі загальною площею 461,4 кв.м., розташовані за

адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська 18/24, 10-й поверх.

Згурівською, Бишевською,

Великополовецькою, Мостищенською, Таращанською спеціальними загальноосвітніми

школами-інтернатами та ТОВ «Брокерська фірма «Діаманд»був укладений договір №

102/7 від 16.06.1994 р. (а.с. 8) про співробітництво.

Відповідно до п. 1.1. договору №

102/7 від 16.06.1994 р. його сторони прийняли рішення створити окрему юридичну

особу - благодійний фонд для допомоги дітям з порушеним розумовим розвитком.

При цьому, ТОВ «Діаманд»взяло на себе зобов'язання виділити приміщення для

реєстрації благодійного фонду з 17.06.1994 р., і з дати його реєстрації

передати на баланс останнього протягом 10 днів 4888 кв. м. нежитлового

приміщення за адресою: 01054, м. Київ, вул. Менжинського (Дмитрівська), 18/24,

10-й поверх.

Колегія суддів зазначає, що із

предмету укладеного договору про співробітництво № 102/7  вбачається 

що вказаний договір відповідає нормам ст. 430 ЦК УРСР, який діяв на

час  укладання договору.

Позивач звернувся до місцевого

господарського суду з позовом про визнання недійсним договору № 102/7 від

16.06.1994 р., оскільки вважає цей договір таким, що порушує його речові права

та інтереси щодо приміщення за адресою: 01054, м. Київ, вул. Менжинського

(Дмитрівська), 18/24, 10-й поверх. Мотивуючи свої вимоги, позивач посилається

на ст. 48 ЦК УРСР.

Згідно ст. 48 ЦК УРСР  недійсною є та угода, що не відповідає

вимогам закону. В тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх.

Зо оцінкою колегії суддів, суд

першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів зазначає, що

матеріали справи містять ксерокопію договору № 102/7 про співробітництво  від 16.06.1994 року.  Позивач не надав до позову оригінал чи  засвідчену в установленому порядку  копію, а тому вказана ксерокопія  не є 

письмовим доказом   в розумінні  ст. 36 

ГПК України.

Відповідно до ст. 1 Господарського

процесуального кодексу (ГПК) України, підприємства, установи, організації, інші

юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють

підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку

набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до

господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за

захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 20 ГК України передбачено,

що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і

законних інтересів.

На підставі наведених вище норм суд

першої інстанції дійшов вірного висновку, що право на звернення до суду має

особа, чиї права та охоронювані законом інтереси були порушені. Тобто,

порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на

момент звернення до суду.

Позивач не є також стороною

договору № 102/7 про співробітництво від 16.06.1994 р., тому цей договір не

створив для нього ніяких прав і не покладав на нього будь-яких обов'язків.

Таким чином, факт укладення

договору Згурівською, Бишевською, Великополовецькою, Мостищенською,

Таращанською спеціальними загальноосвітніми школами-інтернатами та ТОВ

«Брокерська фірма «Діаманд»не дає підстав позивачу для звернення до суду з

позовом про визнання недійсним цього договору, у якому він не є стороною. В

разі порушення сторонами договору своїми діями прав позивача, він не

позбавлений права звернутись до суду з позовом, що відповідає способам захисту,

встановленим законодавством. 

          На думку колегії суд першої інстанції

обґрунтовано врахував позицію Верховного Суду України, викладену у постанові

від 30.01.2007 р. у справі № 1/138-14/318-9/273, відповідно до якої права особи,

яка не є стороною угоди, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про

визнання цієї угоди недійсною, із застосуванням правового механізму,

встановленого  статтею 48 ЦК УРСР,

незалежно від того чи відповідає спірна угода закону.

Колегія суддів  також зазначає, що  матеріали справи містять судові документи

(рішення, постанови)  у справах, які

розглядалися загальними та господарськими судами  на протязі 1997-2008 р.р.  (а.с. 45- 78).  

Згідно ст. 35 ГПК України

обставини, визнані  господарським судом

загальновідомими не потребують доказування.

Факти, встановлені рішенням

господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час

розгляду однієї  справи, не доводяться

знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вирок суду з кримінальної справи,

що набрав законної сили,   є обов'язковим

для господарського суду при вирішенні спору з питань,  чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Рішення суду з цивільної справи, що

набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду  щодо фактів, які встановлені судом і мають

значення для вирішення спору.

Факти, які відповідно до

закону  вважаються встановленими, не

доводяться  при розгляді справи. Таке

припущення може бути спростовано в загальному порядку.

У доводах апеляційного оскарження

скаржник наводить міркування щодо невідповідності спірного договору нормам

законодавства, проте не спростовує доводів місцевого господарського суду, на

підставі яких відмовлено у позові. Позивач дублює доводи позовної заяви, яким

вже надана правова оцінка у рішенні господарського суду Київської області від

14.08.2008 року у справі № 13/231-08.

Враховуючи вищенаведене, колегія

суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про

відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів Київського

міжобласного апеляційного господарського суду, на підставі наявних в справі

матеріалів та отриманих від сторін в процесі апеляційного провадження пояснень,

прийшла до висновку що відповідно до ст. 43 ГПК України суд першої інстанції

повно і всебічно дослідив подані сторонами докази у їх сукупності з матеріалами

справи, дав їм вірну правову оцінку, на підставі чого виніс законне і

обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам чинного законодавства, підстав для

скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду не вбачається, а тому

апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Роморо»від

26.08.2008 р., підписана представником Уколовим О.Л. та апеляційна скарга

товариства з обмеженою відповідальністю «Роморо»від 21.08.2008 р., підписана

Нікітіною Н.В. на рішення господарського суду Київської області від 14.08.2008

року у справі № 13/231-08 задоволенню не підлягають.

Колегія суддів зазначає, що згідно

з частиною 2 ст. 4-5 ГПК України 

невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне

відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 83 Господарського

процесуального кодексу України 

закріплено право господарського суду щодо прийняття  рішення.

Зокрема, пунктом 5 ст. 83 ГПК

України надано право стягувати  у доход

Державного бюджету України  з винної

сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних  мінімумів 

доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським

судом на сторону.

       Ухвали апеляційного

господарського суду відповідачами не виконані, 

письмово причини невиконання суду не надані; конституційним правом на

захист відповідачі не скористались (відзиви, 

згідно ст. 97 ГПК України апеляційній інстанції   всі відповідачі не надіслали).

Апеляційний суд скориставшись своїм

правом згідно  до п. 5 ст. 83 ГПК

України   суд, приймаючи рішення,  стягує 

у доход Державного бюджету України 

з  відповідачів  у справі -Згурівської,  Бишевської, Великополовецької, Мостищенської,

Таращанської спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів 1-2 ступенів   та ТОВ «Брокерська фірма «Діамант» штраф у

розмірі п'яти  неоподатковуваних  мінімумів 

доходів громадян (85 грн.)  за

ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Керуючись  п. 5 ст. 83, ст. ст. 85, 99, 101-105, 116,

117 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський

суд,

П О С Т А Н О

В И В:

Рішення господарського суду

Київської області від 14.08.2008 року у справі № 13/231-08 залишити без змін.

          Апеляційні скарги товариства з

обмеженою відповідальністю «Роморо»від 26.08.2008 р. та від 21.08.2008 р.  на рішення господарського суду Київської

області від 14.08.2008 року у справі № 13/231-08 залишити без задоволення.

          Стягнути з Згурівської спеціальної

загальноосвітньої школи-інтернату 1-2 ступенів у доход Державного бюджету

України  штраф у розмірі п'яти  неоподатковуваних  мінімумів 

доходів громадян, що становить  85

грн.

Стягнути з Великополовецької

спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату 1-2 ступенів у доход Державного

бюджету України  штраф у розмірі

п'яти  неоподатковуваних  мінімумів 

доходів громадян, що становить  85

грн.

Стягнути з Мостищенської

спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату 1-2 ступенів у доход Державного

бюджету України  штраф у розмірі

п'яти  неоподатковуваних  мінімумів 

доходів громадян, що становить 

85  грн.

Стягнути з Таращанської спеціальної

загальноосвітньої школи-інтернату 1-2 ступенів у доход Державного бюджету

України  штраф у розмірі п'яти  неоподатковуваних  мінімумів 

доходів громадян, що становить 85 

грн.

            Стягнути з товариства з обмеженою

відповідальністю «Брокерська фірма «Діаманд»у доход Державного бюджету

України  штраф у розмірі п'яти   неоподатковуваних  мінімумів 

доходів громадян, що становить  85

грн.

Доручити господарському суду

Київської області оформити та  видати

відповідні накази.

          Копію постанови апеляційної інстанції

надіслати учасникам апеляційного провадження.

          Справу № 13/231-08 повернути до

господарського суду Київської області.

          Постанова набирає законної сили з дня

її прийняття.

Головуючий суддя:                                                                     

Разіна Т. І

Судді:

Агрикова  О.В.

Жук Г. А.

Дата

відправки  05.12.08