Рішення

від 26.12.2008 по справі 5020-3/208

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-3/208

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"26" грудня 2008 р. справа № 5020-3/208

За позовом          Акціонерного товариства “Індустріально-експортний банк”

(01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4)

в особі           філії “Кримська дирекція” Акціонерного товариства “Індустріально-експортний банк”

(95011, м. Сімферополь, вул. Гоголя, 6)

до відповідача          Приватного підприємства “Век-Тур”

(юридична адреса: 99045, м. Севастополь, вул. Рєпіна, б. 15, кв. 2)

(фактична адреса: 99040, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, б. 216, кв. 3)

про           стягнення 35857,23 грн.,

Суддя Головко В.О.,

За участю представників:

позивача – Платаний І.І., довіреність ВКЕ № 457275 від 13.02.2008;

                –Сушко А.О., довіреність № б/н від 26.10.2007;          

відповідача –Кодачигов В.Е., власник, паспорт серії АР № 010240 виданий 21.10.1995, Ленінським РВ УМВС України в м.Севастополі.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство “Індустріально-експортний банк” в особі філії “Кримська дирекція” Акціонерного товариства “Індустріально-експортний банк” (далі –Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Приватного підприємства “Век-Тур” (далі –Відповідач) про стягнення заборгованості на загальну суму 35857,23 грн. з яких: строкова заборгованість за кредитом –1952,00 грн., прострочена заборгованість за кредитом –24429,23 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом –6724,34 грн., пеня –2751,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 09/14-633 від 25.05.2007, договором поруки № 09/14-633-П від 25.05.2007 та на норми статей Цивільного кодексу України.

Відповідач надав суду відзив на позов, в якому позовні вимоги в частині стягнення суми боргу за кредитним договором № 09/14-633 від 25.05.2007 та заборгованість по відсотках за користування кредитом визнав повністю; щодо стягнення суми штрафних санкцій та пені просить виключити з позовних вимог, враховуючи форс-мажорні обставини. Крім того, просить надати відстрочку для погашення заборгованості на шість місяців.

У судовому засіданні 09.12.2008 оголошувалась перерва до 26.12.2008 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання, яке було продовжено після перерви 26.12.2008, не забезпечив.

Згідно зі статтями 20, 22, 811 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені їх процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України "Про судоустрій України", пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази, суд –

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство „Індустріально-експортний банк” (Кредитор) і Приватне підприємство “Век-Тур” (Позичальник) 25.05.2007 уклали Кредитний договір  № 09/14-633 (далі - Договір), відповідно до якого відповідачу був наданий кредит у сумі 35000,00 грн. з виплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 31,4% річних з кінцевим строком повернення кредиту до 21.11.2008.

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що погашення кредиту здійснюється частинами за наступним графіком погашення:

№ Строкпогашення кредитуСумапогашення кредиту, грн.Залишок заборгованості за кредитом, грн.

115.06.20071944,00 грн.33056,00 грн.

215.07.20071944,00 грн.31112,00 грн.

315.08.20071944,00 грн.29168,00 грн.

415.09.20071944,00 грн.27224,00 грн.

515.10.2007.1944,00 грн.25280,00 грн.

615.11.2007.1944,00 грн.23336,00 грн.

715.12.20071944,00 грн.21392,00 грн.

815.01.20081944,00 грн.19448,00 грн.

915.02.20081944,00 грн.17504,00 грн.

1015.03.20081944,00 грн.15560,00 грн.

1115.04.20081944,00 грн.13616,00 грн.

1215.05.2008.1944,00 грн.11672,00 грн.

1315.06.20081944,00 грн.9728,00 грн.

1415.07.20081944,00 грн.7784,00 грн.

1515.08.20081944,00 грн.5840,00 грн.

1615.09.20081944,00 грн.3896,00 грн.

1715.10.20081944,00 грн.1952,00 грн.

1815.11.20081952,00 грн.0,00 грн.

Сплата відсотків за кредитом здійснюється щомісячно до 15 числа кожного місяця шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача (пункт 2.9 Договору).

Згідно з пунктом 2.10 Договору Позичальник зобов'язується забезпечити повне погашення кредиту та відсотків за кредитом у сумах та строки, обумовлені цим Договором.

Відповідно до умов пункту 8.6 Договору він діє до повного погашення кредиту, сплати відсотків, плати за обслуговування кредитної лінії, можливих штрафних санкцій і до повного виконання всіх умов цього Договору.

25.05.2007 між сторонами та Кодачиговим Вадимом Едуардовичем, який є директором Приватного підприємства “Век-Тур” (Поручитель), укладений договір поруки № 09/14-633-П, відповідно до пункту 1.2 якого Кодачигов Вадим Едуардович на добровільних засадах бере на себе  зобов'язання перед Кредитором відповідати по зобов'язаннях Позичальника, які виникають з умов Кредитного договору № 09/14-633 від 25.05.2007 в повному обсязі заборгованості за кредитом та/або відсотками за кредит, а також штрафів та пені, в строки та на умовах, обумовлених кредитним договором.

Пунктами 3.1 та 3.2 Договору поруки встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником взятих на себе зобов'язань по Кредитному договору, Поручитель і Позичальник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної заяви.

Поручитель у випадку невиконання чи неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по цьому Договору виплачує, в безспірному порядку, Кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на дату виникнення зобов'язання Поручителя погасити заборгованість Позичальника, за кожний день прострочення від несвоєчасно погашеної суми заборгованості. При цьому, моментом виникнення зобов'язання Поручителя погасити заборгованість Позичальника, рахується день, наступний за днем, коли повинен бути погашений кредит (частина кредиту) та/або відсотки за кредит за Кредитним договором.

Про виникнення заборгованості Позичальника Кредитор повідомляє Поручителя письмово.

Позичальником умови Договору виконувались не в повному обсязі, строки погашення кредиту, які встановлені графіком сплати кредиту порушувались неодноразово, у зв'язку  з чим у нього у період з 16.10.2007 по 07.11.2008 утворилась строкова заборгованість за кредитом –1952,00 грн., прострочена заборгованість за кредитом –24429,23 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом –6724,34 грн.

Зазначене стало підставою для звернення позивача в суд із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.  

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 541, частини 1 статті 543 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Отже позивач обґрунтовано звернувся з позовними вимогами саме до відповідача.

Вказана заборгованість на день прийняття рішення відповідачем не сплачена, у зв'язку з чим позовні вимоги у цій частині визнані обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню: сума строкової заборгованості за кредитом –1952,00 грн., сума простроченої заборгованості за кредитом –24429,23 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом –6724,34 грн.

Згідно зі статтями 230, 231 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до пункту 4.1 у випадку несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та/або відсотків за користування кредитом, Позичальник сплачує Кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на протязі існування простроченої заборгованості, від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення.

Позивачем нарахована пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків по кредиту у сумі 2751,66 грн., розрахунок якої здійснений з урахуванням частини 6 статті 232 Господарського кодексу України та перевірений судом, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту та погашення відсотків по кредиту підлягають задоволенню.

Згідно з пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка  підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Проте суд вважає, що у зв'язку з незначним розміром штрафних санкцій у порівнянні з сумою основного боргу, а також відсутністю доказів того, що відповідач є потерпілим та/або цивільним відповідачем у кримінальній справі № 980162, підстави для застосування пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України відсутні.

Матеріалами справи підтверджується, що 06.12.2007 за вих. № 1600/855 позивач надіслав на адресу Поручителя листа з повідомленням про виникнення у Позичальника перед Кредитором суми заборгованості по сплаті кредиту та нарахованих і несплачених відсотків за користування кредитом, та з вимогою сплатити вказану суму заборгованості.

Таким чином, позивачем дотримано вимоги частини другої пункту 3.2 Договору поруки та належним чином повідомлено Поручителя про виникнення заборгованості Позичальника перед Кредитором.

Крім того, відповідач надав суду відзив на позов, в якому позовні вимоги в частині стягнення суми боргу за кредитним договором № 09/14-633 від 25.05.2007 та заборгованість по відсотках за користування кредитом визнав повністю; щодо стягнення суми штрафних санкцій та пені просить виключити з позовних вимог, враховуючи форс-мажорні обставини. Також відповідач просить надати відстрочку виконання рішення суду для погашення заборгованості строком на шість місяців.

Представник позивача проти надання відповідачу відстрочки виконання судового рішення на шість місяців заперечує.

За змістом частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи те, що дії відповідача щодо визнання позову не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Разом з тим, розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання судового рішення строком на шість місяців у зв'язку з важким фінансовим становищем підприємства та оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про можливість задоволення цієї заяви частково –надати відстрочку на два місяця, виходячи з наступного.

Пункт 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України надає суду право при прийнятті рішення по справі відстрочити або розстрочити його виконання. При цьому суд враховує приписи статті 121 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд розглядає це питання і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до пункту 2 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" від 12.09.1996 № 02-5/333 (з подальшими змінами та доповненнями) підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

У своїй заяві директор підприємства вказує на те, що відносно Приватного підприємства “Век-Тур” здійснені шахрайські дії з боку ТОВ “Мирта і О”, у зв'язку з чим відповідач зазнав збитків на суму 40512,00 грн., що перевищує розмір наявної заборгованості. На підтвердження цих обставин відповідач надав суду листа Відділу Державної служби боротьби з економічною злочинністю УМВС України в м. Севастополі від 10.11.2008 вих. № 4/5121.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до частини другої статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82, п.6 ст.83, 84-85, 115, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.  Позов задовольнити повністю.

2.  Стягнути з Приватного підприємства “Век-Тур” (юридична адреса: 99045, м.Севастополь, вул. Рєпіна, б. 15 кв. 2; фактична адреса: 99040, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, б. 216,      кв.3), ідентифікаційний код 34300847, п/р 26004005021001 у філії „Кримська дирекція” АТ „ІНДЕКС БАНК”, МФО 384845) на користь Акціонерного товариства „Індустріально-експортний банк” (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, код в ЄДРПОУ 14361575) заборгованість у сумі 36333,81 грн., у тому числі: строкова заборгованість за кредитом –    1952,00 грн., прострочена заборгованість за кредитом –24429,23 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом –6724,34 грн., пеня –2751,66 грн.; витрати по сплаті державного мита у сумі 358,58 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

Відстрочити виконання рішення на два місяці –до 19.03.2009 року.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                    В.О. Головко

Рішення оформлено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

і підписано 08.01.2009