Рішення

від 14.05.2009 по справі 5020-3/208

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-3/208

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"14" травня 2009 р. справа № 5020-3/208

 За позовом             Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

          (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

до відповідача:          Малого приватного підприємства «Связьмонтаж»

          (99011, м. Севастополь, вул. Токарева, 9)

про розірвання договору купівлі-продажу комунального майна,

суддя  Головко В.О.                             

Представники сторін:

Позивача  Гатіятуллін Е.Д., головний спеціаліст, довіреність б/н від 01.01.2009;  Відповідача –Батаєв М.О., представник, довіреність б/н від 05.05.2009.

суть  спору:

06.04.2009 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, звернувся до господарського суду м. Севастополя з позовом до Малого приватного підприємства «Связьмонтаж»про розірвання договору купівлі-продажу комунального майна.

Ухвалою суду від 09.04.2009 позовна заява прийнята до розгляду суддею            Головко В.О. та порушено провадження у справі №5020-3/208 (арк.с.1).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не належним чином виконує умови договору купівлі-продажу комунального майна №11-01/КП від 09.11.2001 в частині реконструкції об'єкта.

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги не визнає, у відзиві на позов вказує, що Договір укладений між ним та ТОВ «Анта-ком», у зв'язку з чим, на думку відповідача, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради є неналежним позивачем. Крім того, відповідач зазначає, що ним об'єкт приватизації знищений, здійснюється нове будівництво, роботи по будівництву першого поверху вже виконані (арк.с. 55-57).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в :

09.11.2001 Севастопольська міська Рада, від імені якої діє Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Анта-ком»(покупець) уклали договір купівлі-продажу №11-01/КП (далі –Договір 1), згідно з умовами якого продавець продає, а покупець купує нежитловий будинок, загальною площею 55,30 кв.м, що розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Новоросійська, буд. 40 (арк.с. 9-11).

Пунктом 5.2 Договору 1 визначені зобов'язання покупця, зокрема, в підпункті 5.2.3.4 Договору 1 встановлено, що протягом реконструкції об'єкта приватизації до 01.01.2003 покупець зобов'язаний здійснити ремонт 50 кв.м асфальтобетонного покриття пішохідної частини дороги в районі об'єкта приватизації.

Відповідно до підпункту 5.2.3.6, з початком надання повного комплексу послуг створити 17 робочих місць, на двох з яких використовувати працю інвалідів.

Згідно з пунктом 5.2.3.7, протягом 15 місяців з дня одержання дозвільних документів він має зробити реконструкцію об'єкта під виставочний салон послуг через комп'ютерні технології.

Пунктом 5.2.3.8 встановлено, що з моменту введення в експлуатацію об'єкта покупець зобов'язаний направляти за рахунок отриманого прибутку ТОВ “Анта-ком” не менше 1500000 грн. на наступні цілі:

-          на безкоштовне навчання дітей з малозабезпечених родин в інтернет-класі, не менше 6000,00 грн.

-          на безкоштовну доставку продуктів харчування, ліків та товарів першої необхідності самотнім інвалідам не менше 4000,00 грн.

-          на зниження цін незаможним, студентам та учням по використанню мережі Інтернет, прокат і купівлю комп'ютерної й іншої оргтехніки не менше 5000,00 грн.

Згідно з пунктами 5.3-5.5, зобов'язання сторін, вказані в пунктах 5.1 та 5.2 є істотними умовами договору. Покупець зобов'язаний надавати продавцеві звіти, необхідні матеріали, відповідні документи про виконання ним умов цього договору. При зміні власника об'єкта приватизації покупець зобов'язаний покласти всі зобов'язання за даним договором купівлі-продажу на нового власника.

Пунктом 6.1 Договору встановлена матеріальна відповідальність за невиконання або неналежне виконання його умов.

Так, відповідно до пунктів 6.4-6.6 договору  у випадку невиконання або неналежного виконання пункту 5.2.3.6 договору покупець сплачує штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У випадку невиконання або неналежного виконання умов підпункту 5.2.3.7 покупець сплачує штраф в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Сплата штрафних санкцій не звільняє Покупця від зобов'язань, визначених договором, відповідно до чинного законодавства.

Згідно з пунктами 9.3-9.4 Договору 1 у разі невиконання однією із сторін умов цього договору він може бути змінений або розірваний на вимогу другої сторони за рішенням суду. Розірвання цього договору здійснюється у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Вказаний договір 09.11.2001 був посвідчений приватним нотаріусом Усенко Т.Т. за №4152  та зареєстрований Севастопольською міською Радою за №57 від 14.11.2001.

11.12.2001 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Анта-ком” (продавець) та Малим приватним підприємством “Связьмонтаж” (покупець) укладено договір купівлі-продажу (далі –Договір 2), згідно з яким, продавець продав, а покупець купив нежитловий будинок літ. “А” з надвірними будівлями загальною площею 55,30 кв.м, розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Новоросійська буд. 40 (арк.с. 12).

Відповідно до підпунктів 7.4-7.8, пункту 7 Договору 2 покупець приймає на себе обов'язки, передбачені пунктом 5.2 Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Усенко Т.Т. Севастопольського міського нотаріального округу за реєстровим номером 4152 від 09.11.2001, зокрема: протягом реконструкції об'єкта приватизації до 01.01.2003 здійснити ремонт 50 кв.м асфальтобетонного покриття пішохідної частини дороги в районі об'єкта приватизації; з початком надання повного комплексу послуг створити 17 робочих місць, на двох з яких використовувати працю інвалідів; протягом 15 місяців з дня одержання дозвільних документів зробити реконструкцію об'єкта під виставочний салон послуг через комп'ютерні технології; з моменту введення ва експлуатацію об'єкту направляти за рахунок отриманого прибутку ТОВ “Анта-ком” не менше 1500000 грн. на наступні цілі:

-          на безкоштовне навчання дітей з малозабезпечених родин в інтернет-класі, не менше 6000,00 грн.

-          на безкоштовну доставку продуктів харчування, ліків та товарів першої необхідності самотнім інвалідам не менше 4000,00 грн.

-          на зниження цін незаможним, студентам та учням по використанню мережі Інтернет, прокат і купівлю комп'ютерної й іншої оргтехніки не менше 5000,00 грн.

Договір 2 посвідчений приватним нотаріусом Усенко Т.Т. Севастопольського міського нотаріального округу 11.12.2001 за №4530.

Актом поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу комунальго майна –нежилої будівлі з надвірними побудовами, розташованої за адресою:                            м. Севастополь, вул. Новоросійська, 40 (далі –акт перевірки), складеним 07.08.2008             (арк.с. 13-16), встановлено виконання умов договору №11-01/КП від 09.11.2001 купівлі-продажу комунального майна за пунктами 5.2.1, 5.2.2, 5.2.3.1, 5.2.3.2, 5.2.3.3, 5.2.3.5; умови договору по пунктам 5.2.3.4, 5.2.3.6, 5.2.3.7, 5.2.3.8 не виконані.

Відповідно до статті 4 Закону України №2171-ХІІ "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності, є органи приватизації, створені місцевими радами народних депутатів.

Відповідно до п. 10.27 Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської ради, затвердженого рішенням V сесії Севастопольської міської Ради від 12.06.2007 №2070, Фонд комунального майна Севастопольської міської ради є органом приватизації по об'єктах права комунальної власності від імені і за дорученням Ради, укладає договори купівлі-продажу, здійснює контроль за їх виконанням (арк.с. 26-33).

Пунктом 8 статті 23 Закону України України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" встановлено, що Органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а у разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору. 

Відповідно до статті 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизація –це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, що можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Відчуження майна, що перебуває у комунальній власності, регулюється положеннями Закону України "Про приватизацію державного майна", інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами, які діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними і підконтрольними.

Статтею 27 Закону України „Про приватизацію державного майна” встановлено, що при відчуженні приватизованого об'єкта до нового власника переходять невиконані зобов'язання, що були передбачені договором купівлі-продажу об'єкта приватизації.

Частиною другою статті 22 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" встановлено, що після придбання об'єкта   його новий власник стає правонаступником прав і обов'язків приватизованого підприємства.

Невиконання умов договору з боку відповідача МПП “Связьмонтаж” як нового власника приватизованого підприємства, і стало підставою для звернення позивача до господарського суду міста Севастополя з даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, та такими що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.03 та пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України дані кодекси застосовуються до правовідносин, що виникли або продовжують існувати після набрання ними чинності, тобто після 01.01.04.  

Правовідносини між сторонами виникли до 01.01.04, не припинені в порядку, встановленому ст. 216-223 Цивільного кодексу України в редакції 1963 року, тому при розгляді спору суд керується Цивільним кодексом України в редакції 2003 року (далі –ЦК України).

Спірні правовідносини також врегульовані нормами Господарського кодексу України (Закон України №436-ІV від 16.01.2003, далі –ГК України), Закону України „Про приватизацію державного майна” від 04.03.1992 №2163-XII, Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” від 06.03.1992 №2171-ХІІ, Закону України „Про Державну програму приватизації” від 18.05.2000 №1723-ІІІ.

Частиною другою статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з частиною п'ятою статті 27 Закону України „Про приватизацію державного майна” від 04.03.1992 №2163-XII на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Відповідно до частини восьмої статті 23 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а у разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору. 

За правилами пунктів 6.1 Договору сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього договору.

Пунктом 9.1 Договору встановлено, що розірвання договору здійснюється у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України та частини першої статті 188 ГК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 188 ГК України встановлений наступний порядок розірвання господарських договорів. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Позивач в листі від 03.10.2008 №3474 (арк.с.17) зазначив, що покупцем не виконаний п. 5.2.3.7 Договору 1, та повідомив, що за невиконання цієї умови договором передбачена відповідальність у вигляді сплати штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та пропонував відповідачу негайно повідомити позивача про дату введення в експлуатацію об'єкта під виставочний салон послуг через комп'ютерні технології. Вищевказаний лист не містить пропозиції позивача  розірвати договір.

Згідно з пунктом 2 статті 27 Закону України “Про приватизацію державного майна” до договору купівлі-продажу повинні включатися передбачені бізнес-планом чи планом приватизації зобов'язання або зобов'язання сторін, які були визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу. Термін дії зазначених зобов'язань, за винятком виконання встановлених мобілізаційних завдань, не повинен перевищувати п'ять років.

Таким чином, відповідно до п.2 ст. 27 Закону України “Про приватизацію державного майна” по зобов'язаннях, які були внесені сторонами до договору від 09.11.2001 №11-01/КП закінчився термін дії 09.11.2006, термін дії умов Договору від 11.12.2001 закінчився 11.12.2006.

Судом встановлено, що акт перевірки, яким позивач підтверджує невиконання відповідачем зобов'язань за Договором, позивачем був затверджений та підписаний 07.08.2008 та фіксує невиконання відповідачем зобов'язань за договором станом на 07.08.2008, тобто вже за межами визначеного Договором строку.

З позовом до суду позивач звернувся лише 08.04.2009.

Відповідно до статей 33, 34 кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач не має та не надав суду доказів наявності у нього підстав на перевірку дотримання умов Договору поза межами п'ятирічного строку, в тому числі на звернення із  позовом про розірвання Договору. Крім того, позивач надав суду докази недотримання відповідачем умов Договору поза межами п'ятирічного строку та не довів, що порушення були допущені саме в п'ятирічному періоді.

На підставі вищевикладеного, суд визнає вимоги позивача такими, що не ґрунтуються на законі, а тому задоволенню не підлягають.

          Керуючись статтями 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

           У задоволенні позову відмовити.  

Суддя                                                                                                          В.О. Головко

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

19.05.2009