Ухвала

від 08.11.2012 по справі 2а/0570/806/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2012 року справа №2а/0570/806/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Карпушової О.В.,

суддів: Василенко Л.А., Гімона М.М.,

секретар судового засідання: Куленко О.Д.

за участю сторін: позивач ОСОБА_2, представник позивача ОСОБА_3,

представник відповідача Шеремет В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, третя особа, без самостійних вимог на предмет позову, Державна податкова інспекція в м. Димитрові Донецької області, про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

18.01.2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі по тексту- ФОП ОСОБА_2) звернувся до суду з позовом, який в ході слухання справи уточнювався (арк. спр.172), до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (далі по тексту- Красноармійська ОДПІ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову - Державна податкова інспекція в м. Димитрові Донецької області (далі по тексту-ДПІ м. Димитрові Донецької області) про визнання недійсним повідомлення-рішення від 10.01.2012 року №0000021742 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 367331,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 299353,00 грн. та штрафними санкціями в сумі 67978,00 грн., скасування податкового повідомлення-рішення від 10.01.2012 року №'0000011742 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 82004,10 грн. за основним платежем.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач дійшов помилкового висновку щодо необхідності включення ринкового збору до складу загальної виручки від продажу товарів (послуг, робіт) для нарахування єдиного податку, оскільки, вважає, що такий збір є місцевим податком і перераховується до місцевого бюджету.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.09.2012 року позовні вимоги задоволено повністю: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 10.01.2012 року № 0000021742 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму у розмірі 367 331,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 299 353,00 грн. та штрафними санкціями в сумі 67 978,00 грн. та від 10.01.2012 року №0000011742 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 82 004,10 грн.

Суд першої інстанції виходив з того, що згідно ст. 19 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» місцеві податки і збори, зокрема ринковий збір, перераховуються до відповідного місцевого бюджету. Законодавством визначені відповідальні особи, які одержують та акумулюють ринковий збір, внаслідок чого, справляння ринкового збору з платників не є операцією з продажу, а тому його суму не підлягає включенню до виручки від реалізації, а відповідно, і в базу оподаткування при нарахуванні єдиного податку. Крім того, судом першої інстанції прийнято до уваги висновок судової економічної експертизи № 2/11/62 від 30.08.2012 року, відповідно до якого висновки щодо заниження об'ємів оподаткування ФОП ОСОБА_2 за період з 01.10.2008 року по 30.11.2011 року та донарахування до сплати податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість не підтверджуються.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24.09.2012 року, як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що суб'єкт підприємницької діяльності з метою визначення обсягу виручки, повинен враховувати всі надходження, отримані на його розрахунковий рахунок та в касу, включаючи суму ринкового збору.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, позивач та представник позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги, третя особа до суду не з'явилась.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа - підприємець, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Димитрові, з 26.01.2011 року - в Красноармійській ОДПІ. У період з 2008 р. по 2011р. ФОП ОСОБА_2 був платником єдиного податку.

Згідно договору оренди майна від 01.10.2008 року № б/н ФОП ОСОБА_2 орендує у МПП «Комерсант» споруди ринка «ІНФОРМАЦІЯ_1», а саме: павільйон для торгівлі м'ясопродуктами площею 111,8 кв.м., торговий павільйон загальною площею 126 кв.м., асфальтове покриття продовольчої групи для здійснення підприємницької діяльності (надання місця для торгівлі на ринку). Розмір орендної плати щомісяця складає 5000,00 грн. Відповідно до п. 4.2 договору автоматично він подовжується на наступний рік у разі відсутності заяви про його розірвання.

За період з 01.10.2008 р. по 30.11.2011 р. ФОП ОСОБА_2 здійснював свою діяльність на спрощеній системі оподаткування, був платником єдиного податку, податку з доходів фізичних осіб з найманих працівників та ринкового збору.

З 12.12.2011 року по 16.12.2011 року Красноармійською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - ФОП ОСОБА_2 за період з 01.10.2008 року по 30.11.2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 2156/17-313-2/НОМЕР_2 від 23.12.2011 року.

В акті перевірки вказано, що за перевіркою книги обліку доходів і витрат (форми № 10), звітів платника єдиного податку, звітів по формі 1 ДФ, даним центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб Державної податкової адміністрації України, встановлено, що обсяг виручки ФОП ОСОБА_2 за перевіряємий період завищений у сумі 1 437 518,69 грн., у тому числі: за 4 квартал 2008 року в сумі 66 121,20 грн., за 1 квартал 2009 року в сумі 83 284,50 грн., за 2 квартал 2009 року в сумі 130 706,01 грн., за 3 квартал 2009 року в сумі 135 365,00 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 146 505,98 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 121 095,00 грн., за 2 квартал 2010 року в сумі 114 479,00 грн., за 3 квартал 2010 року в сумі 141 732,00 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 111 273,00 грн., за 1 квартал 2011 року в сумі 118 465,00 грн., за 2 квартал 2011 року в сумі 127 675,00 грн., за 3 квартал 2011 року в сумі 140 817,00 грн.

За період з 01.01.2008 року по 30.09.2008 року згідно звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій у ФОП ОСОБА_2 загальна сума розрахунків становить 531077,00 грн. Перевищення граничного обсягу виручки станом на 01.10.2008 року становить 31077,00 грн. На суму перевищення ФОП ОСОБА_2 до податкового органу декларацію про доходи не надав і з 01.10.2008 року не перейшов на загальну систему оподаткування.

Податковим органом зроблено висновок, що позивачем не враховані надходження ринкового збору, отримані ним у касу, тому, посилаючись на ч.1 ст. 1 Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» зазначає, що позивачем в порушення цієї норми перевищено річний обсяг граничного розміру виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 500 тис. грн.

Згідно висновків акту позивач порушив: ст.13, ст. 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», п. 19.1 ст. 19 Закону України від 22.05.2003 року № 889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб», п. 46.1 ст. 46, п. 177.1 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірявся на суму 103 898,63 грн., в тому числі по періодах: за 2008 р. - 6 234,45 грн., за 2009 р. - 40 873,20 грн., за 2010 р. - 34 896,45 грн., з 01.01.2011 року по 30.11.2011 року на суму 21 894,53 грн.; пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2, пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п. 9.3, п. 9.4 ст. 9 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», пп. 41.4 п. 4.1 ст.4, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ПІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 46.1 ст. 46, ст. 181, п. 183.1, п. 183.2 ст. 183 Податкового кодекс України, декларації по податку на додану вартість за період з 01.10.2008 року по 30.11.2011 року на загальну суму 299 353,00 грн. та пп. «а» п. 19.1 ст. 19 Закону України від 22 травня 2003 року № 889- IV «Про податок з доходів фізичних осіб», п. 16.1.2 ст. 16 Податкового кодексу України та п. 6 ст. 128 Господарського кодексу України, встановлене неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких встановлена обов'язкова форма обліку (арк. спр.13-42).

10.01.2012 року за результатами встановлених порушень Красноармійською ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення: № 0000021742 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 367 331,00 грн., у тому числі: за основним платежем у розмірі 299 353,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 67 978,00 грн.; № 0000011742 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності на суму 82 004,10 грн. за основним платежем.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності дій податкового органу щодо винесення податкових повідомлень-рішень, за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача як платника податків.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01.01.2011 р. основним нормативним актом, яким врегульовані відносини, що виникають у сфері оподаткування, зокрема, визначає порядок адміністрування податків і зборів, що справляються в Україні, компетенцію контролюючих органів, зокрема, органів державної податкової служби, повноваження та обов'язки посадових осіб податкової служби під час здійснення податкового контролю, є Податковий кодекс України.

Згідно підпункту 41.1.1 пункту 41.1. статті 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є контролюючими органами в розумінні Кодексу.

Згідно пункту 20.1.4. статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Порядок сплати місцевих зборів визначений Декретом Кабінету Міністрів України

«Про місцеві податки і збори». Відповідно до норм цього Декрету ринковий збір - це плата за торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків , мотоциклів, ручних візків, що справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію та інші товари. Ринковий збір справляється за кожний день торгівлі, його граничний розмір не повинен перевищувати 20% мінімальної заробітної плати для громадян і трьох мінімальних заробітних плат - для юридичних осіб. Цей збір справляється працівниками ринку до початку реалізації продукції.

Згідно ст. 19 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» місцеві податки і збори (у тому числі і отримані ринком від сплати ринкового збору) перераховуються до відповідного місцевого бюджету.

Розрахунок ринкового збору подається до органу державної податкової служби за місцем реєстрації ринку щомісяця (якщо рішенням відповідного органу місцевого самоврядування встановлений податковий період, що дорівнює календарному місяцю) або щокварталу (якщо встановлено такий податковий період) (пп. 4.1.4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІП «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»). Сплата здійснюється протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного строку подання податкового розрахунку (пп. 5.3.1 Закону № 2181).

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 03.07.98 № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

З урахуванням вказаного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки відповідальність щодо збирання ринкового збору покладена законодавством на конкретну особу, і сума зібраного ринкового збору проходить через нього до місцевого бюджету транзитом, то справляння ринкового збору з платників не є операцією з продажу, а тому його суму не слід включати до виручки від реалізації, а відповідно, і в базу оподаткування при нарахуванні єдиного податку. Отже, спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем необґрунтовано та з порушенням норм діючого законодавства.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доводи апелянта не спростовують вірних висновків суду першої інстанції. Згідно висновків судової економічної експертизи № 2/11/62 від 30.08.2012 року, проведеної у даній справі, не підтверджуються висновки податкового органу, наведені в акті перевірки, щодо заниження позивачем об'ємів оподаткування у період з 01.10.2008 р. по 30.11.2011 р. та донарахування до сплати податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови. Повний текст ухвали виготовлено 12.11.2012р.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012 р. залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, третя особа, без самостійних вимог на предмет позову, Державна податкова інспекція в м. Димитрові Донецької області, про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.А. Василенко

М.М. Гімон