cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" листопада 2012 р. Справа № 10/540
Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя на рішення господарського суду м. Києва від 23 січня 2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 червня 2012 року у справі № 10/540 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промінвесттрейд" до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмедпром" про визнання правочину недійсним,
ВСТАНОВИВ: У листопаді 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Промінвесттрейд" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмедпром" про визнання недійсним договору поставки від 5 травня 2011 року № 6/23 з підстав його фіктивності.
Відповідач позов не визнав.
Рішенням господарського суду м. Києва від 23 січня 2012 року (суддя О. Котков) у позові відмовлено з мотивів безпідставності.
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Запоріжжя , яка не була учасником судового процесу, оскаржила рішення і постановою Київського апеляційного господарського суду від 13 червня 2012 року воно залишено без змін.
У касаційній скарзі Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Запоріжжя просить рішення та постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статей 4, 10, 203, 215 Цивільного кодексу України, статей 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте товариство з обмеженою відповідальністю "Промінвесттрейд" і товариство з обмеженою відповідальністю "Укрмедпром" право на подання відзиву на касаційну скаргу не використали і представники сторін у судове засідання не з'явилися.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Господарськими судами встановлено, що 5 травня 2011 року сторони уклали договір № 6/23, на умовах якого товариство з обмеженою відповідальністю "Укрмедпром" зобов'язалося передати товариству з обмеженою відповідальністю "Промінвесттрейд" кокс доменний на суму 2 750 000 грн.
Позаплановою документальною невиїзною перевіркою діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Промінвесттрейд" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість Державною податковою інспекцією в Шевченківському районі м. Запоріжжя складено акт № 136/23-2/36605643 від 19 вересня 2011 року, за висновками якого не встановлено факту поставки товару, а отже даний договір є недійсним, оскільки вчинений без наміру створення правових наслідків.
За результатами перевірки товариству з обмеженою відповідальністю "Промінвесттрейд" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 202 950 грн.
За правилами частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.). Частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Статтею 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно до вимог частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
На виконання умов договору відповідач здійснив залізницею поставку коксу, що підтверджується видатковими накладними № РН-120601 від 12 червня 2011 року на суму 237 600 грн., № РН-160601 від 16 червня 2011 року на суму 634 920 грн., № РН-200601 від 20 червня 2011 року на суму 345 180 грн. на загальну суму 1 217 700 грн., а позивач товар сплатив його вартість на суму 1 217 700 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову, господарські суди виходили з того, що зазначені дії сторін мають відповідні правові наслідки, договір не суперечить вимогам чинного законодавства та моральним засадам суспільства; особи, які вчинили правочин, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і їх волевиявлення було вільним і відповідало їх внутрішній волі.
За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Усупереч вказаним статтям, позивач не надав господарським судам доказів, які підтверджують позовні вимоги.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ: Рішення господарського суду м. Києва від 23 січня 2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 червня 2012 року у справі № 10/540 залишити без змін, а касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя без задоволення.
Головуючий, суддя М. В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя В.М. Палій
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2012 |
Оприлюднено | 19.11.2012 |
Номер документу | 27480806 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Васищак І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні