Постанова

від 13.11.2012 по справі 5011-62/2157-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2012 р. Справа № 5011-62/2157-2012 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Овечкін В.Е. Чернов Є.В. Цвігун В.Л. за участю представників: ПуАТ "Банк "Фінанси та Кредит" ТОВ "Бонапарт" розглянувши касаційну скаргу Єрохін О.П. Вичівська О.Ю. ПуАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 28.08.2012р. у справі№ 5011-62/2157-2012 господарського суду міста Києва за позовомПуАТ "Банк "Фінанси та Кредит" доТОВ "Торговий Дім Пластпайп" ТОВ "Бонапарт" Товарної біржі "Інекс" провизнання недійсним договору та акціону В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.06.2012 (суддя Любченко М.О.) скасовано заходи забезпечення позову вжиті ухвалою від 27.02.2012р..

Суд виходив з того, що відпала необхідність в забезпеченні позову у зв'язку з відмовою у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" згідно з рішенням господарського суду міста Києва від 23.05.2012.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2012 р. (судді: Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А., Буравльов С.І.) ухвала господарського суду міста Києва від 07.06.2012р. залишена без зміни.

ПуАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції та ухвалу господарського суду першої інстанції скасувати.

Скаржник вважає, що суд порушив ст.ст.68, 84, 88 ГПК України, неправомірно прийнявши додаткове рішення (ухвалу) з підстав, які не передбачені процесуальним законом, а саме процесуальним законом не передбачено повторне подання клопотання про скасування заходів забезпечення позову після прийняття рішення в якому у задоволенні такого клопотання відмовлено; скаржник доводить, що оскільки рішення суду по суті спору не набрало законної сили у зв'язку з апеляційним оскарженням, потреба у забезпеченні позову не відпала, тому скасування забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання судового рішення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.10.2012 р. розгляд справи відкладено на 13.11.2012 р..

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, вважає, що скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 23.05.2012 у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" було відмовлено.

06.06.2012 р. другим відповідачем було подано клопотання про скасування заходів до забезпечення позову. 07.06.2012р. до господарського суду міста Києва надійшло додаткове клопотання із вказаного питання. В обґрунтування клопотання Товариство з обмеженою відповідальністю "Бонапарт" посилалося на те, що у зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит", потреба у забезпеченні позову відпала.

Відповідно до ст.68 Господарського процесуального кодексу України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Суд першої інстанції на стадії з'ясування обставин справи, до того як дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, вжив заходів забезпечення позову як гарантію вимог позивача у разі їх вірогідного задоволення.

Касаційна інстанція визнає вірними мотиви господарського суду апеляційної інстанції, що не може забезпечуватися позов у задоволенні якого відмовлено.

Отже, слід погодитися з висновком, що за наявності судового рішення про відмову у задоволенні позову, суд правильно ухвалив скасувати вжиті ним заходи забезпечення позову.

Згідно ст.ст.111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, касаційна інстанція відхиляє твердження скарги, що питання про скасування забезпечення позову не вирішувалося шляхом прийняття додаткового рішення, так як судом винесена ухвала в порядку ст. 68 ГПК України; висновки скарги щодо неможливості повторного вирішення питання про скасування забезпечення позову, яке вже було вирішено у рішенні є довільною інтерпретацією скаржника, зводяться до намагання опосередковано до вимог ст. 88 ГПК України довести порушення ст.ст. 68, 84 ГПК України; твердження щодо доцільності існування забезпечення позову, з огляду на припущення скаржника про неможливість виконання судового рішення виходять за межі касаційного перегляду, оскільки зводяться до вимог про встановлення інших обставин та надання їм оцінки, що до повноважень суду касаційної інстанції не відноситься, враховуючи вимоги ст.ст. 111 5 , 111 7 ГПК України.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для скасування забезпечення позову, такий висновок відповідає обставинам справи та вимогам законодавства, тому підстав для скасування оскаржуваних у справі судових рішень не має.

Керуючись ст.ст. 108, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарсь кий суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2012 та ухвалу господарського суду міста Києва від 07.06.2012 у справі № 5011-62/2157-2012 господарського суду міста Києва залишити без зміни, а касаційну скаргу -без задоволення.

Головуючий, суддя В. Овечкін

судді Є. Чернов

В. Цвігун